Постанова від 07 травня 2026 р. у справі №467/611/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/611/26

Провадження № 1-кс/467/81/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.05.2026 року Слідчий суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 розглянув у судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка Первомайського району Миколаївської області клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 , погоджене начальником Арбузинського відділу Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_6 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ужгороді Закарпатської області, має середню спеціальну освіту, одружений, пенсіонер, є особою з інвалідністю ІІІ групи, зареєстрований по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України у кримінальному провадженні №120261521300000516 від 02.03.2026 року,

в с т а н о в и в :

08.05.2026 року до Арбузинського районного суду Миколаївської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 , погоджене начальником Арбузинського відділу Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_6 підозрюється у тому, що у не встановлений час та у не встановленому місці, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут наркотичного засобу «канабісу» не визначеному колу осіб з числа наркозалежних, з метою отримання прибутку, у невстановленої особи за невстановлену суму грошових коштів, придбав речовину рослинного походження масою 11,510 гр., що є наркотичним засобом «канабісом», обіг якого обмежено.

27.03.2026 року, приблизно о 12 год. 30 хв. ОСОБА_6 взяв раніше придбаний ним наркотичний засіб «канабіс» та діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою отримання прибутку від продажу наркотичного засобу особам з числа наркозалежних, порушуючи вимоги ст. 14 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» №863 від 08.07.1999 року (зі змінами), а також ст.2 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995 року (зі змінами), 27.03.2026 року о 13 годині 00 хвилин, знаходячись біля магазину у центрі с. Новоселівка Первомайського району Миколаївської області, збув залегендованій особі з анкетними даними ОСОБА_8 наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «канабіс», масою 11,510 г, отримавши за це грошову винагороду у розмірі 1500 гривень.

За таких обставин, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному збуті наркотичного засобу.

Крім того, ОСОБА_6 , у не встановлений час та у невстановленому місці, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут наркотичного засобу «канабісу» не визначеному колу осіб з числа наркозалежних, з метою отримання прибутку, у невстановленої особи за невстановлену суму грошових коштів придбав речовину рослинного походження, масою не менше 10 г, що є наркотичним засобом «канабісом», обіг якого обмежено.

06.05.2026 року, приблизно о 11:20 год. ОСОБА_6 взяв раніше придбаний ним наркотичний засіб «канабіс» та діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою отримання прибутку від продажу наркотичного засобу особам з числа наркозалежних, порушуючи вимоги ст. 14 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» №863 від 08.07.1999 року (зі змінами), а також ст. 2 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995 року (зі змінами), 06.05.2026 року о 11 год. 40 хв., знаходячись біля магазину у центрі с. Новоселівка Первомайського району Миколаївської області, збув залегендованій особі з анкетними даними ОСОБА_8 наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «канабіс», масою не менше 10 г, отримавши за це грошову винагороду у розмірі 1500 гривень.

За таких обставин, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному збуті наркотичного засобу, вчиненому повторно.

06.05.2026 року о 13:15 год. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

06.05.2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення та кваліфікацію дій підозрюваного, на теперішній час виникла необхідність у застосуванні щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки наявні ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) та вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе запобігти зазначеним ризикам.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили його задовольнити в повному обсязі.

Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, не оспорюючи обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, вказував, що слідчим не надано матеріалів, що підтверджують вказані у клопотанні ризики. Ризик переховування від слідства та суду обґрунтований тільки тяжкістю можливого покарання, в той час як тяжкість покарання може бути врахована тільки у сукупності з іншими обставинами для визнання цього ризику. Ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні з боку підозрюваного у даному кримінальному провадженні відсутній, оскільки персональні дані єдиного свідка змінені, іншим свідком є дружина підозрюваного. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню у інший спосіб, або вчинити інше кримінальне правопорушення не підтверджений жодним доказом. Крім того, ризики у кримінальному провадженні мають бути оцінені у світлі даних про особу підозрюваного, в той час як ОСОБА_6 має постійне місце проживання, родину, є особою з інвалідністю ІІІ групи, переніс інфаркт, має задовільний матеріальний стан, отримує пенсію, дружина працює, підтримує зв`язки із дорослими дітьми. За таких обставин ризики, якщо суд визнає їх наявність можливо мінімізувати за рахунок більш м`яких запобіжних заходів, зокрема, у виді домашнього арешту у нічний час.

Підозрюваний ОСОБА_6 проти задоволення клопотання слідчого заперечував, пояснив, що наркотичний засіб «канабіс» не продавав, а надавав наркозалежним особам з колишніх військових безоплатно, щоб вони не вживали більш небезпечні психотропні речовини та наркотичні засоби. Гроші брав тільки на бензин на проїзд з м. Вознесенська. Не знав, що безоплатна передача наркотичних засобів також становить злочин. Тікати не збирається. Зробив для себе належні висновки та не повторить більше протиправних дій. В іншому підтримав свого захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно норм ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Так, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ч.1 ст.183 КПК України).

Відповідно до вимог п.4 ч.2. ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

В судовому засіданні встановлено, що у провадженні ВП №1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області перебуває об`єднане кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 та ч. 1 ст. 263 КК України №12026152130000016 від 02.03.2026 року.

06.05.2026 року о 13 год. 15 хв. ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

06.05.2026 року ОСОБА_6 у межах зазначеного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема, показаннями свідка ОСОБА_8 та матеріалами негласної слідчої дії контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки; висновком експерта №СЕ-19/115-26/4865-НЗПРАП від 31.03.2026 року за яким надана на дослідження речовина є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, «канабісом», масою 11,510 г; матеріалами за результатом проведених обшуків за місцем проживання та у автомобілях, які перебували у користуванні підозрюваного, іншими матеріалами досудового розслідування.

Як ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, варто розцінювати те, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за одне з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, за інше – у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна та усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності вини може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з встановленого КПК України порядку отримання показань зазначених осіб у кримінальному провадженні на різних його етапах, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Враховуючи, що кримінальне провадження перебуває на початковому етапі та процес збирання доказів ще не завершений, не виключена ймовірність того, що підозрюваний може здійснювати заходи по розшуку свідків, пошуку очевидців вчинення злочину, які ще не були встановлені та допитані в ході досудового розслідування, може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, спонукаючи до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі з метою уникнення кримінальної відповідальності (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 , є також доведеним та продовжує існувати, оскільки злочин (за підозрою) був вчинений з корисливих мотивів та не був спонтанним, а чітко спланованим та підготовленим (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

За наявності зазначених ризиків, суд вважає за необхідне обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Та обставина, що підозрюваний має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, одружений, висновків суду не спростовує, оскільки за свідченням його дружини, підозрюваний вживав наркотичні засоби шляхом куріння за її відома, за місцем їх спільного проживання вилучено ємності з речовиною рослинного походження з характерним запахом конопель, що направлені на дослідження, пристрої для куріння, тощо. Отже, наявність постійного місця проживання та родини в даному випадку не є беззаперечними стримуючими факторами задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Тож, суд відхиляє доводи сторони захисту про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки вважає, що такий запобіжний захід за існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України є недостатнім.

При цьому суд враховує стан здоров`я підозрюваного, який є особою з інвалідністю ІІІ групи та має ряд захворювань, проте згідно наданого суду консультаційного висновку спеціаліста лікаря ЗПСМ ОСОБА_10 року КНП «Арбузинський ЦПМСД» від 06.05.2026 року, медичних протипоказань для перебування ОСОБА_6 в умовах ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» не виявлено.

Відомості, які свідчать про неможливість забезпечення підозрюваному належного медичного обслуговування адміністрацією установи попереднього ув`язнення наразі відсутні.

Для застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відсутні передумови, оскільки жодна особа не висловила бажання поручитись за підозрюваного, особисте зобов`язання не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

При визначенні розміру застави підозрюваному ОСОБА_6 , слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, які є тяжкими злочинами, особу підозрюваного, який раніше не судимий, є учасником бойових дій, особою з інвалідністю ІІІ групи, не працює, однак отримує пенсію, має міцні соціальні зв`язки, забезпечений житлом, яке належить йому на праві власності. Також слід врахувати, що застава може бути внесена не тільки підозрюваним, а й іншими особами.

Зважаючи, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, слідчий суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, так як перспектива втрати застави у меншому розмірі не буде достатнім стримуючим заходом для підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, і саме такий розмір застави, з урахуванням доведених ризиків і особи підозрюваного, може достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, забезпечити його належну процесуальну поведінку у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, слідчий суддя зробив висновок про задоволення клопотання слідчого, обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 372, 376 КПК України,

у х в а л и в :

Клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №120261521300000516 від 02.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 307 КК України задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 13 години 15 хвилин 04.07.2026 року.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, 13 години 15 хвилин06.05.2026 року.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в даній ухвалі протягом строку її дії.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, або суду, в залежності від стадії кримінального провадження;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, або суду, в залежності від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора, або суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утриматись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні.

У разі внесення застави термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 04.07.2026 року включно.

З моменту внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали до 04.07.2026 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному, захиснику негайно після її проголошення та довести до відома виконавців.

Повний текст ухвали складено і проголошено 11.05.2026 року о 12 год. 50 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1