Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №346/5110/25 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Суд: Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу

Дата: 07 травня 2026 р.

Справа: №346/5110/25

Суддя: Третьякова І. В.

Справа № 346/5110/25

Провадження № 2-о/346/68/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді Третьякової І.В.

за участі секретаря судового засідання Гжибовського А.А.

заявниці ОСОБА_1

представника заявниці - адвоката Лесюка А.В.

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в окремому провадженні в залі суду м.Коломия цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В :

07.10.2025 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Лесюка А.В., звернулася до суду із заявою про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу з ОСОБА_4 в період з 01.07.2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заяви вказала, що вона зареєструвала шлюбу із ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , від якого народились двоє дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Сімейне життя не заладилося і в 2008 році вони розлучилися. Хоча шлюб і був розірваний, з 2009 року вони з чоловіком продовжили жити шлюбним життям з притаманними шлюбними відносинами, виховували дітей, вели спільне господарство, шлюб знову не реєстрували. У 2024 році ОСОБА_4 був призваний на військову службу і 21.07.2025 року заявниця отримала сповіщення, що він 18.07.2025 зник безвісті поблизу н.п. Андріївка Бахмутського району Донецької області. Після отримання такого сповіщення вона звернулася із заявою до Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області та були внесені відомості до ЄРДР за правовою кваліфікацією за ч.1 ст.115 КК України. У зв`язку із тим, що заявниця не перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 вона не може в повному обсязі реалізувати свої права, а саме комунікувати з органами військового управління, подавати заяви до уповноважених органів щодо розшуку чоловіка та ініціювати питання виплати грошових коштів. А тому змушена звернутися в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факт спільного проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини. Даний факт підтверджується актом про встановлення факту проживання, спільними сімейними фото, фото-скрінами переписок в соціальних мережах, квитанціями про переказ грошових коштів, показами свідків, поясненнями спільних дітей.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.10.2025 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17.10.2025 року, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 27.11.2025 року.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.01.2026 року залучено до участі в справі в якості заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 підтримала заяву та просила її задовольнити. Пояснила, що з ОСОБА_4 вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 1999 по 2008 рік. В шлюбі народилося двоє дітей 2000 та 2007 р.н. З липня 2009 року не зважаючи на офіційно розірваний шлюб вони з чоловіком продовжили знову жити спільно за адресою їх спільного проживання в АДРЕСА_1 , спільно ростили та виховували дітей, вели спільний побут, робили ремонт будинку, тримали курей, у них був спільний бюджет та витрати, зі спільних грошей сплачували комунальні послуги. Чоловік працював на підприємстві «Стефайно». У 2024 році чоловіка мобілізували до лав ЗСУ, а у липні 2025 він зник безвісті. Оскільки вона не є його офіційною дружиною, то не має права звертатися до компетентних органів щодо його розшуку, отримувати пільги та грошові виплати. Додала, що після розлучення ані вона, ані ОСОБА_4 не перебували в будь-якому іншому шлюбі.

Представник заявниці адвокат Лесюк А.В. вимоги заяви підтримав, просив задовільнити з підстав зазначених у заяві.

Заінтересована особа ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 та пояснила, що вона є донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_4 змінила на ОСОБА_5 . Її батьки перебували в шлюбі, але коли вона була дитиною - розлучилися. Певний час батько з ними не проживав, він їздив закордон, але в 2009 році повернувся і батьки знову стали проживати спільно сім`єю в АДРЕСА_1 . Вони жили як чоловік та дружина, спільно проводили час, дозвілля, вели спільне господарство, спільний побут, у них був спільний бюджет, оплачували комунальні послуги та інші витрати сімї. Разом ростили та утримували двох неповнолітніх дітей (її та брата). Коли вона одружувалася, то батько оплачував витрати на весілля. У 2024 році батька мобілізували, а 18.07.2025 року він зник безвісті, про що повідомили маму. Під час його служби він регулярно спілкувався з родиною по відеозв`язку, та в переписці, надсилав матері гроші.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, на адресу суду надіслав заяву, в які просив розглядати заяву ОСОБА_1 у його відсутність, не заперечував проти її задоволення, зазначив, що є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , підтверджує той факт, що його батьки після розірвання шлюбу продовжували проживати однією сім`єю як чоловік та дружина.

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_6 в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, 02.02.2026 подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що з заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу вбачає наявність спору про право, а тому на його думку провадження підлягає закриттю.

Заслухавши пояснення учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта на її ім`я та витягом з реєстру територіальної громади ( а.с.7, 9)

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта на його ім`я та витягом з реєстру територіальної громади ( а.с.8, 10)

ОСОБА_4 та ОСОБА_8 уклали шлюб 24.04.1999 року, після реєстрації шлюбу прізвище подружжя - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про одруження(а.с.12)

19.09.2008 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с.13)

ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є батьками двох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження (а.с.14, 15)

ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_9 14.10.2023 року та змінила прізвище на ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.16)

Батьками ОСОБА_4 були ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , відповідно до свідоцтва про смерть (а.с.123, 124)

ОСОБА_4 проходив військову службу в лавах Збройних сил України та був учасником бойових дій, що підтверджується копією його військового квитка, виданого 09.12.2024 року та копією посвідчення УБД, виданого 13.06.2025 року (а.с.18)

Сповіщенням сім`ї зниклого безвісти №6004 від 21.07.2025 року ОСОБА_1 повідомлено, що її чоловік, старший стрілець-оператор 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , штаб-сержант ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , призваний на військову службу за призовом по мобілізації 09.12.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 під час ведення бойових дій безвісти зник 18.07.2025 року поблизу н.п.Андріївка Бахмутського району Донецької області (а.с.17)

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025091180000586 від 22.07.2025 року вбачається, що Коломийським РВП ГУНП в Івано-Франківській області розпочато досудове розслідування кримінального провадження за ознакою ч.1ст.115 КК України заявою ОСОБА_1 за фактом зникнення безвісти її чоловіка ОСОБА_4 (а.с.19)

З огляду на зазначене, з метою подальшого захисту своїх прав, заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту її проживання однією сім`єю без шлюбу із ОСОБА_4 в період з 01.07.2009 по ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч 2. ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ст. 315 ч.1 п. 5 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Справи про встановлення фактів розглядаються за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Cправи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду за умов, якщо факти, які підлягають встановленню, мають юридичний характер, тобто відповідно до закону викликають юридичні наслідки - виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 305/279/16-ц (провадження № 61-30299св18)).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклик безвісти за особливих обставин» близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме). Реалізація права, передбаченого частиною першою цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України. Органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов`язані надавати інформацію про хід та результати їх розшуку в порядку, встановленому цим Законом, близьким родичам та членам сім`ї таких осіб. Члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України. Близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на безоплатну правничу допомогу відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

До близьких родичів та членів сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до ч.1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклик безвісти за особливих обставин» відноситься - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, заявниця зазначала, що встановлення в судовому порядку факту її спільного проживання однією сім`єю без укладення шлюбу з ОСОБА_4 , який зник безвісті під час виконання бойового завдання необхідно для вирішення питань, зазначених в ст.6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», що дозволить їй реалізувати права, передбачені цим законом як члену сім`ї, зниклої безвісти особи, у тому числі право на отримання достовірних відомостей про його місцеперебування, обставини загибелі, місце поховання (якщо воно відоме), право на отримання інформації про хід та результати проведення розшуку безвісти зниклого чоловіка у порядку визначеному цим Законом, право на соціальний захист.

Іншої можливості встановити та довести вказаний факт заявниця немає.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Частинами 3, 4 ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Вищезазначене вказує на відмінності між позовним провадженням (для якого характерним є наявність спору між учасниками справи) та окремим провадженням (яке характеризується безспірністю правовідносин, що виникли між заявником та заінтересованими особами).

У частині четвертій статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

У постанові від 14.04.2021р. по справі № 205/2102/19-ц Верховний Суд вказав, що розглядаючи справу суди не зазначили, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, тобто не встановили між ким існує спір, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним. Аналогічний висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі N 336/709/18-ц (провадження N 61-39374св18).

Судом в ході розгляду справи не встановлено наявність реального спору про право, а тому твердження представника ІНФОРМАЦІЯ_6 про наявність спору про право і як наслідок необхідність закриття провадження є безпідставним.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно вимог ч. 4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 (провадження № 61-5296св19), від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц (провадження № 61-11607св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц (провадження № 61-44641св18), від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц (провадження № 61-42601св18), від 08 грудня 2021 року у справі № 531/295/19 (провадження № 61-3071св21) та інших.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, покази свідків, листи ділового та особистого характеру тощо.

Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із подружжя, свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи селення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц).

Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок жінки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між жінкою та чоловіком склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20, від 25 грудня 2024 року у справі № 501/4442/21).

Факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу в період з 01.07.2009 по 18.07.2025 підтверджується матеріалами справи, зокрема:

-Актом про встановлення факту проживання від 25.08.2025, складеного депутатом Коломийської міської ради Белявською Л.Г. в присутності сусідів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , яким встановлено, що ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , але фактично проживав за адресою АДРЕСА_1 (а.с.20),

-показами свідка ОСОБА_12 , яка в судовому засіданні показала, що проживає по сусідству з сім`єю ОСОБА_4 і знайома з ними близько 21 рік. ОСОБА_8 і ОСОБА_15 проживали по АДРЕСА_1 , а свідок в будинку АДРЕСА_3 . Їй відомо, що вони перебували в шлюбі, але потім розлучилися. З 2009 року знову почали проживати разом як чоловік та дружина. Жили дружно, вели спільне господарство, робили ремонт будинку, придбавали побутову техніку, меблі, машину, разом справили донці весілля. Свідок часто бувала в гостях у цієї родини і спостерігала, що характер їх відносин сімейний. Потім ОСОБА_15 пішов служити в ЗСУ, під час служби він дзвонив дружині, писав. А потім повідомили, що він зник безвісти. Про це їй розказала ОСОБА_16 ,

-показами свідка ОСОБА_13 , яка в судовому засіданні показала, що проживає по сусідству з сім`єю ОСОБА_4 і знайома з заявницею з дитинства. ОСОБА_8 і ОСОБА_15 проживали по АДРЕСА_1 , а свідок в будинку АДРЕСА_1 . Їй відомо, що вони перебували в шлюбі, але у 2008 році розлучилися. ОСОБА_15 поїхав закордон працювати. З 2009 року знову почали проживати разом як чоловік та дружина. Жили дружно без сварок, вели спільне господарство, робили ремонт будинку, придбали машину, видали доньку заміж. Потім ОСОБА_15 був призваний на військову службу в ЗСУ, під час служби він дзвонив дружині, писав. Влітку 2025 перестав виходити на зв`язок і ОСОБА_8, як дружину повідомили, що він зник безвісти,

-фотографіями, на яких зафіксовано заявницю з ОСОБА_4 та з членами сім`ї та друзями зробленими в різні періоди життя, під час святкування свят, на відпочинку, в побуті (а.с.21-28),

-фото-скрінами особистої переписки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в месенджері за період з лютого по квітень 2025, з яких вбачається, що за цей період вони регулярно обмінювалися повідомленнями та відеодзвінками, надсилали один одному фото. Повідомлення носять привітний, дружній характер, з проявами турботи та любові, наявне повідомлення з привітанням з річницею шлюбу. (а.с.29-33),

-фото-скрінами з банківського додатку заявниці, на яких зафіксовані надходження на її банківську картку грошових коштів від ОСОБА_4 за період з жовтня 2022 по квітень 2025 щомісячно в сумах від 2000 до 20000 грн., а також перекази ОСОБА_8. на банківську картку ОСОБА_4 в цей же період, перекази грошових коштів в рахунок оплати комунальних послуг (а.с.33-41)

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу встановлено сукупністю належних та допустимих доказів, зокрема судом встановлено, що вони після розірвання шлюбу з 01.07.2009 року до 18.07.2025 (день зникнення безвісти ОСОБА_4 під час ведення бойових дій) проживали за однією адресою, вели спільний побут та мали спільний бюджет, разом виховували двох спільних дітей, старшу доньку разом одружували, мали спільні права та обов`язки, притаманні подружжю. Жоден з них не перебував в цей період в іншому шлюбі.

Отже, заява ОСОБА_1 є підставною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до положень частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 5, 11, 13, 15, 16, 81, 212, 215, 247, 263-265, 315, 316, 319, 353 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період часу з 01.07.2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 08.05.2026 року.

Суддя: Третьякова І. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua