Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №380/21448/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року ЛьвівСправа № 380/21448/24 пров. № А/857/53328/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - суддів: з участю секретаря судового засідання Хобор Р. Б., Шавеля Р. М., Бруновської Н. В., Богачука Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року, що ухвалила суддя Клименко О.М., у місті Львові, у справі № 380/21448/24 за адміністративним позовом Львівського міське комунального підприємства “Львівтеплоенерго” до Західного офісу Держаудитслужби, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Кавер Енерджі Плюс”, Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування висновку про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Львівське міське комунальне підприємство “Львівтеплоенерго” звернулося до суду із позовом до Західного офісу Держаудитслужби, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Державної аудиторської служби про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2024-08-09-001865-а від 04 жовтня 2024 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликається на те, що за результатами проведеної процедури закупівлі (відкриті торги з особливостями), 12 вересня 2024 року ЛМКП “Львівтеплоенерго” уклало договір із ТОВ “Кавер Енерджі Плюс” на виконання робіт з розробленням проектної документації по об`єкту: “Реконструкція “об`єкта” ЛМКП “Львівтеплоенерго” з розміщенням та підключенням 4-х когенераційних газопоршневих установок загальною потужністю

11.09.2024 року Західний офіс ДАСУ, після оприлюднення результатів проведених торгів (08.09.2024), розпочав моніторинг вищезгаданої процедури закупівлі. За результатами проведеного моніторингу 04.10.2024, оприлюднено висновок Західного офісу ДАСУ № UА-2024-08-09-001865-а (далі також оскаржений/спірний висновок), в якому встановлено порушення законодавства у сфері закупівель, а саме:

- за результатами аналізу питання розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю, в тому числі договору про закупівлю, встановлено порушення вимог пункту 10 частини першої статті 10 Закону, а також абзацу другого пункту 10 та, відповідно, пункту 3 Особливостей № 1178;

- за результатами аналізу відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей № 1178 встановлено порушення вимог пунктів 3, 28 Особливостей № 1178 та вимог абзацу першого частини третьої статті 22 Закону;

- за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ “Кавер Енерджі Плюс” встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 та пункту 3 Особливостей № 1178;

- замовник завищив очікувану вартість предмета закупівлі, чим недотримався принципів здійснення закупівель, визначених у пункті 2 частини першої статті 5 Закону, а саме: максимальної економії, ефективності та пропорційності та, як наслідок, порушив вимоги пункту 3 Особливостей № 1178.

Позивач не погоджується із вказаними в оскарженому висновку твердженнями щодо виявлених порушень, вважає, що такі не відповідають вимогам закону, оскільки мотиви та підстави, зазначені у висновку, є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо завищення очікуваної вартості предмета закупівлі, позивач вказує, що для визначення технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та його очікуваної вартості замовник з власної ініціативи перед оголошенням закупівлі було замовлено підготовку Передпроєктного рішення (ТЕР) по об`єкту.

Загальна вартість об`єкта будівництва, згідно з Передпроєктним рішенням (ТЕР) визначена в сумі 756678472,98 грн з ПДВ. Вартість газопоршневих двигунів становить 286016000,00 грн (пункт 1.1 Специфікації № 1, пункт 5.5 ТЕР), а не 393127661,98 грн як зазначено у спірному висновку. Саме з цих причин позивач, як замовник, під час визначення очікуваної вартості відняв вартість 4-х газових двигунів від очікуваної вартості об`єкта: 756678472,98 грн - 286 016 000,00 грн = 470662472,98. Внаслідок цього було визначено очікувану вартість в сумі 470662472,98 грн.

Крім того, сума 393127661,98 грн - це сума, яка, окрім самих газопоршневих двигунів, які мають бути надані замовнику як гуманітарна допомога (пункт 1.1 Специфікації № 1, пункт 5.5 ТЕР) включає також вартість іншого обладнання, зокрема такого як генератори (пункт 1.2 Специфікації № 1, пункт 5.5 ТЕР) змонтовані на загальній рамі модуля – 4 шт. (вартістю 55341200,00 грн) та котли - утилізатори – 4 шт. (вартістю 22193611,00 грн) (пункт 1.1 Специфікації № 1, пункт 5.5 ТЕР). Загальна вартість такого додаткового обладнання - 77534811,00 грн з ПДВ. Поставка цього обладнання, згідно з умовами тендерної документації, покладається не на замовника, а на учасника. Тому позивач включив вартість цього обладнання в очікувану вартість предмета закупівлі. Проектом договору передбачено право замовника змінювати порядок та/або обсяг забезпечення об`єкта власним обладнанням (устаткуванням) на всіх етапах будівництва (пункт 5.1.18 договору).

За таких умов, наведене у висновку твердження про завищення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі, на думку позивача, не відповідає дійсності.

Щодо відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей № 1187, позивач вказує, що замовник дотримався наведених норм законодавства, так як документація містить перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі, і в наведеному переліку є вимога щодо надання інформації про право підписання договору про закупівлю переможцем процедури закупівлі, під час укладення договору про закупівлю, яка дослівно повторює положення абзацу 2 пункту 17 Особливостей № 1178: “Переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю”.

Позивач стверджує, що з норм пункту 28 Особливостей № 1178, пункту 17 Особливостей № 1178 випливає висновок, що закупівельним законодавством не встановлено обов`язку оприлюднення замовником саме переліку документів, які повинні бути подані переможцем процедури закупівлі для підтвердження права підпису під час укладення договору, отже зазначення цього порушення в оскарженому висновку є необґрунтованим.

Щодо вимоги у завданні на проектування, яка міститься у Додатку 2 до тендерної документації, що при складанні кошторисної документації необхідно врахувати, зокрема, витрати на технічний нагляд, відповідно до Настанови № 281 (пункт 4.32) у розмірі 1,5% від гл.1-9 ЗКР), позивач зазначає, що у висновку моніторингу в цій частині відсутній будь-який логічний зв`язок між нормами, на які здійснюється посилання і зробленим висновком про наявність порушень, оскільки учасник-переможець, при поданні своєї пропозиції, не порушив вимоги Настанови в цій частині і не врахував в своїй договірній ціні коштів на покриття ризиків.

Відповідно до п. 4.32 розділу IV (Визначення окремих складових вартості об`єкта будівництва на етапі складання інвесторської кошторисної документації) Настанови № 281: “4.32 До глави 10 “Утримання служби замовника та інжинірингові послуги” окремими рядками включаються кошти на: 2) здійснення технічного нагляду в розмірі, який складає до 1.5 % від підсумку глав 1 - 9:”. Отже, спірна вимога технічного завдання сформульована відповідно до вимог Настанови № 281.

Щодо порушення вимог підпункту 2 пункту 44 та пункту 3 Особливостей 1178 при розгляді тендерної пропозиції учасника ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс”, позивач вказує на те, що висновок відповідача базується на неправильних та суб`єктивних тлумаченнях встановленого кваліфікаційного критерію. Так, в тендерній документації встановлено необхідність підтвердження учасником досвіду виконання проектних та будівельних, електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт “на об`єктах електроенергетики та теплоенергетики”.

При формуванні вимог щодо даного кваліфікаційного критерію, замовник сформував спосіб документального підтвердження вказаних обставин, згідно з яким, для підтвердження досвіду відповідних робіт, учаснику дозволено було надати навіть один договір, якщо він міститиме підтвердження виконання одночасно проектних та будівельних, електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт. На переконання позивача, ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс” документально підтвердило досвіду виконання робіт аналогічних предмету договору (договорів) закупівлі”, виконавши визначені тендерною документацією вимоги.

У свою чергу, тендерна документацієя замовника не передбачала чітких та однозначних вимог, що в складі пропозиції учасника повинно бути підтвердження досвіду виконання робіт “на об`єктах як електроенергетики, так і теплоенергетики”. За таких умов, на думку позивача, не можна вважати невідповідповідністю відсутність інформації та/або документів, подання яких чітко і однозначно не було передбачено вимогами тендерної документації.

Позивач стверджує, що у спірному висновку Західного офісу ДАСУ безпідставно вказує на обов`язок замовника відхилити тендерну пропозицію за наведених обставин на підставі підпункту 2 пункту 44 Особливостей № 1178, оскільки, у випадку наявності невідповідностей в пропозиції учасника вимогам сформульованим замовником для підтвердження кваліфікаційного критерію “Наявність документально підтвердженого досвіду виконання робіт аналогічних предмету договору (договорів) закупівлі”, замовник зобов`язаний надати можливість учаснику виправити такі невідповідності в порядку статі 43 Особливостей 1178.

Тобто, на думку позивача, лише у разі невиправлення протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей, замовник мав би правові підстави відхилити тендерну пропозицію на підставі, яка наведена у абзаці 4 підпункту І пункту 44 Особливостей, а не в підпункті 2 пункту 44, як помилково зазначає відповідач.

Щодо порушення вимог пункту 10 частини першої статті 10 Закону, а також абзацу другого пункту 10 та, відповідно, пункту 3 Особливостей № 1178 при оприлюдненні інформації про закупівлю, а саме, договору про закупівлю, позивач зазначає, що було оприлюднено договір про закупівлю та всі додатки до нього протягом трьох робочих днів з дня його укладення, але, при цьому, пропущено одну з тридцяти п`яти сторінок договору.

Згодом, уповноважена особа склала “Протокол щодо виправлення помилок, допущених при внесенні інформації про закупівлю” № 107 від 30 вересня 2024 року, який було оприлюднено разом з копією договору, в тому числі сторінку 13, на якій міститься інформація з розділу 13 “Антикорупційне застереження” (пункти 13.1-13.2), розділу 14 “Ризики знищення або пошкодження об`єкта будівництва та їх страхування” (пункти 14.1-14-4); розділу 15 “Вирішення спорів” (пункти 15.1-15.2); розділу 16 “Строк дії договору” (пункти 16.1-16.2 та 16.3). ”

Також позивач надав відповідачу пояснення, що договір оприлюднювався у вигляді копії сканованої з оригіналу. Тому договір спершу був відсканований, а згодом, з метою приховання інформації про конкретне місце виконання робіт, оприлюднення якої може нести загрозу, сканкопія договору була переведена в формат “РDF» і відретушована в частині місця виконання робіт.

Позивач стверджує, що зроблена уповноваженою особою механічна помилка при оприлюдненні договору не може ототожнюватись із порушенням щодо його цілковитого неоприлюднення у встановлений законом строк.

Позивач також вважає, що встановлення у спірному висновку вимоги вчинення дій щодо розірвання укладеного договору не належить до повноважень органу державного фінансового контролю та порушує принцип обґрунтованості та пропорційності. А також нівелює саме визначення моніторингу, його мету - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Розірвання договору за даних обставин призведе до безпідставного порушення майнових прав суб`єктів - сторін договору про закупівлю, в тому числі, порушення прав та інтересів третьої особи – ТОВ “Кавер Енерджі Плюс”, яке сумлінно і належним чином виконує свої зобов`язання, і в діях якого немає жодної вини, а також матиме негативні наслідки для репутації замовника. Тобто ці дії є непропорційними порівняно з виявленими недоліками. Просить врахувати, що суть виявлених порушень жодним чином не зачіпає бюджетні інтереси.

З огляду на вказане адміністративний позов просить задовольнити повністю.

29 жовтня 2025 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував висновок Західного офісу Державної аудиторської служби про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2024-08-09-001865-а від 04 жовтня 2024 року.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби на користь Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” 3028,00 грн судового збору.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що ані під час проведення моніторингу, ані під час розгляду справи у суді відповідач не надав докази того, що виявлені порушення мали шкідливі наслідки та призвели до нецільового використання бюджетних коштів чи шкоди бюджету. Також не зазначено про неефективне, незаконне використання бюджетних коштів, та не встановлено обставин що створюють загрозу корупційних дій та зловживань з боку учасників торгів, що, у свою чергу, слугувало б обґрунтованою підставою для застосування до таких учасників зобов`язання розірвати договір.

Оскільки, аргументи відповідача, викладені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, або відхилені судом, або порушення, допущені позивачем, виправлені самим позивачем, у порядку, визначеному положеннями Закону України “Про публічні закупівлі”, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування висновку Західного офісу Державної аудиторської служби про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2024-08-09-001865-а від 04 жовтня 2024 року.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, який просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає те, що суд першої інстанції, при прийнятті рішення, порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясував обставин справи.

Апелянт вказує на те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки фактам недотримання замовником принципів максимальної економії та ефективності, а також залишив поза увагою суттєві порушення при формуванні тендерної документації та оцінці тендерної пропозиції переможця

Так, замовник завищив очікувану вартість предмета закупівлі, оскільки до кошторисного розрахунку включив вартість основного обладнання — чотирьох газових двигунів, які фактично були передані підприємству безоплатно як гуманітарна допомога.

Також скаржник наголошує на невідповідності тендерної документації вимогам законодавства, що проявилося у відсутності конкретного переліку документів для підтвердження права підпису договору переможцем та безпідставному включенні до складу кошторису витрат на страхування ризиків, що суперечить нормам Настанови № 281 при застосуванні динамічної договірної ціни.

Окрім цього, апелянт звертає увагу на неправомірне визначення переможцем ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс»”, оскільки пропозиція цього учасника не відповідала кваліфікаційному критерію щодо досвіду виконання аналогічних робіт одночасно на об`єктах електроенергетики та теплоенергетики, як того вимагали умови тендеру.

Додатковим доказом протиправності дій замовника, на думку апелянта, є порушення позивачем триденного строку оприлюднення повного тексту договору про закупівлю в електронній системі, що є імперативною вимогою закону.

ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс”, обргунтовуючи свою позицію у даній справі, вказує на протиправність спірного висновку щодо припинення зобов`язань за укладеним, за результатами процедури закупівлі, договором від 12.09.2024 № 09-24-426.

При цьому зазначає, що ні Законом України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”, ні іншим нормативно-правовим актом не встановлено права органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.

Крім того, такий захід реагування як зобов`язання розірвати укладений із ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс” договір через значний проміжок часу після його укладення та здійснення авансу вартості проєкту робіт не відповідає критерію пропорційності та законодавчо визначеній меті процедури моніторингу закупівлі.

З огляду на наведене, вважає рішення суду першої інстанції законним та обргунтованим.

Позиція Львівської міської ради зводиться до того, що спірний висновок відповідача є протиправним, що вірно встановив суд першої інстанції. Тому третя особа вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Заслухавши суддю – доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ЛМКП “Львівтеплоенерго” є юридичною особою, основним видом економічної діяльності якої є 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (основний).

За результатами проведеної процедури закупівлі (відкриті торги з особливостями) 12 вересня 2024 року ЛМКП “Львівтеплоенерго” (замовник) уклало договір № 09-24-426 з ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс” (виконавець) на виконання робіт з розробленням проектної документації по об`єкту: “Реконструкція “об`єкта” ЛМКП “Львівтеплоенерго” з розміщенням та підключенням 4-х когенераційних газопоршневих установок загальною потужністю

Західний офіс ДАСУ провів моніторинг процедури закупівлі замовника за ID: UА-2024-08-09-001865-а, дата початку моніторингу: 11 вересня 2024 року, дата закінчення моніторингу: 02 жовтня 2024 року. За результатами проведення моніторингу процедури закупівлі UА-2024-08-09-001865-а складено висновок, який 04.10.2024 оприлюднено в електронній системі закупівель.

У цьому висновку встановлено такі порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель:

1) при визначенні у передпроєктному рішенні (ТЕР, розроблене ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс”, звіт за договором № 07-24-372 від 11.07.2024) загальної орієнтовної кошторисної вартості будівництва - 756678472,98 грн з ПДВ, до якої включено вартість обладнання - 447586033,39 грн, з яких вартість 4 компл. ГПУ Bergen engines AS B35:40V12AG - 363550811,00 грн, отримані замовником безоплатно, очікувана вартість предмету досліджуваної закупівлі (Виконання робіт з розробленням проектної документації по об`єкту: “Реконструкція ”об`єкта” ЛМКП “Львівтеплоенерго” з розміщенням та підключенням 4-х когенераційних газопоршневих установок загальною потужністю

Водночас, при плануванні та оголошенні процедури закупівлі робіт за предметом “Виконання робіт з розробленням проектної документації по об`єкту: “Реконструкція “об`єкта” ЛМКП “Львівтеплоенерго” з розміщенням та підключенням 4-х когенераційних газопоршневих установок загальною потужністю > (закупівля за ID: UA-2024-08-09-001865-а) замовник не врахував чинні норми законодавства у сфері будівництва та визначено очікувану вартість предмета досліджуваною процедурою закупівлі в сумі 470662472,98 грн з ПДВ.

З врахуванням вищевказаного, замовник завищив очікувану вартість предмета закупівлі за ID: UA-2024-08-09-001865-а орієнтовно на 77534811,00 грн, чим недотримався принципів здійснення закупівель, визначених у пункті 2 частини першої статті 5 Закону, а саме: максимальної економії, ефективності та пропорційності та, як наслідок, порушив вимоги пункту 3 Особливостей № 1178;

2) проведеним моніторингом встановлено, що у пункті 1 розділу II «Перелік інших документів та/або інформації, які подаються Переможцем тендерної документації замовника» у Додатку 4 до тендерної документації замовника визначено, що переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю, проте не зазначено перелік документів та/або інформації, які повинні бути подані переможцем процедури закупівлі для підтвердження права підпису.

Також, у пункті 29 (Вимоги до кошторисної документації) Завдання на проектування, що міститься у Додатку 2 до тендерної документації, замовник визначив, що при складанні кошторисної документації необхідно врахувати, зокрема, витрати на технічний нагляд відповідно Настанови № 281 (пункт 4.32) у розмірі 1,5% від гл.1-9 ЗКР) тоді, як за умовами розділу 6 (Вимоги до розрахунку ціни) у цьому ж Додатку 2 до тендерної документації вказано, що кошторисна документація повинна бути складена відповідно до Настанови № 281 за динамічною договірною ціною.

Таким чином, при складанні тендерної документації замовник порушив норми пунктів 3 та 28 Особливостей № 1178 та абзацу першого частини третьої статті 22 Закону (включивши до тендерної документації інформацію, вимоги щодо наявності якої не передбачені законодавством);

3) за умовами примітки у пункті 1.3. таблиці розділу “Перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції” Додатку 1 до тендерної документації замовника учасник повинен підтвердити наявність впродовж останніх 5-ти років досвіду виконання проектних та будівельних, електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт на об`єктах електроенергетики та теплоенергетики (теплоцентралі та теплоелектростанцій).

Таким чином, замовник у тендерній документації самостійно встановив вимогу стосовно підтвердження учасником досвіду виконання таких робіт: проектних та будівельних, електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт на об`єктах як електроенергетики, так і теплоенергетики.

Враховуючи вищевказане, пояснення замовника не спростовують невідповідності тендерної пропозиції учасника ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс” щодо підтвердження наявності у нього досвіду виконання робіт аналогічних предмету договору (договорів) закупівлі, згідно з умовами примітки у пункті 1.3. таблиці розділу “Перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції” Додатку 1 до тендерної документації замовника.

Відповідно до підпункту 2 пункту 44 Особливостей № 1178, замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Проте, на порушення вимог підпункту 2 пункту 44 та, відповідно, пункту 3 Особливостей № 1178 замовник не відхилив тендерну пропозицію ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс”, а визначив ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс” переможцем тендеру та уклав з цим товариством договір від 12.09.2024 № 09-24-426 на суму 470662470,00 грн з ПДВ;

4) під час моніторингу встановлено, що в електронній системі закупівель опубліковано укладений між замовником та ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс” договір від 12.09.2024 № 09-24-426 без окремих пунктів розділу 13 “Антикорупційне застереження” (пункти 13.1-13.2), розділу 14 “Ризики знищення або пошкодження об`єкта будівництва та їх страхування” (пункти 14.1-14-4); розділу 15 “Вирішення спорів” (пункти 15.1-15.2), розділу 16 “Строк дії договору» (пункти 16.1-16.2 та 16.3), які містяться у проекті договору, що наведений у додатку до тендерної документації.

У поясненні зазначено, що уповноважена особа склала “Протокол щодо виправлення помилок, допущених при внесенні інформації про закупівлю” № 107 від 30.09.2024, який було оприлюднено разом з копією договору, яка містить сторінку 13, на якій міститься інформація з розділу 13 “Антикорупційне застереження” (пункти 13.1-13.2), розділу 14 “Ризики знищення або пошкодження об`єкта будівництва та їх страхування” (пункти 14.1-14-4); розділу 15 “Вирішення спорів” (пункти 15.1-15.2), розділу 16 “Строк дії договору” (пункти 16.1-16.2 та 16.3).

Водночас, договір від 12.09.2024 № 09-24-426 з усіма пунктами та розділами замовник оприлюднив в електронній системі закупівель 30.09.2024 (на 12 робочий день з дня його укладення), тобто з перевищенням встановленого Законом строку (протягом трьох робочих днів з дня його укладення), чим порушено вимоги пункту 10 частини першої статті 10 Закону, а також абзацу другого пункту 10 та, відповідно, пункту 3 Особливостей № 1178.

Висновок про наявність (із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушені) порушень законодавства:

- за результатами аналізу питання розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю, в тому числі договору про закупівлю, встановлено порушення вимог пункту 10 частини першої статті 10 Закону, а також абзацу другого пункту 10 та, відповідно, пункту 3 Особливостей № 1178;

- за результатами аналізу відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей № 1178 встановлено порушення вимог пунктів 3, 28 Особливостей № 1178 та вимог абзацу першого частини третьої статті 22 Закону;

- за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс” встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 та пункту 3 Особливостей № 1178.

Крім того, замовник завищив очікувану вартість предмета закупівлі, чим не дотримався принципів здійснення закупівель, визначених у пункті 2 частини першої статті 5 Закону, а саме: максимальної економії, ефективності та пропорційності та, як наслідок, порушив вимоги пункту 3 Особливостей № 1178.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” та статтею 8 Закону “Про публічні закупівлі”, Західний офіс ДАСУ зобов`язав замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, а саме вжити заходи щодо припинення зобов`язань за укладеним за результатами процедури закупівлі договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс” щодо розірвання договору,

Крім того, відповідач зобов`язав вжити заходи (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) щодо недопущення в подальшому порушення вимог пунктів 3, 28 Особливостей № 1178, вимог абзацу першого частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII при складанні тендерної документації, вимог пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 922-VIII, а також абзацу другого пункту 10 Особливостей № 1178 при розміщенні та оприлюдненні інформації про закупівлі.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку, відповідач зобов`язав оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Вважаючи зазначений висновок відповідача протиправним та таким, що його належить скасувати, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно – правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Згідно з пунктом 7 статті 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26 січня 2003 року № 2939-IV (далі Закон № 2939), органу державного фінансового контролю надається право, крім іншого, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Відповідно до абзацу першого пункту 46 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі Порядок № 550), якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після вручення (надіслання) об`єкту контролю другого примірника акта ревізії чи складення акта про відмову від підпису, та у разі надходження заперечень до нього - не пізніше ніж 10 робочих днів після надсилання висновків на такі заперечення об`єкту контролю надсилається вимога щодо усунення виявлених порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Отже, орган державного фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених під час перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначаються Законом України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII “Про публічні закупівлі” (далі – Закон № 922).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 922 закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Законом України від 16 серпня 2022 року № 2526-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” розділ Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 922 доповнено пунктом 3-7 такого змісту: “Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз”.

Відповідно до пункту 3-7 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України № 922 Кабінет Міністрів України постановою від 12 жовтня 2022 року № 1178 затвердив Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Ці Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом № 922, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Абзацами першим-другим частини першої статті 8 Закону № 922 передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922 рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з частиною шостою статті 8 Закону № 922, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922, у висновку обов’`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Частиною десятою статті 8 Закону № 922 передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Форма висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджена наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 (далі Наказ № 552)

Апеляційний суд встановив, що внаслідок проведеного відповідачем моніторингу закупівлі унікальний номер UА-2024-08-09-001865-а складено висновок, про наявність (із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушені) порушень законодавства:

- за результатами аналізу питання розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю, в тому числі договору про закупівлю, встановлено порушення вимог пункту 10 частини першої статті 10 Закону, а також абзацу другого пункту 10 та, відповідно, пункту 3 Особливостей № 1178;

- за результатами аналізу відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей № 1178 встановлено порушення вимог пунктів 3, 28 Особливостей № 1178 та вимог абзацу першого частини третьої статті 22 Закону;

- за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс” встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 та пункту 3 Особливостей № 1178.

Крім того, замовник завищив очікувану вартість предмета закупівлі, чим не дотримався принципів здійснення закупівель, визначених у пункті 2 частини першої статті 5 Закону, а саме: максимальна економія, ефективність та пропорційність та, як наслідок, порушено вимоги пункту 3 Особливостей № 1178.

Також апеляційний суд встановив, що спір у вказаній справі зводиться до незгоди позивача із суттю виявлених у процесі моніторингу процедури закупівлі порушень, у той же час спору між сторонами з приводу процедури проведення моніторингу, змісту та форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі немає.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а саме: обґрунтованості висновків суду щодо відсутності завищення очікуваної вартості закупівлі через включення вартості обладнання, що не було гуманітарною допомогою; відповідності тендерної документації та пропозиції переможця вимогам закону (зокрема в частині підтвердження досвіду виконання аналогічних робіт та права підпису договору); правомірності кваліфікації технічної помилки при оприлюдненні договору як порушення строків його публікації, а також дотримання відповідачем принципу пропорційності при висуненні вимоги про припинення зобов`язань за договором.

Щодо завищення очікуваної вартості предмета закупівлі.

Згідно з п. 3 Особливостей, здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України „Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі - Особливості № 1178), замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Розділ III КНУ „Настанова з визначення вартості будівництва”, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 (далі Настанова № 281), у п. 3.1 встановлює, що кошторисна вартість об`єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі.

Згідно з п. 3.2 цього розділу, кошторисна вартість об`єкта будівництва складається з будівельних робіт, вартості устаткування, що монтується чи не монтується, меблів, інвентарю та інших витрат.

Застосовуючи наведені норми до спірних правовідносин, апеляційний суд із матеріалів справи, зокрема із Передпроектного рішення (ТЕР, звіт за договором № 07-24-372 від 11 липня 2024 року), специфікації № 1, листа Міністерства енергетики України № 1.4-25029-001 від 02 липня 2024 року та умов тендерної документації, встановив, що газопоршнева установка складається не лише з газового двигуна B35:40 V12 AG 1 виробництва Bergen Engines AS вартістю 71 504 000,00 грн (за один двигун) або 286 016 000,00 грн (за 4 двигуни), а й з генератора Marelli Motori, змонтованого на загальній рамі модуля, вартістю 13 835 300,00 грн (за один) або 55 341 200,00 грн (за 4), та котла-утилізатора вартістю 5 548 402,75 грн (за один) або 22 193 611,00 грн (за 4). Загальна вартість однієї газопоршневої установки становить 90 887 702,75 грн, а 4-х установок - 363 550 811,00 грн.

Як гуманітарна допомога, відповідно до листа Міністерства енергетики України № 1.4-25029-001 від 02 липня 2024 року, на ЛМКП „Львівтеплоенерго” розподілено саме газові двигуни B35:40 V12 AG 1 виробництва BERGEN Engines AS, а не газопоршневі установки в цілому. Решта обладнання, що входить до складу газопоршневої установки (генератори, котли-утилізатори), до складу гуманітарної допомоги не входило, замовник його безоплатно не отримував і поставка такого обладнання, згідно з умовами тендерної документації, покладається на виконавця.

Цей висновок підтверджується листом Міністерства енергетики України, у якому йдеться про передачу 4 газових двигунів у комплекті, який обмежується шафою керування двигуном, шафою моніторингу тиску горіння, шафою для розбризкування масла, коробками керування поворотним механізмом, електропідігрівачем, насосами попереднього мастила і корпусами зовнішніх дуплексних фільтрів. Жодних згадок про передачу як гуманітарної допомоги генераторів Marelli Motori і котлів-утилізаторів у листі Міністерства енергетики України не міститься.

Натомість Західний офіс Держаудитслужби у висновку об`єднав вартість безоплатно отриманого обладнання (286 016 000,00 грн) з вартістю обладнання, що поставляється виконавцем (77 534 811,00 грн), і відняв від загальної кошторисної вартості суму 363 550 811,00 грн, що призвело до помилкового заниження очікуваної вартості закупівлі на 77 534 811,00 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що до комплектації газопоршневого двигуна (вартістю 286 016 000,00 грн) включено шафу керування, візуалізацію, технологічні системи, газову лінійку, систему запалення, запірну арматуру, пускову систему, електричний стартер, зарядний пристрій, масляний теплообмінник та інтеркулер, не спростовують встановленої судом обставини щодо окремого характеру вартості генераторів Marelli Motori і котлів-утилізаторів. Відповідач у апеляційній скарзі при цитуванні п. 5.5 Передпроектного рішення дослівно зазначає вартість 4 комплектів газопоршневих двигунів - 286 016 000,00 грн, а вартість 4 комплектів газопоршневих установок - 363 550 811,00 грн, що становить різницю в 77 534 811,00 грн (сумарна вартість генераторів і котлів-утилізаторів).

Таким чином апеляційний суд вважає необгрунтованим та безпідставним висновок Західного офісу Держаудитслужби про те, що очікувана вартість предмета закупівлі завищена на 77 534 811,00 грн, внаслідок включення до неї вартості безоплатно отриманого обладнання.

Як встановлено з матеріалів справи, безоплатно отримана вартість 4-х газових двигунів (286 016 000,00 грн), яку позивач правильно відмінусував від загальної орієнтовної кошторисної вартості будівництва, отримавши очікувану вартість 470 662 472,98 грн. Інше обладнання у складі газопоршневих установок (генератори, котли-утилізатори) поставляється виконавцем, а тому його вартість обґрунтовано включена до очікуваної вартості предмета закупівлі.

За цих обставин висновок суду першої інстанції про відсутність порушення позивачем принципу максимальної економії, ефективності та пропорційності є правильним.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що позивач у додатку 4 до тендерної документації не зазначив переліку документів для підтвердження права підпису переможця процедури закупівлі, апеляційний суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 922-VIII, тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Частиною 2 ст. 22 Закону № 922-VIII передбачено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості:

1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);

5) кількість товару та місце його поставки;

6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;

10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.

У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;

11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;

13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);

17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Згідно з абзацом першим ч. 3 ст. 22 Закону № 922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Відповідно до п. 17 Особливостей № 1178, договір про закупівлю, за результатами проведеної закупівлі, згідно з пунктами 10 і 13 цих Особливостей, укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.

Переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю.

Згідно з п. 28 Особливостей № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

У тендерній документації зазначаються, крім іншого, перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі, оформлюються двома окремими додатками до тендерної документації. У зазначених переліках замовник розміщує посилання на відповідні вимоги тендерної документації, якщо включення таких вимог до переліків у повному обсязі ускладнило б їх сприйняття.

Застосовуючи наведені норми, апеляційний суд встановив, що п. 28 Особливостей № 1178 надає замовнику право встановлювати у тендерній документації перелік документів, або перелік інформації, або перелік документів та інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі. Сполучник „та/або” у п. 28 свідчить про альтернативний характер вимоги: замовник може вимагати або документи, або інформацію, або те і інше разом.

Апеляційний суд зі спірного висновку встановив, що у додатку 4 до тендерної документації позивача (розділ II „Перелік інших документів та/або інформації, які подаються Переможцем тендерної документації Замовника”, пункт 1), позивач вказав вимогу про надання переможцем процедури закупівлі під час укладення договору відповідної інформації про право підписання договору. Ця вимога дослівно повторює положення абзацу 2 п. 17 Особливостей № 1178.

Також суд апеляційної інстанції зі спірного висновку встановив, що учасник процедури закупівлі, на підтвердження права підпису договору, надав протокол загальних зборів ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс” № 25/8/22 від 25 серпня 2022 року про призначення директором ОСОБА_1 , наказ ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс” № 94 від 30 серпня 2022 року „Про виконання обов`язків директора”, статут ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс” , виписку та витяг з ЄДР, протокол загальних зборів ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс” про надання згоди щодо укладення договору, паспорт громадянина України ОСОБА_1 , витяг з реєстру територіальної громади. Тобто учасник у повному обсязі підтвердив наявність права підпису договору.

Таким чином, апеляційний суд вважає протиправним висновк Західного офісу Держаудитслужби про те, що позивач порушив пп. 3, 28 Особливостей № 1178 і абзац перший ч. 3 ст. 22 Закону № 922-VIII через незазначення у додатку 4 переліку документів для підтвердження права підпису. Норма абзацу 2 п. 17 Особливостей № 1178 встановлює лише обов`язок переможця надати відповідну інформацію про право підписання, а п. 28 Особливостей № 1178 не зобов`язує замовника заздалегідь визначати конкретний перелік документів. Замовник дотримався імперативної вимоги п. 28 Особливостей № 1178, оформивши перелік як окремий додаток (додаток 4) до тендерної документації.

Щодо вимоги, наведеної у п. 29 (підпункт 29.7) Завдання на проектування у додатку 2 до тендерної документації, про необхідність урахування коштів на страхування ризиків усіх учасників будівництва, відповідно до КНУ „Настанова з визначення вартості будівництва”.

За приписами п. 5.31 розділу V Настанови № 281 у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) враховуються кошти на покриття ризиків, пов`язаних з виконанням робіт, що пропонуються, розмір яких залежить від сукупності цілого ряду факторів, у тому числі:

1) стадії проектування;

2) виду будівництва;

3) технічної та технологічної складності об`єкта будівництва, складності виконання

будівельних робіт;

4) тривалості будівництва;

5) способів фінансування будівництва;

6) виду договірної ціни, що пропонується за умовами конкурсних торгів.

Зазначені кошти враховуються у розмірі, визначеному на підставі обґрунтовувальних розрахунків підрядника, виходячи з перелічених факторів. При цьому:

а) за твердої договірної ціни - в розмірі до 1,5%;

б) за динамічної договірної ціни - не враховується.

Розмір цих коштів залежить від повноти інформації про об`єкт замовлення та способи виконання робіт, що зменшує небезпеку непередбачених ситуацій на будівельному майданчику при виконанні робіт.

Згідно з п. 4.32 розділу IV Настанови № 281, до глави 10 “Утримання служби замовника та інжинірингові послуги” окремими рядками включаються кошти на:

1) утримання служби замовника в розмірі, який складає до 1 % від підсумку глав 1-9;

2) здійснення технічного нагляду в розмірі, який складає до 1,5 % від підсумку глав 1-9.

3) надання послуг інженера-консультанта за договором про надання інженерноконсультаційних послуг в розмірі, який складає до 3 % від підсумку глав 1 - 9.

Апеляційний суд встановив, із додатка 2 до тендерної документації, встановив, що поняття „технічний нагляд” і „кошти на покриття ризиків” мають різний правовий зміст.

У підпункті 29.5 п. 29 Завдання на проектування йдеться про витрати на технічний нагляд відповідно до п. 4.32 Настанови № 281 у розмірі до 1,5 %, що повністю узгоджується з нормами Настанови № 281 для будь-якого виду договірної ціни.

У той же час, у підпункті 29.7 п. 29 мова йде про кошти на страхування ризиків усіх учасників будівництва, що регулюється іншою нормою (п. 5.31 розділу V Настанови № 281).

Як встановив суд першої інстанції із договірної ціни, наданої під час моніторингу, ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс” у графі „кошти на покриття ризиків” проставило прочерки, тобто не врахувало кошти на покриття ризиків будівництва, що відповідає вимогам п. 5.31 розділу V Настанови № 281 для динамічної договірної ціни.

Крім того, Західний офіс Держаудитслужби у висновку не зазначав про порушення учасником процедури закупівлі норм Настанови № 281.

Отже, апеляційний суд вважає безпідставним висновок Західного офісу Держаудитслужби про те, що позивач включив до тендерної документації інформацію, вимоги щодо наявності якої не передбачені законодавством.

Вимога про витрати на технічний нагляд узгоджується з п. 4.32 Настанови № 281, а вимога про кошти на покриття ризиків, відповідно до додатка 28 Настанови № 281 хоча й сформульована у підпункті 29.7, фактично не призвела до порушення правил формування договірної ціни, оскільки переможець правомірно проставив прочерки за динамічної договірної ціни.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення позивачем підпункту 2 п. 44 і п. 3 Особливостей № 1178 при розгляді тендерної пропозиції ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс” апеляційний суд враховує таке.

За приписами пп. 2 п. 44 Особливостей № 1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція:

не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей;

є такою, строк дії якої закінчився;

є такою, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації;

не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 922-VIII замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону № 922-VIII замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини). (абз. 1 ч. 3 ст. 16 Закону № 922-VIII)

Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців. (абз. 2 ч. 3 ст. 16 Закону № 922-VIII)

Згідно з ч. 4 ст. 16 Закону № 922-VIII, ід час проведення торгів із обмеженою участю замовником застосовуються всі кваліфікаційні критерії, встановлені частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону № 922-VIII у разі участі об`єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об`єднаних показників кожного учасника такого об`єднання на підставі наданої об`єднанням інформації.

Апеляційний суд, із п. 1.3 додатка 1 до тендерної документації позивача, встановив що замовник, на підтвердження кваліфікаційного критерію щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) вимагав від учасника надати: довідку в довільній формі з інформацією про виконання аналогічних (аналогічного) за предметом закупівлі договору (договорів); копії аналогічного договору (аналогічних договорів); копії документів на підтвердження виконання договорів (акти виконаних робіт/послуг, довідки за формою № КБ-3 або інший документ); копії листів-відгуків про співпрацю за договором.

Згідно з приміткою у п. 1.3 таблиці розділу “Перелік документів та/або інформації, які подаються Учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції” додатка 1 до тендерної документації учасник повинен підтвердити наявність впродовж останніх 5 років досвіду виконання проектних та будівельних, електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт на об`єктах електроенергетики та теплоенергетики (теплоцентралі та теплоелектростанцій) клас наслідків (відповідальності) не нижче СС2; вищенаведені роботи не обов`язково повинні бути предметом одного договору, учасник може надати кілька договорів для підтвердження наявності відповідного досвіду.

Апеляційний суд із спірного висновку встановив, що у складі тендерної пропозиції ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс”, подало довідку від 26 серпня 2024 року № 317/2 про виконання аналогічних договорів, чим учасник підтвердив досвід виконання двох договорів - № 5507 від 13 червня 2022 року з АТ „Вінницяобленерго” щодо виконання робіт з нового будівництва двоколової лінії 110 кВ від підстанції до підстанції та № 23-11/21СП від 23 листопада 2021 року з ЛМКП „Зелене місто” щодо виконання проектних робіт з будівництва зовнішніх електромереж для приєднання механіко-біологічного комплексу перевантаження та переробки твердих побутових відходів.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що формулювання примітки тендерної документації, а саме: „на об`єктах електроенергетики та теплоенергетики (теплоцентралі та теплоелектростанцій)” допускає неоднозначне тлумачення.

Так, на думку апелянта сполучник „та” вимагає одночасного підтвердження досвіду на обох видах об`єктів - як електроенергетики, так і теплоенергетики.

Натомість позивач і суд першої інстанції тлумачать це формулювання як єдину категорію об`єктів, до якої входять об`єкти електроенергетики та об`єкти теплоенергетики як один з можливих варіантів, за наявності двох інших – окремо об`єкти електроенергетики та окремо об`єкти теплоенергетики.

Апеляційний суд враховує, що, під час проведення моніторингу, позивач у поясненнях відповідачу зазначив, що, під час формування вимог щодо цього кваліфікаційного критерію замовник передбачав можливість підтвердження досвіду одним договором, якщо такий договір містить підтвердження виконання одночасно проектних та будівельних, електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт. Більше одного договору учасник мав надати лише у випадку, якщо в одному договорі відсутні усі види робіт, наявність досвіду яких потрібно підтвердити. Це тлумачення повністю узгоджується з прямою вказівкою примітки про те, що „вищенаведені роботи не обов`язково повинні бути предметом одного договору”.

Закупівельне законодавство, як випливає з наведеного вище формулювання ст. 16 Закону № 922-VIII, не визначає чіткої кількості аналогічних договорів та не визначає документи, які учасник може подати замовникові, для підтвердження виконання аналогічного договору. Цей критерій допомагає замовнику переконатися, що учасник вже виконував подібні договори і зможе впоратися із договором про закупівлю за оголошеним предметом.

При тлумаченні умов тендерної документації апеляційний суд керується принципом „contra proferentem”, за яким будь-яка неясність тлумачиться проти автора тексту - у цьому випадку проти замовника, який сформулював умови документації. Якщо тендерна документація допускає двояке тлумачення, замовник не має права обирати на стадії розгляду тендерних пропозицій те тлумачення, яке вимагатиме відхилення учасника, оскільки це порушує принцип добросовісної конкуренції та об`єктивного й неупередженого визначення переможця процедури закупівлі (п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 5 Закону - № 922-VIII).

Таким чином апеляційний суд встановив, що ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс” підтвердило наявність досвіду виконання робіт упродовж останніх 5 років, виконання проектних робіт (за договором № 23-11/21СП від 23 листопада 2021 року), виконання будівельних, електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт (за договором № 5507 від 13 червня 2022 року), на об`єктах класу наслідків не нижче СС2, які відносяться до об`єктів електроенергетики (об`єкти лінії електропередачі 110 кВ і зовнішні електромережі).

Отже, апеляційний суд вважає безпідставним висновок Західного офісу Держаудитслужби про те, що тендерна пропозиція ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс” не відповідала вимогам тендерної документації позивача та підлягала відхиленню на підставі підпункту 2 п. 44 Особливостей № 1178.

Замовник є автором тендерної документації та саме він визначає її зміст. У разі, коли замовник установив вимогу, яка допускає тлумачення на користь учасника, орган державного фінансового контролю не має повноважень самостійно тлумачити цю вимогу більш суворо і на цій підставі визнавати порушення з боку замовника. Перелік кваліфікаційних критеріїв є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а вимоги тендерної документації та документи, якими учасник підтверджує свою відповідність, замовник визначає самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі.

Доводи апеляційної скарги, які ґрунтуються на правилах української мови щодо сполучників, не спростовують висновку суду першої інстанції, оскільки сама примітка тендерної документації прямо вказує на можливість підтвердження досвіду кількома договорами і не вимагає одночасного підтвердження досвіду на обох видах об`єктів в одному договорі.

Крім того, нечіткість умов тендерної документації, сформульованих самим замовником, не може бути підставою для констатації порушення з боку замовника при розгляді тендерної пропозиції учасника.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення позивачем п. 10 ч. 1 ст. 10 Закону № 922-VIII і абзацу другого п. 10 Особливостей № 1178 при оприлюдненні договору про закупівлю апеляційний суд враховує таке.

За приписами п. 10 ч. 1 ст. 10 Закону № 922-VIII, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення.

Згідно з абзацом другим п. 10 Особливостей № 1178, за результатами здійснення закупівлі шляхом застосування відкритих торгів або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до цього пункту в електронній системі закупівель замовником оприлюднюється договір про закупівлю та додатки до нього відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.

Апеляційний суд із матеріалів справи встановив, що позивач уклав з ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс” договір № 09-24-426 12 вересня 2024 року.

Договір з усіма додатками позивач оприлюднив в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його укладення, тобто своєчасно.

Однак, при оприлюдненні внаслідок технічної помилки була пропущена одна сторінка з 35 - сторінка 13, на якій містилася інформація з розділу 13 „Антикорупційне застереження” (пункти 13.1-13.2), розділу 14 „Ризики знищення або пошкодження об`єкта будівництва та їх страхування” (пункти 14.1-14.4), розділу 15 „Вирішення спорів” (пункти 15.1-15.2), розділу 16 „Строк дії договору” (пункти 16.1-16.3).

Уповноважена особа позивача склала „Протокол щодо виправлення помилок, допущених при внесенні інформації про закупівлю” № 107 від 30 вересня 2024 року, який оприлюднила разом з повним текстом договору, у тому числі сторінкою 13. Як пояснив позивач, договір оприлюднювався у вигляді сканованої копії, переведеної у формат PDF з ретушуванням у частині місця виконання робіт з міркувань безпеки, оскільки оприлюднення інформації про конкретне місце виконання робіт могло б нести загрозу в умовах правового режиму воєнного стану.

Апеляційний суд враховує, що метою оприлюднення договору є забезпечення відкритості та прозорості закупівель, а також можливості громадського контролю. У цьому випадку договір та всі додатки до нього в основному обсязі позивач оприлюднив у встановлений законом строк - протягом трьох робочих днів з дня укладення. Допущена технічна помилка стосується однієї сторінки з 35, тобто незначної частини договору, що містила стандартні правові положення (антикорупційне застереження, страхування ризиків, вирішення спорів, строк дії договору). При цьому, позивач виправив помилку, склавши протокол виправлення і повторно оприлюднивши повний текст договору.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що умови воєнного стану накладають додаткові обмеження на оприлюднення певної інформації, пов`язаної з безпекою об`єктів критичної інфраструктури. Об`єкт реконструкції ЛМКП „Львівтеплоенерго” є об`єктом критичної інфраструктури теплоенергетики, тому додаткова обережність позивача при оприлюдненні договору, яка передбачала ретушування інформації про місце виконання робіт, була виправданою.

Апеляційний суд не погоджується з висновком Західного офісу Держаудитслужби про те, що позивач порушив п. 10 ч. 1 ст. 10 Закону - № 922-VIII і абзац другий п. 10 Особливостей - № 1178 шляхом цілковитого неоприлюднення договору в установлений строк, оскільки договір позивач оприлюднив своєчасно, а допущена технічна помилка щодо однієї сторонки була виправлена позивачем 30 вересня 2024 року. У такій ситуації, на думку апеляційного суду, відповідач допустив надмірний формалізм, ототожнивши механічну помилку щодо однієї сторінки з повним неоприлюдненням договору.

Щодо доводів апеляційної скарги про правомірність зобов`язання щодо припинення зобов`язань за договором апеляційний суд враховує таке.

Як йшлося вище, згідно з ч. 7 ст. 8 Закону № 922-VIII, у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принцип пропорційності вимагає дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення суб`єкта владних повноважень. Здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти. Якщо рішення може обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей. Несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення суб`єкта владних повноважень повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення.

Як встановив апеляційний суд із матеріалів справи, на час прийняття висновку Західного офісу Держаудитслужби між позивачем і ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс” був укладений договір № 09-24-426 від 12 вересня 2024 року, за яким виконавець належно виконував свої зобов`язання, а замовник здійснив авансовий платіж. Предметом договору є виконання робіт з розробленням проектної документації для реконструкції об`єкта критичної інфраструктури ЛМКП „Львівтеплоенерго” з розміщенням 4-х когенераційних газопоршневих установок, що мають важливе значення для енергетичної безпеки в умовах правового режиму воєнного стану.

На переконання апеляційного суду, відповідач не довів можливості настання шкідливих наслідків, нецільового використання бюджетних коштів, шкоди бюджету, неефективного або незаконного використання коштів. У висновку відсутня інформація про обставини, що створюють загрозу корупційних дій та зловживань з боку учасників торгів.

За наведених обставин апеляційний суд вважає, що зобов`язання щодо припинення зобов`язань за договором, у тому числі шляхом письмового звернення до ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс” щодо розірвання договору, є непропорційним до виявлених недоліків. Розірвання договору в обставинах справи призвело б до безпідставного порушення майнових прав ТзОВ “Кавер Енерджі Плюс”, яке належно виконує свої зобов`язання, а також ускладнило б реалізацію проекту з розміщення когенераційних установок, що мають критичне значення для енергозабезпечення.

Крім того, як встановив апеляційний суд, наявність порушення, на які посилається Західний офіс Держаудитслужби, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а технічна помилка щодо однієї сторінки договору була оперативно виправлена позивачем.

Таким чином суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність порушень під час процедури закупівлі є підставою для визнання необгрунтованою вимоги відповідача про припинення зобов`язань за договором.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок Західного офісу Державної аудиторської служби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-08-09-001865-а від 04 жовтня 2024 року прийнятий без урахування всіх обставин справи, які мають значення для прийняття рішення, а застосований захід впливу у вигляді зобов`язання щодо припинення зобов`язань за договором не відповідає принципу пропорційності, що є підставою для визнання протиправним та скасуванням вказаного висновку.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року у справі № 380/21448/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор

судді Р. М. Шавель

Н. В. Бруновська

Повний текст складено 08.05.2026