Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №452/1206/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/1206/26

Провадження № 2/452/1286/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" травня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

при секретарі Кафтан О.Ю.,

із участю: позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Самборі Львівської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів на її утримання, посилаючись на те, що 28 грудня 2023 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем, від якого у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; на даний час сторони припинили сімейні відносини та позивач подала позов про розірвання шлюбу; малолітній син ОСОБА_4 проживає разом із нею та повністю перебуває на її утриманні, вона самостійно займається його вихованням, здійснює усі необхідні витрати, відповідач не надає належної та необхідної матеріальної допомоги, хоча має в тому зобов`язання і можливість; вважає, що стан здоров`я та матеріальне становище відповідача дозволяє сплачувати аліменти; позивач здійснює догляд за сином, який не досягнув трьох років, а тому змоги працювати та фінансово забезпечити себе не має, несе витрати на харчування, одяг та зручне взуття, а також на медикаменти, вітаміни та аналізи, які стали їй необхідними після народження дитини; відповідач добровільно відмовляється надавати їй кошти на її утримання; просить стягувати із відповідача аліменти на її утримання в розмірі 1/4 (однієї чверті) частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з часу пред`явлення позову та до досягнення сином ОСОБА_4 трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач у судовому засіданні позов підтримала та просила такий задовольнити з підстав, викладених у зверненні до суду. Відповідач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи до суду не з`явився; із відзивом на позов не звертався; тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних даних про права та взаємовідносини сторін у заочному провадженні, проти чого не заперечила позивач.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи, суд уважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28 грудня 2023 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Самборі Самбірського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №263.

Від шлюбу в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Із Витягів з реєстру територіальної громади №2026/005101573 та №2024/012217171 вбачається, що малолітній ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю позивачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що так само встановлено у судовому засіданні.

Згідно довідки командира військової частини НОМЕР_3 №2781/3018 від 24.04.2026р. відомо, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 та отримує грошове забезпечення, яке становить згідно довідки за період з жовтня 2025 року по березень 2026 року в сумі 388477,01грн, що зараховано на картковий рахунок.

Згідно ч. 1, ч. 4 ст.75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом. Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Згідно ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя або у твердій грошовій сумі. Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач має працездатний вік, і враховуючи відсутність в позивача самостійного доходу, чоловік має їй компенсувати втрату можливості повноцінно себе реалізувати у громадському житті та надавати визначену законодавством допомогу дружині.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

У постанові по справі №750/9224/16-ц (провадження №61-16837св18) від 13 червня 2018 року суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Беручи до уваги те, що позивач проживає разом із сином, котрий не досяг трьохрічного віку, займається його вихованням, відповідач проживає окремо, офіційно працює, - є військовослужбовцем та може надавати матеріальну допомогу на утримання дружини, таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи те, що на позивача покладено більший обсяг обов`язків по утриманню сина, ніж на відповідача, що ставить сторони у нерівні умови, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, що відповідає вимогам статті 84 СК України, та виходячи із закріплених частиною 9 статті 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, заявлений позивачем розмір аліментів в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу щомісячно до досягнення дитиною трьох років, на думку суду, є об`єктивним та сприятиме гармонійному фізичному та духовному розвитку матері та дитини.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому суд вважає за доцільне відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1331,2грн. в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 258, 263-265, 268, 274, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_4 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_3 у АДРЕСА_3 , - в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_5 , - аліменти на її утримання як дружини в розмірі 1/4 (однієї чверті) частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 1 квітня 2026 року та до досягнення сином ОСОБА_3 трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення у частині стягнення аліментів за один місяць в розмірі частки від заробітку (доходу) на утримання дружини підлягає обов`язковому негайному виконанню.

Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір у дохід держави в розмірі 1331,2грн.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення 8 травня 2026 року повного судового рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача у порядок і строк, передбачений ст. 284 ЦПК України.

Суддя