Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №486/500/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Суд: Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 05 травня 2026 р.

Справа: №486/500/26

Суддя: Волощук О. О.

Справа № 486/500/26

Провадження № 2/486/986/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 11.03.2021 року сторони зареєстрували шлюб. На початку 2021 року позивач, перебуваючи в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор», що знаходиться за адресою: вул. Лагерне Поле буд. 5 м. Миколаїв Миколаївська область, де він відбував покарання в період з 16.12.2018 по 21.06.2021 (вийшов по амністії) за кримінальні правопорушення за ст. ст. 185, 289 КК України, там останній познайомився зі своєю майбутньою дружиною. На той час позивач був на відпрацюванні як різноробочий і займався прибиранням території «СІЗО», одночасно в цьому «СІЗО» відбувала своє покарання та чекала рішення суду його майбутня дружина ОСОБА_3 , яка звинувачувалась у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 309 КК України. 11.03.2021 року позивач та відповідач зареєстрували свій шлюб, при цьому перебуваючи на території Миколаївського «СІЗО», не виходячи з нього. 21.06.2021 року позивач ОСОБА_1 був звільнений від кримінальної відповідальності та вийшов на волю. Після цього декілька разів приїздив до СІЗО, щоб передати речі, посилку через персонал установи для ОСОБА_2 . Зустрічей на території СІЗО не було і за межами також. Починаючи з цього моменту позивач повернувся до себе додому м. Олешки Херсонської області, та став на облік до місцевого відділення поліції до дільничного офіцера поліції, почав проходити акліматизацію на волі на шукати законні шляхи заробітку та роботу. За інформацією позивача, відповідач, законна дружина ОСОБА_2 , вийшла з місць позбавлення волі в 2022-2023 роках. Починаючи з другої половини 2021 року не підтримували ніякого зв`язку, не телефонували один одному, не бачились та ніколи не вели спільного господарства та не проживали разом, дітей спільних від шлюбу немає. Примирення є неможливим, через це позивач вимушений звертатись до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2026 справу розподілено судді Волощук О.О.

Ухвалою суду від 06.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, проте надіслав заяву, в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги та просить розглядати справу без його участі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилась, проте надала до суду заяву, в якій зазначила, що проти позовних вимог не заперечує, просить розглядати справу без її участі та залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши докази в межах заявлених позовних вимог та заперечень, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 11.03.2021 року сторони зареєстрували шлюб у Центральному районному у місті Миколаєві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 11.03.2021, серія НОМЕР_1 , актовий запис №128.

Сторони шлюбних відносин не підтримують, спільне господарство не ведуть, подружнє життя сторін не склалося, примирення неможливе, згоди щодо розірвання шлюбу у добровільному порядку не досягли, про що зазначено у позовній заяві та не заперечується відповідачем.

Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною 2 ст. 112 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Отже, вирішення питання про те, яким прізвищем іменуватися після розірвання шлюбу, є виключним правом того, хто у зв`язку із шлюбом змінив своє прізвище, відповідач просить суд залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

У зв`язку з визнанням позову відповідачем, на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню 50 відсотків судового збору в сумі 665,60 грн (1331,20:2=665,60), а 665,60 грн. – поверненню позивачу з державного бюджету.

Керуючись статтями 1-12, 13, 76-80, 81, 89, 210, 247, 258, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11.03.2021 року у Центральному районному у місті Миколаєві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №128, розірвати.

ОСОБА_2 після розірвання шлюбу залишити шлюбне прізвище " ОСОБА_4 ".

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову, внесеного на користь державного бюджету (Миколаїв.ГУК/тгм.Южноукраїнськ/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, розрахунковий рахунок: UA408999980313151206000014476, код класифікації доходів бюджету: 22030101) за платіжною інструкцією 1.568604573.1, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 665(шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя О.О. Волощук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua