Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №302/470/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/470/26

Провадження № 2/302/336/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

з участю секретарка судового засідання Липей В.В.,

без участі сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Рішко С.І., до Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача

09.04.2026 року представник позивача подав до суду позов про визнання за ОСОБА_1 права на земельні частки (паї) площею по 0,71 в умовних кадастрових гектарах кожна, згідно з сертифікатами на право на земельну частку (пай) серії ЗК №, №0042251, 0042250, видані на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 07.04.1997 року №197, зареєстровані 01.02.1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №, №316, 317. Цей позов обґрунтований таким.

Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Верхній Студений Міжгірського району Закарпатської області в сім`ї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьки позивача були членами колгоспу ім. Кірова с. Нижній Студений Міжгірського району Закарпатської області. Згідно з розпорядженням Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області колгосп ім. Кірова с. Нижній Студений було реорганізовано у колективне сільськогосподарське підприємство «Бескид» (далі – КСП «Бескид»). На підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрація Закарпатської області від 07.04.1997 року №197 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було визнано право на земельні частки (пай) у землі, що перебувала у колективній власності КСП «Бескид», розміром по 0,71 в умовних кадастрових гектарах кожному без визначення меж цих часток в натурі (на місцевості) вартістю по 621,00 грн. На підтвердження цього права ОСОБА_2 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0042250, зареєстрований 01.02.1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №316 (далі – Сертифікат №0042250), а ОСОБА_1 – сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0042251, зареєстрований 01.02.1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №317 (далі Сертифікат №0042251). Батько позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , він був постійним мешканцем АДРЕСА_1 . Разом з ним на день його смерті у будинку проживали та були зареєстровані: ОСОБА_3 , 1948 р.н., дружина померлого; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - син померлого. На випадок своєї смерті ОСОБА_2 заповітів не складав. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до його майна, зокрема на право земельну частку (пай) площею по 0,71 в умовних кадастрових гектарах згідно з Сертифікатом №0042250, який у рівних частках успадкували позивач та його мати шляхом постійно проживання спадкоємців разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Мати позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , вона була постійною мешканкою АДРЕСА_1 . Разом з нею на день її смерті у будинку проживав та був зареєстрований лише позивач. На випадок своєї смерті ОСОБА_1 заповітів не складала. У березні 2026 року позивач віднайшов фінансові можливості для оформлення своїх прав на спадкове майно померлих батьків. Однак на даний час позивач втратив оригінали Сертифікату №0042250 та Сертифікату №0042251, про що в газеті «Верховина» було опубліковано відповідні оголошення. З метою відновлення оригіналів сертифікатів на земельну частку (пай) померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , позивач звертався до Пилипецької сільради та Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області. Однак йому було роз`яснено, що згідно вимог діючого законодавства виготовлення дублікату сертифікату на земельну частку (пай) на померлу особу не передбачено, а тому йому було рекомендовано звернутися із відповідним позов до суду. 24 березня 2026 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Чіжмаря С.І. із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 , на підставі яких було зареєстровано відповідно спадкову справу №57/2026 (номер у Спадковому реєстрі 75391461) та спадкову справу №58/2026 (номер у Спадковому реєстрі 75391472). Однак листами від 31.03.2026 року №181/02-14 та №182/02-14 приватний нотаріус Чіжмарь С.І., на підставі п. 4.15 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.2012 року №296/5, відмовив позивачу у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 , а саме на земельні частки (паї) площею по 0,71 умовних кадастрових гектара. Причиною відмови стала відсутність оригіналів документів, що підтверджують права на земельні частки (паї), а саме Сертифіката №0042250 та Сертифіката №0042251, які згідно зі ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних сертифікатів (паїв)» є основними документами, що посвідчують право на земельну частку (пай). Вищевказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Винесені в справі процесуальні рішення

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 10 квітня 2026 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Позиції сторін за змістом процесуальних заяв

Позивач та його представник – адвокат Рішко С.І. на розгляд справи в підготовче судове засідання не з`явилися, однак останній подав суду заяву про розгляд справи за його та позивача відсутності з позицією підтримки позову.

Відповідач Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області в особі уповноваженого представника на розгляд справи в підготовче судове засідання не з`явився, проте сільський голова ОСОБА_4 подав суду заяву про визнання позову ОСОБА_1 з проханням справу розглянути за відсутності представника сільради.

Оцінивши позиції сторін, подані в справу докази, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти та позов ОСОБА_1 задовольнити, виходячи з такого.

Встановлені судом обставини

Батько позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 70 років у с.Верхній Студений Міжгірського району Закарпатської області, про що 27.06.2018 року виконкомом Нижньостуденівської сільради Міжгірського району Закарпатської області складено відповідний актовий запис за №19, що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

Згідно з довідкою старости сіл Нижній Студений та Верхній Студений Пилипецької сільради від 10.03.2026 року №353, померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , 1948 р.н., був постійним мешканцем АДРЕСА_1 , разом з ним на день його смерті у будинку проживали та були зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - дружина померлого; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - син померлого.

На випадок своєї смерті ОСОБА_2 заповітів не складав, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру №84718170 від 31.03.2026 року.

24.03.2026 року приватний нотаріус Хустського РНО Закарпатської області Чіжмарь С.І. завів спадкову справу №75391461 (номер у нотаріуса 57/2026) до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №84634857 від 24.03.2026 року.

Згідно з довідкою приватного нотаріуса Хустського РНО Закарпатської області Чіжмарь С.І. від 31.03.2026 року №180/01-16 на підставі документів, що знаходяться в матеріалах спадкової справи №57/2026 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , та після спливу шести місяців з моменту відкриття спадщини спадкоємцями, які прийняли спадщину, є: ОСОБА_3 (1/2 частки за законом); ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (1/2 частки за законом).

Листом від 31.03.2024 року №182/02-14 приватний нотаріус Хустського РНО Закарпатської області Чіжмарь С.І., на підставі п. 4.15 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, рекомендував позивачу звернутися до суду для визнання права власності на земельну частку (пай) розміром 0,71 в умовних кадастрових гектарах згідно з сертифікатом серії ЗК №0042250 у порядку спадкування, оскільки позивач у зв`язку з втратою сертифіката не надав його оригінал.

Мати позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 73 років у с.Верхній Студений Хустського району Закарпатської області, про що 13.12.2021 року виконкомом Пилипецької сільради Хустського району Закарпатської області складено відповідний актовий запис за №47, що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .

Згідно з довідкою старости сіл Нижній Студений та Верхній Студений Пилипецької сільради від 10.03.2026 року №354, померла ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 , 1948 р.н., була постійною мешканкою АДРЕСА_1 , разом з нею на день її смерті у будинку проживав та був зареєстрований її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На випадок своєї смерті ОСОБА_1 заповітів не складала, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру №84718183 від 31.03.2026 року.

24.03.2026 року приватний нотаріус Хустського РНО Закарпатської області Чіжмарь С.І. завів спадкову справу №75391472 (номер у нотаріуса 58/2026) до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що вбачається з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №84634881 від 24.03.2026 року.

Згідно з довідкою приватного нотаріуса Хустського РНО Закарпатської області Чіжмарь С.І. від 31.03.2026 року №179/01-16 на підставі документів, що знаходяться в матеріалах спадкової справи №58/2026 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 , та після спливу шести місяців з моменту відкриття спадщини спадкоємцем, який прийняв спадщину в цілій частці за законом, є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - син померлої.

Листом від 31.03.2026 року №181/02-14 приватний нотаріус Хустського РНО Закарпатської області Чіжмарь С.І., на підставі п. 4.15 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, рекомендував позивачу звернутися до суду для визнання права власності на земельну частку (пай) розміром 0,71 в умовних кадастрових гектарах згідно з сертифікатом серії ЗК №0042251 у порядку спадкування, оскільки позивач у зв`язку з втратою сертифіката не надав його оригінал.

На підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрація Закарпатської області від 07.04.1997 року №197 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було визнано право на земельні частки (паї) у землі, що перебувала у колективній власності КСП «Бескид», розміром по 0,71 в умовних кадастрових гектарах кожному без визначення меж цих часток в натурі (на місцевості) вартістю по 621,00 грн. На підтвердження цього права ОСОБА_2 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0042250, зареєстрований 01.02.1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №316, а ОСОБА_1 – сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0042251, зареєстрований 01.02.1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №317, що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 24.02.2026 року №29-7-0.31-1219/2-26.

Згідно з оголошеннями в газеті «Верховина» від 19.03.2026 року №8 (11201) втрачено сертифікати на право на земельну частку (пай) серії ЗК №, №0042251, 0042250 у майні КСП «Бескид», видані на підставі розпорядження Міжгірської РДА від 07.04.1997 року №197 на ім`я ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , їх слід вважати недійсними.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до норм ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтею 1223 ЦК України передбачено:

- право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

- У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

- Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Батько позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . На випадок своєї смерті ОСОБА_2 заповітів не складав. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до його майна, зокрема на право на земельну частку (пай) площею 0,71 в умовних кадастрових гектарах згідно з сертифікатом серії ЗК №0042250, яке у рівних частках успадкували позивач та ОСОБА_1 шляхом постійно проживання спадкоємців разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Мати позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . На випадок своєї смерті ОСОБА_1 заповітів не складала. Позивач прийняв спадщину до майна померлої матері шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Після смерті ОСОБА_1 відкрилася спадщина до її майна, зокрема на право на 1/2 частки земельної частки (паю) площею 0,71 в умовних кадастрових гектарах згідно з сертифікатом серії ЗК №0042250, яке вона успадкувала після смерті ОСОБА_2 , та право на земельну частку (пай) площею 0,71 в умовних кадастрових гектарах згідно з сертифікатом серії ЗК №0042251. Однак приватний нотаріус роз`яснив позивачу, що у зв`язку з втратою вищенаведених сертифікатів йому слід звернутися до суду з позовом про визнання права власності на земельні частки (паї) у порядку спадкування.

Такі дії нотаріуса відповідають підпунктам 4.18, 4.21 пункту 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5), згідно яких видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Тобто визнання права в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, у зв`язку з чим виникає цивільно-правовій спір.

У зв`язку з втратою правовстановлюючих документів, втратою сертифікатів, позивач позбавлений можливості оформити спадщини в позасудовому порядку.

За вищенаведених обставин, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі, при цьому визнання позову відповідачем не суперечить вимогам закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

Розподіл судових витрат

Суд враховує те, що позивачем сплачений судовий збір у сумі 2129 грн 92 коп та ту обставину, що відповідач визнав позов до розгляду справи по суті.

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищенаведене, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при поданні позову до суду, що становить грошову суму 1064 грн 96 коп.

Керуючись ст.ст. 200, 206, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнання позову відповідачем прийняти.

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешканцем АДРЕСА_1 , право на земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «Бескид» села Нижній Студений Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області площею 0,71 в умовних кадастрових гектарах, згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0042250, виданого на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 07.04.1997 року №197, зареєстрованого 01.02.1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №316, у порядку спадкування за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та за законом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «Бескид» села Нижній Студений Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області площею 0,71 в умовних кадастрових гектарах, згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0042251, виданого на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 07.04.1997 року №197, зареєстрованого 01.02.1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №317, у порядку спадкування за законом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову до суду, що становить суму 1064 грн 96 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Рішення складено 11.05.2026 року.

Суддя В. П. Кривка