Вирок від 06 травня 2026 р. у справі №573/2039/25 — Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2039/25

Провадження №1-кп/573/25/26

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

07 травня 2026 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді: ОСОБА_1 ,

з участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

представника потерпілої ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

законних представників обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисника обвинувачених ОСОБА_10 ,

представника Служби у справах дітей ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 01 вересня 2025 до ЄРДР за №12025202540000079 по обвинуваченню

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Безсалівка, Білопільського району, Сумської області, учня другого курсу ДНЗ «Білопільське ВПУ», на обліку у лікарів психіатра та лікаря нарколога не перебуваючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за ч. 4 ст. 185 КК України

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця м. Білопілля Сумської області, учня другого курсу ДНЗ «Білопільське ВПУ», на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуваючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

за ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи обізнаним про дію воєнного стану в Україні, у тому числі і на території Сумського району Сумської області, введеного відповідно до Закону України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що неодноразово продовжувався в Україні, зокрема, Указом Президента України «Про продовженню строку дії воєнного стану в Україні» від 14.07.2025 № 478/2025, який затверджений Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 4524-ІХ від 15.07.2025, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб, 09 серпня 2025, в точно невстановлений досудовим розслідування денний час, перебували за місцем свого мешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , де вони разом, вступили в злочинну змову з метою крадіжки майна з домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , що є батьківським майном ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яке перебуває в її користуванні після смерті матері ОСОБА_14 , достовірно знаючи при цьому, що в даному домогосподарстві на даний час ніхто не проживає, а отже відсутні господарі.

У подальшому, цього ж дня, близько 22:00-23:00 год., більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалося, реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на незаконне збагачення чужим майном, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за попередньою змовою , користуючись тим, що власника майна та сторонніх осіб на той час поруч не було та їх дій ніхто не бачить, тобто діючи таємно, через город проникли в середину домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , яким на даний час користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після смерті матері ОСОБА_14 .

Продовжуючи свої дії, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 , перебуваючи на подвір`ї домогосподарства, у той самий день та час, підійшли до приміщення гаражу, зачиненого на навісний замок. У подальшому, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виявили на землі металеві прути, котрі почали підкладати під дужку замка та застосовуючи фізичну силу, шляхом натискання на край прутів зламали вищевказаний замок, після чого проникли в гараж, де побачили різноманітні інструменти, які вирішили викрасти.

Переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання майнової шкоди ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у користуванні якої знаходиться майно після смерті матері ОСОБА_14 , діючи з єдиним злочинним умислом, таємно, у той самий день та час, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 викрали з приміщення гаразду домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 :

-дриль електричну зеленого кольору марки «ТОРЕХ» моделі 50G502 потужністю 500 w, (без урахування частини металевого напилка типу «надфіль»), придбану у 2000-х роках, без пошкоджень, у справному стані, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-25/14988-ТВ від 24.09.2025, вартістю станом на 09.08.2025 року 477 грн. 00 коп.;

-болгарку електричну торгівельної марки «Ferm» моделі FAG-125N, придбану у 2000-х роках, без пошкоджень, у справному стані, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-25/14988-ТВ від 24.09.2025, вартістю станом на 09.08.2025 року 767 грн. 00 коп.;

-бензопилу торгівельної марки «STAKT PRO» моделі SCS-5020L, серійний номер, 06180444 з шиною «START PRO PROFESSIONAL TOOLS», придбану у 2018 році, без пошкоджень, у справному стані, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-25/14988-ТВ від 24.09.2025, вартістю станом на 09.08.2025 року 2633 грн. 00 коп.;

-ключ ріжковий «Chrom Vanadium» розміром 19-22, без пошкоджень, у справному стані придбаний у 2000-х роках, без пошкоджень, у справному стані, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-25/14988-ТВ від 24.09.2025, вартістю станом на 09.08.2025 року 70 грн. 00 коп.;

-ключ ріжково-накидний «Chrom Vanadium» розміром 14,без пошкоджень, у справному стані придбаний у 2000-х роках, без пошкоджень, у справному стані, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-2$/14988-ТВ від 24.09.2025, вартістю станом на 09.08.2025 року 37 грн. 00 коп.;

