Суд: Тиврівський районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 10 травня 2026 р.
Справа: №145/629/26
Суддя: Патраманський І. І.
Справа № 145/629/26
Провадження №3/145/181/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.05.2026 р. селище Тиврів
Суддя Тиврівського районного суду Вінницької області Патраманський І. І. , розглянувши матеріали, що надійшли від ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Зеленянка Крижопільського району Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця, до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
06.04.2026 о 20:25 год в м. Гнівань Вінницького району Вінницької області, по вулиці Побузька, водій ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.9 (а) ПДР України керував транспортним засобом "Daewoo Lanos", д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння (мав запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова). Огляд на стан алкогольного зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою "Drager Alkotest" №6810 - результат тесту - 1.42‰.
В судові засідання, призначені 27.04.2026 та 11.05.2026 ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дати, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. 11.05.2026 надав до суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності, так як не має змоги з`явитися до суду (несе службу в ЗСУ). Зазначив, що вину визнає, просить суворо не карати. Також, просить виплату штрафу розділити на вісім місяців, в зв`язку з важким матеріальним становищем (хворіють рідні, дороге лікування).
Уматеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 06.04.2026 на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлень. 21.04.2026 та 05.05.2026 на зазначений в заяві номер телефону надіслано повідомлення про дату, місце й час розгляду справи з підтвердженням про отримання повідомлення. Згідно довідок про доставку електронного листа та доставку SMS-повідомлень документи доставлено.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони на розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, відсутність правопорушника під час розгляду адміністративного матеріалу за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, оскільки це буде означати безкарність такої поведінки.
Враховуючи викладене, а також належне повідомлення ОСОБА_1 про дати, час та місце розгляду справи, що підтверджено довідками про доставку SMS-повідомлень, суд вважає за можливе та необхідне провести розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки подальше безпідставне затягування справи може призвести до уникнення винуватою особою відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, з подальшими змінами, встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 633835 від 06.04.202; відеозаписом з бодікамери поліцейського; результатом тесту "Drager Alkotest" №3835 від 06.04.2026, результат тесту - 1,42‰; направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; заявою ОСОБА_1 від 11.05.2026, згідно якої він вину визнав; довідкою інспектора САП ВВГ ВІнницького РУП ГУНП у Вінницькій області про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія та іншими матеріалами справи.
Відповідно до довідки виданої інспектором САП ВВГ ВІнницького РУП ГУНП у Вінницькій області Тіторовою Н. ОСОБА_1 протягом календарного року за ст. 130 КУпАП не притягувався.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а ПДР України за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, визнаю їх належними та допустимими, оскільки вони відповідно до статей 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Суд, оцінивши зазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
Під час призначення виду та розміру адміністративного стягнення судом враховується особа порушника, ступінь вини, майновий стан, характер вчиненого правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.
Суд відповідно до ст. 34 КУпАП установив обставину, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення - це щире розкаяння винного. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення суд не встановив.
Отже, аналізуючи матеріали справи, зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 вчинив грубе порушення ПДР України, внаслідок якого могли настати тяжкі наслідки, своїми діями наражав на небезпеку себе та інших громадян, не дивлячись на загальноприйняті норми поведінки та співжиття в суспільстві легковажно дозволив собі керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що свідчить про нехтування ним вказаних норм, тому, за таких обставин, вважаю за доцільне, з метою попередження вчинення ним грубих правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до нього застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів, оскільки згідно довідки інспектора САП ВВГ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Тітарової Н. - ОСОБА_1 отримував посвідчення водія.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Статтею 304 КУпАП передбачено, що питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України “Про виконавче провадження” за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності виконання постанови зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Суд звертає увагу, що виходячи з прецедентної практики Європейського Суду з правлюдини хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, йому пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні Європейським Судом, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти російської федерації»). Зокрема, в даному випадку Судом враховується, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер.
Розмір штрафу за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, в декілька разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати в Україні, штраф за вказане адміністративне правопорушення перевищує розмір штрафу, передбачений за ряд кримінально караних діянь за національним законодавством України.
Наведені обставини свідчать, що адміністративне правопорушення передбачене статтею 130 КУпАП може бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.
І хоча Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено розстрочки із сплати штрафу, за наведених обставин, суд вважає за можливе застосувати до вказаної ситуації аналогію права з найбільш близькою галуззю кримінального права.
Так, ч. 4 ст. 53 КК України передбачено, що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Суд, враховуючи майновий стан правопорушника, який на даний час проходить службу в ЗСУ, а також розмір штрафу, призначений судом, розмір якого є безальтернативним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, і є достатньо великим у порівнянні з встановленою в Україні мінімальною заробітною платою, дійшов висновку, що сплата штрафу у розмірі 17000 грн одним платежем становитиме для правопорушника надмірний тягар та є обставиною, яка ускладнить виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе відстрочити виконання постанови від 11.05.2026 в частині сплати штрафу в повному обсязі та застосувати розстрочку сплати штрафу рівними платежами строком на 8 місяців.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 280, 283, 284, 287, 289, 291 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення за цією статтею у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відстрочити виконання постанови Тиврівського районного суду Вінницької області від 11.05.2026 у справі № 145/629/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в частині стягнення штрафу в розмірі 17000 грн строком на 8 місяців починаючи з червня 2026 року та розстрочити штраф шляхом його сплати рівними частинами в розмірі 2125 (дві тисячі сто двадцять п`ять) гривень 00 копійок до 15 числа кожного місяця починаючи з червня 2026 року.
Зобов`язати ОСОБА_1 щомісячно повідомляти Тиврівський районний суд Вінницької області про сплату кожної чергової частини штрафу шляхом пред`явлення (надсилання до суду) відповідного платіжного документа.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати чергового платежу штрафу, призначеного постановою суду, з розстрочкою його виплати, суд через місяць після закінчення строку сплати чергового платежу направить постанову для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.
Перебіг строку давності виконання постанови в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки виконання постанови.
Після закінчення строку встановленої відстрочки виконання постанови строк пред`явлення до примусового виконання постанови в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу становить три місяці.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк постанова про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна у порядку, встановленому законом.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Реквізити для сплати штрафу: р/рахунок № UA 418999980313080149000002001, призначення платежу: 21081300; серія ААД номер протоколу 650211, одержувач: ГУК у Вінницькій обл./Він об./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Реквізити для сплати судового збору: р/рахунок №UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ 22030106, банк одержувача - Казначейство України, код за ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106.
С Суддя: І. І. Патраманський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua