Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №640/15784/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/15784/22 Суддя (судді) першої інстанції: Є.О. Кисельова

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Черпака Ю.К.,

Штульман І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Cвіт Подорожей-К» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Cвіт Подорожей-К» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Cвіт Подорожей-К» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.08.2022 №00194830902.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскільки у спірні дати акцизний склад не працював, жодних операцій з поставки пального не здійснювалось, тому у TOB «Світ Подорожей-К» відсутній обов`язок встановлювати на акцизному складі витратомір-лічильник.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на момент проведення фактичної перевірки та до моменту складання Акту перевірки, податковому органу були надані беззаперечні докази того, що у спірні дні акцизний склад не працював.

Оскільки у перевіряємий період акцизний склад не працював, жодних операцій з поставки пального не здійснювалось, тому у Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Подорожей - К» відсутній обов`язок формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального.

У додаткових поясненнях апелянтом вказано про те, що ні судом першої інстанції, ні відповідачем не заперечується факт того, що у спірні дні акцизний склад позивача не працював, так як ці дати є вихідними днями - поставки пального ні на акцизний склад, ні з акцизного складу не здійснювались.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем наголошено на тому, що позивач за спірний період довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального не формував та не відображав у них (нульовий показник) даних, тобто підприємством протиправно не подавалися довідки з нульовими даними за періоди, а саме: 04.12.2021, 05.12.2021, 11.12.2021. 12.12.2021, 18.12.2021, 19.12.2021, 25.12.2021, 26.12.2021, 27.12.2021, 01.01.2022, 02.01.2022, 03.01.2022, 07.01.2022, 08.01.2022, 09.01.2022, 15.01.2022, 16.01.2022, 22.01.2022, 23.01.2022, 29.01.2022, 30.01.2022, 05.02.2022, 06.02.2022, 12.02.2022, 13.02.2022, 19.02.2022, 20.02.2022.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, у ході проведення фактичної перевірки ТОВ «Світ Подорожей-К» відповідно до вимог п.п. 20.1.2, п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 85.2, п. 85.4, ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) ГУ ДПС у м. Києві звернулося до ТОВ «Світ Подорожей-К» із письмовим запитом від 18.07.2022 б/н з вимогою надати до перевірки пояснення та документальне підтвердження з питань дотримання вимог чинного законодавства у сфері ліцензування, виробництва, придбання, зберігання, реалізації, транспортування та обліку пального за період з 30.11.2021 по дату закінчення перевірки.

На письмову вимогу ТОВ «Світ Подорожей-К» надано наступні документи: сертифікати відповідності вимірювальної техніки; формуляри (паспорти) на паливо/газо роздавальні колонки; паспорти на резервуари; видаткові накладні від 14.01.2022, від 26.01.2022; ліцензії на право оптової торгівлі пальним; дозволи Головного управління Держпраці у Київській області; наказ про встановлення графіка роботи підприємства.

Крім того, до перевірки ТОВ «Світ Подорожей-К» надано наказ про встановлення графіка роботи п`ятиденного робочого тижня з урахуванням святкових вихідних днів, при цьому в довідці про розпорядника акцизного складу пального акцизні склади пального розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри не зазначено інформації про дні, в які акцизний склад з уніфікованим номером 1011420 не працює.

Станом на 27.07.2022 довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпустку) та залишків пального на акцизному складі пального до контролюючого органу не надходили за 04.12.2021, 05.12.2021, 11.12.2021, 12.12.2021, 18.12.2021, 19.12.2021, 25.12.2021, 26.12.2021, 27.12.2021, 01.01.2022, 02.01.2022, 03.01.2022, 07.01.2022, 08.01.2022, 09.01.2022, 15.01.2022, 16.01.2022, 22.01.2022, 23.01.2022, 29.01.2022, 30.01.2022, 05.02.2022, 06.02.2022, 12.02.2022, 13.02.2022, 19.02.2022, 20.02.2022.

Результати перевірки зафіксовані актом від 28.07.2022 № 18029/Ж5/26-15-09- 02/36959280, в якому зазначено, що перевіркою встановлено не подання довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпустку) та залишків пального на акцизному складі за період з 30.11.2021 по 23.02.2022 за 27 днів, чим порушено вимоги п.п. 230.1.3. п. 230.1 ст. 230 ПК України.

За результатами розгляду матеріалів перевірки, а також на підставі акту від 28.07.2022 № 18029/Ж5/26-15-09-02/36959280 ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 26.08.2022 № 00194830902, яким до ТОВ «Світ Подорожей-К» застосовано штрафні санкції у розмірі 27 000,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем порушено положення пп. 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України, а відповідачем доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення та застосування штрафних санкцій, передбачених пп. 128-1.3 ст. 128.1 ПК України, тому підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За правилами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - Кодекс або ПК України або повністю назва), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

У силу вимог п.п. 75.1.3 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відтак, податковий орган наділений правом проводити перевірки, одним із різновидів яких є фактична перевірка.

При цьому, підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями ст. 80 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема (1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, (2) а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Тобто, фактична перевірка проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом за обов`язкової наявності хоча б однієї з підстав, визначених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 ст.80 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що станом на 27.07.2022 довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпустку) та залишків пального на акцизному складі пального до контролюючого органу не надходили за 04.12.2021, 05.12.2021, 11.12.2021, 12.12.2021, 18.12.2021, 19.12.2021, 25.12.2021, 26.12.2021, 27.12.2021, 01.01.2022, 02.01.2022, 03.01.2022, 07.01.2022, 08.01.2022, 09.01.2022, 15.01.2022, 16.01.2022, 22.01.2022, 23.01.2022, 29.01.2022, 30.01.2022, 05.02.2022, 06.02.2022, 12.02.2022, 13.02.2022, 19.02.2022, 20.02.2022.

Відповідно, перевіркою встановлено не подання довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпустку) та залишків пального на акцизному складі за період з 30.11.2021 по 23.02.2022 за 27 днів, чим порушено вимоги п.п. 230.1.3. п. 230.1 ст. 230 ПК України.

Як наслідок, до позивача застосовані штрафні санкції за порушення підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України.

У свою чергу, поняття акцизного складу визначено у пп.14.1.6 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, а саме: акцизний склад - це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.

Згідно пп.14.1.224 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України розпорядник акцизного складу - це суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб`єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.

При цьому, у відповідності до п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Підпунктом 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу визначено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства.

У силу вимог абзацу 1 підпункту 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України передбачено, що розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою (абзац 5 підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України).

Згідно з абзацом 7 підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України на кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:

- обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;

- добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;

- добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника визначення даних про обсяги залишків пального та обсяги обігу пального здійснюється у мірах повної місткості, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства. Застосування такого способу вимірювання може здійснюватися не більше 20 календарних днів поспіль (для акцизних складів, які є місцями роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, - не більше 15 календарних днів поспіль) та не більше чотирьох разів протягом календарного року (абзац 9 підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України).

Абзацами 10 - 12 підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України визначено, що дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).

В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.

Таким чином, вимогами норм статті 230 Податкового кодексу України чітко встановлено порядок формування даних про фактичні залишки пального розпорядниками акцизних складів.

Відповідно, наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів (далі - Інструкція №281).

Так, вказана Інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів. Ця Інструкція не поширюється на видобуток нафти, здавання її з системи магістральних нафтопроводів споживачам та на міждержавні перевезення нафти і нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Згідно підпункту 4.2.1 пункту 4.2 Розділу 4 Інструкції №281 облік нафти і нафтопродуктів на АЗС ведеться в одиницях об`єму. Для визначення маси та об`єму нафти і нафтопродуктів можуть використовуватися об`ємно-масовий статичний, об`ємно-масовий динамічний, прямий масовий (статичне зважування та зважування під час руху) і об`ємний методи вимірювань відповідно до вимог ГОСТ 26976.

У відповідності до підпункту 4.3.1 п. 4.3 вказаної Інструкції об`єм та маса нафти і нафтопродуктів визначаються у стаціонарних резервуарах, залізничних цистернах, танках суден, мірах повної місткості та технологічних трубопроводах, градуйованих відповідно до вимог чинних нормативних документів Держспоживстандарту України, та/або за допомогою об`ємних та масових лічильників.

Формат даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, затверджено Наказом Міністерства фінансів України 27 листопада 2018 року № 944 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за № 4/32975 (далі - Формат).

Єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр) - електронна база даних, яка містить податкову інформацію про наявність у розпорядників акцизних складів витратомірів та рівнемірів, їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та акцизних складів, на яких встановлені витратоміри і рівнеміри, а також облікові дані щодо обсягів обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у розрізі резервуарів та акцизних складів (п.1 Розділу І Формату).

Згідно п.1 Розділу ІІ Формату реєстр складається із записів з посиланням на електронні документи, які подаються у вигляді таких форм:

- довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (довідка 1);

- довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/ відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (довідка 2).

Довідки подаються окремо щодо кожного акцизного складу пального (п.3 Розділу ІІ Формату).

Відповідно до п.5 Розділу ІІ Формату основна Довідка 1 надсилається окремо щодо кожного акцизного складу пального одноразово; основна Довідка 2 формується після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та надсилається не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою; коригуючі довідки формуються і надсилаються протягом трьох календарних днів з дати виявлення помилки (помилок) у наданій у довідках інформації; коригуюча довідка подається не частіше одного разу на добу.

У таблиці 3 Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри вказується інформація про дні в які акцизний склад не працює, зокрема дати дня, з початку якого акцизний склад не працює; дати дня, до закінчення якого акцизний склад не працює.

У випадку зміни даних здійснюється коригування Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри.

З огляду на вищевикладені норми законодавства, електронний документ заповнюється автоматично з приладів обліку пального та може заповнюватись відповідальною особою розпорядника акцизного складу без автоматичного формування даних тільки під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника.

У свою чергу, форму довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі - Довідка) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 №944 зі змінами та доповненнями.

Відповідальність за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, передбачена пп. 128-1.3 ст. 128 ПК України у вигляді накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

Аналіз даних норм дає підстави для висновку, що у цьому випадку склад податкового правопорушення настає саме за несвоєчасне формування та неподання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального.

У той же час, відповідно до приписів пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 109.3 вказаної правової норми закріплено, що у випадках, визначених пунктами 123.2 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 1251.2-1251.4 статті 1251 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

У відповідності до пункту 112.1 статті 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, в розрізі положень пункту 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти висновку, що останні визначають вину як об`єктивну сторону податкових правопорушень, а тому для встановлення її наявності контролюючому органу необхідно довести не наявність відповідного ставлення платника податків до своїх протиправних дій/бездіяльності (усвідомлення своїх дій, розуміння наслідків тощо), а саме - що платник податків, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.12.2022 у справі № 520/9294/21.

Разом з цим, у постановах Верховного Суду від 16.03.2023 (справа № 600/747/22-а), від 03.08.2023 (справа № 520/22505/21), від 22.08.2023 (справа № 520/18519/21), від 05.10.2023 (справа № 520/14773/21) сформовано висновки про те, що обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.

Як свідчать матеріали справи, під час проведення перевірки встановлено, що позивач за спірний період довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального не формував та не відображав у них (нульовий показник) даних, тобто підприємством не подавалися довідки з нульовими даними за періоди, а саме: 04.12.2021, 05.12.2021, 11.12.2021, 12.12.2021, 18.12.2021, 19.12.2021, 25.12.2021, 26.12.2021, 27.12.2021, 01.01.2022, 02.01.2022, 03.01.2022, 07.01.2022, 08.01.2022, 09.01.2022, 15.01.2022, 16.01.2022, 22.01.2022, 23.01.2022, 29.01.2022, 30.01.2022, 05.02.2022, 06.02.2022, 12.02.2022, 13.02.2022, 19.02.2022, 20.02.2022.

У той же час, позиція позивача полягає в тому, що у вказаний вище період акцизний склад не працював, жодних операцій з поставки пального не здійснювалось, у ТОВ «Світ Подорожей-К» був відсутній обов`язок формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального.

Так, порядок створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників (Реєстру), а також порядок передачі облікових даних з них визначений Порядком № 891, у відповідності до якого основними електронними документами є «Довідка 1» (про розпорядника, його склади, резервуари, витратоміри та рівнеміри) та «Довідка 2» (про щоденні обсяги обігу та залишків пального).

Так, відповідно до пунктів 2-5 розділу ІІ «Структура реєстру» Порядку №891 реєстр складається із записів з посиланням на електронні документи, які подаються у вигляді таких форм: довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі - Довідка 1); довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі - Довідка 2). Реєстр містить інформацію щодо: виду електронних документів - основні або коригуючі; дати подання основного електронного документа; дати подання коригуючого електронного документа; проведених робіт/послуг із заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки резервуарів, витратомірів, рівнемірів та організацій, які їх здійснили. Довідки подаються окремо щодо кожного акцизного складу пального. Довідки зберігаються безстроково. Довідки можуть бути основними та коригуючими: основна Довідка 1 подається до початку введення в дію Реєстру / нового акцизного складу; основна Довідка 2 подається щодня незалежно від того, здійснювалися виробництво та обіг пального на акцизному складі, чи ні; коригуючі довідки надсилаються протягом трьох календарних днів з дати виявлення помилок/виникнення змін у наявній у довідках інформації.

Як вже зазначалось, у силу вимог пп. 128-1.3 ст. 128.1 ПК України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

Отже, відповідальність за підпунктом 128-1.3 статті 128 ПК України передбачена саме за ненадання електронного документу у формі «Довідка-2», яка формується і подається щоденно, крім днів, коли акцизний склад не працює.

Разом з тим, судом першої інстанції при вирішенні даної справи не враховано, що вказані в акті перевірки дні неподання «Довідка-2» - 04.12.2021, 05.12.2021, 11.12.2021, 12.12.2021, 18.12.2021, 19.12.2021, 25.12.2021, 26.12.2021, 27.12.2021, 01.01.2022, 02.01.2022, 03.01.2022, 07.01.2022, 08.01.2022, 09.01.2022, 15.01.2022, 16.01.2022, 22.01.2022, 23.01.2022, 29.01.2022, 30.01.2022, 05.02.2022, 06.02.2022, 12.02.2022, 13.02.2022, 19.02.2022, 20.02.2022 є вихідними і святковими днями, коли акцизний склад не працював.

Таким чином, оскільки зазначені у акті перевірки дні неподання електронних документів «Довідка-2» припадають на вихідні та святкові дні, коли акцизний склад фактично не працював, а дані щодо залишків пального станом на останній робочий день перед цими датами та перший робочий день після них за матеріалами справи, є однаковими, тому відсутні підстави вважати неподання довідок у такі дні порушенням вимог підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України.

Як наслідок, колегія суддів приходить до переконання, що податкове повідомлення-рішення від 26.08.2022 №00194830902 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, тому апеляційна скарга є обґрунтованою, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У силу вимог частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що позивачем до суду першої інстанції було сплачено судовий збір у розмірі 2481 грн, а під час подання апеляційної скарги у розмірі 3721,50 грн, тому понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві у розмірі 6202,50 грн.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Cвіт Подорожей-К» - задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Cвіт Подорожей-К» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 серпня 2022 року №00194830902.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Cвіт Подорожей-К» (код ЄДРПОУ 36959280), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011), витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 6 202,50 грн (шість тисяч двісті дві) грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді Ю.К. Черпак

І.В. Штульман