Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №758/3311/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3311/26

3/758/2244/26

Категорія 156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2026 року о 23 годині 00 хвилин в м. Києві по вул. Набережно-Лугова, 9, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Jeep», моделі «Cherokee», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні, ОСОБА_1 подала клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, та зазначила, що протокол про адміністративне правопорушення не може вважатись належним доказом тому, що він був складений іншою особою, яка не була безпосереднім учасником зупинки та виявлення порушення; також зазначила, що відмова працівників поліції дозволити їй проїхати до медичного закладу в супроводі довіреної особи, попри її явну інвалідність; крім того вказала, що після оприлюднення звинувачення у порушенні ч. 1 ст. 130 КУпАП, Інспектори повернулись до свого патрульного автомобіля, де був складений протокол про адміністративне правопорушення, без проведення стадії підготовки до розгляду, не проведено розгляду клопотань, не дослідженні жодні докази, не заслухані пояснення осіб, які є учасниками справи; також вважає, що відеозапис долучений до матеріалів справи №758/3311/26 про обставини вчинення адміністративного правопорушення НЕ є безперервним; крім того, вказала, що працівником поліції не залучено жодних свідків; також зазначила, що на відео немає жодної ознаки визначеної п. 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженого наказом МВС та МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 мова була чіткою, хода - впевненою, поведінка відповідала обстановці. Просила закрити провадження.

Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Водночас ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з частинами 2, 3 та 6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При цьому, особа реалізувала своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодилася виконувати додатково покладені на неї обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пунктом 2.5 яких зобов`язано водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, відмовившись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, порушила вимоги п. 2.5 ПДР, та вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Винність ОСОБА_1 , у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення, встановлено дослідженими доказами в справі, зокрема:

- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №597876 від 21 лютого 2026 року, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначені виявлені працівниками патрульної поліції ознаки алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 , які передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735;

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6703851 від 21 лютого 2026 року, згідно з якою, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП;

- відеозаписом долученим до матеріалів справи, з якого вбачається, що о 00:29 патрульний поліцейський каже: «Порушуєте ПДР», на 00:31 ОСОБА_1 каже: «Зрозуміло». О 02:49 патрульний поліцейський запитує: «Чи вживали алкогольні напої? А пасажир? Бо алкоголем пахне в машині», на що ОСОБА_1 відповідає: «Ні». О 03:07 патрульний поліцейський запитує: «Огляд на стан сп`яніння пройдете?» ОСОБА_1 мовчить, після чого поліцейський повторює своє запитання, на що ОСОБА_1 відповідає: «Для чого?». О 03:24 патрульний поліцейський каже: «Пахне з машини алкоголем і я вас запитую чи ви не вживали, чи готові ви пройти огляд?».

На вказане питання ОСОБА_1 знову не надає відповідь (мовчить).

О 03:49 патрульний поліцейський запитує: «Ви, як водій, готові пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою приладу Драгер?».

ОСОБА_1 відповідає: «Ні, не буду проходити?».

Патрульні поліцейські запитують «чому?», а ОСОБА_1 запитує: «Для чого це потрібно?». О 04:10 поліцейський каже: «Щоб воно показало, що ви не вживали, бо я чую запах алкоголю зараз», о 04:17 ОСОБА_1 каже: «Мій друг вживав». На що патрульний поліцейський каже: «Може ви разом з ним вживали, я ж не знаю, та повідомляю, що за відмову від проходження огляду теж передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 130 за пункт 2.5 ПДР».

На запитання чоловіка чи можуть вони поїхати в лікарню без участі поліцейських, о 06:30 патрульний поліцейський відповідає: «Не в лікарню, а в медичний заклад, але туди теж потрібно їхати з нами, сідайте будь ласка до нас». ОСОБА_1 та чоловік починають виходити з машини, а на 09:40 в чоловіка питають: «А ви куди? ви нам не потрібні», на що він відповідає: «Як це я вам не потрібний я їхав з людиною хочу поїхати далі, я їхав з дівчиною і я далі хочу бути з дівчиною, чого я не можу сісти». На що о 10:35 поліцейський каже: «Сідає в машину тільки той, кого доставляють, ви ніякого відношення до керма не маєте, тому ви просто пасажир. Можете їхати додому і чекати свою дівчину вдома, ні, можете взяти таксі і їдете на вул. Запорожців 20. Вона буде знаходитись там, і звідти її заберете додому. Подальший рух транспортного засобу забороняється, оскільки в жінки вбачають ознаки алкогольного сп`яніння, таксі в нас цілодобово тепер». Об 11:57 патрульний поліцейський знову запитує: «Ви огляд на стан сп`яніння проходите на місці?».

О 12:03 ОСОБА_1 відповідає: «Я не знаю», на що патрульний каже: «Такої відповіді немає», знову каже, що за відмову є покарання, та перепитує: «Чи готові ви пройти огляд за допомогою приладу Драгер?».

О 12:30 ОСОБА_1 каже: «Я от зранку пиво пила, то це буде ...?».

Поліцейський каже: «Я не знаю особливостей вашого організму, чи він покаже щось, чи ні». О 12:44 патрульний поліцейський знову каже, що в неї вбачають ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю, нечітка мова, порушення координації рухів та пояснює, що в медичному закладі у лікаря такий самий прилад, допустима норма 0,2 проміле, все що вище вважається станом алкогольного сп`яніння, та ще раз повідомляє, що ОСОБА_1 може пройти огляд з ними на місці, або може пройти в лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 знову перепитує: «Якщо наприклад покаже 0,3 проміле?».

На що поліцейський відповідає: «Тоді адміністративний протокол буде складено за ст. 130 і направляється на суд. Крім того, подальший рух забороняється, ви відстороняєтесь від керування». На що ОСОБА_1 каже: «Якщо наприклад покаже 0,3 проміле, що я потім буду з цим робити?».

Поліцейський о 14:59 каже: «Якщо зараз ви будете казати щось незрозуміле, ми будемо сприймати це за відмову і складемо на вас адміністративний матеріал». О 15:09 роз`яснює права і обов`язки.

О 15:57 ОСОБА_1 питає: «Можна якось вирішити без цього?».

Після чого зазначає: «Я хвора людина, мені зараз такі проблеми не потрібні, в мене діагноз такий серйозний, можете поставитись з розумінням, в мене онкологія, дуже вас прошу». О 17:24 поліцейський знову запитує: «Ви або огляд проходите або не проходите?». О 17:28 ОСОБА_1 питає: «Я можу відмовитись?». На що поліцейський знову пояснює, що за відмову складається протокол. О 18:04 ОСОБА_1 каже: «Я мабуть відмовлюсь».

О 19:00 поліцейський каже: «Я думаю що пиво зранку вже вивітрилось, це якщо ви говорите правду, але я сумніваюсь, що ви говорите правду, бо у вас є запах алкоголю з порожнини рота, у вас нечітке мовлення, та порушення координації рухів. Тому є підозри, що ви їдете з вулиці Кирилівської, і ви там відпочивали, я стою на відстані від вас і вже чую запах». О 19:42 ОСОБА_1 каже: «Мої друзі там відпочивали, ну це може ліки пахнуть», на що поліцейський повідомляє що: «Під впливом ліків теж неможна їздити, і якщо у вас хворобливе самопочуття, і під дією лікарських препаратів це теж адміністративна відповідальність, тому якщо ви відмовляєтесь ми складемо адмін. протокол». О 20:03 ОСОБА_1 каже: «Ну давайте так значить».

О 20:19 поліцейський знову перепитує: «Це ваша остаточна відповідь, відмова від проходження?». О 20:20 ОСОБА_1 каже: «Да».

Після цього о 38:09 ОСОБА_1 каже: «Якщо я не згодна?».

Патрульний поліцейський відповідає: «Ось тут є коментар, де можна залишити свої побажання, скарги, пропозиції», о 30:18 ОСОБА_1 підписує протокол без будь-яких зауважень.

Доводи особи про те, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом у зв`язку з тим, що він складений не тією особою, яка безпосередньо здійснювала зупинку транспортного засобу та виявлення правопорушення, не є підставою для скасування рішення оскільки доводи ОСОБА_1 в цій частині не ґрунтуються на вимогах закону.

Розділом ІІІ п. 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 7 листопада 2015 року № 1395, на порушення якої працівниками поліції посилається ОСОБА_1 , передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складання протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Однак, у даному випадку працівники поліції не розглядали справу, а складали документи, сукупність яких свідчила про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП, рішення за результатами матеріалів справи, зібраними працівниками поліції, постановляє суд. Крім того, ОСОБА_1 не надано будь-яких доказів, що вищевказані дії патрульних поліцейських порушили її права або призвели до отримання доказів із порушенням вимог.

Посилання особи на відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, зокрема у зв`язку з відсутністю ознак алкогольного чи іншого сп`яніння, не спростовують встановлених судом обставин. Як вбачається з матеріалів справи, поліцейськими запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, від якого особа відмовилась.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння є самостійною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, незалежно від фактичної наявності чи відсутності стану сп`яніння.

Доводи про неправомірність дій працівників поліції, які нібито не надали можливості пройти огляд у медичному закладі у супроводі довіреної особи, також не заслуговують на увагу, та спростовуються відеозаписом долученим до матеріалів справи. На відеозаписі зафіксовано, як працівники патрульної поліції повідомляють, що «сідає в машину тільки той, кого доставляють», а інша особа «ніякого відношення до керма не має, тому він просто пасажир».

Крім того патрульні поліцейські пропонують вказаній особі «їхати додому і чекати свою дівчину вдома або їхати на таксі на вул. Запорожців 20».

ОСОБА_1 при цьому нічого не пояснює, стосовно того, що їй потрібна довірена особа, в супроводі якої, вона буде проходити огляд.

Твердження про порушення процедури складання протоколу, зокрема щодо непроведення стадії розгляду справи, недослідження доказів, незаслуховування пояснень осіб, суд оцінює критично, оскільки зазначені дії належать до стадії судового розгляду справи, а не до повноважень працівників поліції під час фіксації адміністративного правопорушення.

Складання протоколу є процесуальною дією щодо документування правопорушення і не передбачає здійснення повноцінного розгляду справи по суті.

Посилання особи на те, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, не є безперервним, не є підставою для визнання його недопустимим доказом.

Судом встановлено, що відеозапис у своїй сукупності відображає істотні обставини події, зокрема факт зупинки транспортного засобу, спілкування з водієм та пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння, а також реакцію особи на таку пропозицію. Обставин, які б свідчили про спотворення змісту відеозапису або його недостовірність, судом не встановлено.

Щодо доводів про відсутність свідків під час фіксації правопорушення, суд зазначає, що чинне законодавство не містить обов`язкової вимоги щодо залучення свідків у разі здійснення відеофіксації події, а тому наявний у матеріалах справи відеозапис є належним та допустимим доказом.

Щодо тверджень особи про відсутність на відеозаписі ознак сп`яніння, суд зазначає, що такі обставини не мають вирішального значення для кваліфікації дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП у випадку встановлення факту відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

З огляду на наведені обставини, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність правопорушниці, судом не встановлено.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушниці, ступеню її вини, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які повинні бути стягнуті з ОСОБА_1 .

Ураховуючи викладене, керуючись ст. 23, 33, ч. 1 ст. 130, 283, 284, 287, 294, 303, 307, 308 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп.

Штраф має бути сплачений порушницею не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушницею штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушниці, роботи або за місцезнаходженням її майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.

Суддя О. О. Денисов