Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №352/716/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/716/26

Провадження № 3/352/215/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Струтинський Р. Р., розглянувши матеріали, що надійшли від відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 616055 від 16.03.2026 зазначено, що 16.03.2026, 06 год 24 хв с. Ямниця, вул. Галицька, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Renault Megan, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився відповідно до встановленого порядку на місці зупинки з використанням газоаналізатора Драгер 6810. Відповідно до тесту 11045 результат 2.24, чим порушив п. 2.9.а ПДР.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому заперечив та пояснив, що він працює на посаді помічника оператора АЗС, та з 18 год 15.03.2026 по 06 год 16.03.2026 перебував на робочій зміні. Біля 06 год 00 хв 16.03.2026 на територію АЗС заїхав службовий автомобіль з нарядом патрульної поліції, та один із поліцейських на прізвище ОСОБА_2 в званні лейтенанта запропонував ОСОБА_1 безоплатно заправити їх службовий автомобіль, на що він відмовився. Після цього патрульні виїхали із території АЗС в сторону с. Ямниця, приблизно о 06 год 30 хв ОСОБА_1 здав зміну, та на власному автомобілі поїхав додому в с. Ямниця, де по дорозі його наздогнав і зупинив той же патрульний службовий автомобіль, назвавши причину зупинки «виїзд на зустрічну полосу руху». Однак він заперечує будь-яке порушення ПДР. Просив справу закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Адвокат Стрипа І.С. підтримав пояснення свого довірителя ОСОБА_1 , також зауважив, що працівниками поліції не було роз`яснено останньому змісту ст. 130 КУпАП та його право скористатись правовою допомогою адвоката.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження у даній справі підлягає до закриття, виходячи з наступного.

Згідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

З аналізу наведеної вище норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.

Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, такий та його невід`ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного проступку.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних і допустимих доказів.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об`єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;

10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;

11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

В частині 2 ст. 35 Закону вказано, що поліцейський зобов`язаний зупиняти транспортні засоби у разі: якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

ОСОБА_1 та його адвокат Стрипа І. С. у суді факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не заперечується, однак звертається увага на безпідставність його зупинки працівниками поліції.

Жодних доказів того, що автомобіль Renault Megan, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 був зупинений на підставі одного з пунктів, передбачених ч.1 або ч.2 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», матеріали справи не містять.

З долученої до матеріалів справи реєстрації події (витяг) вбачається лише, що водій автомобіля Рено Меган номерний знак НОМЕР_1 порушує ПДР на дорозі.

Як убачається з диску із відеозаписами працівників поліції, доданих до матеріалів справи, ОСОБА_1 не було допущено порушень, які б могли стати підставою зупинки його транспортного засобу працівниками поліції.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є зміцнення законності.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

У постанові Верховного Суду від 15.03.2019 № 686/11314/17 чітко вказано, що у випадку незаконної зупинки транспортного засобу працівники поліції не мають жодного права вимагати від водія пред`явити посвідчення водія та вчиняти будь-які інші дії щодо водія внаслідок такої незаконної зупинки.

Відповідно доктрини «плодів отруєного дерева» яку використовує ЄСПЛ, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його (джерела) допомогою, також будуть вважатися неналежними (справа «Гефген проти Німеччини»).

Тобто незаконні дії працівників поліції не можуть у майбутньому породжувати законних вимог до особи.

За таких обставин, в силу доктрини «плодів отруєного дерева» та з огляду на те, що обвинувачення має ґрунтуватись виключно на законних діях поліцейських (ст. ст. 1, 7 КУпАП, ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію»), а незаконні дії поліцейських щодо зупинки автомобіля роблять й незаконними подальші вимоги поліцейських до такого водія. Отже не може вважатись законним огляд водія на стан сп`яніння у випадку незаконної зупинки.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи "Ван де Хурк проти Нідерландів", §61, "Болдеа проти Румунії", §30, "Морейра Феррейра проти Португалії", § 84).

Згідно до ст.62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи про адміністративне правопорушення належних доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, вважаю, що в діях останнього відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тому справу відносно нього слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст. 247 ч.1 п.1, 283-285, 287, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд.

Суддя Руслан СТРУТИНСЬКИЙ