Рішення від 06 березня 2024 р. у справі №759/21502/23 — Святошинський районний суд міста Києва

Суд: Святошинський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Дата: 06 березня 2024 р.

Справа: №759/21502/23

Суддя: Сенько М. Ф.

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/21502/23

пр. № 2/759/715/24

07 березня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва під головуванням судді Сенька М.Ф.,за участю секретаря судових засідань Мирзак А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визначення додаткового строку для подання заяви прийняття спадщини, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сич Ірина Миколаївна,

встановив:

В листопаді 2023 року, Святошинського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сич Ірина Миколаївна про встановлення факту прийняття спадщини та визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, де позивач просив ухвалити рішення, яким встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , що залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 3 місяці з моменту набрання рішення законної сили.

При цьому зазначив, що він, народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Семенівка Чернігівської області, про що надав копію його паспорту та Свідоцтва про народження.

Його батьком був ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується копією Свідоцтва про народження, яка додана до матеріалів справи.

Його матір`ю була ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується копією Свідоцтва про смерть, яка додана до матеріалів справи.

Після її смерті, він разом з батьком ОСОБА_2 звернулися до Державного нотаріуса Третьої Київської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини та 21 березня 2008 року отримали Свідоцтва про право на спадщину за законом, копії яких додані до матеріалів справи..

Батько позивача - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Київським відділом Державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), копію якого додано до матеріалів справи.

В 2021 році батько Позивача тяжко захворів та він, як єдиний його син, надавав всіляку допомогу та здійснював опіку, так як через похилий вік (85 років) та тяжкі хвороби, батько перебував у безпорадному стані та потребував його допомоги.

На період літа 2021 року, позивач поселився за адресою його батька ( АДРЕСА_1 ), що складається з двох жилих кімнат, жилою площею 30,7 кв.м. де проживає після смерті батька і наразі, несе тягар по утриманню спадкового майна, регулярно сплачує комунальні та інші обов`язкові платежі, про що надав копії квитанцій по січень 2024 включно..

В період спільного проживання, позивач здійснював догляд за батьком, готував йому їжу, придбавав ліки, в разі потреби, доставляв на огляд до лікарів, на лікування, ніс всі витрати по утриманню його квартири в належному санітарно - технічному стані та регулярно сплачував обов`язкові комунальні та інші платежі.

Поховання здійснив за власні кошти, продовжує регулярно сплачувати за квартиру, про що надав відповідні письмові докази.

Позивач зазначав, що смерть батька була для нього психотравмуючою ситуацією, оскільки крім позивача інших родичів у батька не залишилось та між ними існував тісний психологічний зв`язок.

В 2021 році на фоні психофізіологічного стресу та депресії, погіршився стан здоров`я Позивача.

Загострилися хвороби, які він не лікував, так як весь вільний час знаходився з батьком та доглядав за ним, а саме: міокардит, гіпертонічна хвороба ІІ ступеню, цукровий діабет інсулінопотребний, хронічний бронхіт, артеріосклероз, фіброз аортального та мітрального клапану, концентрична гіпертрофія лівого шлуночка, про що надав копії медичних документів.

Крім того, в зв`язку з погіршенням стану здоров`я ОСОБА_1 в січні 2024 року знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні № 22 КНП Клінічна лікарня "Психіатрія" по вул. Кирилівській 103, м. Київ, про що надав відповідну довідку.

Позивач зазначив, що в лютому 2022 року почалось повномасштабне вторгнення РФ на територію України, та доступ до державних реєстрів у уповноважених осіб було зупинено.

В березні 2022 року (до закінчення 10 місячного терміну на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини) позивач звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сич Ірини Миколаївни із заявою про прийняття спадщини, однак, йому було роз`ясненно, що реєстр не працює та запропонували звернутися пізніше.

У період з другої половини 2023 року позивач хворів на цукровий діабет, що змушувало його звертатись до закладів охорони здоров`я та проходити відповідні обстеження та лікування.

В березні 2023 року, позивач, фактично прийнявши спадщину, будучи єдиним спадкоємцем першої черги за законом, знову звернувся із заявою до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сич Ірини Миколаївни для оформлення Свідоцтва про право на спадщину, однак, йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій та роз`яснено, що за його позовом суд може визначити додатковий достатній строк, достатній на прийняття спадщини.

Позивач вважає, що з поважної причини пропустив строк на прийняття спадщини у зв`язку із чим, звернувся до суду із вказаним позовом та просить його задовольнити, а справу розглядати без участі позивача та його представника.

Представник відповідача - Київської міської ради будучи належним чином повідомлений про дату та час судового засідання подав до суду відзив на позовну заяву, де з врахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи, що надані позивачем, просить ухвалити рішення згідно норм чинного законодавства та розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Третя особа належним чином повідомлена про дату та час судового розгляду, в судове засідання не з`явилась, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності третьої особи.

Через канцелярію суду, представником позивача ОСОБА_4 подано заяву, в якій він підтримує заявлені позовні вимоги та просить розглядати справу за відсутності позивача та його представника.

