Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №752/3642/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/3642/26

Провадження №2/752/7691/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Руденко Андрій Сергійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 18.09.2015 був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30.01.2023 Києво-Святошинського районним судом Київської області ухвалено рішення, яким шлюб між був розірваний.

Позивач звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовною заявою до відповідача, третя особа Орган опіки та піклування (Служба у справах дітей та сім?ї) Голосіївської РДА про визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дитина весь цей час проживає разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 . Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну дитина переїхала із батьком в Польщу, де відвідувала дитячий садок, школу, була зареєстрована в Польщі як біженець, мала PESEL, отримувала належні соціальні виплати. У 2022 році дитина разом з батьком повернулась в Україну, де відвідує школу та гуртки.

Позивач має постійну роботу психолога з фіксованим графіком (з 9:00 до 17:00 5 днів на тиждень) за трудовим договором, більша частина роботи з дому онлайн, тому він може планувати свій графік відповідно до потреб дитини.

Позивач є аспірантом кафедри психології, має наукову стипендію. Він не зловживає спиртними напоями, за місцем проживання, місцем науково-навчальної діяльності та місцем роботи характеризується позитивно, добре ставиться до дітей. Дисциплінарних стягнень не має, є учасником бойових дій.

Позивач постійно слідкує за станом здоров`я дитини, її розвитком, виховує та піклується про неї, у нього із донькою психологічний контакт, прив`язаність одне до одного.

Позивач може забезпечити за місцем свого проживання турботу про дитину (задоволення її моральних, фізичних та матеріальних потреб, виховання, догляд, годування, лікування, навчання тощо), тобто здійснення комплексу немайнових та майнових обов`язків щодо дитини.

01.08.2023 Києво-Святошинським районним судом Київської області ухвалено рішення, згідно з яким визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

З 2020 року частково, а з 2022 повністю відповідач ухиляється від виконання своїх обов?язків щодо виховання дитини та забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти. Всі витрати та піклування про дитину здійснює позивач як батько.

З 2020 року відповідач проживає закордоном, а з 2022 року остаточно покинула територію України.

У вересні 2025 року після повернення із закордону відповідач жодної допомоги на дитину не надає, участі у вихованні дитини не приймає.

Просив стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею повноліття, у розмірі 1/4 заробітку та покласти на відповідача судові витрати.

19.02.2026 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 08.05.2026.

11.03.2026 відповідач подала до суду відзив, у якому позовні вимоги не визнала, посилаючись на їх необґрунтованість.

Зазначила, що життя в шлюбі з позивачем не склалося, він застосовував фізичне та моральне насилля щодо неї. Позивач не працював, не мав власних коштів, тому їй доводилось висилати кошти. Намагання дізнатися точну адресу перебування позивача з дитиною були марними. У 2023 році позивач з його адвокатом шляхом обману вмовили підписати заяву про дозвіл на проживання дитини з позивачем, інакше останній заховає дитину і вона ніколи її не побачить. Від дитини ніколи не відмовлялась, забезпечувала її з перших днів.

Перебуваючи у місті Київ з 10.09.2025 по 01.10.2025 вона дізналась, що позивач переховує від неї дитину, налаштував її проти неї та її рідних.

Просила відмовити у позові повністю.

23.03.2026 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій зазаначив, що позов слід задовольнити з огляду на таке:

- предметом позову є стягнення аліментів. Відповідач не зазначила та не надала жодного документа про участь у житті дитини, зокрема, матеріальне її забезпечення

- позиція відповідача зводиться до емоційних особистісних звинувачень позивача, невдалому шлюбі тощо;

- відповідач відволікає увагу суду від цієї справи, посилаючись на інші процеси, судові рішення за участі позивача тощо;

- позивач займає послідовну позицію, що життям дитини опікується лише він;

- позивач надав суду оновлені довідки із навчальних, медичних та виховних установ, які підтверджують, що єдиним законним представником на сьогоднішній день є саме позивач.

Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

18.09.2015 між сторонами був зареєстрований шлюб.

ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

30.01.2023 Києво-Святошинського районним судом Київської області ухвалено рішення, яким зазначений шлюб між був розірваний.

01.08.2023 Києво-Святошинським районним судом Київської області ухвалено рішення, згідно з яким визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення суду набрало законної сили.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 10.07.2017, що підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади від 24.06.2025 №2025/008406826.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в Ліцеї №15 міста Києва, дитиною опікується батько, що підтверджується копією листа від 17.04.2025 №97.

За повідомленням КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Голосіївського району міста Києва з липня 2020 року малолітня ОСОБА_3 перебуває під медичним наглядом, декларацію про вибір лікаря в інтересах неповнолітньої уклав батько.

Відповідач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 29.09.2025 до кримінальної відповідальності не притягувалась, що підтверджується витягом МВС України ФОВА-004745149.

16.02.2026 Голосіївським районним судом міста Києва відмовлено у відкритті провадження у справі №752/3811/26 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання та здійснення догляду за неповнолітньою дитиною батьком.

01.12.2025 Верховний Суд відмовив ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у справі у справі №752/3811/26.

Згідно ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно положень ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 23.01.2026.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

Дитина проживає разом з батьком, місце проживання дитини з позивачем визначено судовим рішенням від 01.08.2023 у справі № 369/11612/22, яке набрало законної сили.

Суд відзначає, що відповідач має конституційний обов`язок утримувати свою неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття.

При визначенні розміру аліментів судом враховується, що відповідач є працездатною особою, відомості про хвороби відповідача, а також те, що вона має на утриманні інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб відсутні.

Виходячи з визначеного законодавством обов`язку батьків щодо утримання неповнолітніх дітей, враховуючи, що відсутні відомості про те, що відповідач не має на утриманні інших дітей або непрацездатних осіб, що вона є працездатною особою, суд вважає можливим визначити аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Аліменти підлягають стягненню з 23.01.2026 - дня звернення позивача до суду з позовом і до досягнення дитиною повноліття.

На думку суду, вказаний розмір аліментів є співмірним із тими відомостями та доказами, що містяться в матеріалах справи.

Суд вважає, що аліменти, визначені судом, на утримання дитини забезпечать її матеріальні потреби з урахуванням її віку і стану здоров`я, а також забезпечать нормальні фізіологічні потреби. При визначенні розміру аліментів, суд виходить також із засад розумності та справедливості, вимог забезпечення належного матеріального утримання дитини та її гармонійного розвитку.

Зважаючи на рівність обов`язку батьків по утриманню дитини, виходячи із принципу якнайкращого забезпечення інтересів дитини, на користь якої стягуються аліменти, суд вважає, що визначений розмір аліментів, є помірним для відповідача.

Доводи відповідача, які не узгоджуються з вищевикладеними висновками, суд відхиляє. Суд також зазначає, що обставини, викладені у відзиві на позовну заяву не спростовують доводів позивача, якими він обґрунтував заявлені вимоги.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Згідно зі ст. 141 з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1331,20 грн. оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.01.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Рішення складене 08.05.2026.

Суддя Ж. І. Кордюкова