Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №1.380.2019.000797 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

головуючий суддя у першій інстанції: Коморний О.І.,

11 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.000797 пров. № А/857/21570/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року у справі № 1.380.2019.000797 з розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа №1.380.2019.000797 про стягнення на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сількомунгосп» заборгованість зі сплати капіталізованих платежів.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.04.2019р. позов задоволено повністю.

Суд стягнув на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сількомунгосп» заборгованість зі сплати капіталізованих платежів у сумі 173474 грн. 52 коп.

Львівський окружний адміністративний судом 15 травня 2019 року видав виконавчий лист № 1.380.2019.000797 про стягнення на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сількомунгосп» заборгованість зі сплати капіталізованих платежів у сумі 173474 грн. 52 коп.

Ухвалою суду від 26 червня 2024 року замінено стягувача у виконавчому провадженні ВП №70566239 з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

10.03.2026р. до Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою. В обґрунтування вказує, що 07.03.2025р. державний виконавець Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виніс постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 77422247).

24.11.2025р. державний виконавець Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виніс постанову про повернення виконавчого документа, до якої додав оригінал виконавчого листа №1.380.2019.000797 який видано Львівським окружним адміністративним судом 15.09.2019р.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області 01.12.2025р. одержанв постанову державного виконавця Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про повернення виконавчого документа та зареєстровано за вх. № 15.164/14. Оскільки, станом на сьогоднішній день, заборгованість ТзОВ «Сількомунгосп» в розмірі 173474,52 грн. боржник не погасив, відповідно виконавчий лист №1.380.2019.000797 виданий Львівським окружним адміністративним судом 15.09.2019р. підлягає скеруванню в органи Державної виконавчої служби для вчинення державним виконавцем дій передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Однак, в процесі пересилки/передачі оригіналів вхідної та вихідної документації між Головним управлінням, які знаходиться у м. Львові та структурними підрозділами, які знаходяться на віддалених місцях в межах Львівської області, оригінал виконавчого листа за №1.380.2019.000797 від 15.09.2019р., випадково втрачено.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2026р. заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2026р. скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про видачу дубліката виконавчого листа.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

пп.18.4 п.18 Перехідних положень КАС України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Таким чином, суд вважає, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа є: втрата виконавчого документа та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018р. р. у справі № 474/783/17, від 10.10.2018р. у справі № 2-504/11 та в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України підлягають врахуванню судом.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 23.09.2020р. в справі №127/2-3538/10 виклав правову позицію, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відповідний строк повинен обчислюватися з урахуванням підстав для його переривання та/або зупинення. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

Дослідивши подану заяву про видачу дубліката виконавчого листа та матеріали адміністративної справи, судом першої інстанції вірно встановлено, що строк пред`явлення виконавчого листа від 03 квітня 2019 року №1.380.2019.000797 до виконання визначено до 07 серпня 2019 року.

Поряд з цим, із заявою про видачу дубліката виконавчого листа заявник звернувся 10.03.2026р., тобто після закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, що є порушенням вимог пп.18.4 п.18 Перехідних положень КАС України. Із заявою про поновлення останнього з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску, підтвердження їх належними доказами, позивач до суду не звертався, й відповідно, такий строк не поновлено.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення, а Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року у справі № 1.380.2019.000797– без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська

судді Р. Б. Хобор

Р. М. Шавель