Суд: Подільський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Заява про відвід судді
Дата: 10 травня 2026 р.
Справа: №758/14882/24
Суддя: Денисов О. О.
Справа № 758/14882/24
3-зв/758/14/26
Категорія
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 травня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши заяву захисника ОСОБА_1 - Лукашенка М.П. про відвід судді Подільського районного суду м. Києва Павленко Олени Олександрівни від розгляду справи про адміністративне правопорушення №758/14882/24 стосовно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
До Подільського районного суду м. Києва надійшла заява захисника ОСОБА_1 - Лукашенка М.П. про відвід судді Подільського районного суду м. Києва Павленко Олени Олександрівни від розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП.
Обґрунтовуючи заяву, Лукашенко М.П. вказав, що: «перше засідання призначено на 9-00 год. 03-04-2026 р. В призначений час всі сторони з?явились до суду, сподіваючись на своєчасне, всебічне, повне і об?єктивне з?ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Але кричущі порушення процесуального закону та загальновідомих принципів судочинства продовжилось тепер під головуванням судді Павленко О.О.
Так секретар засідання запросила учасників до зали суду, куди зайшли ОСОБА_2 разом з адвокатом ОСОБА_4, ОСОБА_5., потерпіла ОСОБА_1 та адвокат Лукашенко М.П.
Суддя не встановила особи присутніх, а просто запросила до свого столу ОСОБА_2 та почала з ним розмову. Адвокатом Лукашенко М.П. заявлено клопотання про слухання справи по суті за участі всіх присутніх, оскільки всі мають відношення до справи і заінтересовані в повному та об?єктивному розгляді. Після чого суддя Павленко О.О. в грубій формі попросила фактично вигнала всіх учасників, залишивши лише водія ОСОБА_2 та продовжила з ним розмову. Всі вийшли.
В цей час розпочалась загальнодержавна хвилина мовчання. Через кілька хвилин ОСОБА_2 вийшов в коридор та погукав свого адвоката, заявивши що він нічого не зрозумів, що від нього хоче суддя Павленко О.О. Після цього адвокат ОСОБА_4 та адвокат Лукашенко М.П. зайшли в залу засідань, де суддя Павленко О.О. почала пропонувати ОСОБА_4 надати висновок до справи (ймовірно експертний). У відповідь ОСОБА_4 був здивований такій пропозиції та кілька разів перепитував, що саме бажає суддя та з якою метою. Суддя почала пропонувати дату наступного засідання та питати чи вспіє ОСОБА_4 надати висновок. Адвокат Лукашенко М.П. заявив клопотання розпочати слухання справи по суті по наявним матеріалам справи у відповідь суддя заявила, що на неї здійснюється психічний та фізичний тиск і що вона буде вживати якісь заходи.
Жодних причин для відкладення слухання справи оголошено не було. На заперечення у відкладенні слухання справи суддя заявила, що взагалі не викликала нікого до суду крім ОСОБА_2 тому начебто ніхто не має права приймати участь у слуханні справи. Наступне судове засідання призначено на 15.05.2026р. Отже з проведеного судового засідання випливає логічний висновок: що суддя Павленко О.О. заінтересована у результатах розгляду справи, оскільки замість слухання справи по суті особисто запропонувала особі, яка притягається до відповідальності, надати експертний висновок.
При цьому навіть не запитавши чи визнає він свою вину та які є причини такої позиції, та чи є у нього якісь докази та клопотання. Суддя фактично маючи всі можливості вивчити обставини в справі, надала час ОСОБА_2 та його адвокату для «фабрикації» нових доказів, яких в справі не існує, для того щоб отримати аргумент для ухвалення рішення, яке буде суперечити складеному протоколу про адміністративне правопорушення. Адже станом на 03.04.2026 жодних доказів які б могли підтвердити відсутність вини ОСОБА_2 в справі не існує. Дії судді Павленко О.О. суттєво порушують передбачені Конституцією та законодавством України принципи судочинства передбачені ст. 129 Конституції України, що суттєво порушує права потерпілої особи. Адже надання безмежних можливостей у створенні доказів одній стороні відбувається з одночасним позбавленням права навіть прийняти участь у судовому засіданні та висловити позицію іншій стороні. Мова йдеться про створення доказів саме тому, що ОСОБА_2 до слухання справи по суті не подав навіть письмових заперечень щодо складеного протоколу. Жодних доказів які б виправдовували дії ОСОБА_2 також не подано». Просив враховувати, що суддя Павленко О.О. при розгляді справи про дорожньо-транспортну пригоду без будь яких підстав і доказів не допустила сторону потерпілого до участі у справі, з власної ініціативи надала власні рекомендації з фабрикування доказів невинуватості особі, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, керуючись аналогією Закону та законодавством України.
Вивчивши заяву про відвід судді, вважаю, що заява про відвід судді Павленко О.О. не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно статті 129 Основного Закону суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Аналогічне положення міститься і у частині 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно якого кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно пункту 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про безсторонність суду.
Кодекс України про адміністративні правопорушення, положеннями якого регламентується порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді та відповідно не визначає порядку розгляду заяви про відвід. Проте діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України мають відповідні статті про відвід судді, а тому, при розгляді вказаної заяви про відвід, слід застосувати аналогію права.
Так, Радою суддів України пунктом 4 рішення № 34 від 08 червня 2017 року також роз`яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
За таких обставин клопотання про відвід судді підлягає розгляду за аналогією процесуальних норм, які містяться в КПК України.
Вичерпний перелік обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні, встановлений статтями 75 КПК України.
У відповідності до частини першої статті 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.
Дослідивши доводи захисника ОСОБА_1 - Лукашенка М.П. про відвід судді у справі, суд приходить до висновку, що наведені в заяві підстави відводу, не вказують на наявність обставин, які можуть викликати сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді Павленко О.О. при розгляді даної справи.
У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій.
При цьому беручи до уваги, що у пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (Схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23) передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Заявивши відвід судді Павленко О.О., захисник ОСОБА_1 - Лукашенко М.П. мотивував його тим, що висловлювання судді Павленко О.О. створюють обґрунтований сумнів у неупередженості судді.
Фактично доводи захисника ОСОБА_1 - Лукашенка М.П. зводяться до незгоди з висловлюваннями судді та з порядком проведення судового розгляду («не встановила особи присутніх», «запросила до свого столу ОСОБА_2 та почала з ним розмову», «в грубій формі попросила фактично вигнала всіх учасників, залишивши лише водія ОСОБА_2 та продовжила з ним розмову», «почала пропонувати ОСОБА_4 надати висновок до справи», «безпідставне відкладення слухання справи»).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.
Для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Оскільки захисник ОСОБА_1 - Лукашенко М.П. заявив відвід судді з підстав, які не передбачені нормами КПК України, а лише з підстав незгоди з висловлюваннями судді та з порядком проведення судового розгляду, зазначив лише свої суб`єктивні припущення, які нічим не підтверджуються, щодо упередженості судді, тому його заява про відвід судді Подільського районного суду м. Києва Павленко Олени Олександрівни задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 7 КУпАП, ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву захисника ОСОБА_1 - Лукашенка М.П. про відвід судді Подільського районного суду м. Києва Павленко Олени Олександрівни від розгляду справи про адміністративне правопорушення №758/14882/24 стосовно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. О. Денисов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua