Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №350/92/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 350/92/26

Провадження № 23-з/4808/16/26

Категорія ч.5 ст.122 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

П О С Т А Н О В А

11 травня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського апеляційного суду ОСОБА_3 , розглянувши клопотання ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5

в с т а н о в и в:

Постановою судді Рожнятівського районного суду від 08.04.2026 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1445 гривень. Стягнуто із ОСОБА_6 в дохід держави судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

На вказану постанову захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю ОСОБА_5 .

07.05.2026 року ОСОБА_4 подала до суду клопотання про відвід судді ОСОБА_5 .

Клопотання ОСОБА_8 про відвід судді ОСОБА_5 передано на розгляд у визначеному порядку встановленому ч.3 ст.35 КПК України.

Дослідивши доводи відводу, суддя вважає, що заявлений відвід судді ОСОБА_5 слід відхилити з наступних підстав.

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Норми чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок вирішення клопотання про відвід судді, який розглядає справу, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону.

У відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.1996 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пункт 1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція) (яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України, таст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Наявність безсторонності, відповідно до п.1 ст.6 Конвенції, має визначатись за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності (вісник ВСУ № 4/2008 стор. 31).

Таким чином, наявність безсторонності визначається фактором, чи забезпеченні судом умов, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності, про що і зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі Білуха проти України від 9 листопада 2006 року та Справа Мироненко та Мартенко проти України» від 10.12.2009 року.

Ст. ст.75,76 КПК України передбачені обставини, що виключають участь судді в розгляді справи, а також встановлена недопустимість повторної участі судді в розгляді справи. Зокрема передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Встановлено, що справа у передбачений законом строк, призначена до апеляційного розгляду з повідомленням учасників судового розгляду про час та місце судового засідання.

Доводи в клопотанні про те, що між головуючим суддею ОСОБА_5 та захисником особи, що притягається до відповідальності, адвокатом ОСОБА_7 існують тривалі дружні стосунки поза межами судового процесу є необгрунтовані та безпідставними, та не можуть слугувати для відводу судді.

Інших підстав, які викликали б сумніви в об`єктивності чи безсторонності судді ОСОБА_5 заявник не навела.

А тому, наведені аргументи про відвід, не можуть бути підставою для відводу судді з огляду на положення ст.75,76 КПК України.

Суддя вважає, що зазначені в клопотанні обставини не дають підстави вважати, що розгляд апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 суддею ОСОБА_5 може викликати у стороннього спостерігача сумніви в його неупередженості.

За таких обставин, з метою забезпечення об`єктивного та неупередженого розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_4 не наведено переконливих доводів про наявність в даному випадку обставин, що виключають участь в розгляді справи судді, клопотання про відвід судді ОСОБА_5 не ґрунтується на вимогах закону, а тому в задоволенні необхідно відмовити.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, ст.ст.80,81 КПК України-

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_4 щодо відводу судді ОСОБА_5 .

Матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_6 за ч.5 ст.122 КУпАП передати для продовження апеляційного розгляду суддею ОСОБА_5 ..

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Івано-Франківського

апеляційного суду ОСОБА_3