Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №204/1082/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/1082/26

Провадження № 2/204/2187/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 травня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Жеребцової В.Д.

розглянувши у порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про скасування наказу про оголошення догани,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про скасування Наказу № 895-К від 11 грудня 2025 року про оголошення догани.

В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що він є начальником Царичанської районної державної лікарні ветеринарної медицини. 10.10.2025 року Сектором внутрішнього аудиту Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області проведено плановий внутрішній аудит щодо оцінки правильності ведення бухгалтерського обліку та достовірності фінансової і бюджетної звітності Царичанської районної державної лікарні ветеринарної медицини за період 01.01.2022 року по 31.05.2025 рік, за результатом якого складено Аудиторський звіт. Відповідно до висновку аудиторського звіту, зазначено, що у порушені ч. 1 ст. 51, ст. 116 Бюджетного кодексу України, нараховано та виплачено заробітної плати працівникам посади яких не передбачені штатним розписом та кошторисними призначеннями. 22 жовтня 2025 року Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області було видано наказ № 96-Адм про притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 . З зазначеним наказом ОСОБА_1 , було ознайомлено 30 жовтня 2025 року. 11 грудня 2025 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області видано Наказ № 895-К «Про оголошення догани ОСОБА_1 ». Позивач вважає, що оголошення йому догани, є незаконним, протиправним та таким, що здійснено з порушенням норм Кодексу законів про працю України, а саме: з порушенням строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбаченого ст. 148 КЗпП України.

Ухвалою суду від 11.02.2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 11 лютого 2026 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

2 березня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, обґрунтовуючи це тим, що позивачем неправильно розраховано місячний строк для застосування дисциплінарного стягнення, оскільки положення ст. 148 КЗпП України передбачає застосування дисциплінарного стягнення безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Отже, у випадку застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 відлік строку починається з дати виявлення Головним управлінням факту невиконання розпорядження про відрахування із заробітної плати ОСОБА_2 задля забезпечення відшкодування завданої шкоди. При цьому, з огляду на те, що відшкодування завданої шкоди здійснюється шляхом відрахування 20 процентів із заробітної плати, початком такого відрахування встановлено листопад 2025, то факт виконання чи невиконання розпорядження (наказу) може бути встановлений тільки після спливу строку нарахування та виплати заробітної плати за відповідний місяць (листопад 2025), тобто у випадку розрахунку строку застосування дисциплінарного стягнення за порядком, визначеним позивачем, Головним управлінням було би допущене грубе порушення такого строку, оскільки станом на 07.11.2025 рік заробітна плата за листопад 2025 (із якої повинно було проводитись утримання) нарахована та виплачена ще не була. Водночас, листом від 01.12.2025 року за № 9.2./21181 (коли минув строк виплати заробітної плати за листопад 2025), Головне управління звернулось до начальника Царичанської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 з вимогою надання інформації про виконання вимог пункту 2 наказу із наданням підтверджуючих документів у вигляді копії наказу на підставі якого здійснено відрахування із заробітної плати та відомостей про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за листопад 2025 року. На вищевказаний лист, ОСОБА_1 надано відповідь про неможливість виконання наказу через те, що останній суперечить законодавству України, при цьому, на момент надання вищевказаної відповіді (також станом на поточний момент) в порядку розгляду трудових спорів та в судовому порядку ОСОБА_1 наказ не оскаржувався, що свідчить про відмову останнього виконати розпорядження у вигляді наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, що за приписами ст. 147 Кодексу законів про працю України, є підставою для застосування дисциплінарного стягнення. Оскільки Головне управління отримало відповідь начальника Царичанської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 про відмову виконати наказ 03.12.2025 № 345 (вх. № 24932 від 03.12.2025), ця дата є моментом, з якого обраховується місячний строк застосування дисциплінарного стягнення.

13 березня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якому він заперечував щодо пояснень відповідача на відсутність порушень процедури та строків притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як вбачається з позову та не заперечується сторонами, позивач ОСОБА_1 є начальником Царичанської районної державної лікарні ветеринарної медицини.

10.10.2025 року Сектором внутрішнього аудиту Головного управління Держпроспоживслужби в Дніпропетровської області був проведений плановий внутрішній аудит, за результатами якого був складений аудиторський звіт № 12-09/02. За результатами планового внутрішнього аудиту щодо оцінки правильності ведення бухгалтерського обліку та достовірності фінансової і бюджетної звітності Царичанської районної державної лікарні ветеринарної медицини за період з 01.01.2022 року по 31.05.2025 рік, відповідно до якого встановлено, що при використанні коштів державного бюджету допущені порушення, що призвели до втрат фінансових ресурсів на суму 141 913,85 грн, а саме: нараховано та виплачено заробітної плати працівникам, посади яких не передбачені штатним розписом та кошторисними призначеннями на загальну суму 55 698,65 грн; нараховано та перераховано установою єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове страхування в розмірі 12 253,70 грн; внаслідок заниження вартості наданих платних послуг недоотримано доходів установою, на суму 73 961,50 грн.

22.10.2025 року Головним управлінням Держпроспоживслужби в Дніпропетровської області винесено наказ № 96-Адм «Про притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 ». Відповідно до наказу, начальнику Царичанської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 забезпечити стягнення шкоди у розмірі середнього місячного заробітку ОСОБА_1 шляхом щомісячного відрахування двадцяти процентів із його заробітної плати починаючи з листопада 2025 року до повного відшкодування шкоди. Відрахування здійснювати після закінчення семи днів з дня ознайомлення ОСОБА_1 начальника Царичанської районної державної лікарні ветеринарної медицини з цим наказом (а.с 16).

30.10.2025 року ОСОБА_1 був особисто ознайомлений з зазначеним наказом № 96-Адм, про що ним власноруч було поставлено підпис про ознайомлення, та отримання копії наказу (а.с. зворотна 16).

12.11.2025 року ОСОБА_1 надіслав заперечення до Головного управління Держпроспоживслужби в Дніпропетровської області, в якому зазначив що Царичанська районна державна лікарня ветеринарної медицини вважає недоцільним виконання наказу № 96-Адм «Про притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 », який виданий всупереч законодавству України (а.с. 26). Однак, даний наказ не було оскаржено ОСОБА_1

01.12.2025 року Головним управлінням Держпроспоживслужби в Дніпропетровської області було направлено запит начальнику Царичанської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 про надання інформації, а саме: повідомити про викання вимог пункту 2 наказу Головного управління Держпроспоживслужби в Дніпропетровської області від 22.10.2025 року № 96-Адм, із наданням копії наказу на підставі якого здійснено відрахування та відомостей про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за листопад 2025 року (а.с. 30).

02.12.2025 року ОСОБА_1 направив лист відповідь на адресу Головного управління Держпроспоживслужби в Дніпропетровської області, в якій зазначив наступне. Наказ Головного управління Держпроспоживслужби в Дніпропетровської області від 22 жовтня 2025 року за № 96-Адм не відповідає вимогам законодавства України, про що було направлено заперечення від 12.11.2025 року на виконання наказу. Відповідно вимогам ст. ст. 128, 132, 133, 136 Кодексу Законів про Працю України, в повноваження, права та обов`язки Головного управління Держпроспоживслужби в Дніпропетровської області не входить примусове стягнення матеріальної шкоди, що веде за собою перевищення влади та службових повноважень. На підставі чого, виконання Царичанською районною державною лікарнею ветеринарної медицини наказу Головного управління Держпроспоживслужби в Дніпропетровської області від 22.10.2025 року № 96-Адм, не можливо, тому що суперечить законодавству України, тому просить вивчити, переглянути та виключити з аудиторського звіту дане «порушення».

11.12.2025 року Головним управлінням Держпроспоживслужби в Дніпропетровської області видано Наказ № 895-К, яким оголошено догану начальнику Царичанської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 за порушення вимог ст. 139 Кодексу законів про працю України, що виразилось у невиконанні розпорядження роботодавця, а саме: п. 2 наказу від 22.10.2025 року № 96-Адм «Про притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 » щодо забезпечення стягнення матеріальної шкоди у листопаді 2025 року шляхом відрахування двадцяти відсотків із його заробітної плати.

Позивач не погодився з даним наказом та оскаржив його до суду.

Вирішуючи дані позовні вимоги суд виходить з наступного.

Статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з ч. 1 ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

Статтею 147-1 КЗпП України встановлено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність згідно із статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищими у порядку підлеглості щодо органів, зазначених у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 149 КЗпП України, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника.

Як встановлено судом, позивач, наказ від 22.10.2025 року № 96-Адм Головного управління Держпроспоживслужби в Дніпропетровської області отримав 30.10.2025 року та не оскаржував його, натомість ним було надано лише заперечення. Однак, у встановлений строк не виконав його, а саме: не забезпечив виконання наказу шляхом відрахування двадцяти відсотків середнього місячного заробітку ОСОБА_1 за листопад 2025 року.

У відповідності до ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Як вбачається з позовної заяви, позивач як на підставу позову посилається на ту обставину, що відповідачем притягнуто його до дисциплінарної відповідальності з пропуском місячного строку, оскільки в наказі від 22.10.2025 року № 96-Адм зазначено, що забезпечити виконання стягнення шкоди у розмірі середнього місячного заробітку необхідно шляхом щомісячного відрахування двадцяти процентів із його заробітної плати починаючи з листопада 2025 року до повного відшкодування, а відрахування здійснювати після закінчення семи днів з дня ознайомлення його з цим наказом. Оскільки він був ознайомлений 30.10.2025 року, то відлік семиденного строку сплив з 07.11.2025 року, а тому місячний строк застосування дисциплінарного стягнення розпочався з 08.11.2025 року та закінчився 07.12.2025 року. Тобто, з 8 грудня 2025 року притягнення його до дисциплінарної відповідальностя, після спливу місячного строку, є порушенням статті 148 КЗпП України, що вказує на те, що прийнятий Наказ № 895-К від 11 грудня 2025 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальностя та оголошення догани, є незаконним та таким, що суперечить законодавству України.

Однак, суд з даними твердженнями, не погоджується виходячи з наступного.

При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147- 149 КЗпП України, правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

З аналізу норм трудового права, що регулює дані правовідносини, зокрема порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, слід дійти висновку, що для правомірного притягнення до дисциплінарної відповідальності необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника і які прямо випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку та пов`язані з ним, та прямо на нього покладені; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків як проступок має бути винним і не пов`язаним з поважними причинами; для накладення дисциплінарного стягнення має бути встановлена подія (проступок) і обов`язково вина працівника, і дані обставини (подія і склад порушення) мають бути доведені саме роботодавцем, є неприпустимим перекладення на працівника обов`язку по доказуванню своєї невинуватості. Щодо процедури застосування дисциплінарного стягнення працівнику має бути надана можливість дати письмові пояснення; для надання пояснень працівник повинен знати конкретно за який проступок він притягається до дисциплінарної відповідальності.

Для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 02 червня 2021 року у справі № 428/6597/19 вказав на те, що обчислення місячного строку для застосування дисциплінарного стягнення здійснюється з дня виявлення не лише факту (події), а саме проступку. Виявлення проступку означає не лише виявлення факту (події), а й визначення працівника, що порушив трудові обов`язки, характеру порушення, шкідливих наслідків правопорушення, причинного зв`язку між правопорушенням і шкідливими наслідками, вини працівника. Як правило, місячний строк обчислюється з дня закінчення службового розслідування, проведення перевірки тощо.

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.02.2021 року у справі № 359/3716/18 визначено, що фактичним моментом виявлення проступку є його фіксація у відповідному документі про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до усталеної судової практики при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1,149КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо (пункт 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 грудня 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Крім того, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Як вбачається з пункту 2 наказу № 96-Адм «Про притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 », зобов`язано начальника Царичанської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 забезпечити стягнення шкоди шляхом щомісячного відрахування двадцяти процентів із заробітної плати починаючи з листопада 2025 до повного відшкодування шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Тобто, заробітна плата ОСОБА_1 повинна була бути нарахована та виплачена за листопад 2025 року, з 01.12.2025 по 06.12.2025 року.

01.12.2025 року ГУ Держпроспоживслужби в Дніпропетровської області надіслало запит на начальника Царичанської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 щодо виконання вимог п. 2 наказу ГУ Держпроспоживслужби в Дніпропетровської області № 96-Адм від 22.10.2025 року «Про притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 » в частині забезпечення стсягнення шкоди шляхом відрахування двадцяти процентів із його заробітної плати починаючи з листопада 2025 року до повного відшкодування шкоди, у якому просили підтвердити виконання шляхом надання копії наказу на підставі якого здійснено таке відрахування та відомості про нарахування ОСОБА_1 заробітної плати за листопад 2025 року (а.с. 30).

Але, у відповідь на даний запит ОСОБА_1 надіслав лист 02.12.2025 року, у якому зазначив, що наказ ГУ Держпроспоживслужби в Дніпропетровської області № 96-Адм від 22.10.2025 року «Про притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 », є таким що порушує вимоги закону, а тому його виконання є неможливим (а.с. 30 обор., 31).

Таким чином, відповідачем 02.12.2025 року, було встановлено, що наказ ГУ Держпроспоживслужби в Дніпропетровської області № 96-Адм від 22.10.2025 року «Про притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 » в частині забезпечення стсягнення шкоди шляхом відрахування двадцяти процентів із його заробітної плати починаючи з листопада 2025 року до повного відшкодування шкоди, не виконано.

Тому, суд вважає, що місячний строк притягнення позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності розпочався з 02.12.2025 року, а тому, посилання позивача на те, що починаючи з 08.12.2025 застосування дисциплінарного стягнення, після спливу місячного строку є порушенням ст. 148 Кодексу законів про працю України, є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2025 року, начальником Царичанської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 був видан наказ № 43-ОД, яким наказано головному бухгалтеру забезпечити стягнення шкоди в розмірі середнього місячного заробітку ОСОБА_1 шляхом щомісячного відрахування двадцяти відсотків із його заробітної плати починаючи з грудня 2025 року до повного відшкодування шкоди. Вираховувати середній заробіток за останні два місяці 2025 року. Відрахування здійснювати з першої половини грудня нарахування заробітної плати.

Тобто, фактично позивачем ОСОБА_1 був виконаний наказ ГУ Держпроспоживслужби в Дніпропетровської області № 96-Адм від 22.10.2025 року «Про притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 » в частині забезпечення стсягнення шкоди шляхом відрахування двадцяти процентів із його заробітної плати починаючи з листопада 2025 року до повного відшкодування шкоди, але поза межами встановленого строку.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтями 77, 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Сама по собі незгода позивача з наказом № 96-Адм від 22.10.2025 року «Про притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 », не є підставою для його невиконання. Позивач міг у разі незгоди з даним наказом скористатися правом оскарження його до суду в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подачу позову було сплачено судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп. Але, оскільки у задоволенні позову відмовлено, то судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 115, 139, 140, 147, 147-1, 148, 149 КЗпП України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про скасування наказу про оголошення догани - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Дубіжанська