Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №308/19201/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/19201/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого – судді Придачука О.А.

за участю секретаря судового засідання – Бомбушкаря В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Овсепян Кристина Адіківна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Овсепян К.А., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який мотивує тим, що 30.09.2017 року вона уклала шлюб з відповідачем. У шлюбі у них народилася донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою звернення до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу є те, що на даний час шлюбні відносини між подружжям припинені. Протягом останніх двох років між сторонами почали виникати дрібні непорозуміння спочатку на побутовому рівні, а згодом все це призвело до того, що подружжям було вирішено припинити спільне проживання та ведення господарства. Так, уже понад рік сторони проживають окремо, кожен з них виконує батьківські обов"язки по вихованню спільної дитини, однак, проживання як чоловік та дружина є не можливим. Сторони намагались зберегти сім"ю, однак, розуміють, що це є неможливим через різні погляди та потреби в житті, через що між ними виникають сварки та конфлікти. Шлюб фактично перестав існувати, має формальний характер, подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача. А тому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем.

У судове засідання позивач та її представник – адвокат Овсепян К.А. не з"явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник позивача подала до суду клопотання згідно з яким просить розглянути справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу без її участі та без участі позивачки, зазначаючи, що позивач позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач та його представник – адвокат Мельник Я.Ю. у судове засідання не з"явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, з урахуванням заяви від 24.02.2026 року про визнання позовної заяви ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Дослідивши матеріали справи, суд уважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як установлено по справі, 30.09.2017 року сторони уклали шлюб, що стверджується долученим до справи свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

У шлюбі у сторін народилася дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого 16.05.2018 року відділом ЗАГС м. Прага 4 (номер зареєстрованого екземпляра НОМЕР_2 ).

Також установлено згідно пояснень позивача у позовній заяві, які не спростовані відповідачем, протягом останніх двох років між сторонами почали виникати дрібні непорозуміння спочатку на побутовому рівні, а згодом все це призвело до того, що подружжям було вирішено припинити спільне проживання та ведення господарства, через різні погляди та потреби в житті, через що між сторонами виникають сварки та конфлікти, щлюб фактично перестав існувати, має формальний характер.

Сторони понад рік проживають окремо.

Позивач бажає розірвати шлюб і не має наміру йти на примирення з відповідачем, зазначаючи, що збереження шлюбу та подальше спільне життя є неможливим, та суперечитиме її інтересам, про що свідчить зміст позовної заяви.

Відповідач позов визнав, подавши заяву відповідного змісту.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого, передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Виходячи зі змісту ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ст. 24 цього Кодексу шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу, згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи наведене, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини даного позову, беручи до уваги вимоги ч. 1 ст. 24 СК України, відповідно до якої шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, суд уважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, сім`я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу може суперечити інтересам сторін, а тому шлюб підлягає розірванню.

Керуючись ст. ст. 24, 56, 105, 112 СК України, ст. ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 247, 263, 265, 273, 274, 279, 352-353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Овсепян Кристина Адіківна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 30 вересня 2017 року в Ужгородському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 723, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , мешканця АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , мешканки АДРЕСА_2 , сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.А. Придачук