-ключ ріжковий «ЗІК» розміром 17-19, без пошкоджень, у справному стані, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-25/14988-ТВ від 24.09.2025, вартістю станом на 09.08.2025 року 38 грн. 00 коп.;

-ключ ріжковий «ЗИЛ» розміром 14-17, без пошкоджень, у справному стані, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-25/14988-ТВ від 24.09.2025, вартістю станом на 09.08.2025 року 35 грн. 00 коп.;

-ключ ріжковий «ЗИЛ» розміром 12-14, без пошкоджень, у справному стані, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-25/14988-ТВ від 24.09.2025., вартістю станом на 09.08.2025 року 32 грн. 00 коп.;

-ключ ріжковий «ЗИЛ» розміром 8-10, без пошкоджень, у справному стані, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-25/14988-ГВ від 24.09.2025, вартістю станом на 09.08.2025 року 25 грн. 00 коп.;

-ключ ріжковий без маркувань, розміром 22-24, без пошкоджень, у справному стані, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №СЕг-19/119-25/14988- ТВ від 24.09.2025, вартістю станом на 09.08.2025 року 55 грн. 00 коп.;

-ключ ріжковий без маркувань, розміром 13-17, без пошкоджень, у справному стані, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/119-25/14988- ТВ від 24.09.2025, вартістю станом на 09.08.2025 року 28 грн. 00 коп.;

-ключ ріжковий без маркувань, розміром 12-14, без пошкоджень, у справному стані, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/119-25/14988- ТВ від 24.09.2025, вартістю станом на 09.08.2025 року 29 грн. 00 коп.;

-ключ ріжковий без маркувань, розміром 22-24, з викарбуваною ціною 1 р. 30 коп., без пошкоджень, у справному стані, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-25/14988-ТВ від 24.09.2025, вартістю станом на 09.08.2025 року 55 грн. 00 коп.;

-ключ ріжковий без маркувань, розміром 19-22, з викарбуваною ціною 1 р. 20 коп., без пошкоджень, у справному стані, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-25/14988-ТВ від 24.09.2025, вартістю станом на 09.08.2025 року 70 грн. 00 коп.;

-ключ ріжковий без маркувань, розміром 14-17, з викарбуваною ціною 58 коп., без пошкоджень, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/119-25/14988-ТВ від 24.09.2025, вартістю станом на 09.08.2025, року 35 грн. 00 коп.;

-ключ ріжковий без маркувань, розміром 8-10, з викарбуваною ціною 70 коп., без пошкоджень, у справному стані, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-25/14988-ТВ від 24.09.2025, вартістю станом на 09.08.2025 року 25 грн. 00 коп.;

-ключ ріжковий без маркувань, розміром 8-10, з викарбуваною ціною 70 коп., без пошкоджень, у справному стані, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-25/14988-ТВ від 24.09.2025, вартістю станом на 09.08.2025 року 25 грн. 00 коп.;

- зубило саморобне, без маркувань, довжиною 17 см., без пошкоджень, у справному стані, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №СЕ- 19/119-25/14988-ТВ від 24.09.2025, вартістю станом на 09.08.2025 року 50 грн. 00 коп.

Викрадене майно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 винесли за межі домоволодіння, чим отримали реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_6 з ОСОБА_7 , за попередньою змовою, спричинили потерпілій ОСОБА_4 , у користуванні якої знаходиться майно після смерті матері ОСОБА_14 , матеріальних збитків на загальну суму 4 486 грн.

