Суд: Самбірський міськрайонний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 06 травня 2026 р.
Справа: №452/1140/26
Суддя: Казан І. С.
Справа № 452/1140/26
Провадження № 2/452/1249/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"07" травня 2026 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Казана І.С.,
із участю: секретаря Кафтан О.Ю.,
розглянувши у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у підготовчому засіданні в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
в с т а н о в и в:
Представник-адвокат Бобак О.Б. в інтересах ОСОБА_1 звернулась із зазначеною заявою до суду посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , після смерті котрого відкрилась спадщина на належне йому майно. Спадкування майна ОСОБА_3 здійснюється за законом. Дружина померлого - ОСОБА_4 та дочка – сестра позивача ОСОБА_2 відмовились від спадщини, подавши до Самбірської державної нотаріально контори відповідні заяви. Будучи спадкоємцем майна батька за законом, позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину, однак нотаріусом відмовлено у видачі такого свідоцтва щодо житлового будинку, оскільки наведений будинок по АДРЕСА_1 , належав колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_3 , а членами двору згідно довідки №64 від 15.01.2020 р. були: ОСОБА_4 , 1937р.н., ОСОБА_5 , 1976р.н. та позивач - ОСОБА_1 , 1974р.н.; за захистом свого права щодо даного майна рекомендовано звернутись до суду. Оскільки членами колишнього колгоспного двору житлового будинку з належними до нього господарськими спорудами за вказаною адресою були: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Мричко тепер за прізвищем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , то право на дане будинковолодіння мали всі по 1/4 частині кожен. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . При житті 01.11.2019 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Бісковицької сільської ради, зареєстрований в реєстрі за №239, яким все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося і все те, що належатиме їй на день смерті заповіла позивачу. ОСОБА_1 прийняв спадщину матері за заповітом подавши до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 за витребуванням своєї частки в майні двору, про виділ чи поділ двору не звертались, так як не брали участі своєю працею та коштами у створенні майна колишнього колгоспного двору, а тому погоджувались з тим, що одноосібним власником майна колишнього колгоспного двору був лише ОСОБА_3 . Оскільки іншого порядку переходу такого права власності немає, позивач просить судовим рішенням визнати його власником наведеного житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами у порядку спадкування за законом майна ОСОБА_3 .
До суду позивач та його представник не з`явились, остання подала заяву в якій просила задовольнити позовні вимоги, а розгляд справи провести за їх відсутності; відповідач до суду не прибула, подала відзив на позовну заяву, в якому повідомила про визнання позову в повному обсязі, просила розглядати справу без неї.
Встановивши дійсні обставини справи, суд уважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав:
Згідно ст. 120 ЦК Української РСР (в редакції 1991 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Відповідно до ч. 2 ст. 123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
У п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору. Загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15.04.1991р поширюється загальний трирічний строк позовної давності. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено в її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору.
Згідно із ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно із п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Оскільки як установлено судом визнання відповідачем позову не суперечить закону та із її звернення, а також із поданих позивачем даних не встановлено підстав, що порушують права, свободи чи інтереси інших осіб; позивач звернувся до суду із таким спором, бо іншого порядку переходу такого права власності немає і такий є законним на підставі наведених вище норм і наявних у справі доказів, а тому такий позов слід задовольнити повністю.
Керуючись ст. 7, 10, 12, 13, 200, 206, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , - власником житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами загальною площею 62,0кв.м., житловою площею 24,7кв.м. по АДРЕСА_1 , - в порядку спадкування за законом майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua