Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №420/39286/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/39286/25

Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів – Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

24 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 15 жовтня 2025 року за № 213050008071;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Херсонській області здійснити переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з дати звернення 09.05.2025, із врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 08.05.2025 №51 та про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 08.01.2025 № 52, які видані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області, та провести виплату перерахованої пенсії з наступного дня після звільнення - 01.10.2025 з урахуванням здійснених виплат.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вперше пенсія їй призначена за віком з 03.08.2019 згідно із Законом №1058-IV, а з 28.07.2020 року здійснений перехід на пенсію за віком згідно із Законом України «Про Державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889 -VIII. При цьому, пенсію державного службовця ОСОБА_1 не отримувала, так як продовжувала працювати на державній службі. 28.04.2025 відповідно до заяви ОСОБА_1 повторно переведено на пенсію за віком у відповідності до Закону № №1058-IV. На заяві позивача щодо переведення її на пенсію згідно із Законом України «Про Державну службу», пенсійні органи повідомили, що в результаті відповідного перерахунку, розмір пенсії заявниці зменшується — до перерахунку складало 7417,00 грн, а після перерахунку стає 7348,45 грн. Отже, даний вид перерахунку для заявниці є недоцільним.

ГУ ПФУ в Херсонській області заперечувало проти задоволення позову, зазначаючи, що у даному випадку застосуванню підлягають довідки про складові заробітної плати видані позивачу у 2020 році та на підставі яких розраховувалась пенсія ОСОБА_1 під час переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону №889 з 28.07.2020. Отже підстави для перерахунку пенсії позивача, з урахуванням оновлених довідок 2025 року, відсутні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 15 жовтня 2025 року за № 213050008071.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області України здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з дати звернення 09.05.2025, із врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 08.05.2025 №51 та про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 08.01.2025 № 52, які видані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області, та виплату перерахованої пенсії з наступного дня після звільнення - 01.10.2025 з урахуванням здійснених виплат.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ГУ ПФУ у Вінницькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що у органів Пенсійного фонду України відсутні правові підстави для застосування під час перерахунку пенсії за віком призначеної відповідно до Закону №889 довідки №51 та довідки №52.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вперше призначена пенсія з 03.08.2019 року за віком, відповідно до Закону №1058.

28 липня 2020 року позивачку переведено за її особистою заявою на пенсію за віком згідно Закону №889.

28 квітня 2025 року, відповідно до особисто поданої заяви, ОСОБА_1 повторно переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058.

09 травня 2025 року та 01 жовтня 2025 року ОСОБА_1 зверталась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявами про переведення з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону №1058 на пенсію за віком за Законом №889.

До заяви позивачем надано довідки, видані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області:

- довідка від 08.05.2025 № 51 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);

- довідка від 08.05.2025 № 52 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (далі — довідка №52);

- довідка від 30.09.2025 № 78 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);

- довідка від 30.09.2025 № 77 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

За принципом екстериторіальності заяви розглядались Головними управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, та Головними управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

За результатами розгляду вищезазначених заяв, Головним управлінням пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення № 213050008071 від 09.10.2025 та ГУ ПФУ у Вінницькій області прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії № 213050008071 від 15.10.2025 р. на заміну рішення № 213050008071 від 15.09.2025 року, у зв`язку з недоцільністю даного виду перерахунку. Пенсійним органом зазначено, що проведення перерахунку пенсій, призначених згідно Закону України № 889, діючим законодавством не передбачено.

Вважаючи протиправно відмову пенсійного органу щодо відмови у переведенні на пенсію, відповідно до Закону № 889, не врахування при обчисленні пенсії оновлених довідок, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив того, що позивач станом на 01.05.2016 мала стаж роботи на посадах державної служби не менш як 10 років, на час досягнення пенсійного віку працювала на посаді державної служби, має 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, а відтак є всі підстави для переведення її з пенсії призначеної відповідно до Закону №1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII. Мотивів щодо необхідності врахування пенсійним органом оновлених довідок, при обчисленні розміру пенсії позивача за Законом № 889, суд першої інстанції не навів.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Насамперед варто врахувати, що ОСОБА_1 пенсію відповідно до приписів Закону України «Про державну службу» № 3723 призначено 30 липня 2020 року, що підтверджується відповідним протоколом перерахунку пенсії при переході на новий вид пенсії.

Тобто, суд першої інстанції, при вирішенні цієї справи, помилково надав оцінку праву позивача на призначення пенсії у відповідності до приписів Закону №3723-XII, оскільки таке право позивач набула ще у 2020 році.

Вирішальним в межах розгляду даної справи є право позивача на перерахунок пенсії державного службовця, призначеної відповідно до Закону №3723-XII у 2020 році, після звільнення з державної служби у 2025 році, з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 08.05.2025 №51 та про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 08.01.2025 № 52, які видані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.

Принцип, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців визначається Законом України від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VІІІ).

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ з 01.05.2016 втратив чинність Закон № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вказане положення Закону кореспондується з пунктом 1 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, (далі - Порядок № 622, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 3-1 Порядку № 622 державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом № 889-VIII, мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.

За обставинами справи, позивач зазначеним правом скористалась та з 28 липня 2020 року їй призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

Для призначення пенсії позивач надавала довідку про складові заробітної плати № 69 від 27.07.2020 року та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за будь – які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією № 70 від 27.07.2020 року, які видані ГУ ПФУ в Херсонській області.

З матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що з 28 квітня 2025 року позивача за її особистою заявою переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії від 02.05.2025 року.

09 травня 2025 року та 01 жовтня 2025 року ОСОБА_1 зверталась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявами про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058, на пенсію за віком за Законом №889 з урахуванням оновлених довідок:

- довідка від 08.05.2025 № 51 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);

- довідка від 08.05.2025 № 52 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця;

- довідка від 30.09.2025 № 78 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);

- довідка від 30.09.2025 № 77 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

Тобто фактично, позивач просить перевести її назад, на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», яка їй вже призначалась, з урахуванням оновлених довідок, що свідчить про те, що позивач звертається із заявою про перерахунок вже призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Разом із тим, як вірно зазначають відповідачі, Законом № 889 не передбачено здійснення перерахунків уже призначених пенсій державним службовцям.

Статтею 90 цього Закону, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Оскільки ОСОБА_1 раніше вже призначено пенсію за віком згідно Закону № 889, проведення перерахунку пенсії за заявами від 09.05.2025 № 4961 та від 01.10.2025 № 11712 про перехід з пенсії за віком згідно Закону № 1058 на пенсію за віком згідно Закону № 889 можливий лише з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям від 27.07.2020 № 69 та № 70 виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області, які долучені до заяви від 28.07.2020 № 10269.

Враховуючи те, що розмір пенсії за віком згідно Закону № 889 з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям виданих у 2020 році зменшується, Головними управліннями Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії № 213050008071 від 15.10.2025 та в Полтавській області № 213050008071 від 09.10.2025, у зв`язку з недоцільністю даного виду перерахунку.

Судова колегія враховує, що статтею 90 Закону № 889 передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (Закону № 1058).

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону № 1058 передбачено, що у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Враховуючи п.4 Прикінцевих положень Закону № 1058, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», яка їй вже призначена у 2020 році, однак якщо в разі даного перерахунку розмір пенсії заявниці зменшується, як на тому наполягають пенсійні органи, (до перерахунку складало 7417,00 грн, а після перерахунку стає 7348,45 грн), то позивач повинна отримувати пенсію у раніше встановленому розмірі.

Своєю чергою, як зазначено вище, перехід з пенсії за віком згідно Закону № 1058 на пенсію за віком згідно Закону № 889 можливий лише з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям від 27.07.2020 № 69 та № 70 виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області, які долучені до заяви від 28.07.2020 № 10269.

Врахування оновлених довідок, які видані позивачу ГУ ПФУ в Херсонській області від 08.05.2025 № 51 та № 52 або від 30.09.2025 № 78 та № 77, можливо лише при проведенні перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», який наразі не проводиться.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що рішенням Конституційного Суду України від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022 по справі № 3-132/2018(5462/17) визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ зі змінами.

Розв`язуючи справу, Конституційний Суд України враховував свої, раніше сформульовані юридичні позиції, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини, інші міжнародні акти та документи.

Оцінюючи конституційність підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889, Конституційний Суд України зазначив, що регулювання пенсійного забезпечення державних службовців у залежності від часу призначення пенсій здійснювалося або здійснюватиметься згідно з нормативними актами, насамперед законами України, відповідно до яких зазнавали змін форми, види, підстави та умови пенсійного забезпечення державних службовців.

З дня набрання чинності Законом № 889 пенсійне забезпечення суб`єкта права на конституційну скаргу та інших державних службовців унормовано Законом № 1058 як загальним законом (lex generalis), що регулює відносини між усіма суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Водночас право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723 як спеціального закону (lex specialis) збережено для осіб, визначених у пунктах 10, 12 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889. Проте цим особам не надано права на індексацію та перерахунок розміру призначених їм пенсій.

Конституційний Суд України у своїх у рішеннях зазначав, що „зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист“. Верховна Рада України має конституційне повноваження ухвалювати закони, що визначають та змінюють нормативне регулювання пенсійного забезпечення, водночас законодавець має узгоджувати приписи законів, які вона ухвалює, із приписами Конституції України.

Конституційний Суд України неодноразово вказував, що однією з вимог принципу верховенства права (правовладдя) є вимога юридичної визначеності, яка вимагає, щоб юридичні норми були зрозумілими й точними, а також щоб їхньою метою було забезпечення передбачності ситуацій та правовідносин. Конституційний Суд України стверджує, що особа має право на розумні очікування щодо послідовності та цілісності законотворчої діяльності Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні.

Оцінюючи потребу в урахуванні правомірних очікувань, зокрема на перерахунок призначених пенсій, Конституційний Суд України врахував, що було збережено право осіб (визначених у пунктах 10, 12 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889) на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723 як спеціального закону (lex specialis), а також цим особам надано право на призначення пенсії й на підставі Закону № 1058 як загального закону (lex generalis), що регулює пенсійне забезпечення. Вибір однієї з зазначених підстав призначення пенсії надає можливість обрати ту з них, розмір якої буде більшим.

Отже, підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 у зазначеному аспекті не суперечить статтям 8, 46 Конституції України.

Також Конституційний Суд України у цьому проваджені оцінив конституційність підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 з урахуванням доводів суб`єкта права на конституційну скаргу щодо неможливості збільшення розміру пенсії, призначеної на підставі статті 37 Закону № 3723.

У цьому контексті, Конституційний Суд вказав, що позитивні обов`язки держави у сфері соціального захисту полягають, зокрема, у належному внормуванні відносин.

Гарантоване статтею 46 Основного Закону України право на соціальний захист ґрунтується на тому, що розміри пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають бути визначені з урахуванням потреб людини, людської гідності та інших конституційних цінностей, а також на тому, що за наявності економічних та інших передумов розміри пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги мають бути своєчасно індексовані та/або перераховані.

Конституційний Суд України у Рішенні вказав, що „юридичний механізм індексації та перерахунку розмірів пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги є однією з конституційних гарантій дієвості права на соціальний захист“.

Верховна Рада України для розвитку, конкретизації та деталізації приписів статей 3, 8, частини першої статті 24, статті 46 Основного Закону України має унормовувати в законах підстави, порядок та умови індексації та перерахунку розмірів усіх видів пенсій для всіх груп пенсіонерів.

У зв`язку з тим, що в підпункті 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 немає посилання на статтю 371 Закону №3723, для суб`єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723, унеможливлено перерахунок розмірів пенсій, тобто їх осучаснення. Унаслідок цього існує відмінність у розмірах пенсій державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723, залежно від часу призначення пенсій.

Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України зазначив, що сучасний стан законодавчого врегулювання відносин з перерахунку розмірів пенсій суб`єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723, є не звичайною законодавчою прогалиною (лакуною), а законодавчим упущенням (legislative omission), наявність якого є порушенням Конституції України.

З огляду на наведене Конституційний Суд України визнав, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 суперечить частині другій статті 3, частинам першій, другій статті 8, частині першій статті 24, статті 46 Конституції України в тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723.

Для дотримання балансу приватних інтересів суб`єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723, і публічного інтересу в збереженні збалансованості Державного бюджету України під час дії в Україні воєнного стану, Конституційний Суд України відтермінував втрату чинності підпунктом 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889.

Визнаний неконституційним припис Закону втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України „Про введення воєнного стану в Україні“ від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.

Отже, право на перерахунок пенсії, призначеної у 2020 році відповідно до Закону України «Про державну службу», на підставі оновлених довідок, у ОСОБА_1 виникне через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану.

Крім того, колегія суддів враховує, що дії зобов`язального характеру щодо перерахунку позивачці пенсії (перехід на інший вид) має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, що вирішував питання про перерахунок позивачці пенсії, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ у Вінницькій області.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 240/31635/23 від 28 січня 2026 року.

Суд першої інстанції на викладене уваги не звернув, жодної оцінки оновленим довідкам не надав, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 01 грудня 2025 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України

Керуючись ст.ст.308,311, 312, 315,317,321,328 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області – задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року – скасувати та прийняти постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 15 жовтня 2025 року за № 213050008071.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області здійснити переведення позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з 09 травня 2025 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко