Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №340/912/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 340/912/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Кальника В.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року

в адміністративній справі № 340/912/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року відмовлено у задоволені заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у цій справі шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії, пов`язані з переміщенням (переведенням) ОСОБА_1 для проходження військової служби під час мобілізації на особливий період до іншого місця служби або до іншої військової частини з військової частини НОМЕР_1 - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Зазначена ухвала суду першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку позивачем по справі з підстав її не відповідності вимогам процесуального права, у зв`язку з чим просить її скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Вважаючи за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення виходячи з нижченаведеного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 у цій справі шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії, пов`язані з переміщенням (переведенням) ОСОБА_1 для проходження військової служби під час мобілізації на особливий період до іншого місця служби або до іншої військової частини з військової частини НОМЕР_1 - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, подано до суду одночасно з адміністративним позовом в якому заявлено вимоги про: визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 , як обвинуваченого у кримінальних провадженнях за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 та частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України, на військову службу під час мобілізації, на особливий період; визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №253 від 28.01.2026 року в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 ; та про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цій справі, суд першої інстанції обговорюючи питання отримання особою належного правового захисту, в тому числі під час судового вирішення спору і під час виконання судового акту, правильно керуючись положеннями: ч.1 ст.2, ч.1 і ч.2 ст.150, п.5 ч. 1 ст. 151 КАС України; ст.6 і ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, з урахуванням висновків Європейського суду з прав людини наведених у рішеннях по у справам «Гурепка проти України», «Афанасьєв проти України», «Гарнага проти України», «Джиніч проти Хорватії», «Карагасаноглу проти Туреччини» та Верховним Судом в постанові від 22.12.2022 по справі № 640/31815/22 – правильно на переконання колегії суддів акцентував увагу як на загально визначеному чинним законодавством призначенні інституту забезпечення адміністративного позов та умовах їх застосування з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, так і на обставинах, які зазначені позивачем у спірному випадку на обґрунтування вимог про необхідність вжиття відповідних заходів задля ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єктів владних повноважень з огляду на дію оскаржуваного у цій справі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №253 від 28.01.2026 року в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 , правомірність якого буде перевірятися судом в межах розгляду даної адміністративної справи.

З урахуванням наведених у попередньому абзаці обставин та того, що позивач і його представник заявляючи у цій справі вимогу про заборону командуванню військової частини НОМЕР_1 вчиняти дії (фактично видавати накази та/або розпорядження) щодо переміщення/переведення позивача з однієї військової частини/місця несення служби до іншої, що суперечить п.10 ч.3 ст.151 КАС України та прямо заборонено під час під час дії воєнного стану, не надали суду доказів, які б свідчили, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в межах перевірки правомірності винесення рішення відповідачем –на переконання колегії суддів суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про відсутність очевидних ознак можливої небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача на час розгляду заяви, та про не доведеність позивачем і його представником неможливості захисту прав ОСОБА_1 без вжиття таких заходів та того, що для відновлення його прав необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.

З урахуванням вимог адміністративного позову ОСОБА_1 та встановлених на час розгляду заяви про забезпечення фактичних обставин, суд першої інстанції правильно також зауважив на тому, що заявляючи про забезпечення позову шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії, пов`язані з переміщенням (переведенням) ОСОБА_1 для проходження військової служби під час мобілізації на особливий період до іншого місця служби або до іншої військової частини з військової частини НОМЕР_1 - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, позивач та його представник у такий спосіб намагаються отримати проміжне рішення судді із правовою його позицією, щодо протиправності чи правомірності винесення відповідачем оскаржуваного рішення, що прямо заборонено нормами КАС України, оскільки на стадії забезпечення справа не має вирішуватися по суті, а задля забезпечення позову заявником мають бути надані докази саме про те, що невжиття заходів ускладнить або унеможливить виконання рішення суду, або спричинить шкоду, яку неможливо відновити, або доведено беззаперечність «очевидних ознаків протиправності» рішення відповідача, що у даному випадку до розгляду спору по суті встановити було суду неможливо.

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що доводами апеляційної скарги позивача не спростовані висновки суду першої інстанції, а тому і відсутні правові підстави для скасування оскаржуваної ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року про відмову у задоволені заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Окремо колегія суддів також звертає увагу, що на теперішній час адміністративний позов ОСОБА_1 у справі № 340/912/26 вже розглянуто судом по суті, і рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду 24 квітня 2026 року позов задоволено, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 , як обвинуваченого у кримінальних провадженнях за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 та частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України, на військову службу під час мобілізації, на особливий період, визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №253 від 28.01.2026 року в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 та зобов`язано військову частину НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Відповідно до приписів ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року в адміністративній справі № 340/912/26 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Кальник

суддя Д.В. Чепурнов