Вирок від 06 травня 2026 р. у справі №195/2050/25 — Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа №195/2050/25

1-кп/195/11/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2026 року с-ще Томаківка Дніпропетровськох області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 , при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 , обвинуваченої — ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Томаківка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025046590000093 від 10.12.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Марганець, громадянки України, із середньою освітою, непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України несудимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 02 грудня 2025 приблизно о 14 годині 00 хвилин, знаходилася за місцем проживання свого раніше знайомого ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , де у неї виник кримінальний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, а саме: відцентрованим багатоступінчастим насосом марки «KOER» модель «3KDm2/21+50M», який належать ОСОБА_5 , на праві приватної власності.

Реалізуючи свій кримінальний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, ОСОБА_4 в цей же день, тобто 02 грудня 2025 приблизно о 14 годині 05 хвилин, знаходячись за місцем проживання свого раніше знайомого ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , де використовуючи довірчі, дружні стосунки, які склалися між нею та ОСОБА_5 , діючи умисно, незаконно, протиправно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не маючи на меті в подальшому повертати потерпілому належне йому майно, зловживаючи довірою, звернулася до ОСОБА_5 з проханням надати їй для тимчасового користування вищевказаний відцентрований багатоступінчастий насос під вигаданим приводом про нібито необхідність викачування води, на що потерпілий, будучи помилково впевнений у сумлінності дій ОСОБА_4 , надав свою згоду і передав належне йому вказане майно.

Отримавши вказаний відцентрований багатоступінчастий насос, ОСОБА_4 , продовжуючи зловживати довірою потерпілого, висловила неправдиве зобов`язання повернути його, після чого з місця вчинення кримінального проступку зникла та в подальшому реалізувала дане майно, виручені кошти витратила на власні потреби.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3122/25 від 13.12.2025 року, ринкова вартість багатоступінчастого насосу марки «KOER» модель «3KDm2/21+50M», на момент вчинення злочину, а саме на 02.12.2025 року становила 4862 грн.

Таким чином, своїми кримінальними діями ОСОБА_4 , незаконно заволоділа чужим майном шляхом зловживання довірою, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на вказану суму, та розпорядилася незаконно набутим шахрайським шляхом майном на власний розсуд.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 07 грудня 2025 приблизно о 17 годині 00 хвилин, знаходилася за місцем проживання свого раніше знайомого ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_3 , де у неї виник злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, а саме: мобільним телефоном марки «Samsung» модель «SM-A042F/DS» 3/32 Gb, чорного кольору, який належать ОСОБА_6 , на праві приватної власності.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, ОСОБА_4 в цей же день, тобто 07 грудня 2025 приблизно о 17 годині 10 хвилин, знаходячись за місцем проживання свого раніше знайомого ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_3 , де використовуючи довірчі, дружні стосунки, які раніше склалися між нею та ОСОБА_6 , діючи умисно, повторно, незаконно, протиправно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не маючи на меті в подальшому повертати потерпілому належне йому майно, зловживаючи довірою, під вигаданим приводом звернулася до ОСОБА_6 з проханням надати їй для тимчасового користування мобільний телефон, а саме для здійснення дзвінка, при цьому висловила неправдиве зобов`язання повернути його після завершення телефонної розмови, на що потерпілий ОСОБА_6 , будучи помилково впевненим у сумлінності дій ОСОБА_4 надав свою згоду і передав належний йому мобільний телефон марки Samsung» модель «SM-A042F/DS» 3/32 Gb, чорного кольору.

Отримавши вказаний мобільний телефон, ОСОБА_4 вийшла з будинку під вигаданим приводом для здійснення дзвінка, після чого з місця вчинення злочину зникла та в подальшому реалізувала дане майно, виручені кошти витратив на власні потреби.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3123/25 від 13.12.2025 року, ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung» модель «SM-A042F/DS» 3/32 Gb, чорного кольору, бувшого у використанні, на момент вчинення злочину, а саме на 07.12.2025 року становила 3366,67 грн.

Таким чином, своїми злочинними діями ОСОБА_4 , незаконно заволоділа чужим майном шляхом зловживання довірою, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану суму, та розпорядився незаконно набутим шахрайським шляхом майном на власний розсуд.

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст.190 КК України за ознаками – заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство); за ч.2 ст. 190 КК України за ознаками – заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачена підтвердила вищезазначені обставини, визнала себе винною у скоєнні інкримінованих їй злочинів при викладених у обвинувальному акті обставинах, та пояснила суду, що 02 грудня 2025 приблизно, знаходячись за місцем проживання свого раніше знайомого ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , з яким у неї були дружні стосунки, звернулася до ОСОБА_5 з проханням надати їй для тимчасового користування відцентрований багатоступінчастий насос, на що ОСОБА_5 надав свою згоду. Після чого вона отримала вказаний насос та його не повернула. Крім того, 07 грудня 2025 приблизно, знаходячись за місцем проживання свого раніше знайомого ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_3 , з яким у неї буди дружні стосунки, звернулася до ОСОБА_6 з проханням надати їй для тимчасового користування мобільний телефон для здійснення дзвінка, на що ОСОБА_6 надав свою згоду. Після чого вона отримала мобільний телефон марки Samsung» та його не повернула. Вказаним майном вона розпорядилася на власний розсуд, тобто реалізувала дане майно, а виручені кошти витратила на власні потреби. Шкоду потерпілим вона відшкодувала. В скоєному щиро кається та прохає суд її суворо не карати.

Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, та зазначили, що підтримують свої покази надані на досудовому слідстві, не заперечують проти призначення обвинуваченій покарання не пов`язаного з позбавленням волі.

Свідчення обвинуваченої відповідають обставинам справи, які ніким не оспорюються. Обставини справи об`єктивно, повно і всесторонньо підтверджені письмовими доказами у справі у встановленому об`ємі.

У суду немає сумнівів у тому, що обвинувачена дає правдиві свідчення добровільно.

Так як обвинувачена свою провину визнала повністю та підтвердила обставини скоєння кримінальних правопорушень, заявив про спрощену форму судового розгляду, а саме просила не досліджувати докази, які вона не оспорює, що передбачено ст.349 КПК України, наслідки якої роз`яснені учасникам розгляду, суд з`ясувавши думку учасників судового процесу, визнала недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченої та дослідженням документів, що стосуються її особи.

Таким чином, суд вважає доведеним, що обвинувачена своїми умисними діями вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) та заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Суд враховує, що інкриміновані обвинуваченій кримінальні правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України відносяться за ч.1 ст.190 КК України до категорії кримінальних проступків та за ч.2 ст.190 КК України до категорії нетяжких злочинів.

До обставин пом`якшуючих покарання обвинуваченої суд відносить: щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченій суд, відповідно до положень ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У відповідності до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення виду та міри покарання обвинуваченій, суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, ступінь тяжкості вчинених злочинів, відношення обвинуваченої до вчиненого, вину свою визнала, у скоєному розкаялася, та вважає за необхідне, враховуючи положення ч.1 ст. 70 КК України, призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі в межах санкції статті, але враховуючи наявність обставин пом`якшуючих покарання - щире каяття, особу обвинуваченої, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеристику за місцем проживання обвинуваченої, суд вважає можливим її перевиховання і виправлення без ізоляції від суспільства, і тому вважає правильним звільнити її від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України та покласти на неї обов`язки, передбачені п.п. 1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

ОСОБА_4 визнати винною у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України та призначити їй покарання:

-за ч.1 ст. 190 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;

-за ч.2 ст. 190 КК України – у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 міру покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши на неї обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.

На підставі п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 : періодично з`являтись для реєстрації до органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати по кримінальному провадженню за проведення судово-товарознавчої експертизи № 3122/25 від 13.12.2025 та за проведення судово-товарознавчої експертизи № 3123/25 від 13.12.2025 в сумі 800 (вісімсот) грн. 00 коп. на користь держави.

Речові докази: відцентрований багатоступінчастий насос марки «KOER» модель «3KDm2/21+50M», який знаходиться у потерпілого ОСОБА_5 — залишити у потерпілого; мобільний телефон марки Samsung» модель «SM-A042F/DS» 3/32 Gb, чорного кольору, який знаходиться у потерпілого ОСОБА_7 - залишити у потерпілого.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду на протязі 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1

07.05.2026