Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №127/28295/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/28295/25

Провадження № 2/127/6242/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

30 квітня 2026 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Воробйова В.В.,

за участю: секретаря Мельник Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору – Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору – Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, мотивуючи позовну заяву тим, що 26.09.2023 року відділом ДРАЦС здійснено актовий запис №2233, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що відповідач записаний батьком дитини, проте в подальшому з`явилися обставини, що ставлять під сумнів біологічне батьківство. Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань шляхом призначення судової експертизи. На підставі ст.ст. 134, 136 СК України ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов.

Відповідач у визначений ухвалою суду строк відзив на позов не подав.

В судове засідання позивач не з`явилася, проте надала суду заяву, в якій ппросила справу розглядати у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. Щодо винесення заочного рішення не заперечила.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяв та заперечень від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явились у судове засідання, про причини неявки суд не повідомили, не подали відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилася, проте надіслала суду заяву з проханням розглянути справу без її участі, не заперечує проти вирішення питання на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17.08.2023 року у справі №127/14220/23, яке набрало законної сили 19.09.2023 року, було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 29.12.2021 року Вишгородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №595 (а.с. 11-13).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , складеним 26.09.2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №2233, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 12).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Отже, відповідача було записано батьком дитини, оскільки після розірвання їх шлюбу з позивачем не сплив десятимісячний термін.

Положенням ст. 138 СК України визначено, що жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство. До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини.

Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач записаний батьком дитини, проте в подальшому з`явилися обставини, що ставлять під сумнів його біологічне батьківство, а відомості про належного батька їй не відомі.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 11 Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3, оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК України), - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Ухвалою суду від 01.12.2025 року у справі було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення експертизи доручено експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На вирішення експертів поставлено питання:

1. Яка вірогідність батьківства ОСОБА_4 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

Проте, від судового експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло повідомленням про неможливість проведення судової експертизи від 23.02.2026 року №СЕ-19/102-25/28390-БД, в зв`язку з повторною неявкою ОСОБА_4 для відбору експериментальних зразків. До експертної установи з`явилась лише громадянка ОСОБА_1 та дитина ОСОБА_3 (а.с. 78-79).

В порядку визначеному ч.1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Як зауважив Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Рішення Калачова проти російської федерації від 07.05.2009).

Суд зазначає, що було вжито заходів для проведення експертизи та забезпечення явки до експертної установи відповідача для відібрання біологічного матеріалу, необхідного для проведення експертизи, проте останній від проведення експертизи ухилився.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Крім того, у постанові Верховного Суду у справі № 199/3284/19 від 26 квітня 2023 року зроблено висновок, що: «нез`явлення відповідача до експертної установи для відібрання матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи свідчить про його небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про встановлення батьківства».

Отже, з аналізу ст. 109 ЦПК України процесуального закону слідує, що нею законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо проведення експертизи для з`ясування відповіді на питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

Враховуючи спірні цивільно-правові відносини між сторонами у справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, суд оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, вважає, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки через ухиляння від участі у проведенні судової молекулярно-генетичної експертизи, суд визнає факт відсутності кровного споріднення відповідача щодо дитини ОСОБА_3 .

При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн., тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 138 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 211, 259, 263-265, 268, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору – Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини – задовольнити.

Виключити відомості про ОСОБА_4 , як батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису №2233 від 26.09.2023 року, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 втрати на оплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОККП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОККП: не відомий, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений 11.05.2026 року.

Суддя: