Вирок від 10 травня 2026 р. у справі №208/16388/25 — Заводський районний суд міста Кам’янського

Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 10 травня 2026 р.

Справа: №208/16388/25

Суддя: Токарєв А. Г.

справа № 208/16388/25

№ провадження 1-кп/208/980/26

ВИРОК

Іменем України

11 травня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського

у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засідання кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170030004872 від 07 грудня 2024 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя Запорізької області з вищою освітою, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на утриманні неповнолітніх дітей не має, військовослужбовяця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який перебуває на посаді старшого стрільця 1 парашутно-десантної роти 1 парашутно-десантного батальйону, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Молодший сержант ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, та проходячи її в посаді старшого стрільця 1 парашутно-десантної роти 1 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199,216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), 27 травня 2024 року, приблизно о 17 год. 00 хв. точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, самовільно залишив місце служби військової частини НОМЕР_1 , з пунктом постійної дислокації на території населеного пункту АДРЕСА_2 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), чим протизаконно припинив виконувати конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, та проводив час на власний розсуд за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, ввірених йому за посадою, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, та був відсутній на військовій службі до 11.11.2025. А саме 11.11.2025 Молодший сержант ОСОБА_4 був затриманий працівниками поліції Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області на території Заводського району м. Кам`янське Дніпропетровської області, внаслідок чого злочин було припинено.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнав повністю та показав, що він дійсно в умовах особливого періоду, крім воєнного стану з метою тимчасово ухилитись від виконання обов?язків військової служби. 27 травня 2024 року, приблизно о 17 год. 00 хв. самовільно залишив місце служби військової частини НОМЕР_1 , з пунктом постійної дислокації на території населеного пункту АДРЕСА_2 , та проводив час на власний розсуд за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, ввірених йому за посадою, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, та був відсутній на військовій службі до 11.11.2025. У скоєному розкаюється.

Провина ОСОБА_4 у інкримінованому злочині також підтверджується Актом службового розслідування та матеріалами перевірки. Згідно якої встановлено відсутність ОСОБА_4 за місцем проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 в період з 27.05.2024 до 11.11.2024 (а.с. 06-22, т. 1).

З наведених доказів суд приходить до висновку, що факт самовільного залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, обвинуваченим ОСОБА_4 доведений в судовому засіданні, дії обвинуваченого кваліфіковані вірно за ст.. 407 ч. 5 КК України.

Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, характеризується за місцем проходження служби посередньо.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Пом`якшуючою обставиною по справі є щире каяття обвинуваченого.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у вигляді позбавлення волі в межах санкції ст. 407 ч. 5 КК України.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, і за цим законом призначити йому покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання, строк попереднього ув`язнення з 11.11.2025 року по день приведення вироку до виконання.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня приведення вироку до виконання.

До набуття вироком законної сили залишити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду на протязі 30 днів із дня його проголошення через Заводський районний суд міста Кам`янського.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua