Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №396/2858/25 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/203/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Цесельська О. С.

Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Олексієнко І. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2026 року. м. Кропивницький

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Олексієнко І.С.,

за участі секретаря судового засідання Степанової Д.К., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Хомича А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький, дистанційно в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Хомича А.М. на постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 26 березня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 26 березня 2026 року ОСОБА_1 визнаний винним за те, що він 06.12.2025 р. о 22 год. 06 хв. по вул. Миколи Вороного в м. Новоукраїнка, керував транспортним засобом марки ВАЗ 210994 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки ТЗ із застосуванням спеціального приладу газоаналізатора Alcotest Drager 6820. Результат: 0.58 % проміле. Тест номер 7356. від керування ТЗ відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП України. Своє рішення суд мотивував тим, що вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 533610 від 06.12.2025 р., результат тестування приладу Драгер 6820, тест № 7356, що становить 0.58 % проміле; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що результат огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 0.58 % проміле, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Новоукраїнської міської лікарні; розпискою ОСОБА_2 про те, що він зобов`язується повернути транспортний засіб ВАЗ 210994 д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 після повного його витверезіння, а також диском із записом події.

У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 – адвокат Хомич А.М. просить скасувати постанову суду як незаконну та необґрунтовану, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції в порушення вимог закону належним чином не з`ясував обставини справи, розглянувши справу поверхнево, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.130 КУпАП, не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах даної справи та не відповідають фактичним обставинам справи. Так, у матеріалах справи та наданих доказів не вбачається підстав зупинки транспортного засобу та повідомлення ОСОБА_1 про такі підстави. Поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення особою Правил дорожнього руху. Крім того, у відеоматеріалах не зафіксовано встановлення та оголошення ознак сп`яніння ОСОБА_1 . Також працівники поліції повинні були забезпечити оголошення та вручення ОСОБА_1 направлення на огляд на стан сп`яніння. Аналіз відеофайлів свідчить про суттєві порушення вимог законодавства щодо повноти, безперервності та достовірності фіксації подій, які мають істотне значення для доведення факту правопорушення. З наданих відеозаписів вбачається хронологічна невідповідність між протоколом та відеоматеріалами. Між часовими позначками протоколу та відеозаписів зафіксовано перерву у записі. Відеозапис є фрагментарним, що унеможливлює встановлення його достовірності та цілісності.

Заслухавши поясненняособи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та висновок його захисника – адвоката Хомича А.М., перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні апеляційних вимог, апеляційний суд виходить з того, що відповідно до вимог п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Положення п.12. Розділу ІІ Інструкції визначають, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 Розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши зібрані по справі докази, апеляційний суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП районний суд об`єктивно з`ясував всі обставини даної справи і, врахувавши досліджені по справі докази, правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України і його вина повністю підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серіїЕПР1 № 533610 від 06.12.2025; результатом тестування приладу Драгер 6820, тест № 7356, що становить 0.58 % проміле; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що результат огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 0.58 % проміле; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Новоукраїнської міської лікарні, де зазначено, що результат огляду ОСОБА_1 , 0.58 % проміле; розпискою ОСОБА_2 про те, що він зобов`язується повернути транспортний засіб ВАЗ 210994 д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 після повного його витверезіння; відеозаписами з відеореєстратратора службового автомобіля та нагрудного реєстратора поліцейського, що містяться на DVD-диску.

Зазначені вище докази є належними та допустимими, вони повністю між собою узгоджуються та в сукупності, з урахуванням критерія «поза розумним сумнівом», підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційним судом встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП (в редакції Закону від 16.02.2021 № 1231-IX, який набрав законної сили 17.03.2021 року) та відповідно до вимог Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції".

Більш того, будь-яких заперечень щодо відомостей, які були зазначені в протоколі працівником поліції, або результату проведеного огляду, ОСОБА_1 в протоколі не зазначив, оскільки відмовився від надання окремих пояснень з приводу вказаних обставин, огляд проводився за добровільною згодою останнього, за результатами огляду складено відповідний акт та роздрукований на папері його показники, які долучені до матеріалів справи.

При цьому, враховуючи те, що згідно відео з бодікамери поліцейських ОСОБА_1 не заперечував результати огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, тому правових підстав для проведення огляду в закладі охорони здоров`я не було.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до діючого закону, водій самостійно вирішує чи погоджується він з результатом, який отримано при проведенні огляду або не погоджується з отриманим результатом.

Разом з тим, ОСОБА_1 не внесено жодних зауважень до протоколу щодо результатів огляду, згідно відео з бодікамер поліцейських, де він погодився з таким результатом.

Зафіксовані відеозаписом обставини, які були здійснені поліцейським за допомогою нагрудного відеореєстратора, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Отже, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час складання протоколу, щодо оскарження таких дій та його результатів. Також, апелянтом не наведено обставин, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис не є безперервним, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому, зокрема, відображено факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також складання адміністративних матеріалів у визначено законом порядку, що є достатнім для прийняття рішення про наявність у діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про відсутність причин зупинки, оскільки причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не можуть свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею.

Окрім того, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від відповідальності за порушення вимог п. 2.9а ПДР України.

Аргументи апеляційної скарги стосовно того, що в матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 на огляд на стан сп`яніння є безпідставними, оскільки як убачається з матеріалів справи, дане направлення міститься в адміністративній справі (а.с.5).

Щодо доводів захисника про те, що відеозапис не є безперервним, то апеляційний суд зауважує, що за своєю суттю вказаний відеодоказ є достатньо інформативним та фіксує повну картину розвитку подій, які стали підставою саме для складання протоколу стосовно ОСОБА_4 , кожний наступний фрагмент відеозапису є логічним продовженням попереднього, а тому, будь яких порушень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07 листопада 2015 року №1395 чи Наказу №1026 МВС України від 18 грудня 2018 року «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» з боку працівників поліції, встановлено не було.

Апеляційний суд не має сумнівів щодо достовірності наявних у матеріалах справи відеозаписів. Відеозаписи як докази отримані в порядку, визначеному законом, зокрема ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 251 КУпАП, відповідно до яких доказами є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а їх зміст з точки зору належності та допустимості оцінюється судом, виходячи із сукупності усіх наданих доказів.

Таким чином, апеляційні доводи сторони захисту щодо відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд оцінює як обрану лінію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження у справі, в апеляційній скарзі не наведено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 06.12.2025 реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодившись нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Апеляційний суд вважає, що при визначенні виду і розміру стягнення, суд у повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та накладено стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП з дотриманням вимог ст. 38 КУпАП.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що постанова судді районного суду щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт - відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Хомича А.М.залишити без задоволення, а постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 26 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя