Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №309/1711/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1711/26

Провадження № 1-кс/309/233/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Хуст

Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4

адвоката ОСОБА_5

розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_6 за погодженням прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 у кримінальному провадженні 12026071050000275, внесеному до ЄРДР від 06.05.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , перебуваючого на посаді зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів 3 відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу розвідки та корегування роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 звернувся до Хустського районного суду Закарпатської області із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026071050000275, внесеному до ЄРДР від 06.05.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що 06.10.2025 року зовнішній пілот (оператор) безпілотних літальних апаратів 3 відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу розвідки та корегування роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_3 , в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце несення служби в районі н.п. Краматорськ Донецької області та до теперішнього часу його місце знаходження не відоме.

Так, солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації, на особливий період, та перебуваючи на посаді зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів 3 відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу розвідки та корегування роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_2 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою ухилення від проходження військової служби, без дозволу командування частини, в умовах воєнного часу, 06.10.2025 року самовільно залишив місце постійного розташування військової частини НОМЕР_2 , яка розташована біля АДРЕСА_3 та переховувався за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , відсутній без поважних причин на військовій службі по теперішній час, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи свою діяльність з проходженням військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

06 травня 2026 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407, тобто самовільне залишення місця служби, військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.

06 травня 2026 року о 17:30 год. ОСОБА_4 , було затримано за адресою АДРЕСА_4 у приміщенні Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області відповідно до ч.1 п.6 ст.615 КПК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме: Повідомленням командування військової частини, службовим розслідування за фактом самовільного залишення військової частини, допитами свідків та іншими матеріалами в сукупності.

Так у період з 06.10.2025 року по теперішній час ОСОБА_4 в розташування військової частини не повернувся, до правоохоронних органів та інших державних установ щодо приналежності до проходження військової служби не звертався.

Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 177 КПК України, орган досудового розслідування зазначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

• переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

• перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

• вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

Так, Указом Президента України оголошено військовий стан та на території України ведуться бойові дії, що дає підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину в умовах військового стану, не дивлячись на проходження військової служби, може переховуватись, в тому числі, на території тимчасово непідконтрольній українській владі та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску через державний кордон України.

ОСОБА_4 є спеціальним суб`єктом кримінального правопорушення – військовослужбовцем, а відтак обрання йому судом запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, домашнього арешту та застави створить передумови до вчинення ОСОБА_4 нового тотожного кримінального правопорушення, пов`язаного з ухилення від проходження військової служби.

Таким чином, на думку сторони обвинувачення, інший запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого у кримінальному провадженні. 06.05.2026 року ОСОБА_4 затримано та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, за вчинення якого передбачене покаранням у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років та яке, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме: Повідомленням командування військової частини, службовим розслідування за фактом самовільного залишення військової частини, допитами свідків та іншими матеріалами в сукупності.

Так у період з 06.10.2025 року по теперішній час ОСОБА_4 в розташування військової частини не повернувся, до правоохоронних органів та інших державних установ щодо приналежності до проходження військової служби не звертався.

З приводу обґрунтованості підозри сторона обвинувачення вважає за необхідне зазначити практику Європейського суду з прав людини, згідно якої під «розумною» підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, слід розуміти наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливати на свідків, потерпілих у цьому ж провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Згідно п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може застосовуватись до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років.

На думку суду, слід звернути увагу на рішення Європейського суду з прав людини у справі Лабита проти Італії від 06 квітня 2000 року, згідно якого тримання підозрюваного під вартою на початку розслідування може бути обґрунтовано лише показаннями свідків та потерпілих.

Крім цього, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фераро-Браво проти Італії від 14.03.1984 року: затримання і тримання особи під вартою, безумовно, допустимі не тільки у випадках доведеності факту вчинення злочину і його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягнення мети якого служить тримання під вартою.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), яке відноситься до категорії злочинів, за яке може бути призначено покарання у вигляді позбавленні волі від 5 до 10 років, офіційно ніде не працює, міцних соціальних зв`язків не має, а тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи міру покарання, яке йому загрожує за скоєння вказаного кримінального правопорушення, може продовжувати переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перебуваючи на волі може у будь-який інший спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, що у відповідності ст. 177 КПК України, є реальними підставами застосування до нього, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вище вказаним ризикам.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, а саме те, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, санкція за скоєння якого передбачає лише покарання у вигляді реального позбавлення волі, що в своїй сукупності вказує на те, що він будучи обізнаним з мірою покарання, перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В судовому засіданні ОСОБА_4 , його захисник ОСОБА_5 заперечили проти задоволення клопотання. Суду пояснили, що слідчим не доведено наявність ризиків, про які він вказує у своєму клопотанні. Просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 ствердив, що він залишив військову частину самовільно, оскільки потребував реабілітації, однак із відпустки не повернувся до військової частини і не повідомив начальника військової частини про причини неповернення.

За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішенні питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, приходить до наступного.

Органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст.407 КК України за вище наведених обставин.

За вказаним фактом відомості за матеріалами було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження, в ході якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені вказаного злочину та подано до слідчого судді дане клопотання про обрання запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Слідчим суддею, на час порушеного у клопотанні питання, про підозрюваного встановлено такі відомості: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, українець, уродженець та мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , перебуває на посаді зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів 3 відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу розвідки та корегування роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», раніше не судимий.

Підозрюваному у цьому провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.

Відповідно, аналізуючи указані фактори у цьому провадженні слідчий суддя ураховує, що застосування до підозрюваного будь-якого запобіжного заходу першочергово передбачає наявність обґрунтованої підозри.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України), а відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)). Тобто, вимога щодо розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином; вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Проаналізувавши долучені до даного клопотання документи за своїм внутрішнім переконанням, у порядку ст. 94 КПК України, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, слідчий суддя вважає, що наявні у провадженні фактичні дані, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, у якому йому повідомлено про таку підозру, оскільки в своїй сукупності указують на існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що цей підозрюваний міг вчинити правопорушення.

Уважати підозру явно не прийнятною, не дивлячись на пояснення захисту, усе ж таки не можливо, так як, на їх противагу стороною обвинувачення надано не менш важливі дані (протоколи слідчих дій) та свідків, які усе ж таки указують на те, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною.

Щодо ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, то слід зазначити, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання наявним ризикам, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України (частина 2 статті 177 КПК України).

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

У цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного слідчий суддя погоджується з висновком про наявність ризиків впливу, переховування та перешкоджання.

Оцінюючи наявність ризику впливу у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та уважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинення злочину, у якому останній підозрюється, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Наявність ризику впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та дослідження їх судом.

Реальним на переконання слідчого судді є і ризик переховування, адже наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)), а у даному конкретному випадку, такий ризик є обґрунтованим, оскільки він належним чином умотивований слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема слідчий суддя враховує той факт, що ОСОБА_4 після залишення військової частини, не повідомив про причини не прибуття до військової частини, що свідчить про те, що він перебуваючи на свободі будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може і надалі переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Як наслідок є дійсними обставини, визначені п. п. 1-2 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Також слідчий суддя враховує положення вимог ч.4 ст. 183 КПК України, відповідно до яких, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2,258-258-6,260,261,402-405,407,408,429,437-442 Кримінального кодексу України.

За таких обставин, слідчий суддя, враховує той факт, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор довів наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України, уважає за необхідне застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави, оскільки підозрюваний може внести заставу та покинути територію України.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на відсутність міцних соціальних зв`язків, на думку суду, застосування до ОСОБА_4 іншого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, оскільки ОСОБА_4 може ухилятися від слідства та суду , у зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 193,194 , слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_6 за погодженням прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12026071050000275, внесеному до ЄРДР від 06.05.2026 року щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 перебуваючого на посаді зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів 3 відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу розвідки та корегування роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб з 06 травня 2026 року по 04 липня 2026 року включно, без визначення застави.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Повний текст ухвали складено та оголошено учасникам процесу 11 травня 2026 року о 10 год. 00 хв.

Слідчий суддя

Хустського районного суду: ОСОБА_1