Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №480/10461/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 р. Справа № 480/10461/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2025, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, м. Суми, по справі № 480/10461/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі – відповідач, апелянт, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просила:

- зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 суми помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 24875 гривень та направити його до Головного управління Державної казначейської служби Україні у Сумській області у встановлений законодавством строк для фактичного виконання.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 позов задоволено.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Сумській області сформувати та надати ОСОБА_1 подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 24875 грн, сплаченого згідно з квитанцією від 25.07.2024 № 3М9R.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Сумській області судові витрати, що складаються зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 гривень.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи, просив суд рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, із посиланням на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20, зазначає, що ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції не врахував, що позивач не додав до заяви повний пакет документів на підтвердження придбання житла вперше, в тому числі і дані про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду та відомості з невід`ємної архівної складової частини Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таким чином, встановлення факту первинного придбання нерухомого майна не вбачається за можливе через відсутність повного пакету документів у обсязі, визначеним Порядком № 1740. Враховуючи вищенаведене, Головним управлінням правомірно відмовлено у задоволенні заяви про повернення помилково сплаченого збору на підставі відсутності документів в обсязі, передбаченому Порядком № 1740, які підтверджують, що особа придбаває житло вперше, а судом першої інстанції помилково визнано викладені позивачем доводи.

Позивачка, правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч.1ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного судового рішення, норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 25.07.2024 ОСОБА_1 придбала квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка має реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2976637559080. Даний Договір посвідчено приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ситником С.М. та зареєстровано в реєстрі 25.07.2024 за № 1573.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 24875 грн, що підтверджується квитанцією № 3М9R від 25.07.2024.

Позивачка звернулася до відповідача із заявою про повернення суми помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідачем надано лист від 29.08.2024 за результатами розгляду заяви позивачки щодо повернення коштів за помилково сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Не погодившись з наведеним листом відповідача, позивач звернулась з позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Головне управління Пенсійного фонду України протиправно відмовило позивачці щодо повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна в сумі 24875 грн.

Колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на запит Пенсійного фонду України та його територіальних органів, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, нотаріусів, адвокатів надається у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України “Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування” регулює Порядок сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (далі – Порядок №1740), зі змінами, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року № 866 “Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій”, яка набрала чинності 26 вересня 2020 року (далі – Постанова № 866).

Згідно з п. п. 15-2, 15-3 Порядку №1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо, зокрема:

б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”;

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року) ;

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов .

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в” і “г” пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, з 26.09.2020 в рамках чинного законодавства держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Для цього фізична особа подає нотаріусу:

- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,

- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

У зазначених положеннях пункту 15-2 Порядку №1740 (в редакції Постанови №866) деталізовано зміст поняття “придбаває житло вперше”, яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі в результаті приватизації.

З огляду на наведене під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об`єктом сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, термін “придбавання майна” треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об`єкт, а і його безоплатну приватизацію.

Зі змісту пункту 15-2 Порядку №1740 вбачається, що з 26 вересня 2020 року фізична особа звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набула права власності на житло, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого права власності на житло, а також дані невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом “в” пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20.

Тобто, законодавець у випадку помилкової сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, покладає на особу подання певного пакету документів, встановленого Порядком № 1740, для виникнення у пенсійного органу обов`язку формування подання про повернення помилково сплачених коштів.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена «Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787.

Відповідно до абз. 1 п. 3 Порядку № 787 повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення платіжних інструкцій для здійснення внутрішніх операцій.

Відповідно до п. 5 «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку обліку сум, які сплачуються / підлягають сплаті на рахунки Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №988/18283, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до п. п. 2 п. 4 «Положення про Державну казначейську службу України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже, повернення помилково або надміру сплаченого до бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється органом Державної казначейської служби України за поданням відповідного територіального органу Пенсійного фонду України, що контролює надходження цього збору до бюджету.

З матеріалів справи встановлено, що позивачка 26.08.2024 через свого адвоката звернулася до відповідача із заявою про повернення суми помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (житла), яке нею придбавалося вперше.

У наведеному зверненні позивач просила сформувати подання про повернення ОСОБА_1 суми помилково сплаченого 25.07.2024 року збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 24875,00 грн. та направити до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області.

Відповідач, у своєму листі від 29.08.2024 за №1800-0503-8/37184 за результатами розгляду заяви позивачки щодо повернення коштів за помилково сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, повідомив позивача, що придбання житла вперше підтверджується наступним документами:

заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала в дар, не купувала, зокрема, як частку в спільному майні подружжя);

відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;

даними про невикористання житлових чеків або використання їх для приватизації частки майна держаних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

Проаналізувавши зміст наведеного листа, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не було надано відповіді по суті заявленої ОСОБА_1 вимоги, а саме стосовно наявності або відсутності підстав формування подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

В своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає про неподання позивачем документів, визначених пунктом 15-2 Порядку №1740 та невиконання ОСОБА_1 вимог, необхідних для належного розгляду її заяви про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, з цього приводу колегія суддів зазначає таке.

Разом з заявою від 26.08.2024 року, позивач надала наступні документи: оригінал ордеру; завірену копію квитанції № 3М9R – 25072024/5819612 від 25.07.2024; завірену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 ; завірена копія договору купівлі-продажу квартири від 25.07.2024 року № 1573; завірену копію витягу з Державного реєстру речових прав; завірені копії паспорта ОСОБА_1 та РНОКПП.

Однак, відповідачем у своєму листі було процитовано правові норми та вказано перелік документів, які підтверджують факт придбання особою житла вперше та не зазначено про прийняття рішення щодо відмови або задоволення заяви, з наведенням відповідних підстав.

Тобто, пенсійним органом взагалі не було досліджено і не надано жодної оцінки наданим позивачем документам, зокрема й щодо їх повноти і достатності, а також не вирішено питання наявне в зверненні позивача по суті.

Таким чином, доводи стосовно правомірності відмови у задоволенні заяви про повернення помилково сплаченого збору, колегія суддів вважає необґрунтованими.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскільки відповідачем не було вирішено заяву позивача по суті її звернення про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, не надано оцінки достатності наданого нею пакету документів, то належним способом захисту прав позивача є зобов`язання повторно розглянути заяву позивача від 26.08.2024 р. про повернення помилково сплачених до бюджету коштів, з урахуванням висновків суду, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

У зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду 07 лютого 2025 підлягає скасуванню, з ухваленням постанови про часткове задоволення позову та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.08.2024 р. про повернення суми помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням висновків суду.

Інші доводи і заперечення сторін, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 по справі № 480/10461/24 - скасувати.

Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.08.2024 р. про повернення суми помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова