Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №753/6346/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6346/26

провадження № 3/753/2178/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адреою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 01.03.2026 року о 13 год. 32 хв., рухаючись по мосту Південний у м. Києві, в порушення вимог п. 2.1 а) ПДР, повторно, протягом року, керував транспортним засобом «Renault Premium 460», н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.06.2025 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

До суду особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з`явилася, про причини неявки не повідомила. Враховуючи вище зазначені правові норми, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Також, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, за статтею 126 КУпАП, на особисту участь у розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним. Законом визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за статтею 126 КУпАП не належить до цих випадків.

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (2005 р.), у силу вимог параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.

При цьому справа не є складною ні в правовому, ні у фактичному аспекті.

Крім того, клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в тому числі із використанням власних технічних засобів, до суду не надходило.

Враховуючи викладене, з метою дотримання вимоги розумного строку відповідно до статті 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю можливим розглядати справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

Так, пункт 1.3 ПДР, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до вимог п. 2.1 а) ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, при цьому відповідно до вимог п. 2.4 а) ПДР водій на вимогу поліцейського повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, та пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення правопорушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, за обставин, викладених у протоколі, повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме даними: протоколу, складеного відносно ОСОБА_1 серії ЕПР1 № 603594, який підписаний останнім без будь-яких зауважень та пояснень; постанови серії ЕНА № 6351344 від 15.12.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП; довідки старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП капітана поліції С. Каська, відповідно до якої ОСОБА_1 вже притягувався протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП від 15.12.2025 року, а відтак капітан поліції просить суд кваліфікувати дану адміністративну справу за ч. 5 ст. 126 КУпАП; постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.06.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124, 130 ч.1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік; рапорту командира взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №2 УПП у м. Києві ДПП, Є. Кулєшова, відповідно до якого під час патрулювання у Дарницькому районі м. Києва, отримавши виклик про дорожню-транспортну пригоду без травмованих по мосту Південному у м. Києві, прибувши на місце події, під час оформлення матеріалів встановлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, повторно протягом року, а також вилучено посвідчення водія. Фіксація на портативний відео-реєстратор 473484 не проводилась ув`язку із тим, що останній розрядився.

З огляду на викладене, приходжу до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Крім того, враховуючи те, що транспортний засіб не перебуває у приватній власності порушника, стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу накладено бути не може.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 126, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Строк позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів обчислювати з дня винесення постанови про позбавлення цього права, у разі ухилення від здачі документа, що посвідчує право керування транспортними засобами - з моменту примусового вилучення такого документу.

Роз`яснити, що в разі несплати штрафу в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови правопорушнику, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Крім того, роз`яснити, що після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права, вилучене посвідчення водія повертається після успішного складання іспитів на право керування транспортним засобом.

Постанова судді пред`являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя