Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №453/663/25 — Сколівський районний суд Львівської області

ЄУНСС: 453/663/25

НП: 2/453/58/26

РІШЕННЯ

іменем України

11 травня 2026 року місто Сколе

Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Микитина В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Корнути Т.Б.,

сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 131)»;

зміст позовних вимог - про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у виді догани та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;

розглянувши дану цивільну справу у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що по вул. Д. Галицького, 8, у м. Сколе Стрийського району Львівської області, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, за участі позивача ОСОБА_1 , його представника - адвоката Швеця Д.Ю. та представника відповідача ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» - Брильовської О.Р., -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій сторін та інших учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 , у порядку представництва, котре здійснює адвокат Швець Д.Ю., сформувавши 30.04.2025 року документ в системі «Електронний суд», подав в Сколівський районний суд Львівської області позовну заяву, що надійшла та була зареєстрована в діловодстві 01.05.2025 року, в якій просив ухвалити рішення про визнання незаконним та скасування наказу в. о. директора ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 131)» Бойка Є.В. від 31.01.2025 року за № 14/ОС-25 «Про застосування дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1 »; про стягнення на його користь з відповідача ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 131)» заборгованості із заробітної плати та усіх сум, що належать йому у день звільнення (без визначеного розміру) та про стягнення на його користь з відповідача ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (без визначеного розміру). Усі судові витрати, пов`язані з розглядом вищевказаної позовної заяви, позивач ОСОБА_1 при ухваленні рішення просив стягнути на його користь з відповідача ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 131)».

Позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у виді догани та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні обґрунтовано тим, що позивач ОСОБА_1 працював на посаді директора філії «Дрогобицька № 40» ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» та був звільнений з цієї посади за власним бажанням на підставі наказу в.о. директора ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» № 15/ОС-25 «По особовому складу» з 31.01.2025 року. Одночасно з цим, 31.01.2025 року на підставі наказу в.о. директора ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» № 14/ОС-25 «Про застосування дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1 », позивача ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності - застосовано дисциплінарне стягнення у виді оголошення догани. Як відомо позивачеві ОСОБА_1 , підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності слугувала та обставина, що він, як керівник Філії «Дрогобицька № 40» не уклав договір між Філією «Дрогобицька (№ 40) та ФОП ОСОБА_2 .. Разом з тим, позивач ОСОБА_1 не був уповноважений на укладення таких договорів відповідно до розпоряджень Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 03.07.2024 року за № 5к/вих./10/6538 та від 04.07.2024 року за № 5к/вих./10/6586, котрими було передбачено, що укладення договорів відбувається безпосередньо з ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» без залучення до цього процесу Філії «Дрогобицька № 40». Враховуючи ту обставину, що позивачеві ОСОБА_1 не було забезпечено можливості надання пояснень щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, йому не було забезпечено реалізацію права, передбаченого ст. 148 КЗпП України щодо надання пояснень в межах дисциплінарного провадження. Позивач ОСОБА_1 вважає, що оспорюваний наказ в.о. директора ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» № 14/ОС-25 «Про застосування дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1 » було винесено безпідставно та з порушенням порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності, визначеному КЗпП України. Окрім того, з позивачем ОСОБА_1 не було проведено повний розрахунок при звільненні, як цього вимагає ст. 116 КЗпП України, - підсумовує адвокат Швець Д.Ю. зміст позовної заяви, поданої у порядку представництва ОСОБА_1 ..

Відповідач ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)», у порядку представництва, котре здійснює ОСОБА_3 , сформувавши документ в системі «Електронний суд», у запропоновані судом строк та порядку 20.05.2025 року подав відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечив проти задоволення позовних вимог, вмотивувавши це тим, що у межах проведеної перевірки діяльності Філії «Дрогобицька № 40» встановлено факти здійснення ФОП ОСОБА_2 господарської діяльності на території Філії у період з 2023 року по 02.09.2024 року за відсутності належним чином укладеного договору з ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)». При цьому, вказаний відповідач наголошував, що на територію Філії «Дрогобицька № 40» систематично здійснювалося ввезення та вивезення товарно-матеріальних цінностей, а також проводились роботи із розпилювання деревини за участю засуджених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яким виплачувалась грошова винагорода за виконані роботи, однак відповідні правовідносини, на переконання вказаного відповідача, не були належним чином оформлені первинною документацією та договірними зобов`язаннями. Відповідач ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» вказував, що саме директор Філії «Дрогобицька № 40» був відповідальним за належну організацію господарської діяльності Філії «Дрогобицька № 40», контроль за використанням праці засуджених, а також забезпечення укладення відповідних договорів із суб`єктами господарювання. На підтвердження таких доводів, відповідач ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» посилався на положення пунктів 4.1.1 та 5.5 Положення про Філію «Дрогобицька № 40», затвердженого наказом директора ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» від 25.06.2024 року за № 3/ОД-24, відповідно до котрих директор Філії діє від імені Підприємства, представляє його інтереси та уповноважений укладати договори у межах наданих повноважень. Також відповідач ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)»зазначав, що за результатами службового розслідування встановлено завдання Підприємству збитків у сумі 19 676 грн. 16 коп., які, на переконання вказаного відповідача, виникли внаслідок неправомірного залучення засуджених до праці та виплати їм винагороди за відсутності належного правового оформлення відповідних господарських відносин, що і стало підставою для застосування до позивача ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани. Окрім цього, відповідач ДП «Підприємство ДКВС України (№131)» у відзиві заперечував доводи позивача ОСОБА_1 щодо порушення його трудових прав у частині непроведення повного розрахунку при звільненні, зазначаючи, що ДП «Підприємство ДКВС України (№131)» у день звільнення позивача ОСОБА_1 забезпечив Філію «Дрогобицька № 40» необхідними коштами шляхом оформлення платіжної інструкції від 31.01.2025 року за № 791, а позивач ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора Філії «Дрогобицька № 40» та маючи доступ до відповідного банківського рахунку, повинен був самостійно здійснити перерахування належних йому коштів на власний банківський рахунок відповідно до встановленого порядку фінансового обслуговування Філії «Дрогобицька № 40».

Інших передбачених ЦПК України заяв по суті справи (відповіді на відзив на позовну заяву, заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву, тощо), від її сторін до Сколівського районного суду Львівської області не надходило.

Заяви, клопотання сторін та інших учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 , у порядку представництва, котре здійснює адвокат Швець Д.Ю., сформувавши документ в системі «Електронний суд», 13.05.2025 року подав у Сколівський районний суд Львівської області заяву про усунення недоліків позовної заяви, що надійшла та була зареєстрована в діловодстві 14.05.2025 року, до якої долучив квитанцію про доплату судового збору.

Відповідач ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)», у порядку представництва, котре здійснює ОСОБА_3 , сформувавши документ в системі «Електронний суд», 20.05.2025 року подав у Сколівський районний суд Львівської області клопотання, за змістом якого просив усі судові засідання у цій справі проводити в режимі відеоконференції за участі вказаної представниці поза межами приміщення суду з використанням нею власних технічних засобів.

Відповідач ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)», у порядку представництва, котре здійснює ОСОБА_3 , сформувавши документ в системі «Електронний суд», 21.05.2025 року подав на виконання ухвали судді від 15.05.2025 року у Сколівський районний суд Львівської області клопотання, за змістом якого просив долучити до матеріалів справи довідку з визначенням середньоденної заробітної плати (доходу) позивача ОСОБА_1 за останні два календарні місяці, що передували його звільненню.

Відповідач ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)», у порядку представництва, котре здійснює ОСОБА_3 , сформувавши документ в системі «Електронний суд», 21.05.2025 року подав у Сколівський районний суд Львівської області клопотання, за змістом якого інформував, що 26.05.2025 року ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» повністю здійснено розрахунок з позивачем ОСОБА_1 і надано відповідні відомості.

Позивач ОСОБА_1 , у порядку представництва, котре здійснює адвокат Швець Д.Ю., сформувавши документ в системі «Електронний суд», 05.06.2025 року подав у Сколівський районний суд Львівської області клопотання про відкладення розгляду справи у зв?язку із перебуванням на лікарняному.

Позивач ОСОБА_1 , у порядку представництва, котре здійснює адвокат Швець Д.Ю., сформувавши документ в системі «Електронний суд», 01.07.2025 року подав у Сколівський районний суд Львівської області клопотання про відкладення розгляду справи у зв?язку із перебуванням у черговій щорічній відпустці.

Позивач ОСОБА_1 , у порядку представництва, котре здійснює адвокат Швець Д.Ю., 13.08.2025 року засобами електронного зв`язку подав у Сколівський районний суд Львівської області клопотання, що було зареєстроване в діловодстві за вх. № ЕП-1397, за змістом якого просив судове засідання у цій справі, призначене на 13.08.2025 року о 14:00 год., проводити в режимі відеоконференції за участю вказаного представника поза межами приміщення суду з використанням ним власних технічних засобів.

Позивач ОСОБА_1 , у порядку представництва, котре здійснює адвокат Швець Д.Ю., сформувавши документ у системі «Електронний суд», 13.08.2025 року подав у Сколівський районний суд Львівської області заяву, за змістом якої у зв`язку з добровільним проведенням відповідачем ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» повного розрахунку 27.05.2025 року та враховуючи зменшені та уточнені позовні вимоги, просив вважати їх наступними: 1) визнати незаконним та скасувати наказ в.о. директора ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» № 14/ОС-25 від 31.01.2025 року «Про застосування дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1 »; 2) стягнути з ДП «Підприємство ДКВС України (№131)» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період непроведення повного розрахнку при звільненні з 01.02.2025 року по 27.05.2025 року; 3) стягнути з ДП «Підприємство ДКВС України (№131)» на користь ОСОБА_1 усі понесені ним в ході розгляду справи судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 , у порядку представництва, котре здійснює адвокат Швець Д.Ю., сформувавши документ в системі «Електронний суд», 17.09.2025 року подав у Сколівський районний суд Львівської області клопотання, за змістом якого просив судове засідання у цій справі, призначене на 18.09.2025 року о 12:00 год., проводити в режимі відеоконференції за участю вказаного представника поза межами приміщення суду з використанням ним власних технічних засобів.

Позивач ОСОБА_1 , у порядку представництва, котре здійснює адвокат Швець Д.Ю., сформувавши документ в системі «Електронний суд», 18.09.2025 року подав в Сколівський районний суд Львівської області клопотання про долучення доказів, яким долучив довідку про нарахування заробітної плати, скріншот зарахування позивачеві ОСОБА_1 коштів 26.05.2025 року та дві відомості, втім, адвокатом Швецем Д.Ю. не було зазначено середньоденної суми та те, чи він не погоджується із середньоденною судовою поданою довідкою попередньо відповідачем ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)».

Позивач ОСОБА_1 , у порядку представництва, котре здійснює адвокат Швець Д.Ю., сформувавши документ у системі «Електронний суд», 27.10.2025 року подав у Сколівський районний суд Львівської області клопотання, за змістом якого просив судове засідання у цій справі, призначене на 28.10.2026 року о 12:00 год., проводити в режимі відеоконференції за участі вказаного представника поза межами приміщення суду з використанням ним власних технічних засобів.

Позивач ОСОБА_1 , у порядку представництва, котре здійснює адвокат Швець Д.Ю., сформувавши документ в системі «Електронний суд», 02.12.2025 року подав у Сколівський районний суд Львівської області клопотання про відкладення розгляду справи у зв?язку із перебуванням на лікарняному.

Позивач ОСОБА_1 , у порядку представництва, котре здійснює адвокат Швець Д.Ю., шляхом формування документа у системі «Електронний суд», 23.01.2026 року подав у Сколівський районний суд Львівської області клопотання, за змістом якого просив судове засідання у цій справі, призначене на 26.01.2026 року о 10:00 год., проводити в режимі відеоконференції за участі вказаного представника поза межами приміщення суду з використанням ним власних технічних засобів.

Позивач ОСОБА_1 , у порядку представництва, котре здійснює адвокат Швець Д.Ю., шляхом формування документа у системі «Електронний суд», 23.02.2026 року подав у Сколівський районний суд Львівської області клопотання, за змістом якого просив судове засідання у цій справі, призначене на 24.02.2026 року о 10:00 год., проводити в режимі відеоконференції за участі вказаного представника поза межами приміщення суду з використанням ним власних технічних засобів.

Позивач ОСОБА_1 , у порядку представництва, котре здійснює адвокат Швець Д.Ю., сформувавши документ у системі «Електронний суд», 23.02.2026 року подав у Сколівський районний суд Львівської області заяву про відмову від позову у частині, в якій, посилаючись на зміст пункту 1 ч. 2 ст. 49, частини 1, 3 ст. 206 ЦПК України, просив прийняти відмову від пред`явленого до ДП «Підприємство ДКВС України (№131)» позову у частині про стягнення заборгованості із заробітної плати та усіх сум, що належать працівнику від підприємства в день звільнення.

Позивач ОСОБА_1 , у порядку представництва, котре здійснює адвокат Швець Д.Ю., 24.03.2026 року засобами електронного зв?язку скерував у Сколівський районний суд Львівської області клопотання, за змістом якого просив судове засідання у цій справі, призначене на 24.03.2026 року о 14:00 год., відкласти у зв?язку із перебуванням на лікарняному.

Будь-яких інших заяв та/чи клопотань від сторін цієї справи, котрі б залишалися не вирішеними у визначеному чинним ЦПК України порядку, до Сколівського районного суду Львівської області не надходило.

Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 02.05.2025 року вищевказану позовну заяву залишено без руху з підстав непідтвердження справляння позивачем ОСОБА_1 судового збору у належному розмірі та надано йому термін для виправлення недоліків, зазначених у мотивувальній частині вказаної ухвали, який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 15.05.2025 року, після усунення недоліків, з-поміж іншого, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощено позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Витребувано від відповідача ДП «Підприємство ДКВС України (№131)» довідку про середню заробітну плату позивача ОСОБА_1 за останні дванадцять календарних місяців роботи, що передують місяцю, в якому були припинені трудові відносини між сторонами, а також з визначенням середньоденньої заробітної плати (доходу) позивача ОСОБА_1 за останні два календарні місяці, що передують його звільненню.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 20.05.2025 року, клопотання відповідача ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)», подане через представницю Брильовську О.Р., про проведення усіх судових засідань у цій справі у режимі відеоконференції, задоволено. Надано можливість представниці відповідача ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» - Брильовській О.Р. брати участь у судових засіданнях, призначених у межах цієї справи для її розгляду по суті, у режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення ВКЗ ДП «Центр судових сервісів» із застосуванням електронного підпису за вебадресою: https://vkz.court.gov.ua.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.), без окремого письмового оформлення, із занесенням до протоколу судового засідання, від 05.06.2025 року, розгляд цієї справи відкладено до 01.07.2025 року о 10:00 год..

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.), без окремого письмового оформлення, із занесенням до протоколу судового засідання, від 01.07.2025 року, клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Швеця Д.Ю. про відкладення розгляду справи задоволено, а розгляд цієї справи відкладено до 13.08.2025 року о 14:00 год..

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 13.08.2025 року, клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Швеця Д.Ю. про проведення судового засідання у цій справі у режимі відеоконференції, задоволено. Надано можливість представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Швецю Д.Ю. брати участь у судовому засіданні, призначеному у межах цієї справи для її розгляду по суті на 13.08.2025 року о 14:00 год., у режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення ВКЗ ДП «Центр судових сервісів» із застосуванням електронного підпису за вебадресою: https://vkz.court.gov.ua.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.), без окремого письмового оформлення, із занесенням до протоколу судового засідання, від 13.08.2025 року, клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Швеця Д.Ю. про відкладення розгляду справи задоволено, а розгляд судової справи відкладено до 18.09.2025 року о 12:00 год..

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 17.09.2025 року, клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Швеця Д.Ю. про проведення судового засідання у цій справі у режимі відеоконференції, задоволено. Надано можливість представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Швецю Д.Ю. брати участь у судовому засіданні, призначеному у межах цієї справи для її розгляду по суті на 18.09.2025 року о 12:00 год., у режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення ВКЗ ДП «Центр судових сервісів» із застосуванням електронного підпису за вебадресою: https://vkz.court.gov.ua.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.), без окремого письмового оформлення, із занесенням до протоколу судового засідання, від 18.09.2025 року, розгляд судової справи відкладено до 28.10.2025 року о 12:00 год..

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 27.10.2025 року, клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Швеця Д.Ю. про проведення судового засідання у цій справі у режимі відеоконференції, задоволено. Надано можливість представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Швецю Д.Ю. брати участь у судовому засіданні, призначеному у межах цієї справи для її розгляду по суті на 28.10.2025 року о 12:00 год., у режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення ВКЗ ДП «Центр судових сервісів» із застосуванням електронного підпису за вебадресою: https://vkz.court.gov.ua.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.), без окремого письмового оформлення, із занесенням до протоколу судового засідання, від 28.10.2025 року, розгляд цієї справи відкладено до 02.12.2025 року о 11:00 год..

У зв?язку із відсутністю зв?язку (некоректне функціонування) захищеного програмного забезпечення ВКЗ ДП «Центр судових сервісів», ця справа знята з розгляду з визначенням нової дати - 26.01.2026 року о 10:00 год. (довідка суду від 02.12.2025 року).

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 26.01.2026 року, клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Швеця Д.Ю. про проведення судового засідання у цій справі у режимі відеоконференції, задоволено. Надано можливість представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Швецю Д.Ю. брати участь у судовому засіданні, призначеному у межах цієї справи для її розгляду по суті на 26.01.2026 року о 10:00 год., у режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення ВКЗ ДП «Центр судових сервісів» із застосуванням електронного підпису за вебадресою: https://vkz.court.gov.ua.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.), без окремого письмового оформлення, із занесенням до протоколу судового засідання, від 26.01.2026 року, розгляд цієї справи відкладено до 24.02.2026 року о 10:00 год..

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 23.02.2026 року, клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Швеця Д.Ю. про проведення судового засідання у цій справі у режимі відеоконференції, задоволено. Надано можливість представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Швецю Д.Ю. брати участь у судовому засіданні, призначеному у межах цієї справи для її розгляду по суті на 24.02.2026 року о 10:00 год., у режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення ВКЗ ДП «Центр судових сервісів» із застосуванням електронного підпису за вебадресою: https://vkz.court.gov.ua.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 24.02.2026 року, прийнято відмову ОСОБА_1 від пред`явленого ним позову до ДП «Підприємство ДКВС України (№131)» у частині вимог про стягнення заборгованості із заробітної плати та усіх сум, що належать працівнику від підприємства в день звільнення. Провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ДП «Підприємство ДКВС України (№131)» у частині пред`явлених вимог про стягнення заборгованості із заробітної плати та усіх сум, що належать працівнику від підприємства в день звільнення, закрито на підставі пункту 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з прийняттям відмови від позову у наведеній частині.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.), без окремого письмового оформлення, із занесенням до протоколу судового засідання, від 24.03.2026 року, у цій справі продовжено перерву до 05.05.2026 року о 14:00 год..

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 05.05.2026 року, клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Швеця Д.Ю. про проведення судового засідання у цій справі у режимі відеоконференції, задоволено. Надано можливість представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Швецю Д.Ю. брати участь у судовому засіданні, призначеному у межах цієї справи для її розгляду по суті на 05.05.2026 року о 14:00 год., у режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення ВКЗ ДП «Центр судових сервісів» із застосуванням електронного підпису за вебадресою: https://vkz.court.gov.ua.

Сторони щоразу належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час призначених судових засідань по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження.

Позивач Ватагович І.П., будучи присутнім у всіх судових засіданнях, призначених для розгляду цієї справи, надавав пояснення, за змістом котрих що ФОП ОСОБА_2 здійснював діяльність на території Філії «Дрогобицька № 40» тривалий час та неодноразово, а тому у нього були об`єктивні підстави вважати, що відповідні договірні відносини належним чином оформлені безпосередньо з відповідачем ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)», оскільки, зі слів позивача ОСОБА_1 , договори із суб`єктами господарювання укладались саме державним підприємством у централізованому порядку. Позивач ОСОБА_1 зазначав, що особисто не здійснював допуску ФОП ОСОБА_2 на територію Філії «Дрогобицька № 40», оскільки це відбувалось через контрольно-пропускний пункт відповідними службами режиму та охорони. При цьому, позивач ОСОБА_1 звертав увагу суду на те, що працівники пропускного пункту були обізнані про діяльність ФОП ОСОБА_2 та не вчиняли жодних дій щодо її припинення, що також формувало у нього переконання про належне документальне оформлення відповідних правовідносин. Крім того, позивач ОСОБА_1 не виключав, що допуск ФОП ОСОБА_2 на територію філії міг здійснюватися за погодженням або прямими вказівками відповідача ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)», оскільки значна частина господарських рішень приймалась централізовано підприємством. Позивач ОСОБА_1 категорично заперечував наявність у його діях порушення трудових обов`язків та наголошував, що господарська діяльність, яка стала предметом дисциплінарного провадження, здійснювалась відкрито та тривалий час, без будь-яких зауважень з боку керівництва підприємства, а після початку перевірок саме його було безпідставно визначено відповідальним за виявлені недоліки у діяльності філії.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Швець Д.Ю., будучи присутнім у призначених у цій справі судових засіданнях, позовні вимоги свого довірителя підтримав повністю, просив такі задовольнити з підстав, викладених у пред`явленому позові. Адвокат Швець Д.Ю. також зазначив, що відповідачем ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» не доведено наявності у діях позивача ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, а оскаржуваний наказ не містить належної конкретизації порушених позивачем ОСОБА_1 трудових обов`язків та фактичних обставин, які б свідчили про його персональну вину. Крім того, адвокат швець Д.Ю. наголошував на суперечливості позиції відповідача ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» щодо повноважень директора філії у сфері укладення договорів та фактичному покладенні на позивача ОСОБА_1 відповідальності за недоліки організації діяльності підприємства в цілому.

Представниця відповідача ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» - Брильовська О.Р., будучи присутньою у призначених у цій справі судових засіданнях, проти задоволення позову заперечила повністю, просила у його задоволенні відмовити з підстав, викладених у поданому відзиві на позовну заяву. Представниця відповідача ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» зазначала, що саме позивач ОСОБА_1 як директор філії був відповідальним за належну організацію господарської діяльності філії, контроль за використанням праці засуджених та належне договірне оформлення діяльності суб`єктів господарювання на території установи. На переконання вказаного відповідача, внаслідок неналежного виконання позивачем ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, підприємству були завдані збитки, що і стало підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани. Крім того, представниця відповідача ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» Брильовська О.Р. наголошувала, що дисциплінарне провадження проводилось із дотриманням вимог трудового законодавства, а позивач ОСОБА_1 був обізнаний про його проведення, однак фактично ухилявся від надання пояснень по суті встановлених порушень.

Інші процесуальні дії у цій справі Сколівським районним судом Львівської області не вчинялись, а ухвали не постановлялись. Усі заяви та клопотання сторін цієї справи на відповідних етапах були вирішені судом у встановленому чинним ЦПК України порядку.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з ч. 2, 3 та 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав ОСОБА_1 за пред`явленими ним позовними вимогами цивільного/трудового характеру, а також причетність до порушення таких його прав відповідача ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)», встановив наступне.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів.

Наказом в.о. директора ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» Бойка Є.В. від 31.01.2025 року № 15/ОС-25 «По особовому складу» позивача ОСОБА_1 звільнено з 31.01.2025 року з посади директора Філії «Дрогобицька №40» за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України (копії містяться у справі, а. с. 11, 13 і 78).

Наказом в.о. директора ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» від 31.01.2025 року № 14/ОС-25 «Про застосування дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1 », відповідно до ст. 147 КЗпП України, враховуючи завдання збитків у розмірі 19 676 грн. 16 коп. у зв?язку із неправомірним залученням засуджених до праці та виплати їм винагороди за надані послуги, до позивача ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді оголошення догани (копії містяться у справі, а. с. 11, 13).

Судом також встановлено, що розпорядженням Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 03.07.2024 року № 5к/вих./10/6538 «Щодо закриття банківських рахунків», зобов`язано керівника ДП «Підприємство ДКВС України (№131)» довести до керівників підпорядкованих філій про термінове закриття відкритих рахунків в установах банків (копія міститься у справі, а. с. 12).

Розпорядженням Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 04.07.2024 року № 5к/вих./10/6586 «Щодо доповнення до листа», зобов`язано ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)»: (1) провести із контрагентами філій врегулювання договірних відносин, зокрема - розірвати укладені договори по філіях та укласти нові договори із ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)»; (2) забезпечити з 04.07.2024 року надходження коштів по філіях на банківські рахунки ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» (копія міститься у справі, а. с. 12, тильна сторона).

Підставою для ініціювання дисциплінарного провадження слугував наказ в.о. директора ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» від 29.11.2024 року № 104/ОС-24 «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 », виданий на підставі акту виїзної перевірки від 27.11.2024 року, складеного комісією у складі Бойка Є.В., Брильовської О.Р. за участю представника Західного міжрегіонального управління - Грушкевич В.. Перевірку ініційовано у зв`язку із запитами Другого слідчого відділу ТУ Державного бюро розслідувань м. Львова у кримінальному провадженні № 42024140000000175 (копія міститься у справі, а. с. 40).

Наказом в.о. директора від 21.11.2024 року № 72/АГ-24 «Про створення комісії», створено комісію для перевірки фактів щодо можливого здійснення діяльності ФОП ОСОБА_2 на території Філії «Дрогобицька № 40». Наказом від 26.11.2024 року № 32/ОС-ВД/24, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 відряджено до Філії «Дрогобицька № 40» (копії містяться у справі, а. с. 41 та 41, тильна сторона).

Актом виїзної перевірки від 27.11.2024 року встановлено: (а) у період з 2023 року до 02.09.2024 договори між ФОП ОСОБА_2 та Філією «Дрогобицька № 40» не укладалися; (б) з журналу реєстрації переміщення ТМЦ та корінців перепусток вбачається ввезення та вивезення ТМЦ ФОП ОСОБА_2 на територію Філії «Дрогобицька № 40» 22.08.2024 року, 05.09.2024 року, 13.09.2024 року, 08.10.2024 року, 10.10.2024 року; (в) 02.09.2024 року між засудженими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та Філією «Дрогобицька № 40» укладено цивільно-правові договори № 18, № 42, № 43 за надання послуг розпиловки лісу без актів виконаних робіт; (г) вказаним засудженим нараховано заробітну плату по 5 376 грн. 00 коп. кожному (копія міститься у справі, а. с. 42-43).

Характеристика на позивача ОСОБА_1 , підписана в.о. директора Бойком Є.В. 02.12.2024 року, зафіксувала такі негативні якості: недотримання термінів виконання доручень, недостатня якість роботи, недисциплінованість і неорганізованість, неподання звітників вчасно (копія міститься у справі, а. с. 43, тильна сторона).

Листом Філії «Дрогобицька № 40» від 23.10.2024 року за вих. № 1/35, директор Ватагович І.П. скерував на адресу в.о. директора ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» копії претензій, отриманих від ДУ «Дрогобицька виправна колонія № 40» (копія міститься у справі, а. с. 48).

Зі змісту претензії ДУ «Дрогобицька виправна колонія № 40» від 21.10.2024 року за вих. № 7/6378 вбачається, що адміністрація установи вказувала на порушення прав засуджених у зв`язку із невиплатою їм грошових коштів за виконані роботи за цивільно-правовими договорами із засудженими. У претензії зазначено про необхідність проведення відповідних виплат засудженим (копія міститься у справі, а. с. 48-49).

Листом ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» від 25.10.2024 року, підписаним в.о. директора Бойком Є.В., надано відповідь щодо розгляду претензій, у якій зазначено, що відповідно до Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі засуджені можуть залучатися до робіт на підставі цивільно-правових договорів між засудженими та фізичною особою-підприємцем або підприємством. У цьому ж листі міститься вимога надати копії відповідних договорів та актів надання послуг (копія міститься у справі, а. с. 49).

Відповідно до платіжної інструкції № 2771 від 25.10.2024 року ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» здійснило оплату Філії «Дрогобицька № 40» у сумі 33 400 грн. 00 коп. із призначенням платежу: «оплата діяльності без укладання договору про закупівлю» (копія міститься у справі, а. с. 50).

Крім того, досліджено банківські виписки, довідки про нарахування та виплату заробітної плати засудженим, журнали реєстрації договорів із засудженими, табелі обліку робочого часу, накладні, корінці перепусток, а також первинну документацію щодо руху товарно-матеріальних цінностей та допуску транспортних засобів на територію установи. Із довідок убачається, що засудженим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у відповідні періоди здійснювалось нарахування та виплата грошових коштів за виконані роботи. Також у матеріалах справи містяться копії цивільно-правових договорів із засудженими, акти виконаних робіт та журнали їх реєстрації (копії містяться у справі, а. с. 50-58).

Лист Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 05.11.2024 року за вих. № 5к/вих/3.1./11253, адресований ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)», в якому в межах розгляду запиту Державного бюро розслідувань запитано інформацію та документи щодо правових підстав здійснення діяльності ФОП ОСОБА_2 на території установи, а також документи щодо нарахування та виплати заробітної плати засудженим (копія міститься у справі, а. с. 59).

ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» листом від 11.11.2024 року за вих. № П/66-428 повідомило Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про відсутність укладених з 2023 року по даний час договорів між ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» та ФОП ОСОБА_2 , зазначено, що на обліку ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» верстат стрічкопильний (інвентарний номер 10410023) не перебуває, а також зазначило, що упродовж 2023 року по даний час засудженим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не нараховувалась і не виплачувалась виплата заробітної плати за виконання робіт із деревиною ФОП ОСОБА_2 (копія міститься у справі, а. с. 59).

Листом Філії «Дрогобицька № 40» від 01.10.2024 року за вих. № 1/28, адресованим в.о. директора ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)», директор Філії Ватагович І.П. просить повторно надати вартість послуг (калькуляцію) згідно договору про надання послуг укладеного між ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» і ФОП ОСОБА_2 для нарахування заробітної плати засудженим за порізку 18 м? деревини у вересні 2024 року (копія міститься у справі, а. с. 60).

У відповідь, листом ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» від 03.10.2024 року за вих. № П/06-344 повідомлено, що договір про надання послуг між ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» та ФОП ОСОБА_2 не укладався, а інформація щодо вартості послуг (калькуляції) у підприємства відсутня (копія міститься у справі, а. с. 60).

Листом директор Філії «Дрогобицька №40» Ватагович І.П. від 10.10.2024 року за вих. № 1/31, повідомляє в.о. директора ДП «Підприємство ДКВС України (№131)» про те, що Філія «Дрогобицька № 40» немає права укладати договори з контрагентами. Відповідно, з ФОП ОСОБА_2 угоди не укладались. Також у листі зазначено, що нарахування заробітної плати засудженим за вересень 2024 року, які працювали на пилорамі у ФОП ОСОБА_2 є неможливим, оскільки ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» не надало калькуляції. Виходячи з вищенаведеного, просив допомогти провести виплату заробітної плати засудженим (копія міститься у справі, а. с. 61).

Листом ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» від 11.10.2024 року за вих. № П/06-370, адресованим директору Філії «Дрогобицька № 40», у якому підприємство посилалось на положення Положення про Філію та зазначало, що директор Філії уповноважений укладати договори від імені Підприємства за довіреністю, а також повідомлено про відсутність у ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» інформації щодо калькуляцій вартості послуг, оскільки договори з ФОП ОСОБА_2 не укладались (копія міститься у справі, а. с. 61).

Листами ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» від 08.10.2024 року за вих. № П/06-346 та від 09.10.2024 року за вих. № П/06-358, у директора Філії витребувано інформацію (пояснення) та підтверджуючі документи щодо здійснення діяльності ФОП ОСОБА_2 на території Філії, зокрема щодо правових підстав такої діяльності, документів бухгалтерського обліку та нарахування заробітної плати засудженим (копії містяться у справі, а. с. 62 та 62, тильна сторона).

Судом досліджено матеріали дисциплінарного провадження, зокрема листи ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» від 29.11.2024 року за вих. № П/06-463, від 18.12.2024 року за вих. № П/06-508, від 20.12.2024 року за вих. № П/06-522, від 27.12.2024 року за вих. № П/06-535 та від 28.01.2025 року за вих. № П/06-72, якими позивача ОСОБА_1 повідомляли про проведення засідань дисциплінарної комісії та пропонували надати письмові пояснення щодо обставин дисциплінарного провадження. Останньому також було повідомлено про можливість взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції, як і запропоновано надати письмові пояснення на електронну пошту (копії містяться у справі, а. с. 63, 64, 67, 69, 71).

Із наданих заяв позивача ОСОБА_1 від 19.12.2024 року та 26.12.2024 року вбачається, що останній просив перенести засідання дисциплінарної комісії у зв`язку із перебуванням на лікарняному та неможливістю взяти участь у засіданні комісії (копії містяться у справі, а. с. 65 і 67).

Судом також досліджено протоколи засідань дисциплінарної комісії № 1 від 05.12.2024 року, № 2 від 20.12.2024 року, № 3 від 27.12.2024 року, із яких вбачається, що дисциплінарною комісією досліджувались обставини ненадання позивачем ОСОБА_1 письмових пояснень та його перебування на листку непрацездатності (копії містяться у справі, а. с. 63, 66, 68). Цією комісією складено акт від 31.01.2025 про відсутність пояснень ОСОБА_1 (копія міститься у справі, а. с. 71).

Із протоколу засідання дисциплінарної комісії № 4 від 31.01.2025 року та подання цієї дисциплінарної комісії від 31.01.2025 року вбачається, що дисциплінарною комісією ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» розглянуто дисциплінарне провадження стосовно директора Філії «Дрогобицька № 40» ОСОБА_1 . У протоколі зазначено, що позивача ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про дату та час проведення засідання, однак він у засідання не з`явився та письмових пояснень по суті дисциплінарного провадження не подав. Під час засідання дисциплінарною комісією досліджено матеріали дисциплінарного провадження, зокрема документи щодо здійснення ФОП ОСОБА_2 господарської діяльності на території Філії Дрогобицька № 40» без укладеного договору, нарахування та виплати засудженим винагороди за виконані роботи, журнали реєстрації договорів, копії цивільно-правових договорів із засудженими, платіжні інструкції, листування між Філією Дрогобицька № 40» та ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)», а також документи, отримані в межах запитів правоохоронних органів. За результатами дисциплінарного провадження, вивчивши ступінь вини, заподіяну шкоду, характер дисциплінарного проступку, з врахуванням характеристики ОСОБА_1 , перебування останнього на листках непрацездатності та інших документів, дисциплінарна комісія вирішила: 1) вважати дії ОСОБА_1 , директора Філії «Дрогобицька (№ 40)» дисциплінарним проступком; 2) рекомендувати в.о. директора ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» притягнути Ватаговича І.П., директора Філії «Дрогобицька (№ 40)» до дисциплінарної відповідальності, оголосивши йому догану; 3) звернутися до суду і з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» збитків на суму 19 676 грн. 16 коп. (копія міститься у справі, а. с. 72-77).

Відповідач ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» надав платіжну інструкцію від 31.01.2025 року № 791 на суму 3 993 грн. 00 коп. із призначенням платежу «Поповнення рахунку філії. Оплата здійснюється без укладання договору про закупівлю. Без ПДВ.». Суд звертає увагу, що сума 3 993 грн. 00 коп. є очевидно меншою за нараховані позивачеві ОСОБА_1 за січень 2025 суми (всього нараховано 65 188 грн. 07 коп., до виплати 50 194 грн. 82 коп., згідно відомості за січень 2025) (копія міститься у справі, а. с. 80).

Судом досліджено посадову інструкцію директора Філії «Дрогобицька (№ 40)» (копія міститься у справі, а. с. 132-133).

Довідкою про доходи позивача ОСОБА_1 , наданої суду на виконання вимог ухвали від 15.05.2025 року в частині витребування від ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» відомостей про середню заробітну плату позивача ОСОБА_1 , визначено, з-поміж іншого, середньоденну заробітну плату (дохід) позивача ОСОБА_1 у розмірі 1 402 грн. 00 коп. (копія міститься у справі, а. с. 93).

Відомостями нарахування заробітної плати позивачеві ОСОБА_1 від 26.05.2025 року за листопад-грудень 2024 року, вбачається, що останньому як директору Філії «Дрогобицька (№ 40)» за листопад нараховано 19 038 грн. 10 коп., з яких лікарняні підприємства становлять 7 679 грн. 65 коп. (не зазначено, скільки відпрацьовано робочих днів), за грудень позивачеві ОСОБА_1 нараховано 43 540 грн. 54 коп., з яких лікарняні підприємства становлять 43 540 грн. 54 коп. (не зазначено, скільки відпрацьовано робочих днів) (копія міститься у справі, а. с. 96-97).

Судом досліджено інші відомості нарахування заробітної плати позивачеві ОСОБА_1 , зокрема за січень 2025 року останньому нараховано 65 188 грн. 07 коп. (оклад 3 260 грн. 85 коп., компенсація відпустки 30 724 грн. 26 коп., лікарняні з підприємства 14 188 грн. 45 коп., лікарняні з ФСС з ТВП 17 014 грн. 51 коп.), до виплати 50 194 грн. 82 коп. (копії відомостей містяться у справі, а. с. 98).

Розрахунок відпускних: сума середнього доходу 402 341 грн. 84 коп. за 275 к. д. за мінусом святкових, кількість днів щорічної основної відпустки - 21, сума оплати - 30 724 грн. 26 коп. (копія міститься у справі, а. с. 99).

Довідка про доходи від 26.05.2025 року, підписана директором Філії «Дрогобицька (№ 40)» Кіндієм М.М., фіксує заробітну плату позивача ОСОБА_1 за квітень-грудень 2024 року: квітень - 15 000 грн. 00 коп., травень - 30 000 грн. 00 коп., червень - 45 000 грн. 00 коп., липень - 67 500 грн. 00 коп., серпень - 67 500 грн. 00 коп., вересень - 75 000 грн. 00 коп., жовтень - 39 763 грн. 20 коп., листопад - 19 038 грн. 10 коп., грудень - 43 540 грн. 54 коп.; усього за 275 к. д. - 402 341 грн. 84 коп. (копія міститься у справі, а. с. 100).

Відповідно до довідки нарахування заробітної плати позивачеві ОСОБА_1 від 12.02.2025 року, за листопад нараховано 33 553 грн. 15 коп., за грудень 15 000 грн. 00 коп. (копія міститься у справі, а. с. 125).

Згідно виписки з мобільного додатку банку, повний розрахунок з позивачем ОСОБА_1 проведено 26.05.2025 року шляхом зарахування на картку останнього суми 53 723 грн. 39 коп. із коментарем «Перерахунок коштів по тимчасовій втраті працездатності» (скріншот міститься у справі, а. с. 129).

Відповідно до відомостей про виплату готівки позивачеві ОСОБА_1 за січень 2025 року - 37 093 грн. 64 коп., за листопад 2024 року - 7 563 грн. 33 коп. (копія міститься у справі, а. с. 130-131).

Відповідно до наказу ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» від 24.10.2024 року №13/ОС-ВП/24, позивачеві ОСОБА_1 надано відпустку як учаснику бойових дій строком 14 календарних днів, з 04.11.2024 року по 17.11.2024 року (копія міститься у справі, а. с. 134).

Досліджено судом й перелік листків непрацездатності позивача ОСОБА_1 за листопад 2024 року - січень 2025 року (копія міститься у справі, а. с. 135-143).

Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення.

До спірних правовідносин трудового характеру, котрі виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) й релевантні правові позиції Верховного Суду.

Так, відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. 64 Конституції України, в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України, котре не може бути обмежено в умовах воєнного або надзвичайного стану, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з висновками Конституційного Суду України, що викладені в рішенні від 09.09.2010 року № 19-рп/2010, забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2. пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24.12.2004 року № 22-рп/2004). До таких механізмів належить структурована система судів і види судового провадження, встановлені державою. Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та провести з ним розрахунок у строки, визначені у ст. 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника (ч. 1 ст. 47 КЗпП України).

За змістом ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений у ч. 1 цієї статті (положення частин 1, 2 ст. 117 КЗпП України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 року за єдиним унікальним номером судової справи 306/2708/23 зазначила, що виплата середнього заробітку за ст. 117 КЗпП України за своєю суттю є не штрафом чи каральною санкцією, а спеціальним видом компенсації очікуваних майнових втрат працівника, та підтвердила обмеження такої компенсації шістьма місяцями для правовідносин, що тривають після 19.07.2022 року.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

З урахуванням цих норм, зокрема абзацу 3 пункту 2 цього Порядку, середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу IV цього Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно пункту 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку). Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 Порядку). Крім того, положеннями розділу III Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час затримки розрахунку.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно та точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Частиною першою ст. 147-1 КЗпП України встановлено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Верховний Суд у постанові від 20.09.2023 року за єдиним унікальним номером судової справи 554/285/19 сформулював усталений підхід до визначення складу дисциплінарного проступку: його складовими є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на нього трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни; при відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення є правомірним лише у тому разі, якщо працівник порушив обов`язки, які є складовими саме його трудових функцій, а не обов`язків, покладених на іншого працівника (постанова Верховного Суду від 20.12.2024 року за єдиним унікальним номером судової справи 317/4044/23).

У справах, пов`язаних із притягненням до дисциплінарної відповідальності, обов`язок доказування правомірності застосованого стягнення покладається на роботодавця (постанова Верховного Суду від 22.01.2025 року за єдиним унікальним номером судової справи 335/10800/23).

Порушення права, через призму ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, пов?язане з позбавленням його суб?єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові, що безпосередньо висновано у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року за єдиним унікальним номером судової справи 753/8671/21.

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності, про що висновано у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 року за єдиним унікальним номером судової справи 761/42030/21.

Узагальнена оцінка доводів та аргументів за результатами розгляду цієї справи.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку про доведеність факту вчинення позивачем ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Так, матеріалами цієї справи беззаперечно встановлено, що ФОП ОСОБА_2 впродовж серпня-жовтня 2024 року систематично ввозив на підконтрольну позивачеві ОСОБА_1 режимну охоронювану територію Філії «Дрогобицька № 40» власні товарно-матеріальні цінності (деревину), що підтверджується корінцями перепусток № НОМЕР_1 , № 21, № 22, № НОМЕР_2 , № 24 та журналом реєстрації переміщення ТМЦ. При цьому, жодного договору - ані між ФОП ОСОБА_2 і Філією «Дрогобицька № 40», ані між ФОП ОСОБА_2 і відповідачем ДП «Підприємство ДКВС України (№131)», укладено не було. Отже, господарська діяльність цього підприємця на режимній охоронюваній території відбувалася поза будь-якою правовою площиною.

Водночас, позивач ОСОБА_1 як директор Філії «Дрогобицька № 40» не лише не усунув цю ситуацію, але й активно до неї залучився, зокрема 02.09.2024 року особисто уклав, в особі Філії «Дрогобицька № 40», цивільно-правових договорів № 18, № 42, № 43 із засудженими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на надання послуг з розпилювання лісу. Ці договори не містили калькуляції вартості робіт та актів виконаних послуг, табель робочого часу не вівся. Матеріали дисциплінарного провадження не лишають сумнівів у тому, що ці троє засуджених фактично виконували роботи з деревиною ФОП ОСОБА_2 .. При цьому, позивач ОСОБА_1 28.10.2024 року особисто підписав довідку № 1/37 із розрахунком заробітної плати цих засуджених, після чого відповідач ДП «Підприємство ДКВС України (№131)» перерахував відповідні кошти на рахунок Філії «Дрогобицька № 40», а засудженим виплачено кожному відповідні кошти, загальна сума цих нарахувань становить 19 676 грн. 16 коп..

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що позивач ОСОБА_1 як директор Філії «Дрогобицька № 40», відповідальний за дотримання законності в її господарській діяльності та на підконтрольній режимній території, допустив: (а) фактичний допуск ФОП ОСОБА_2 на охоронювану об`єктову територію без будь-якого договірного підґрунтя, не перевіривши наявності чинного договору ані між ФОП ОСОБА_2 і Філією «Дрогобицька №40», ані між ФОП ОСОБА_2 і відповідачем ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)»; (б) залучення засуджених до виконання робіт в інтересах цього підприємця так само без правового підґрунтя. Внаслідок цього, відповідачеві ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» завдано прямих збитків у вигляді виплачених засудженим коштів у розмірі 19 676 грн. 16 коп..

Щодо аргументу позивача ОСОБА_1 про відсутність у нього повноважень на укладення договорів, то останній обстоює таку свою позицію тим, що розпорядження Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 03.07.2024 року № 5к/вих./10/6538 та від 04.07.2024 року та № 5к/вих./10/6586, позбавляли його права укладати договори з контрагентами від імені Філії «Дрогобицька № 40», перенісши це повноваження безпосередньо на відповідача ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)».

Суд ретельно оцінив цей аргумент та зазначає наступне. По-перше, відсутність у позивача ОСОБА_1 права самостійно підписати договір з ФОП ОСОБА_2 жодним чином не звільняла його від обов`язку як директора Філії «Дрогобицька № 40»: (а) перевірити наявність чинного договору між ФОП ОСОБА_2 і відповідачем ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» перед тим, як допускати цього підприємця та його матеріали на режимну охоронювану територію; (б) відмовити у такому допуску за відсутності відповідного договірного підґрунтя. Саме в цьому і полягає протиправна бездіяльність позивача ОСОБА_1 як суб`єктивна сторона дисциплінарного проступку, іншими словами, він санкціонував доступ підприємця і його матеріалів без будь-якої перевірки наявності чинного договору на це. По-друге, посилання позивача ОСОБА_1 на зазначені розпорядження було відоме йому ще у жовтні 2024 року, про що свідчить лист Філії «Дрогобицька № 40» від 10.10.2024 року за вих. № 1/31/1. Проте, ще до подачі цього листа у серпні-вересні 2024 року, позивач ОСОБА_1 вже допустив ФОП ОСОБА_2 на режимну територію та організував залучення трьох засуджених до робіт з його матеріалами. Поведінка позивача ОСОБА_1 засвідчує не сумлінну помилку в тлумаченні повноважень, а усвідомлений допуск на ввірену йому режимну охоронювану територію суб`єкта господарювання без договірного оформлення. По-третє, Верховний Суд у постанові від 20.09.2023 року за єдиним унікальним номером судової справи 554/285/19 підкреслив, що дисциплінарне стягнення є правомірним лише якщо працівник порушив обов`язки, що є складовими саме його трудових функцій. У цій справі до трудових функцій директора Філії «Дрогобицька № 40» беззаперечно входить відповідальність за законність господарської діяльності на підконтрольній території і контроль за тим, щоб будь-яка комерційна діяльність третіх осіб відбувалась виключно на договірних засадах. Порушення саме цього обов`язку і стало підставою для дисциплінарного стягнення.

Щодо дотримання процедури дисциплінарного провадження, то належить вказати, що стаття 149 КЗпП України вимагає не фактичного отримання від порушника письмових пояснень, а вчинення роботодавцем активних дій щодо їх витребування. Верховний Суд у постанові від 22.01.2025 року за єдиним унікальним номером судової справи 335/10800/23 підтвердив усталений підхід, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно виявилося порушення і чи додержані роботодавцем передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення.

У цій судовій справі матеріали підтверджують, що відповідач ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)», щонайменше п`ятьма листами - від 18.12.2024 року за вих. № П/06-508, від 20.12.2024 року за вих. № П/06-522, від 27.12.2024 року за вих. № П/06-533, від 20.01.2025 року за вих. № П/06-43, від 28.01.2025 року за вих. № П/06-72, - запрошував позивача ОСОБА_1 взяти участь у засіданнях дисциплінарної комісії і надати письмові пояснення. Як й в кожному із запрошень містилось альтернативна форма участі, як-от, відеоконференція чи можливість надати письмові пояснення на електронну пошту відповідача ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)». Позивач ОСОБА_1 ці запрошення отримував (про що свідчать його зустрічні листи від 19.12.2024 року та від 26.12.2024 року), однак письмових пояснень по суті пред`явлених претензій так і не надав, відповідно, 31.01.2025 року складено акт про відсутність пояснень. За таких обставин, на переконання суду, вимогу ст. 149 КЗпП України в частині витребування пояснень роботодавцем дотримано в повному обсязі, однак протягом двох місяців позивач ОСОБА_1 ані взяв участь у засіданні комісії, ані надав письмові пояснення, що свідчить про його незацікавленість в цьому.

Щодо дотримання строків дисциплінарного провадження, то належить вказати, що статтею 148 КЗпП України встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Верховний Суд у постанові від 22.01.2025 року за єдиним унікальним номером судової справи 335/10800/23, підтверджуючи позиції, викладені у постановах від 02.06.2021 року за єдиним унікальним номером судової справи 428/6597/19 та від 11.09.2020 року за єдиним унікальним номером судової справи 638/14690/18-ц, роз`яснив, що обчислення місячного строку передбачається з дня виявлення не факту (події), а саме проступку. Виявлення проступку означає не лише виявлення факту (події), а й визначення працівника, що порушив трудові обов`язки, характеру порушення, шкідливих наслідків правопорушення, причинного зв`язку між правопорушенням і шкідливими наслідками, вини працівника. Як правило, місячний строк обчислюється з дня закінчення службового розслідування, проведення перевірки тощо.

У цій справі підставою для порушення дисциплінарного провадження стали встановлені у ході виїзної перевірки факти, що зафіксовані у відповідному акті; наказ про порушення провадження видано 29.11.2024 року. Оскаржуваний наказ про оголошення догани видано 31.01.2025 року, тобто в межах місячного строку з дня завершення перевірки та прийняття рішення про порушення провадження (і в межах місячного строку з моменту виявлення враховуючи двохмісячне перебування позивача ОСОБА_1 на лисках непрацездатності). Щодо шестимісячного строку, то проступок (систематичний допуск ФОП ОСОБА_2 без договору) мав місце у серпні-жовтні 2024 року; наказ видано 31.01.2025 року, що є в межах шести місяців з дня вчинення останнього з інкримінованих порушень. Отож, строки дисциплінарного провадження, встановлені ст. 148 КЗпП України, дотримано.

Суд також зауважує, що позивач ОСОБА_1 , посилаючись на перебування на листках непрацездатності, фактично блокував участь у засіданнях дисциплінарної комісії впродовж листопада 2024 року-січня 2025 року. Верховний Суд у постанові від 20.12.2024 року за єдиним унікальним номером судової справи 317/4044/23 підтвердив, що при перевірці строків притягнення до відповідальності суди мають встановлювати саме дату виявлення проступку, а не покладатися на дату внутрішньої реєстрації документів чи формальні адміністративні строки. Подібне тлумачення виключає можливість використання посилань на тимчасову непрацездатність як інструменту нескінченного затягування дисциплінарного провадження.

Щодо співмірності стягнення, то належить підкреслити, що відповідно до ч. 3 ст. 149 КЗпП України, при обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Так, дисциплінарна комісія зафіксувала обставини, що обтяжують відповідальність позивача ОСОБА_1 , як директора Філії «Дрогобицька № 40», - заподіяння майнових збитків відповідачеві ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» у розмірі 19 676 грн. 16 коп.. Обставин, що пом`якшують відповідальність, не встановлено. З огляду на характер допущеного порушення (систематичний допуск впродовж серпня-жовтня 2024 року на режимну охоронювану територію стороннього суб`єкта господарювання без договору; залучення засуджених до виконання робіт в інтересах цього підприємця без правового підґрунтя; підписання розрахунку і фактична організація виплат), застосоване стягнення у виді догани є мінімальним можливим і цілком співмірним з тяжкістю проступку та його наслідками. Суд не вбачає диспропорційності між допущеним порушенням і обраним заходом дисциплінарного впливу.

Резюмуючи в цій частині, суд дійшов висновку, що наказ в.о. директора ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» від 31.01.2025 року № 14/ОС-25 «Про застосування дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1 » у виді оголошення догани є законним та таким, що обґрунтований дисциплінарним провадженням. Факт дисциплінарного проступку доведено сукупністю допустимих та належних доказів. Всі чотири елементи його складу, а саме протиправна бездіяльність, порушення трудових обов`язків директора Філії «Дрогобицька № 40», вина у формі умислу, причинний зв`язок із заподіяними збитками, - встановлені в судовому засіданні. Процедуру дисциплінарного провадження дотримано, строки не порушено, стягнення є співмірним. Підстав для визнання наказу незаконним та його скасування немає, відтак у задоволенні цієї позовної вимоги належить відмовити.

Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то суд констатує, що повний розрахунок з позивачем ОСОБА_1 фактично проведено 26.05.2025 року, тобто з порушенням строку, встановленого ст. 116 КЗпП України. Відповідач ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» посилається на те, що ще 31.01.2025 року перерахував кошти на рахунок Філії «Дрогобицька № 40» (платіжна інструкція № 791), а обов`язок здійснити виплату покладався на самого позивача ОСОБА_1 як директора цієї Філії, який мав право проводити платежі з рахунку Філії «Дрогобицька № 40».

Втім, перерахування суми на рахунок Філії «Дрогобицька № 40» є лише технічним внутрішнім розрахунком роботодавця, а не виплатою заробітної плати звільненому працівникові у розумінні ст. 116 КЗпП України, - такою виплатою є виключно фактичне надходження коштів у розпорядження самого звільненого працівника. Аналогічне розуміння ст. 116 КЗпП України випливає з усталеної практики Верховного Суду в цій категорії справ, зокрема з огляду на те, що станом на 31.01.2025 року позивач ОСОБА_1 вже звільнявся, а отже втрачав будь-яке законне право та службовий обов`язок провадити платежі з рахунку Філії «Дрогобицька № 40» від свого імені як директора.

Водночас суд враховує специфічну обставину цієї справи, що у день звільнення - 31.01.2025 року позивач ОСОБА_1 ще фактично зберігав доступ до управління рахунком Філії «Дрогобицька № 40». Ця обставина впливає на оцінку ступеня вини відповідача ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» у затримці, проте не усуває її, відповідальність за ст. 117 КЗпП України є об`єктивно зумовленою фактом прострочення, а не суб`єктивною оцінкою добросовісності роботодавця.

Крім того, платіжною інструкцією від 31.01.2025 року № 791 на спецрахунок Філії перераховано суму 3 993 грн. 00 коп. начебто для повного розрахунку із позивачем ОСОБА_1 , а 26.05.2025 року виплачено відповідачем ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» позивачеві ОСОБА_1 53 723 грн. 39 коп. (після сплати податків), тобто має місце неспівмірність цих сум, а також нерозкриття причин повного розрахунку саме 26.05.2025 року, а не 01.02.2025 року.

Для визначення суми середнього заробітку суд застосовує Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100. Так, відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення суми нарахованої заробітної плати за два календарних місяці, що передують місяцю звільнення, на кількість відпрацьованих у цей період робочих днів. Кількість робочих днів затримки розрахунку (з 31.01.2025 року по 26.05.2025 року): січень 2025 року - 1 р. д., лютий 2025 року - 20 р. д., березень 2025 року - 21 р. д., квітень 2025 року - 22 р. д., травень 2025 (1-26) - 18 р. д., а разом 82 робочих дні.

Суд бере до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 26.02.2020 року за єдиним унікальним номером судової справи 821/1494/14-а: при вирішенні питання про стягнення середнього заробітку за ст. 117 КЗпП України суд не позбавлений права враховувати конкретні обставини справи, зокрема ступінь вини роботодавця та поведінку самого працівника. Суд констатує, що кошти фактично перебували на рахунку Філії «Дрогобицька № 40» з 31.01.2025 року; позивач ОСОБА_1 мав технічну можливість отримати їх значно раніше. Ця обставина впливає на оцінку ступеня вини відповідача ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)», однак не усуває її і не є підставою для відмови у стягненні.

Ухвалою судді від 15.05.2025 року витребувано від відповідача ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» довідку про середньоденну заробітну плату (дохід) позивача ОСОБА_1 за останні два календарні місяці, що передують місяцю звільнення. На виконання цієї ухвали відповідач ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» 21.05.2025 року подав відповідну довідку, згідно з якою середньоденна заробітна плата позивача ОСОБА_1 за зазначений період становить 1 402 грн 00 коп.. У довідці також зазначено, що інформація про заробітну плату за листопад, грудень 2024 року та січень 2025 року відсутня у зв`язку з ненаданням директором ОСОБА_1 табелів обліку робочого часу та листків непрацездатності за ці місяці, що унеможливило нарахування заробітної плати та оплату лікарняних. Пізніше долучені відповідачем ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)» відомості про здійснені виплати за листопад і грудень 2024 року не містять відомостей про фактично відпрацьовані дні та не визначають середньоденного заробітку позивача ОСОБА_1 за ці місяці, а отже не можуть слугувати самостійною підставою для визначення розрахункової бази.

Суд вже наголошував, що відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частиною першою ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Отже, тягар надання доказів, необхідних для правильного вирішення справи, лежить на сторонах, а не на суді, суд лише створює сторонам умови для реалізації ними своїх процесуальних прав.

У контексті наведеного, суд констатує, що відповідач ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)», будучи зобов`язаним надати повні та достовірні відомості щодо розміру середньоденного заробітку позивача ОСОБА_1 , обмежився наданням довідки із зазначенням лише загального показника - 1 402 грн. 00 коп., і жодних інших, більш повних чи уточнених відомостей щодо середньоденного заробітку позивача ОСОБА_1 протягом усього часу розгляду справи не подав. Позивач ОСОБА_1 цей показник не спростував і власного розрахунку середньоденного заробітку не надав. За таких обставин, керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, суд бере за основу при обчисленні суми відшкодування за ст. 117 КЗпП України розмір середньоденного заробітку позивача ОСОБА_1 , визначений самим відповідачем ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)», - у розмірі 1 402 грн. 00 коп..

Кількість робочих днів затримки розрахунку при звільненні становить 82 робочих дні (з 31 січня 2025 року по 26 травня 2025 року включно: січень - 1 р.д., лютий - 20 р.д., березень - 21 р.д., квітень - 22 р.д., травень (1-26) - 18 р.д.). Розмір середнього заробітку за час затримки за формулою: 1 402 ? 82 = 114 964 грн. 00 коп..

Суд приходить до висновку, що у зв`язку з затримкою розрахунку при звільнені з позивачем ОСОБА_1 з боку відповідача ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)», необхідно стягнути з останнього на користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 31.01.2025 року по 26.05.2025 року, в розмірі 114 964 грн. 00 коп..

Інші доводи сторін та надані докази не мають доказового значення для вирішення справи.

Згідно пункту 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень - обов?язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов?язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. У випадку розгляду справи присяжними у своєму зверненні до присяжних суддя повинен чітко пояснити факти та питання, які присяжні повинні вирішити.

Європейський Суд з прав людини вказав, що пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов?язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов?язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, § 23).

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Згідно з частинами 1, 2 і 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відтак понесені позивачкою судові витрати у виді справляння судового збору залишити за нею.

Розподіл судових витрат у справі, котрі полягають у сплаті позивачем ОСОБА_1 судового збору за пред`явлення у Сколівський районний суд Львівської області вищевказаної позовної заяви, у загальному розмірі 2 422 грн. 40 коп., які підтверджуються відповідними виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають до стягнення на користь зазначеного позивача з відповідача ДП «Підприємство ДКВС України (№ 131)», пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто розмірі 1 211 грн. 20 коп., іншу частину з урахуванням відмови у задоволенні позовної вимоги, слід покласти на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто залишити за позивачем ОСОБА_1 у розмірі 1 211 грн. 20 коп..

Доказів понесення сторонами у справі інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, окрім як сплати позивачем ОСОБА_1 судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду, матеріали цієї справи не містять.

Сторони у справі, на відповідній стадії судового провадження, на виконання вимог ч. 1 ст. 246 ЦПК України, не зробили заяв про неможливість подання до завершення розгляду цієї справи доказів на понесення ними інших судових витрат, як от витрат на професійну правничу допомогу, тощо.

Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 246-247, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 131)» про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у виді догани та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 131)» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.01.2025 року до 26.05.2025 року у розмірі 114 964 (сто чотирнадцять тисяч дев?ятсот шістдесят чотири) грн. 00 коп..

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 131)» на користь ОСОБА_1 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. понесених судових витрат у вигляді сплаченого судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування сторін у справі.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; електронний кабінет у ЄСІТС: відсутній.

Відповідач: Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 131)», код у ЄДРПОУ: 08680744; місцезнаходження юридичної особи: вул. О. Архипенка, 1, м. Львів, 79005; адреса електронної пошти: dpdkvs131@gmail.com; електронний кабінет у ЄСІТС: наявний.

Повне рішення суду складено: 11 травня 2026 року.

Суддя Володимир МИКИТИН