Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №696/603/26 — Кам'янський районний суд Черкаської області

Суд: Кам'янський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне хуліганство

Дата: 10 травня 2026 р.

Справа: №696/603/26

Суддя: Білопольська Н. А.

11.05.2026 Справа № 696/603/26

№ 3/696/265/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Кам`янка

Суддя Кам`янського районного суду Черкаської області Білопольська Н.А., розглянувши матеріали, які надійшли із сектору поліцейської діяльності № 1 (м. Кам`янка) відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП: НОМЕР_1 ,

до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 984123 від 20 квітня 2026 року, ОСОБА_1 27 березня 2026 року, близько 16 год. 00 хв., в ході телефонної розмови з ОСОБА_2 висловлювався в її сторону нецензурною лайкою, порушив громадський порядок і спокій громадян та ст. 28 Конституції України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, зазначивши, що виникла конфліктна ситуація між ним та ОСОБА_2 , він не порушував громадський порядок та спокій, навпаки, конфліктні ситуації провокує ОСОБА_2 , про що було звернення до правоохоронних органів від жителів села. Просив провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні просила притягнути громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за санкцією статті 173 КУпАП.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до такого висновку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст. 254-256 КУпАП. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адмінвідповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудовому колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суд надає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеня підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.

Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає вчинення особою дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

З об`єктивної сторони хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а із суб`єктивної сторони - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.

Об`єктом адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його вчинення, а саме громадське місце.

Громадським місцем визначається вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Громадське місце є публічним, знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.

Із суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП, є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття. При цьому імперативною складовою наявності в діях особи адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є те, що дії особи повинні порушувати громадський порядок і спокій громадян.

Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 984123 від 20 квітня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 27 березня 2026 року, близько 16 год. 00 хв., в ході телефонної розмови з ОСОБА_2 висловлювався в її сторону нецензурною лайкою. На переконання посадової особи, яка склала протокол, такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається та вирішується судом виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням того, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, суд вважає, що складений стосовно ОСОБА_1 протокол не може бути визнаний належним та достатнім доказом наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, особистих образ, не може свідчити про вчинення дрібного хуліганства в розумінні вимог ст. 173 КУпАП.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення фактично не розкрита об`єктивна сторона правопорушення, зокрема, у ньому не встановлено факту порушення громадського порядку та спокою громадян (дрібне хуліганство), хоча це прямо випливає з диспозиції ст. 173 КУпАП.

У даній справі для встановлення істини та оцінки дій ОСОБА_1 (при доведеності факту вчинення таких дій) має значення мотив такої поведінки, але ні пояснення ОСОБА_2 , ні пояснення ОСОБА_3 таких даних не містять та жодних доказів на підтвердження мотиву вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме порушення громадського порядку з хуліганських мотивів, нецензурну лайку саме в громадському місці, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, матеріали справи не містять.

Також відсутні докази на підтвердження того, що поведінка ОСОБА_1 була направлена на намагання утвердити або отримати контроль над іншою особою, містить певні дискримінаційні ознаки, наявна мета порушення громадського порядку та спокою громадян, а відтак дії ОСОБА_1 в ході конфліктної ситуації з ОСОБА_2 не можуть розцінюватись як порушення громадського порядку та спокою громадян.

Таким чином, у справі відсутні дані, які б характеризували об`єктивну і суб`єктивну сторони адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративне правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є недоведеним, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних на припущеннях.

З огляду на викладене, суд позбавлений можливості прийняти законне та обґрунтоване рішення по суті справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки вина особи не може ґрунтуватись на припущеннях, суд вважає, що в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 245, 247, 251, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Кам`янський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н.А. Білопольська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua