Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №336/1748/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа №: 336/1748/26

Пр 3/336/1137/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Л.А. розглянула матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження не встановлено, не працевлаштованого, адреса реєстрації за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №342579 від 13.02.2026, - 13.02.2026 приблизно о 00 год.10хв. за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, чим завдав шкоду психологічному здоров`ю потерпілої. Дії ОСОБА_1 під час складання протоколу кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

У судові засідання по справі, призначені у справі, ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце проведення належним чином повідомлявся (засобами мобільного зв`язку за телефонним номером, вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення), обізнаний із місцем розгляду справи під час складання протоколу. Про причини неявки суд не сповіщав, клопотань про відкладення розгляду справи й інших заяв до суду не надсилав.

Велика палата Верховного суду у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 звернула увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.

Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03, п.41) від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Таким чином, суд не зобов`язаний самостійно з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.

Розгляд справи за ст.173-2 КУпАП, відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП не встановлює імперативного обов`язку для судді розглядати справи в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Враховуючи наведене, вжиття необхідних заходів для своєчасного виклику особи, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , що не суперечить ч.1 ст.268 КУпАП.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з ч.1 ст.29 вказаного нормативно-правового акту, кривдник, який порушив вимоги спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, несе відповідальність відповідно до закону. До таких спеціальних заходів за змістом ст.24 Закону належать терміновий заборонний припис стосовно кривдника; обмежувальний припис стосовно кривдника; взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Оцінивши в сукупності наявні докази, суддя дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, виходячи з такого.

Відповідно до ст.245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

За вимогами ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яке поставлено у вину ОСОБА_1 характеризується протиправними, винними діями одного члена сім`ї на вчинення насильства по відношенню до іншого члена сім`ї.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обовя`зок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Усупереч вимог вказаної норми КУпАП складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не підтверджений жодними фактичними даними, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановила наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме: не підтверджено родинні зв`язки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

При цьому суддя зазначає, що подібний виклад суті адміністративного правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення має узагальнений характер, оскільки не містить зазначення того, яка саме шкода, передбачена положеннями п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», була завдана психічному здоров`ю потерпілої внаслідок дій ОСОБА_1 .

При цьому формальний підхід до складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, позбавляє суддю можливості самостійно встановити наявність в діях гр-на ОСОБА_1 ознак об`єктивної сторони саме психологічного насильства, як виду домашнього насильства, за відсутності в протоколі встановлених поліцейським обставин події, що мала місце 13.02.2026 за участі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Зауважую, що завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого є необов`язковим для кваліфікації, проте, має бути визначено на стадії складання протоколу, чи завдана вона з боку особи, відносно якої складено протокол, - потерпілому, або такого наслідку не настало.

В даному випадку суд позбавлений можливості на виконання ст.33 КУпАП визначити й характер вчиненого правопорушення, оцінити ступінь вини особи, що враховується при призначенні стягнення у сукупності із наявними доказами.

Суддя при розгляді справи виходить з того, що фактичні дані стосовно правопорушення, склад та подія його вчинення мають бути викладені в суворій відповідності до диспозиції статті, але, в даному випадку, з огляду на його зміст, в протоколі - сутність правопорушення не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Вказаний недолік не може бути виправлений й шляхом доопрацювання протоколу із врахуванням вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України №1376 від 06.11.2015, зареєстрованого в МЮУ 01.12.2015 за № 1496/27941.

Також, суддею встановлено істотні недоліки у надісланих на розгляд суду матеріалах, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, а саме, докази на підтвердження винуватості особи, відносно якої складено протокол, не засвідчені належним чином.

Відповідно п.15 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена Наказом МВС від 06.11.2015 №1376, та зареєстрована в МЮУ 01.12.2015 за №1496/27941 до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не може виходити за межі наданих йому повноважень.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини» (Lutz v. Germany), «Отцюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany)), «Девеєр проти Бельгії» (Deweer v. Belgium), «Адольф проти Австрії» (Adolf v. Austria) та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.

Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, провадження в справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.9, 173-2, 245, 247, 256, 280, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст. 294 КУпАП у взаємозв`язку з положеннями п.8 ч.3 ст.129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015).

Суддя Л.А. Вайнраух

Постанова набрала законної сили “___”_____________ 20___рік

Дата видачі постанови “___”_____________ 20___рік