Виконуючи вищевказані дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розуміли суспільно - небезпечний характер своїх дій, бажали та передбачали настання суспільно - небезпечних наслідків від цих дій у вигляді спричинення матеріальної шкоди потерпілій, тобто діяли з прямим умислом.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 у присутності законного представника ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_10 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, зокрема пояснив, що 09 серпня 2025, він разом з ОСОБА_7 , перебували за адресою: АДРЕСА_2 , де разом домовились про крадіжку майна з сусіднього домоволодіння за адресою АДРЕСА_4 , достовірно знаючи при цьому, що в даному домогосподарстві на даний час ніхто не проживає. Цього ж дня, близько 22:00-23:00 год., вони через город проникли в середину домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , підійшли до приміщення гаражу, зачиненого на навісний замок, за допомогою металевих прутів із застосуванням фізичної сили, шляхом натискання на край прутів зламали вищевказаний замок, після чого проникли в гараж, де побачили різноманітні інструменти. Він взяв рожкові ключі, а ОСОБА_7 взяв болгарку, дриль, бензопилу, ключі. Вийшли назад через великі вуличні двері. Викрадене занесли до нього в літню кухню. Десь через годину вони пішли туди знову. Витягнули мопеди "Карпати" та "Рига" з гаража також через вуличні двері. Поставили у нього у дворі , а на наступний день продали циганам за 300 грн. Зазначив, що у вчиненому розкаюється, майно повернули. Він перерахував на рахунок потерпілої 10 000 грн. як відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та на рахунок ЗСУ 1000 грн.

Допитана у судовому засіданні законний представник ОСОБА_6 - мати ОСОБА_8 показала, що до них додому приїхала поліція і їй розповіли, що у сусідів вчинено крадіжку майна і підозрюють її сина. Із сином добрі відносини, але про крадіжку він їй нічого не казав. Був пакет із ключами, на що син сказав, що взяв у товариша, але вона викинула їх на сміття, бо чужого не треба. Навіщо син це зробив, він не зміг пояснити, її в той день вдома не було.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_15 у присутності законного представника ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_10 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, зокрема пояснив, що 09 серпня 2025, він прийшов додому до ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , де вони разом змовились про крадіжку майна з сусіднього домоволодіння за адресою АДРЕСА_4 , знаючи при цьому, що в даному домогосподарстві на даний час ніхто не проживає. Цього ж дня, близько 22:00-23:00 год., вони через город проникли в середину домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , підійшли до приміщення гаражу, зачиненого на навісний замок, за допомогою металевих прутів із застосуванням фізичної сили, шляхом натискання на край прутів зламали вищевказаний замок, після чого проникли в гараж. вони викрали бензопилу, болгарку, дрель, рожкові ключі та віднесли в літню кухню до ОСОБА_6 . Потім таким же способом пішли по мопеди "Карпати" та "Рига", які також викрали. Наступного дня продали цигану за 300 грн. Інші предмети намагалися продати через інтернет. далі приїхала поліція і вилучила предмети. Він перерахував на рахунок потерпілої 10 000 грн. як відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та на рахунок ЗСУ 1 000 грн.

Допитана у судовому засіданні законний представник ОСОБА_7 - мати ОСОБА_9 повідомила, що у серпні 2025 року син приніс додому бензопилу та сказав, що купив, бо перед цим продав свій мопед, після цього приїхала поліція і вона тоді зрозуміла звідки він це взяв. Інше майно він заховав у бабусі, все потім повернули. Із сином у неї нормальні відносини, такого раніше не було, про крадіжку він їй нічого не сказав.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що за адресою : АДРЕСА_4 , знаходиться домоволодіння її покійної матері. 09.08.2025 їй зателефонувала тітка та повідомила, що відкриті ворота гаража з вулиці, після чого вона викликала поліцію. Приїхали поліцейські та повідомили, що не можуть зайти у гараж без згоди власника. Вона проходить військову службу, тому перебувала не в м. Білопілля, і не змогла прибути на місце. 11.08.2025 їй знову зателефонувала тітка та сказала, що зламаний паркан та відкритий гараж, знову викрадене майно. Приїхали працівники поліції, опитали сусідку і більше нічого не робили, провадження не реєстрували. Далі вже 18.08.2025 вона приїхала у відпустку і 19.08.2025 пішла до поліції, де написала заяву із переліком майна, що було викрадене. 31.08.2025 вона побачила на сайті ОЛХ, що продають її бензопилу.Тоді вона поїхала знову у поліцію, де знову не хотіли реєструвати заяву. При огляді у гаражі були зламані замки, у сараї, зламаний паркан. У гаражі стояв автомобіль батька, у якому було побите лобове скло, вирвана проводка. Перелік майна вона надала поліції. Враховує, що такими діями обвинувачених їй завдані матеріальні збитки на суму 35370 грн. Їй відшкодували обвинувачені по 10 000 грн. кожний, але вона вважає, що поліція не встановила обсяг усього майна, яке було викрадено, тому вона провела власні розрахунки вартості викраденого, та просить стягнути із обвинувачених 35370 грн. Також вона просить стягнути із обвинувачених 35 000 грн. моральної шкоди, оскільки вона витратила свою відпустку не на відновлення, а на вирішення справи у поліції з приводу викрадення майна та самостійно здійснювала його пошук.

У судовому засіданні начальник Служби у справах дітей Білопільської міської ради ОСОБА_11 повідомила, що відносно неповнолітніх ОСОБА_16 та ОСОБА_7 були складені висновки оцінки потреб сім"ї та акти проведення оцінки рівня безпеки дітей.

Крім того, факт вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , інкримінованого їм злочину також підтверджується письмовими матеріалами справи, які були ретельно досліджені та проаналізовані судом під час судового розгляду у їх сукупності:

- витягом про внесенням відомостей до ЄРДР за ознаками ч.4 ст. 185 КК України №42025200570000079 по факту незаконного проникнення та викрадення речей з домогосподарства за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 137, т.1);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 30.08.2025 від ОСОБА_4 по факту викрадення майна (а.с. 150, т. 1);

- протоколом проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 з фототаблицею, в ході якого нічого не вилучалось (а. с. 160, т.1);

- протоколом огляду місця події з фототаблицею до нього від 09.08.2025 за адресою: АДРЕСА_4 , в ході якого виявлено та вилучено: металевий замок жовтого кольору з явними механічними пошкодженнями (а. с. 178-187, т.1);

- протоколом огляду від 01.09.2025, проведеного на відкритій ділянці, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , під час якого ОСОБА_7 в присутності матері ОСОБА_9 добровільно виніс речі, які було вилучено та розказав про обставини крадіжки, скоєної разом із знайомим ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4 (а. с. 215- 223, т.1);

- протоколом огляду від 02.09.2025, проведеного біля домогосподарства за адресою: АДРЕСА_6 , де було виявлено та вилучено два мопеди марки «Карпати» та «Рига» (а. с. 235-241, т.1);

-протоколом огляду предмету від 08.09.2025, проведеного в приміщенні ВП № 1 (м. Білопілля0 Сумського РУП ГУНП в Сумській області, а саме дерев`яного ящику з ключами, в якому знаходились ключі різних розмірів (а. с. 11-13, т. 2);

-висновком судової товарознавчої експертизи №СЕ- 19/119-2 5/14988-ТВ від 24.09.2025, яким визначено вартість викраденого майна (а. с. 30-61, т.2);

-протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицею до нього з підозрюваним ОСОБА_7 за участю законного представника - матері ОСОБА_9 від 29.09.2025, в ході якого підозрюваний показав гаражне приміщення: АДРЕСА_4 , з якого він спільно з ОСОБА_6 здійснив крадіжку майна та розказав про механізм вчиненого злочину (а. с. 66-79, т.2);

-протоколом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_6 за участю законного представника - матері ОСОБА_8 від 29.09.2025, в ході якого підозрюваний показав місце злочину та розказав про обставини його вчинення разом із ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_4 (а. с. 80-92, т.2);

- актом проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_6 , 2008 р.н. та висновком оцінки потреб сім`ї № 183 (а. с. 131-135, т.2);

- актом проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_7 , 2008 р.н. та висновком оцінки потреб сім`ї № 184 (а. с. 137-142, т.2).

Жоден із зазначених доказів сторона захисту не просила визнати неналежним чи недопустимим, тому у суду немає підстав не довіряти вказаним вище письмовим доказам, оскільки вони не викликають сумнівів щодо їх достовірності та в своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи. Вищевказані докази, які дослідженні у судовому засіданні, суд визнає належними та допустимими, оскільки вони отримані у порядку встановленому КПК України і мають значення у даному кримінальному провадженні.

Під час розгляду кримінального провадження суд забезпечив принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, передбачений ч. 2 ст. 22 КПК України.

Враховуючи викладене вище, допитавши обвинувачених, їх законних представників, потерпілу, дослідивши всі письмові матеріали, надані стороною обвинувачення щодо обставин кримінального правопорушення, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозв`язку, за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їм злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в інше приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану.

При обранні виду та міри покарання для ОСОБА_7 та ОСОБА_6 суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинувачених та запобіганню вчинення ними нових злочинів.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Отже, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, з урахуванням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженого.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї, його матеріальний стан, тощо.

При призначенні покарання неповнолітнім суд враховує вимоги ст. ст. 65 - 67, 103 КК України, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину за ч. 4 ст. 185 КК України, який згідно з ст. 12 КК України законом класифікується як тяжкий злочин.

Згідно із статтею 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд враховує пом`якшуючі покарання обставини, передбачені ст. 66 КК України, якими є вчинення кримінального правопорушення неповнолітніми, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування ними завданих збитків.

Суд враховує також особу винних, які є неповнолітніми, рівень їх розвитку, те що раніше до кримінальної відповідальності не притягувались, за місцем проживання та навчання вони характеризуються задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебувають, виховуються у неповній сім`ї, умови життя та виховання неповнолітніх обвинувачених та їх соціальні зв`язки.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжували б покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 судом не встановлено.

Зважаючи на наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , суд вважає можливим призначити їм покарання за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України, перейшовши до іншого, більш м`якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 4 ст. 185 КК України, у виді штрафу, яке буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину та особам обвинувачених, враховуючи, що вони мають особисті заощадження, та буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених і попередження вчинення ними нових злочинів.

Запобіжний захід обвинуваченим не обирався і суд не вбачає підстав для його застосування.

Потерпіла ОСОБА_4 заявила до обвинувачених цивільний позов про стягнення 50 000 грн. матеріальної та 20 000 грн. моральної шкоди в дольовому порядку ( т.1 а.с. 13-14).

20 жовтня 2025 потерпіла уточнила цивільний позов та просила стягнути із обвинувачених 35 370,00 грн. матеріальної шкоди та 35 000,00 грн моральної шкоди в солідарному порядку ( т. 1 а. с. 40).

Неповнолітні обвинувачені та їх законні представники - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за участі захисника ОСОБА_10 позов не визнали, зазначили, що відшкодували потерпілій ОСОБА_4 матеріальну та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. кожен окремо.

Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Із урахуванням вимог ст. ст. 1179, 1180 ЦК України, неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. Але відповідно до ч. 2 ст. 1179 ЦК України у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на час вирішення цивільного позову досягли 17 років, будь-якого майна, достатнього для відшкодування завданої ними шкоди, у них немає.

Під час розгляду кримінального провадження встановлено факт вчинення неповнолітніми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 чужого майна (крадіжки), поєднаної з проникненням в інше приміщення, що підтверджується матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Захисник в судовому засіданні підтримав позицію підзахисних та просив відмовити у задоволенні позову потерпілої, оскільки ними відшкодована шкода у два рази більше ніж встановила товарознавча експертиза. Зазначив, що розмір заявленої до стягнення матеріальної шкоди визначений сумою викраденого, яка розрахована особисто потерпілою, а не висновком експертизи. Крім того, все майно потерпілий було повернуто. Стосовно завданої моральної шкоди, то розмір такої шкоди не доведений потерпілою в такому обсязі. Вказав, що цивільний позов необгрунтований та не підтверджений належними та допустимими доказами.

Обвинувачені в судовому засіданні підтримали позицію захисника та просили відмовити у задоволенні позову потерпілої.

Прокурор у судових дебатах при вирішенні заявленого цивільного позову просив задовольнити цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди на розсуд суду, оскільки розмір матеріальної шкоди визначений товарознавчою експертизою.

Дослідивши матеріали цивільного позову, заслухавши пояснення учасників провадження, суд дійшов такого висновку.

Пунктом 3 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під способом захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається у статті 16 Цивільного кодексу України.

За статті 16 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є відшкодування шкоди.

Відповідно до статті 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення (ст.1166 ЦК України), необхідними елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Вказані обставини можуть бути елементами складу відповідних злочинів, а також впливати на визначення міри відповідальності винної особи.

У п. 7 ч. 1 ст. 368 КПК України зазначено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як видно зі змісту позовної заяви розмір заявленої матеріальної шкоди потерпіла, як цивільний позивач, пов"язує із вартістю викраденого майна у більшому обсязі, ніж пред"явлено в обвинуваченні.

В ході досудового розслідування на викрадене майно було накладено арешт та визнано таке майно речовим доказом.

Відтак, враховуючи, що викрадене майно виявлено в повному обсязі, перебуває у справному стані та в силу ст.100 КПК України підлягає поверненню потерпілій, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення цивільного позову у частині відшкодування заданої матеріальної шкоди у заявленому розмірі, оскільки фактично матеріальна шкода завдана кримінальним правопорушенням потерпілій у розмірі 4 486, 00 грн. вже відшкодована.

Щодо вимог цивільного позивача про відшкодування моральної шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої або членів її сім`ї; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності та ділової репутації особи.

Частиною першою статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди служить виключно меті захисту особистих немайнових прав, які є абсолютними, право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні права власності та інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зав`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими та при настанні інших негативних явищ. При вирішені спору про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в який матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.

Разом з тим, моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

При оцінці обґрунтованості вимог позивачів у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об`єктивно передбачуваних обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.

З огляду на моральну зумовленість виникнення інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Окремо суд акцентує увагу на тому, що розмір відшкодування шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Зазначене узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 грудня 2020 року в справі 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19).

Судом встановлено, що обвинувачені визнаються винуватими у таємному викраденні майна, належного потерпілій з відповідними кваліфікуючими ознаками (з проникненням, за попередньою змогою групою осіб, під час дії воєнного стану) та визнають свою вину.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вчинене обвинуваченими діяння об`єктивно завдало цивільному позивачу моральної шкоди, що, зокрема, потягло за собою зміни у звичному способі життя, викликало негативні емоції, витрату часу на звернення до правоохоронних органів, на участь у процесуальних діях, зважаючи при цьому на характер і ступінь душевних страждань, внаслідок вчиненого кримінального правопорушення щодо її майна та з урахуванням інших обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, уважає, що заявлена до стягнення моральна шкода в розмірі, зазначеному у позовних вимогах потерпілої ОСОБА_4 є надмірною, тому суд вважає за можливе зменшити її розмір та стягнути із обвинувачених в солідарному порядку 5 000 (п"ять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині розмір моральної шкоди є необґрунтованим, не доведеним та таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що кримінальне провадження в суді здійснюється на основі змагальності, обов`язок доведення розміру цивільного позову покладається на потерпілого.

Отже, з дотриманням вимог ст. ст. 23, 1167 ЦК України, з урахуванням викладеного вище та з урахуванням суті позовних вимог, характеру, обсягу, глибини та тривалості заподіяних потерпілій моральних та фізичних страждань та, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд оцінює моральну шкоду в розмірі 5 (п"ять тисяч) гривень, яка підлягає стягненню в солідарному порядку із обвинувачених, за наявності у неповнолітніх ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , передбачених в ч. 2 ст. 1179 ЦК України, стягнення завданої моральної шкоди в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі підлягає із законних представників ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .

Таким чином, беручи до уваги, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи зазначені вище обставини, з урахуванням особи обвинувачених, принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засуджених, суд дійшов висновку, що за вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, необхідно призначити їм покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень.

Призначення обвинуваченим зазначеного покарання забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст. 2 КПК України.

В ході досудового розслідування проводилась судова товарознавча експертиза № СЕ-19/119-25/14988-ТВ від 24.09.2025, загальна сума процесуальних витрат на проведення якої становить 7 131 грн. 20 коп. ( т. 2 а. с.29). Відповідно до ст. 124 КПК України вказана сума процесуальних витрат підлягає стягненню з обвинувачених на користь держави в дольовому порядку, а саме по 3 565,60 грн з кожного.

Здійснюючи такий розподіл процесуальних витрат суд виходить з принципу дольової відповідальності при стягненні процесуальних витрат відповідно до положень глави 8 КПК України, враховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан обвинувачених.

За наявності у неповнолітніх підстав, передбачених в ч. 2 ст. 1179 ЦК України, стягнення процесуальних витрат в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі підлягає з їх законних представників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Ухвалами слідчого судді Білопільського районного суду від 03.09.2025 та 04.09.2025 накладено арешт на майно, який необхідно скасувати, оскільки необхідність у ньому відпала (а. с. т. 1 а.с. 233-234, 24-250).

Долю речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України (т. 1 а. с. 224-226, 242-243, т. 2 а.с. 14--15).

Під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у рамках даного кримінального провадження не обирався. За результатами судового розгляду кримінального провадження підстав для обрання обвинуваченим запобіжного заходу суд також не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_21 до вступу вироку в законну силу не обирати.

ОСОБА_13 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_22 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_23 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 на користь ОСОБА_23 в солідарному порядку 5 000 (п"ять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

За наявності у неповнолітніх ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підстав, передбачених в ч. 2 ст. 1179 ЦК України, стягнення завданої моральної шкоди в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі підлягає із законних представників ОСОБА_24 та ОСОБА_25 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_12 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 3 565, 60 грн. За наявності у неповнолітнього ОСОБА_12 підстав, передбачених в ч. 2 ст. 1179 ЦК України, стягнення процесуальних витрат в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі підлягає з його матері ОСОБА_24 .

Стягнути з ОСОБА_13 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 3 565, 60 грн. За наявності у неповнолітнього ОСОБА_13 підстав, передбачених в ч. 2 ст. 1179 ЦК України, стягнення процесуальних витрат в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі підлягає з його матері ОСОБА_25 .

Скасувати арешти, накладені ухвалами слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області від 03 та 04 вересня 2025 на наступне майно:

На вилучені під час огляду 01.09.2025:

1) бензопилу марки «STAPT PRO» модель SCS-5020L, серійний номер 06180444 з шиною «START PRO PROFESSIONAL TOOLS» та металевий ціпок до шини, яка запакована до сейф-пакету PSP 4225737;

2) дриль електричний зеленого кольору марки «TOPEX» 50G502 потужністю 500 w з частиною металевого напильника типу «надфіль», який запакований до сейф-пакету PSP 3248519;

3) електричну болгарку з диском по металу діаметром 125 мм, запаковану до сейф-пакету PSP 248515

4) набір гайкових ключів, різного розміру (діаметру) в кількості 27 шт., у дерев`яному ящику, які запаковані до сейф-пакету PSP 3248520;

5) документи «руководство по эксплуатации» до бензопили марки «START PRO» модель SCS-5020L, серійний номер 06180444, які належать на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканці АДРЕСА_4 ;

На вилучені під час огляду 02.09.2025:

1) мопед червоного кольору «Карпати»;

2) мопед червоного кольору «Рига», які належать на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканці АДРЕСА_4 .

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

1) навісний замок з корпусом жовтого кольору, з механічними пошкодженнями, який запакований до сейф пакету CRI 1022856,

2) бензопилу марки «STAKT PRO» модель SCS-5020L, серійний номер 06180444 з шиною «START PRO PROFESSIONAL TOOLS» та металевий ціпок до шини, яка запакована до сейф пакету PSP 4225737;

3) дриль електричну зеленою кольору марки «ТОРЕХ» 50G502 потужністю 500 w з частиною металевого напильника типу «надфіль», яка запакована до сейф пакету PSP- 3248519;

4) кутову шліфувальна машинка (болгарка) «Fenn FAG-125N», запаковану до сейф пакету PSP 3248707;

5) 26 ключів та 1 зубило з первинним пакуванням поміщені до спецпакету PSP 3248708; які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, - повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканці АДРЕСА_4 ;_

6) документи до бензопили «руководство по эксплуатации», - залишити в матеріалах кримінального провадження;

7) мопед «Карпати», який опломбовано паперовою биркою №1, поміщено до гаражного приміщення ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУТІ ГУНП в Сумській області, за адресою: м. Білопілля, вул. Сумська, 7, повернути власнику - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканці АДРЕСА_4 ;

8) мопед червоного кольору модель «Рига», який опломбовано паперовою биркою №2, поміщено до гаражного приміщення ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, за адресою; м. Білопілля, вул. Сумська, 7, повернути власнику - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканці АДРЕСА_4 .

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя