Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №120/7305/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 травня 2026 р. Справа № 120/7305/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку щодо ОСОБА_1 та щодо відмови у наданні останньому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Ухвалою від 23.06.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначив, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 будучи військовозобов`язаним і перебуваючи на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , не з`явився 06.03.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно Розпорядження №1401/1 від 17.02.2025 та направленої повістки від 22.02.2025, про поважність причин неявки до ІНФОРМАЦІЯ_4 особисто не повідомив.

У зв`язку із чим направлено електронне звернення до Відділу ВРУП ГУНП в Вінницькій області Е1554277 від 11.03.2025 про доставлення гр. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 як особу яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення для складання адміністративного протоколу. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем не дотримано вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

При цьому, звернуто увагу суду, що у зв`язку з відсутністю підстав (автоматичне скасування протермінованого порушення), відомості про порушення позивачем правил військового обліку, що містились в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервісті з 11.03.2025, були скасовані 11.03.2026.

Щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, то представник відповідача зазначав, що заява про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період позивачем була надіслана засобами поштового зв`язку через Укрпошту рекомендованим листом. Тому, реалізація права на оформлення відстрочки ОСОБА_1 можлива у разі особистого подання через ЦНАП «Прозорий офіс» (вул. Соборна, 59) та його територіальні відділення ( АДРЕСА_1 ) на ім`я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 заяви за формою, визначеною у додатку 4 до Порядку №560, до якої додати документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5 до Порядку №560.

Ухвалою від 09.04.2026 в ОСОБА_1 витребувано додаткові докази, а саме: належним чином засвідчені копії всіх сторінок виданого на ім`я ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, з відміткою про виїзд ОСОБА_1 з території України, зокрема в період надсилання повістки №2588494; документальне підтвердження проживання ОСОБА_1 на території Канади за адресою повідомленою ним при уточненні військово-облікових даних.

17.04.2026 до суду від сторони позивача надійшли витребувані судом документи.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Обліковою карткою до військового квитка (тимчасового посвідчення) серії НОМЕР_1 .

Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 має зареєстровану адресу: АДРЕСА_2 .

Представниця позивача в позовній заяві повідомила, що її довіритель проживає за кордоном, адресою місця його проживання є: АДРЕСА_3 . Також представниця повідомила, що саме таку адресу було зазначено ОСОБА_1 при уточненні військово-облікових даних 27.06.2024 та відображається у додатку "Резерв+".

Обставини виїзду позивача за кордон та його проживання на території Канади підтверджується наявними в матеріалах справи копіями паспорту для виїзду за кордон з канадською візою та відміткою про в`їзд до Канади та довідку, якою засвідчується платне проживання позивача за адресою Канада, Альберта, Едмонтон, Gateway blvd NW, б. 4235 (номер кімнати НОМЕР_2 ).

Також представниця позивача повідомила, що 27.06.2024 ОСОБА_1 здійснив уточнення своїх даних у мобільному застосунку "Резерв+", зокрема, оновив військово-облікові дані з зазначенням дійсної адреси проживання Канада, Альберта, Едмонтон, Gateway blvd NW, б. 4235, що підтверджується військово - обліковим документом "Резерв+", що сформований 12.05.2025.

Як зазначає представниця позивача, в подальшому в додатку «Резерв+» позивач виявив відмітку «Порушення правил військового обліку».

Також встановлено, що 31.03.2025 позивач засобами поштового направив до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву, в якій просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки є особою на утриманні якої перебуває троє дітей віком до 18 років, а саме:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (Свідоцтво про народження Серія НОМЕР_3 , що видане Вінницьким міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 09.12.2016);

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (Свідоцтво про народження Серія НОМЕР_4 , що видане Відділом ДРАЦС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 10.10.2012);

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (Свідоцтво про народження Штрих код НОМЕР_5 видане Відділом Запису Актів Громадянського Стану у місті Едмонтон, Альберта, Канада 21.08.2024, Довідка №61419/19-536-18782 про реєстрацію особи громадянином України, що видане Генеральним консульством України в Едмонтоні 18.02.2025)

Разом із тим, станом на дату подання позовної заяви рішення за результатами розгляду заяви позивача відповідачем надано не було.

Поряд із цим, на адвокатський запит представниці позивача щодо зазначення мотивованих підстав внесення до системи "Оберіг" відомостей про порушення правил військового обліку щодо ОСОБА_1 та щодо надання відповіді щодо оформлення ОСОБА_1 довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з внесенням інформації до системи "Оберіг", відповідач надав відповідь за №4623 від 12.05.2025 про те, що 06.03.2025 о 14:00 год, позивач мав з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 за направленою засобами поштового зв`язку повісткою.

У зв`язку з неприбуттям позивача за викликом, відповідачем внесено відомості про порушення правил військового обліку.

Також в листі повідомлено позивачу, що реалізація права на оформлення відстрочки можлива у разі особистого подання через ЦНАП "Прозорий офіс" або його територіальні відділення заяви за формою, визначеною у додатку 4 до Порядку №560.

До відповіді на адвокатський запит відповідач додав копію повістки №2588494 від 22.02.2025 та копію опису, в якому вказано поштову адресу: АДРЕСА_2 .

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення правил військового обліку з боку позивача, а також у відмові в оформленні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року оголошено загальну мобілізацію на території України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону №2232-XII громадяни України, які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у ТЦК та СП.

Згідно з частиною 1 статті 39 Закону №2232-XII призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII) (тут і надалі в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 5 статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації здійснюють ТЦК та СП або командири військових частин.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі - Положення №154), ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. ТЦК та СП утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) ТЦК та СП.

Згідно з пунктом 9 Положення №154 ТЦК та СП відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, здійснюють ознайомлення громадян України з їхніми правами та обов`язками під час взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, призову на військову службу, здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів) на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку), оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам.

Відповідно до абзацу 9 пункту 11 Положення №154 районні ТЦК та СП, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформлюють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №1951-VIII основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період.

Частиною 1 статті 6 Закону №1951-VIII встановлено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: місце проживання та місце перебування (пункт 7); відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку (пункт 17-1); відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення) (пункт 20-1); відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (пункт 34).

Частинами 8, 9 статті 5 зазначеного закону встановлено, що органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) ТЦК та СП. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Частиною 5 статті 22 Закону №3543-XII визначено, що порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає: процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до п. 16 Порядку №560 керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації), серед іншого:

організовують за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ або розвідувальних органів України, адміністративне затримання та доставлення органами (підрозділами) поліції до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов`язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Адміністративне затримання таких осіб здійснюється незалежно від їх місця перебування на військовому обліку. У такому разі особа доставляється до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки або органів СБУ, або відповідних підрозділів розвідувальних органів;

забезпечують внесення до реєстрів та баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, інформацію про осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до Порядку №560, кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код) (пункт 30-1). QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням. Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання, повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення (пункт 34).

Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), згідно пункту 23 Порядку №560, визнаються:

- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

- смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Пунктом 24 Порядку №560 визначено, що у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Отже, з огляду на викладене, обов`язок військовозобов`язаних осіб з`являтись за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки передбачено, зокрема, абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.1 та 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до п. 52 цього ж Порядку, військовий облік громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, здійснюється районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами СБУ, відповідними підрозділами розвідувальних органів на загальних засадах.

Судом установлено, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов`язаним, що підтверджується Обліковою карткою до військового квитка (тимчасового посвідчення) серії НОМЕР_1 та військово-обліковим документом Резерв +.

Водночас, у додатку "Резерв+" станом на 12.05.2025 містилась відмітка "Порушення правил військового обліку".

З листа відповідача від 12.05.2025 за №4623 слідує, що причиною перебування позивача в статусі порушника є неявка позивача за повісткою №2588494, яка надіслана засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" за адресою місця реєстрації позивача: АДРЕСА_2 , чим порушено вимоги абзацу 8 частини 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Натомість, як встановлено судом, позивач проживає в Канаді, що підтверджується копіями паспорту для виїзду за кордон з канадською візою та Додавідкою про місце проживання.

27.06.2024 ОСОБА_1 здійснив уточнення своїх даних у мобільному застосунку "Резерв+", зокрема, оновив військово-облікові дані з зазначенням дійсної адреси проживання - Канада, Альберта, Едмонтон, Gateway blvd NW, б. 4235 , що підтверджується військово - обліковим документом "Резерв+", що сформований 12.05.2025.

Повістка №2588494 направлена відповідачем за місцем реєстрації позивача: АДРЕСА_2 .

Разом з тим, суд зазначає, що наявність в інформаційному ресурсі "Оберіг" чи "Резерв+" відомостей про неналежне виконання військовозобов`язаним військового обов`язку сама по собі не створює юридичної відповідальності, а лише свідчить про фіксацію потенційного порушення, що є початковим етапом для можливого відкриття провадження про адміністративне правопорушення. Така інформація може бути підставою для подальшої перевірки, виклику особи та вирішення питання про складання протоколу, проте не є фактом притягнення до відповідальності і не замінює процесуальних дій, передбачених КУпАП.

До того ж суд зважає, що у силу правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 у справі №335/6977/22, постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №712/7385/17, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №638/3490/18: складання протоколу є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та відповідно до ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення є предметом оцінки суду як доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності; протокол не є рішенням суб`єкта владних повноважень; розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, сукупно з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити (за наявності порушень) права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; дії суб`єкта владних повноважень щодо складання протоколу без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для особи та не порушують прав особи.

Зважаючи на перелічені вище правові позиції, суд дійшов висновку, що під час реалізації компетенції у межах ст.ст.210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідна військова посадова особа суб`єкта владних повноважень - територіального центру комплектування та соціальної підтримки виконує обов`язок з фіксації усіх обставини події скоєння адміністративного делікту та складу адміністративного правопорушення і з визначенням особи, яка за встановленими обставинами та з високим ступенем вірогідності вчинила адміністративне правопорушення.

Розв`язуючи спір, суд зважає, що за загальним правилом під протиправністю потрібно розуміти безпосередню суперечність (невідповідність) рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта.

Процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які полягають у фіксації адміністративного правопорушення, можуть бути оцінені на предмет відповідності закону чи іншому нормативному акту судом виключно або під час розгляду справи про адміністративне правопорушення (оскільки оцінка таких дій без аналізу матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності сукупно з іншими доказами є неможливою), або під час розгляду справи у порядку ст.286 КАС України.

У кожному із позначених вище випадків суд під час розгляду справи встановлює, зокрема, чи відповідає рішення суб`єкта владних повноважень про застосування адміністративного штрафу вимогам закону, чи складався протокол відповідно до ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, чи доведені подія і склад адміністративного правопорушення за ст.ст.210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, чи достатньо матеріалів та доказів для притягнення особи до адміністративної відповідальності тощо.

Тож захист інтересу особи на дотримання суб`єктом владних повноважень засади належного урядування у процедурі притягнення громадянина до адміністративної відповідальності повинен здійснюватись у спосіб заявлення вимоги про стягнення моральної шкоди, де позивач може доводити наявність очевидних ознак протиправності чи свавільності дій працівників / співробітників суб`єктів владних повноважень, які спричинили порушення прав, свобод або інтересів позивача.

У наведеній категорії справ суд, з огляду на підстави позову, при вирішенні питання про те, чи мали дії або бездіяльність органів влади, їх посадових осіб, які становили втручання в право особи, ознаки свавільності, повинен оцінювати: чи були передбачені законом підстави (умови) для відповідних дій працівників поліції (у контексті цієї справи), чи були вони виправданими (необхідними) та пропорційними до конкретних обставин.

Втручання не буде свавільним, якщо: воно відбулося згідно із законом; воно переслідує легітимну мету і є пропорційним до цієї мети; воно є необхідним у демократичному суспільстві.

Отже, саме при вирішенні спору про відшкодування шкоди суд може встановити протиправний характер дій (бездіяльності, рішень) працівників суб"єкта владних повноважень - територіального центру комплектування та соціальної підтримки як обов`язковий елемент деліктної відповідальності за наявності ознак очевидної протиправності чи навіть свавільності таких дій.

В ході розгляду справи судом з`ясовано, що під час виконання повноважень з приводу військового обліку органами військового управління застосовуються такі автоматизовані інформаційні системи як: 1) дані Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення позивача правил військового обліку; 2) застосунок «Резерв+»; 3) реєстр «Оберіг».

Розглядаючи справу, суд зауважує, що за приписами п.45 Положення про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони (затверджено постановою КМУ від 30.07.2024 №879 у редакції постанови КМУ від 20.08.2025 №1010; далі за текстом - Положення №879) електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста функціонує у формі персоніфікованої веб-сторінки та/або мобільного додатка "Резерв+" (далі - додаток "Резерв+") та призначений для надання та отримання інформації про персональні та службові дані суб`єкта отримання послуг, уточнення облікових даних, подання заяви (звернення, запиту) та інших документів на реєстрацію в системі електронної черги, а також отримання інших електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони.

Застосовуючи положення наведених вище норм права до установлених обставин спору, суд доходить до переконання про те, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів функціонує у формі інформаційного ресурсу "Оберіг", а мобільний застосунок/мобільний додаток "Резерв+" є аналогом електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

При цьому, саме в інформаційно-комунікаційній системі "Резерв+" передбачено відображення відомостей про спрямування подання щодо розшуку громадянина в Національну поліцію та відображення відомостей про дотримання громадянином правил військового обліку як невід`ємного складового елементу виконання військового обов`язку.

Натомість, наявності таких відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів національним законом України не вимагається, позаяк ці відомості є процедурним результатом виконання правоохоронної функції у порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення, а не управлінським волевиявленням суб`єкта владних повноважень.

Тож, суд повторно наголошує те, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів функціонує у формі інформаційного ресурсу "Оберіг", а мобільний застосунок / мобільний додаток "Резерв+" є аналогом електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, "Оберіг" та "Резерв+" є різними інформаційними ресурсами і містять різний зміст та обсяг інформації про стан виконання особою військового обов`язку, на відміну від відомостей інформаційного ресурсу "Оберіг" відомості інформаційного ресурсу "Резерв+" не створюють жодних самостійних юридичних наслідків.

Натомість, юридичне значення відомостей інформаційного ресурсу "Оберіг" та інформаційного ресурсу "Резерв+" з приводу наявності записів про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку полягає у початку виконання суб`єктом владних повноважень не владної управлінської функції, а правоохоронної функції у межах провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Тож, відносно відомостей інформаційного ресурсу "Оберіг" та інформаційного "ресурсу "Резерв+" з приводу наявності записів про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку та про знаходження військовозобов`язаного у розшуку не відбувається ані події порушення публічного права заявника, ані події ущемлення публічного інтересу заявника як об`єктів судового захисту у розумінні ч.1 ст.2 КАС України.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для визнання протиправними дії відповідача щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та зобов`язання відповідача виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку позивача з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Ба більше, як було встановлено судом з повідомленої представником відповідача інформації, яка знайшла своє документальне підтвердження матеріалами справи у зв`язку з відсутністю підстав (автоматичне скасування протермінованого порушення), відомості про порушення позивачем правил військового обліку, що містились в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервісті з 11.03.2025, були скасовані 11.03.2026.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Натомість, визначаючись щодо вимог пов`язаних із діями відповідача щодо відмови у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", в зв`язку з поданням відповідної заяви засобами поштового зв`язку, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову.

Проте, відповідач у відповідь на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову не прийняв.

Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (п. 59 Порядку №560).

Відповідно до п. 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

В даному випадку, відповідач не надав доказів того, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 розглядалась заява позивача та за наслідком такого розгляду було встановлено наявність чи/або відсутність у позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.

Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

При прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність - це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб`єкт владних повноважень повинен вчинити, та в цьому випадку вказана бездіяльність стосується саме розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то суд в контексті спірних правовідносин може зобов`язати відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатами розгляду якої відповідачу необхідно прийняти відповідне рішення.

Отже, для захисту порушеного права позивача належить зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 31.03.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 2422,40 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 1211,20 грн. (1/2 задоволених вимог).

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.03.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 )

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_4 )

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна