Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №711/10414/25 — Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 711/10414/25

Провадження № 2/708/322/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А.О. розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 через свою представницю – адвоката Каплю А. С. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 10 660,94 грн. В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що 31.07.2021 між ТДВ "СК "Гардіан" та ОСОБА_2 був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № АР-2005976, забезпечений транспортний засіб "HONDA CR-V", д/н НОМЕР_1 .

08.07.2022 о 18 год 00 хв у м. Черкаси по вул. Героїв Дніпра, буд. 32, автопарковка "Чайка", сталася дорожньо-транспортна пригода з участю транспортного засобу HONDA CR-V, реєстраційний номерНОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу LEXUS, реєстраційний номер НОМЕР_2 . В результаті ДТП з вини ОСОБА_2 автомобіль LEXUS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі № 711/3435/22 від 29.07.2022 відповідач ОСОБА_2 визнаний винним у порушенні правил дорожнього руху, що стало наслідком ДТП, та був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.

ТДВ "СК "Гардіан" відповідно до умов полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР-2005976 від 31.07.2021 на підставі страхового акту № G-19926-1, заяви про страхове відшкодування відшкодувало страховій компанії потерпілого, якому належав транспортний засіб LEXUS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , витрати на ремонт автомобіля в сумі 10 660,94 грн.

Згідно підпункту "в" пункту 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Таким чином, позивачка вважає, що ТДВ "СК "Гардіан"отримало право регресної вимоги до відповідача у сумі 10 660,94 грн.

14.08.2025 між ТДВ "СК "Гардіан"та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір № 1/Г про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків, завданих первісному кредитору за договором страхування.

Таким чином, позивачка отримала право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків, у вигляді виплаченого страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР-2005976 від 31.07.2021, тому просить суд стягнути з відповідача на свою користь завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 10 660,94 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.02.2026 справа передана за підсудністю до Чигиринського районного суду Черкаської області.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 01.04.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду без повідомлення сторін. Відповідачеві встановлений строк для подачі відзиву на позов.

Під час підготовки справи до судового розгляду по суті установлено, що відповідач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомив. Правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв або клопотань на адресу суду не направив.

За таких обставин суд, відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представниці позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріли справи, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Ключовим питанням у даній справі є наявність у позивача законних підстав для виникнення права регресної вимоги до відповідача щодо відшкодування шкоди і чи є доведеними підстави такої відповідальності.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Ураховуючи час виникнення спірних правовідносин, до них підлягають застосуванню в тому числі норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-ІV), який втратив чинність 01.01.2025 на підставі Закону № 3720-IX від 21.05.2024.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 5 Закону № 1961-ІV об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 6 Закону № 1961-ІV цього Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ч. 21.3. ст. 21 Закону № 1961-ІV при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

На підставі ч. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-ІV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Стаття 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як передбачено ст. 38.1.1 в) Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 82 ЦПК України).

На підставі ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як установлено судом під час розгляду справи, 31.07.2021 між ТДВ "СК "Гардіан" та ОСОБА_2 був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № АР-2005976, забезпечений транспортний засіб "HONDA CR-V", д/н НОМЕР_1 .

Судячи зі змісту постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.07.2022 (справа № 711/3435/22) 08.07.2022 о 18 год 00 хв у м. Черкаси по вул. Героїв Дніпра, буд. 32, автопарковка "Чайка", водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем HONDA CR-V, реєстраційний номерНОМЕР_1 , не дотримався безпечного інтервалу та здійснив наїзд на припаркований автомобіль LEXUS, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Після ДТП ОСОБА_2 залишив місце пригоди, здійснювалися заходи щодо його розшуку.

Отже, на момент вчинення ДТП транспортний засіб під керуванням відповідача ОСОБА_2 був застрахований у ТДВ "СК "Гардіан"і строк дії страхового полісу не закінчився.

Відповідно до зазначеної постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.07.2022, що набрала законної сили 09.08.2022, відповідач ОСОБА_2 визнаний винним у порушенні правил дорожнього руху, що стало наслідком ДТП, та був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, з накладенням відповідного стягнення.

Потерпілий у ДТП ОСОБА_4 12.07.2022 звернувся до АТ "СК "АРКС" із заявою про виплату за договором добровільного страхування транспортного засобу.

У свою чергу, АТ "СК "АРКС" 19.09.2022 звернулося до ТДВ "СК "Гардіан" із заявою про виплату страхового відшкодування у сумі 23 786,75 грн внаслідок ДТП за участю ОСОБА_2 .

Відповідно до консультаційного висновку ФОП ОСОБА_5 № 48-D/11/31 від 31.10.2022 вартість відновлювального ремонту автомобіля LEXUS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням зносу складників становить 10 660,94 грн.

Згідно заяви про виплату страхового відшкодування ТДВ "СК "Гардіан"визнало ДТП страховим випадком, про що 25.11.2022 був складений страховий акт № G-19926-1.

Як установлено судом з даних платіжної інструкції № 168145 від 25.11.2022 сума страхового відшкодування у розмірі 10 660,94 грн була перерахована на рахунок АТ "СК "АРКС".

Відтак, після проведення виплати АТ "СК "АРКС"у ТДВ "СК "Гардіан"обґрунтовано виникло право зворотної вимоги в порядку регресу.

Суд бере до уваги, що вартість збитків, які відшкодовані ТДВ "СК "Гардіан" на користь АТ "СК "АРКС", розраховані експертом, який має відповідну кваліфікацію, на підставі безпосереднього огляду пошкоджень КТЗ, зафіксованих як у письмовій формі так і на фотознімках.

При цьому розмір страхових виплат учасниками ДТП не оспорювався, відповідач заперечень щодо визначених сум страхового відшкодування також не подавав.

Підстави заміни кредитора у зобов`язанні регламентовані статтею 512 Цивільного кодексу України, до яких у тому числі віднесено передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом установлено, що 14.08.2025 між ТДВ "СК "Гардіан"та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір № 1/Г про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків, завданих первісному кредитору за договорами страхування, зазначеними у додатку № 1 до договору.

Таким чином, позивачка отримала право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР-2005976 від 31.07.2021 щодо ДТП за участю ОСОБА_2 , що мало місце 08.07.2022, в сумі 10 660,94 грн.

Вимога про відшкодування збитків в порядку регресу в сумі 10 660,94 грн надіслана на адресу проживання відповідача ОСОБА_2 01.09.2025, вих № G-19926/АК, однак, судячи з усього, залишена останнім поза увагою.

Аналізуючи досліджені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведений факт виникнення права на звернення до суду із регресним позовом та відшкодування витрат на страхову виплату, що складає 10 660,94 грн, до відповідача ОСОБА_2 , який після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди, обраний позивачем спосіб захисту порушеного цивільного права відповідає вимогам статті 16 Цивільного кодексу України. За таких обставин, позов підлягає до задоволення.

Під час розгляду питання про розподіл судових витрат суд ураховує таке.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

За таких обставин, стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача також підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211,20 грн.

Щодо витрат на професійну правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн суд керується такими положеннями чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Загальна сума витрат на правову допомогу в даній справі склала 3 000,00 грн, що підтверджується договором № 4 про надання правової допомоги від 20.08.2025, актом приймання-передачі наданих послуг від 23.08.2025 за договором № 4 про надання правової допомоги від 20.08.2025, ордером № 2034447 від 28.10.2025, даними свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 6115/10.

Вказані докази у сукупності доводять наявність витрат позивача на правову допомогу, а також їх необхідність для звернення до суду.

Клопотання про зменшення розміру витрат на правову (правничу) допомогу від відповідача не надходило.

Суд погоджується, що наведені у розрахунку витрати дійсно пов`язані з розглядом справи та дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню з відповідача зі стягненням на користь позивача у рахунок компенсації цих витрат в сумі 3 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004, ст. ст. 12, 43, 76-84, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Задовольнити позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду в порядку регресу в розмірі 10 660,94грн (десять тисяч шістсот шістдесят гривень 94 коп.).

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1 211,20 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн, що разом становить (чотири тисячі двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасники та їх адреси:

Позивачка: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 );

Представниця позивача: адвокат Капля Аліна Степанівна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 6115/10 від 07.07.2017, видане Радою адвокатів Київської області, адреса робочого місця адвоката: м. Київ, просп. Берестейський, буд. 65, корп. Б, офіс 457);

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстр.: АДРЕСА_2 ).

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