Дослідивши надані суду письмові докази, суд приходить до наступного.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частин 1-2 статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до частини 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , який в 2021 році тяжко захворів, а позивач як його єдиний син, надавав всіляку допомогу та здійснював опіку, так як через похилий вік (85 років) та тяжкі хвороби, батько перебував у безпорадному стані та потребував його допомоги.

На період літа 2021 року, позивач поселився за адресою його батька ( АДРЕСА_1 ), що складається з двох жилих кімнат, жилою площею 30,7 кв.м. де проживає після смерті батька і наразі, несе тягар по утриманню спадкового майна, регулярно сплачує комунальні та інші обов`язкові платежі, про що надав копії квитанцій по січень 2024 включно..

В період спільного проживання, позивач здійснював догляд за батьком, готував йому їжу, придбавав ліки, в разі потреби, доставляв на огляд до лікарів, на лікування, ніс всі витрати по утриманню його квартири в належному санітарно - технічному стані та регулярно сплачував обов`язкові комунальні та інші платежі.

Поховання здійснив за власні кошти, продовжує регулярно сплачувати за квартиру, про що надав відповідні письмові докази.

Позивач зазначав, що смерть батька була для нього психотравмуючою ситуацією, оскільки крім позивача інших родичів у батька не залишилось та між ними існував тісний психологічний зв`язок.

В 2021 році на фоні психофізіологічного стресу та депресії, погіршився стан здоров`я Позивача.

Загострилися хвороби, які він не лікував, так як весь вільний час знаходився з батьком та доглядав за ним, а саме: міокардит, гіпертонічна хвороба ІІ ступеню, цукровий діабет інсулінопотребний, хронічний бронхіт, артеріосклероз, фіброз аортального та мітрального клапану, концентрична гіпертрофія лівого шлуночка, копії відповідних медичних документів досліджені судом.

Крім того, в зв`язку з погіршенням стану здоров`я ОСОБА_1 в січні 2024 року знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні № 22 КНП Клінічна лікарня "Психіатрія" по вул. Кирилівській 103, м. Київ, про що надав відповідну довідку, яка досліджена судом.

24 лютого 2022 року почалось повномасштабне вторгнення РФ на територію України, та доступ до державних реєстрів у уповноважених осіб було дійсно зупинено.

В березні 2022 року (до закінчення 10 місячного терміну на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини) позивач звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сич Ірини Миколаївни із заявою про прийняття спадщини, однак, йому було роз`ясненно, що реєстр не працює та запропонували звернутися пізніше.

Тобто, станом на початок повномасштабного вторгнення РФ, позивачем не було пропущено строку на прийняття спадщини.

У період з другої половини 2023 року позивач хворів на цукровий діабет, що змушувало та звертався до закладів охорони здоров`я та проходив відповідні обстеження та лікування.

В березні 2023 року, позивач, фактично прийнявши спадщину, будучи єдиним спадкоємцем першої черги за законом, знову звернувся із заявою до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сич Ірини Миколаївни для оформлення Свідоцтва про право на спадщину, однак, йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій та роз`яснено, що за його позовом суд може визначити додатковий достатній строк, достатній на прийняття спадщини.

Зважаючи на ті обставини, що постійно проживаючи з батьком - ОСОБА_2 разом з ним в двокімнатній квартирі АДРЕСА_2 , до дня його смерті та фактично прийнявши спадщину після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та регулярно сплачуючи всі комунальні та інші обов`язкові платежі, зважаючи на стан здоров`я позивача, та військовий стан в країні, суд вважає, що позивач з поважної причини пропустив строк на подачу заяви про прийняття спадщини, у зв`язку із чим, вважаю необхідним задовольнити позов, встановити факт прийняття позивачем спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 його батька - ОСОБА_2 та встановити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини строком на 3 місяці.

Таким чином, сукупність наданих суду доказів, в тому числі й додаткових, а саме квитанцій за листопад-січень 2024 року про сплату комунальних та інших обов`язкових платежів, довідки про знаходження ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у відділенні № 22 КНП Клінічна лікарня "Психіатрія", вул. Кирилівська 103, м. Київ в січні 2024 року, дають підстави суду прийти до висновку, що строк на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини пропущено з поважною причини та його слід продовжити на 3 (три) місяці.

Керуючись ст. ст. 1261, 1270, ч.3 ст. 1272 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сич Ірина Миколаївна про встановлення факту прийняття спадщини та визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , що залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 3 місяці з моменту набрання рішення законної сили.

Повний текст рішення виготовлено 07.03.2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в місті Києві 17 листопада 1998 року, РНКОПП: НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3

Відповідач: Київська міська рада, Код ЄДРПОУ: 22883141, Місцезнаходження юридичної особи: 01044, м. Київ, вулиця Хрещатик, буд. 36 Засоби зв`язку: Тел. (044) 205-73-37, Електронна пошта: kmr@kmr.gov.ua

Головуючий М. Ф. Сенько

Оригінал: reyestr.court.gov.ua