Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №175/9686/24 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/9686/24

Провадження № 2/175/1556/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року с-ще. Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді - Бойка О.М.

із секретарем судового засідання Грицай К.С.

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «БИО-Технологии» до ОСОБА_4 , про захист честі, гідності та ділової репутації, Відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «БИО-Технологии» до ОСОБА_4 , про захист честі, гідності та ділової репутації, Відшкодування моральної шкоди.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, матеріали позовної заяви був розподілений до провадження судді Бойка О.М.

В позовній заяві позивачі просять суд:

Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ділову репутацію ТОВ «БИО ТЕХНОЛОГИИ» (ІКЮО 38677809) інформацію, поширену 05 червня 2024 року ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в соціальній мережі «Facebook» на сторінці за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 , a саме у публікації «Пост про нездорову конкуренцію» наступного змісту:

«Пост про нездорову конкуренцію. Шановні друзі, настав час підняти важливе питання щодо нездорової конкуренції та корупції, яка знищує чесний бізнес у нашому місті Дніпро.

ОСОБА_5 , відомий своїми зв?язками та безкарністю, продовжує використовувати державні ресурси для власного збагачення протягом усієї каденції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Його діяльність включає замовні справи корупційні схеми та підкуп центральної окружної прокуратури міста Дніпра в особі ОСОБА_8 . На жаль, така поведінка стала нормою для багатьох «ділків», які відчувають себе недоторканими і використовують як інструмент впливу на лікарні.

За останній час ми неодноразово спостерігали, як представники чесного бізнесу стикаються з перешкодами та незаслуженими обвинуваченнями, в той час як хто має «потрібні зв?язки», їздять на дорогих авто та живуть на широку ногу.

Прикладом є автомобіль MERCEDES-BENZ G 63 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що був перереєстрований на нового власника у 2020 році з середньою ціною 140 тис$. Чи є це показником чесного бізнесу? Сумнівно.

Ми закликаємо всіх небайдужих доєднатися до боротьби за справедливість і прозорість у бізнесі. Тільки разом ми зможемо змінити ситуацію на краще.»

«Закупівля томографу за завищеною ціною на суму 17 мільйонів гривень, що підтверджується документами згідно посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_12.

У позовній заяві позивачі просять суд зобов`язати ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) спростувати поширену ним 05 червня 2024 року інформацію в соціальній мережі «Facebook, на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_3 , за посиланням саме у публікації «Пост про нездорову конкуренцію» шляхом публікації про спростування на сторінці в соціальній мережі «Facebook» на сторінці за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 (НОМЕР_1) моральну шкоду, завдану поширенням недостовірної інформації в соціальній мережі «Facebook, на сторінці за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 300 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «БИО ТЕХНОЛОГИИ» (код ЄДРОПУ 38677809) шкоду завдану ділової репутації поширенням недостовірної інформації в соціальній мережі «Facebook» на сторінці за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1000000,00 грн., та стягнути судові витрати покласти з відповідача.

Свої вимоги мотивує тим, що 05 червня 2024 року відповідачем в мережі Інтернет, а саме у соціальній мережі Facebook була розміщена недостовірна інформація, публікацією якої було принижено честь i гідність та завдано шкоду ділової репутації позивача-1, а також завдано шкоду ділової репутації позивача-2.

Так, на сторінці соціальної мережі «facebook», доменне ім`я «ІНФОРМАЦІЯ_3 » посилання ІНФОРМАЦІЯ_4 ) відповідачем розміщено допис під назвою « Пост про нездорову конкуренцію », наступного змісту:

«Пост про нездорову конкуренцію. Шановні друзі, настав час підняти важливе питання щодо нездорової конкуренції та корупції, яка знищує чесний бізнес у нашому місті Дніпро.

ОСОБА_5 , відомий своїми зв?язками та безкарністю, продовжує використовувати державні ресурси для власного збагачення протягом усієї каденції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Його діяльність включає замовні справи корупційні схеми та підкуп центральної окружної прокуратури міста Дніпра в особі ОСОБА_8 . На жаль, така поведінка стала нормою для багатьох «ділків», які відчувають себе недоторканими і використовують як інструмент впливу на лікарні.

За останній час ми неодноразово спостерігали, як представники чесного бізнесу стикаються з перешкодами та незаслуженими обвинуваченнями, в той час як хто має «потрібні зв?язки», їздять на дорогих авто та живуть на широку ногу.

Прикладом є автомобіль MERCEDES-BENZ G 63 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що був перереєстрований на нового власника у 2020 році з середньою ціною 140 тис$. Чи є це показником чесного бізнесу? Сумнівно.

Ми закликаємо всіх небайдужих доєднатися до боротьби за справедливість і прозорість у бізнесі. Тільки разом ми зможемо змінити ситуацію на краще.»

В іншій публікації від 05 червня 2024 року за посиланням -

ІНФОРМАЦІЯ_7 відповідач посилається на закупівлю позивачем 1 магнітно-резонансного томографу (МРТ), що відбулось, як вважає відповідач, із значним перевищенням ціни, про що йдеться у черговій публікації, зміст якої не відповідає дійсності, а саме: «Закупівля томографу за завищеною ціною на суму 17 мільйонів гривень, що підтверджується документами згідно посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_12.

За вказаним посиланням розміщена тендерна документація, передбачена процедурою закупівлі відкритих торгів з особливостями, але сторінка за посиланням не містить обіцянок відповідачем беззаперечних доказів факту закупівлі медичного обладнання за завищеною ціною, або доказів будь-яких інших порушень.

Натомість, закупівля за ідентифікатором UA-2024-02-08-007951-а відбулась з дотриманням передбаченої законодавцем процедури, без жодних порушень, що свідчить відсутність скарг від інших учасників закупівлі.

Опублікована та поширена відповідачем недостовірна інформація сприймається великим колом осіб без належних і допустимих доказів як достовірна про що свідчить безліч коментарів.

Зазначена інформація розміщена на сторінці відповідача, який має широке коло підписників, а саме, 3,3 тисячі осіб, які сприймають цю інформацію як достовірну. В подальшому надані відповідачем інформація поширюється вказаними особами, що її коментують, та іншими користувачами соціальних мереж.

Зокрема_ця інформація налічує щонайменше 158 репостів. Інформація поширюється іншими користувачами різноманітних соціальних мереж шляхом її розміщення на своїх сторінках соціальних мереж та за допомогою репостів, що призвело до її розповсюдження серед великої аудиторії користувачів месенджерів та соціальних мереж.

Кількість користувачів, якими ця неправдива інформація була сприйнята як достовірна, не підлягає підрахуванню через великий обсяг її поширення.

ОСОБА_3 , який позивачем 1 i засновником (єдиним учасником) та кінцевим бенефіціаром позивача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю «БИО-ТЕХНОЛОГИИ» вже багато років має репутацію чесного бізнесмена і добропорядного члена суспільства

Наслідком публікації та поширення недостовірної інформації є заподіяння значної шкоди діловій репутації позивача 1, як засновника (учасника підприємства, та принижено його честь та гідність як чесного та добропорядного громадянина.

Окрім цього, у поширеній відповідачем інформації міститься звинувачення позивача 1 у вчиненні кримінально карних діянь, таких як, Участь у корупційних схемах та підкуп посадових осіб. В зв`язку з такими звинуваченнями у публікаціях позивач-1 фактично є злочинцем в очах великого кола осіб, що призводить вже зараз може призвести у майбутньому до погіршення його взаємовідносин з оточуючими знайомими, родичами, сусідами, колегами по бізнесу тощо) та призвести до втрати до нього довіри як до бізнесмена, як до відповідальної особи, з якою можна мати ділові відносини.

Відношення оточуючих до позивача 1 стрімко змінюється із позитивного до негативного. Непоодинокі випадки агресії зі сторони оточуючих змусили позивача побоюватись за своє життя і здоров`я, оскільки виникла реальна загроза вчинення розправи особами, що довірилися відповідачеві і повірили опублікованим звинуваченням у вчиненні позивачем кримінальних злочинів та розкраданні бюджетних коштів.

Отже, внаслідок поширення відповідачем недостовірних відомостей позивача 1 суттєво погіршилися ділові відносини з колегами та партнерами, знайомими та родичами, сусідами та іншими особами, що так чи інакше знайомі з позивачем 1.

Наявні неодноразові випадки прояву агресії зі сторони оточуючих та відповідних негативних висловлювань на його адресу, що змушує позивача l виправдовуватись та роз`яснювати великій кількості осіб, що поширена у соціальних мережах інформація не є достовірною. Відповідач фактично змусив позивача 1 постійно виправдовуватись за вчинки, у яких його звинуватив відповідач, і яких він не робив. Такі виправдування пригнічують честь і гідність людини, і часто призводять до невиправданої агресії та висловлювань у бік позивача 1.

Подібне негативне ставлення призвело до стрімкого погіршення самопочуття позивача 1 як фізичного та i психічного. Оскільки, все життя позивач характеризувався з позитивної точки зору, таке негативне ставлення оточуючих призвело до пригнічення, стрімкої втрати життєвої енергії та працездатності, змінило звичайний уклад життя. Окрім того, внаслідок постійної нервової напруги в емоційному стані позизача 1, негативні наслідки відобразились й на його рідних та близьких людях, оскільки вони постійно відчувають пригнічений стан позивача 1.

Отже, опублікована недостовірна інформація негативно вплинула не тільки на самого позивача 1 та на його близьких родичів, що завдало ще більших моральних страждань.

Таким чином, вищезазначеними публікаціями позивачу 1 завдано душевних страждань, порушено нормальний (звичайний ритм його життя нього з`явився невластивий йому до цього, депресивних стан та нервові розлади що негативно відображається на відносинах із оточуючими, членами родини, його працездатності та його діяльності підприємства, засновником якого він є, позивача 2.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що заперечує позовні вимоги та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Обґрунтовує свою позицію тим, що за наданим позивачем посиланням немає жодного допису, зі змістом зазначеним у позові. Стверджує, що не поширював неправомірної інформації, а надані позивачем електронні докази не можуть вважатись належними.

Також, відповідач вважає, що він не є власником цього аккаунту у соціальній мережі, оскільки аккаунт не веріфікований.

Вказав, що розмір моральної шкоди не обґрунтований та завищений.

У судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позовної заяви заперечує та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши наданні докази, суд встановив, що 05 червня 2024 року відповідачем в мережі Інтернет, а саме у соціальній мережі Facebook була розміщена недостовірна інформація, публікацією якої було принижено честь i гідність та завдано шкоду ділової репутації позивача-1, а також завдано шкоду ділової репутації позивача-2.

Так, на сторінці соціальної мережі «facebook», доменне ім`я «ІНФОРМАЦІЯ_3 » посилання ІНФОРМАЦІЯ_4 ) відповідачем розміщено допис під назвою « Пост про нездорову конкуренцію », наступного змісту:

«Пост про нездорову конкуренцію. Шановні друзі, настав час підняти важливе питання щодо нездорової конкуренції та корупції, яка знищує чесний бізнес у нашому місті Дніпро.

ОСОБА_5 , відомий своїми зв?язками та безкарністю, продовжує використовувати державні ресурси для власного збагачення протягом усієї каденції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Його діяльність включає замовні справи корупційні схеми та підкуп центральної окружної прокуратури міста Дніпра в особі ОСОБА_8 . На жаль, така поведінка стала нормою для багатьох «ділків», які відчувають себе недоторканими і використовують як інструмент впливу на лікарні.

За останній час ми неодноразово спостерігали, як представники чесного бізнесу стикаються з перешкодами та незаслуженими обвинуваченнями, в той час як хто має «потрібні зв?язки», їздять на дорогих авто та живуть на широку ногу.

Прикладом є автомобіль MERCEDES-BENZ G 63 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що був перереєстрований на нового власника у 2020 році з середньою ціною 140 тис$. Чи є це показником чесного бізнесу? Сумнівно.

Ми закликаємо всіх небайдужих доєднатися до боротьби за справедливість і прозорість у бізнесі. Тільки разом ми зможемо змінити ситуацію на краще.»

В іншій публікації від 05 червня 2024 року за посиланням -

ІНФОРМАЦІЯ_7 відповідач посилається на закупівлю позивачем 1 магнітно-резонансного томографу (МРТ), що відбулось, як вважає відповідач, із значним перевищенням ціни, про що йдеться у черговій публікації, зміст якої не відповідає дійсності, а саме: «Закупівля томографу за завищеною ціною на суму 17 мільйонів гривень, що підтверджується документами згідно посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_12.

За вказаним посиланням розміщена тендерна документація, передбачена процедурою закупівлі відкритих торгів з особливостями, але сторінка за посиланням не містить обіцянок відповідачем беззаперечних доказів факту закупівлі медичного обладнання за завищеною ціною, або доказів будь-яких інших порушень.

Натомість, закупівля за ідентифікатором UA-2024-02-08-007951-а відбулась з дотриманням передбаченої законодавцем процедури, без жодних порушень, що свідчить відсутність скарг від інших учасників закупівлі.

Опублікована та поширена відповідачем недостовірна інформація сприймається великим колом осіб без належних і допустимих доказів як достовірна про що свідчить безліч коментарів.

Зазначена інформація розміщена на сторінці відповідача, який має широке коло підписників, а саме, 3,3 тисячі осіб, які сприймають цю інформацію як достовірну. В подальшому надані відповідачем інформація поширюється вказаними особами, що її коментують, та іншими користувачами соціальних мереж.

Зокрема_ця інформація налічує щонайменше 158 репостів. Інформація поширюється іншими користувачами різноманітних соціальних мереж шляхом її розміщення на своїх сторінках соціальних мереж та за допомогою репостів, що призвело до її розповсюдження серед великої аудиторії користувачів месенджерів та соціальних мереж.

Кількість користувачів, якими ця неправдива інформація була сприйнята як достовірна, не підлягає підрахуванню через великий обсяг її поширення.

ОСОБА_3 , який позивачем 1 i засновником (єдиним учасником) та кінцевим бенефіціаром позивача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «БИО-ТЕХНОЛОГИИ» вже багато років має репутацію чесного бізнесмена і добропорядного члена суспільства

Наслідком публікації та поширення недостовірної інформації є заподіяння значної шкоди діловій репутації позивача 1, як засновника (учасника підприємства, та принижено його честь та гідність як чесного та добропорядного громадянина.

Окрім цього, у поширеній відповідачем інформації міститься звинувачення позивача 1 у вчиненні кримінально карних діянь, таких як, Участь у корупційних схемах та підкуп посадових осіб. В зв`язку з такими звинуваченнями позивач-1 фактично є злочинцем в очах великого кола осіб, що призводить вже зараз може призвести у майбутньому до погіршення його взаємовідносин з оточуючими знайомими, родичами, сусідами, колегами по бізнесу тощо) та призвести до втрати до нього довіри як до бізнесмена, як до відповідальної особи, з якою можна мати ділові відносини.

Відношення оточуючих до позивача 1 стрімко змінюється із позитивного до негативного. Непоодинокі випадки агресії зі сторони оточуючих змусили позивача побоюватись за своє життя і здоров`я, оскільки виникла реальна загроза вчинення розправи особами, що довірилися відповідачеві і повірили опублікованим звинуваченням у вчиненні позивачем кримінальних злочинів та розкраданні бюджетних коштів.

Отже, внаслідок поширення відповідачем недостовірних відомостей позивача 1 суттєво погіршилися ділові відносини з колегами та партнерами, знайомими та родичами, сусідами та іншими особами, що так чи інакше знайомі з позивачем 1.

Наявні неодноразові випадки прояву агресії зі сторони оточуючих та відповідних негативних висловлювань на його адресу, що змушує позивача l виправдовуватись та роз`яснювати великій кількості осіб, що поширена у соціальних мережах інформація не є достовірною. Відповідач фактично змусив позивача 1 постійно виправдовуватись за вчинки, у яких його звинуватив відповідач, і яких він не робив. Такі виправдування пригнічують честь і гідність людини, і часто призводять до невиправданої агресії та висловлювань у бік позивача 1.

Подібне негативне ставлення призвело до стрімкого погіршення самопочуття позивача 1 як фізичного та i психічного. Оскільки, все життя позивач характеризувався з позитивної точки зору, таке негативне ставлення оточуючих призвело до пригнічення, стрімкої втрати життєвої енергії та працездатності, змінило звичайний уклад життя. Окрім того, внаслідок постійної нервової напруги в емоційному стані позизача 1, негативні наслідки відобразились й на його рідних та близьких людях, оскільки вони постійно відчувають пригнічений стан позивача 1.

Отже, опублікована недостовірна інформація негативно вплинула не тільки на самого позивача 1 та на його близьких родичів, що завдало ще більших моральних страждань.

Таким чином, вищезазначеними публікаціями позивачу 1 завдано душевних страждань, порушено нормальний (звичайний ритм його життя нього з`явився невластивий йому до цього, депресивних стан та нервові розлади що негативно відображається на відносинах із оточуючими, членами родини, його працездатності та його діяльності підприємства, засновником якого він є, позивача 2.

Як передбачено ч.1,ч.2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення ї прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з порушенням її прав, а саме: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності вини.

Внаслідок поширення недостовірної інформації, було принижено честь, гідність позивача 1, було завдано йому значних моральних страждань, які спричинили негативні зміни у його житті і погіршили не лише здоров`я взагалі душевний стан та спосіб життя. Зокрема, до яких відносить негативні переживання, насторога, тривога за майбутнє, важкість виконання повсякденних обов`язків, фіксованість уваги на проблемі, виправдання перед оточуючими, відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, емоційна напруга, дратівливість, побоювання щодо майбутнього стану та подальшого життя.

Також, поширенням неправдивої інформації завдано непоправної шкоди діловій репутації ТОВ «БИО ТЕХНОЛОГИИ», яке є позивачем 2, оскільки публічне звинувачення у маніпуляціях із процедурою закупівлі, яка відбулась за бюджетні кошти безумовно призводить до втрати довіри до позивача 2, як суб`єкта господарювання.

Ставлення до позивача 2 партнерів та потенційних контрагентів значно погіршилось зріс рівень недовіри. Вже існуючі та потенційні партнери побоюючись ризику відносин з Позивачем 2, яке, нібито, «нечесно веде бізнес має засновника «злочинця» зволікають з продовженням партнерств пролонгацією угод та інших проєктів.

Вищеописані негативні наслідки поширення відповідачем неправдивої інформації значно ускладни провадження господарської діяльності позивача 2 та створили несприятливі умови для розвитку Товариства.

Отже, недостовірною вважається інформація яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища які не існували взагалі, або які існували але відомості про них не відповідають дійсності.

Зазначена в публікаціях на сторінці соціальної мережі «facebook», доменне ім`я «ІНФОРМАЦІЯ_3» посилання ІНФОРМАЦІЯ_6 ) та посилання ІНФОРМАЦІЯ_7 інформація не підтверджена жодним належним та допустимим доказом. Отже, є неправдивою інформацією, яка створена та опублікована автором з метою нанести найбільшої шкоди позивачу 1 та позивачу 2, як конкуренту у приватному бізнесі, та/або з інших особистих підстав.

Вказане прямо вбачається з того факту, що відповідач є засновником та власником ТОВ «РАД-ФАРМ», яке має схожий із ТОВ «БИО ТЕХНОЛОГИИ, напрямок діяльності, зокрема, у сфері постачання медичного та фармацевтичного обладнання. Відповідно всі дії відповідача по відношенню до позивачів виглядають як нечесна конкуренція та намагання у будь-який спосіб позбавитися конкурента.

Окрім того, варто зауважити, що наведені у публікаціях відомості (твердження) про фактично вчинені позивачем 1 кримінально карні діяння спростовуються відсутністю відповідних відомостей про наявність порушених кримінальних проваджень відносно позивача 1, відповідач не надає у публікаціях жодного посилання на звернення до компетентних органів з приводу організації корупційних схем та підкупу посадових осіб, про що йдеться у публікації відповідача. Окрім, того, відповідач жодним чином не навів публікаціях відомостей про наявність оскарження, відомостей про досудові розслідування або судові провадження з приводу порушення процедури закупівлі позивачем 2.

Конституцією України у ст. 3 проголошено найвищою соціальною цінністю людину, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпеку. Відповідно до ст. 3, ст. 28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та Законів України, не посягати на права і свободи честь і гідність інших людей.

Згідно ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної художньої наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

У відповідності до ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації, фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Стаття 62 Конституції України проголошено принцип презумпції невинуватості, а саме, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути буде доведено в законному піддана кримінальному покаранню, доки її вину не порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» наголошено, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення наявність якої може бути підставою для задоволення позову є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи використанням інших засобів зв`язку телекомунікаційного викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, a також розповсюдження серед людей листівок, що формою за своїм змістом порочать гідність, честь фізичної особи або репутації фізичної та юридичної особи.

Проте судам необхідно враховувати, що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того,щоб ця інформація не стала доступною третім особам.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Така позиція кореспондується з висновком Верховного Суду викладеним у Постанові від 05.06.2019 у справі № 727/8388/17 в якій Суд наголосив, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно протоколу огляду веб-сторінки від 20.06.2024 року вбачається, що на сторінці в соціальній мережі «facebook», за адресою «ІНФОРМАЦІЯ_3 » опубліковано пост за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 ) наступного змісту:

«Пост про нездорову конкуренцію. Шановні друзі, настав час підняти важливе питання щодо нездорової конкуренції та корупції, яка знищує чесний бізнес у нашому місті Дніпро.

ОСОБА_5 , відомий своїми зв?язками та безкарністю, продовжує використовувати державні ресурси для власного збагачення протягом усієї каденції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Його діяльність включає замовні справи корупційні схеми та підкуп центральної окружної прокуратури міста Дніпра в особі ОСОБА_8 . На жаль, така поведінка стала нормою для багатьох «ділків», які відчувають себе недоторканими і використовують як інструмент впливу на лікарні.

За останній час ми неодноразово спостерігали, як представники чесного бізнесу стикаються з перешкодами та незаслуженими обвинуваченнями, в той час як хто має «потрібні зв?язки», їздять на дорогих авто та живуть на широку ногу.

Прикладом є автомобіль MERCEDES-BENZ G 63 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що був перереєстрований на нового власника у 2020 році з середньою ціною 140 тис$. Чи є це показником чесного бізнесу? Сумнівно.

Ми закликаємо всіх небайдужих доєднатися до боротьби за справедливість і прозорість у бізнесі. Тільки разом ми зможемо змінити ситуацію на краще.»

Встановлено, що посилання на сторінку автора переводить на сторінку користувача « ОСОБА_9 ». (а.с. 69)

Відповідно до довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення вбачається, що на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_8 створено сторінку користувача з іменем: « ОСОБА_9 », що доступна за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_3, на якій розміщена наступна інформація: «radfarm.com.ua Власник мед.дистрибуції та клініки, інновації в медицині, висока якість, порядність.», а також розміщені наступні ідентифікатори - дата створення сторінки: 25 вересня 2020 року; дата народження: 24 березня; Linkedin-сторінка: ІНФОРМАЦІЯ_13: Skype:- ІНФОРМАЦІЯ_14 ; вeб-caйт: ІНФОРМАЦІЯ_15; рідне місто: Рівне, освіта: МВА- Master in Business Administration в Wyzsza Szkola Biznesu - National Louis University w Nowym Saczu (2018 рік випуску); робота: член в Орден Святого Пантелеймона. Честь медичної професії (з 2023 року по теперішній чаc), Owner Medical GRОUP (з 2017 року по теперішній час).

При цьому, на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_16 міститься наступна інформація:

«ООО Рад Фарм є офіційним представником в Україні компанії Suzhou Medmay Biotechnology CO, Ltd Shanghai Huifeng Medical Instrument Co., Ltd, Meditech Equipment Co.,Ltd, ТM «МЕDМAY» i вжe в 2019 зареєстрував свою власну торгову марку « Rad Farm Medical Equipmeni». », а також наступні ідентифікатори: власник компанії Рад Фарм: ОСОБА_10 ; телефон: НОМЕР_4 ; адреса: м. Дніпро, вул. М. Руденка, 53.

В базі даних сервісу Clarity Project (ІНФОРМАЦІЯ_17) містяться наступні дані про ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РАД ФАРМ» - код ЄДРПОУ: 41331842; місцезнаходження: 52064, Україна, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, село Сурсько-Литовське, вул. Крилова, буд. 17; керівник: ОСОБА_4 .

Співпадання наведених ідентифікаторів дозволяє зробити висновок про приналежність Facebook - сторінки ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_4 , керівнику ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РАД ФАРМ».

Враховуючи викладене, власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_8 є реєстрант доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_18, володілець облікового запису - компанія Meta Platforms, Inc., якщо інше не визначене умовами договору між останньою та отримувачем послуг хостингу або якщо такий договір відсутній.

При цьому, на веб-сайті соціальної мережі «Facebook» (ІНФОРМАЦІЯ_8 ) створено сторінку користувача з іменем: «ОСОБА_9», що доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_3. (ас. 76-79)

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст.82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК України, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст.43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що позивач в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, могла би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Чого при розгляді цієї цивільної справи здійснено не було.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності, що задекларовано ст.ст. 3, 28 Основного закону.

Разом із цим, Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).

Відповідно до ст. 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до Конституції України життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 297 Цивільного кодексу України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 299 Цивільного кодексу України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на те, що поширена відповідачем інформація є негативною за своїм змістом, не відповідає дійсності та порушує його особисті немайнові права.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування.

Згідно з роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України у п. 5 постанови від 27.02.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи» позов про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні немайнові права.

Відповідно до пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Судовим розглядом встановлено, що публікації, створені та поширені відповідачем на його особистій сторінці в соціальній мережі Facebook, стосуються безпосередньо позивачів, про що свідчить наявність по тексту публікацій прізвища позивача із посиланням на його діяльність та діяльність заснованої ним юридичної особи - позивача 2.

Оскільки інформація сформульована відповідачем способом категоричного висловлювання у формі існування конкретних обставин (фактів), при цьому за формою вираження вищезазначеної інформації указане повідомлення не містить критики або оцінки дій, виражено без застосування та вживання гіпербол, алегорій, сатири (чи інших мовностилістичних способів) та у формі констатації конкретних фактів (обставин), які нічим не підтверджені, суд визнає її як недостовірну, таку, що порушує особисті немайнові права позивача.

Таким чином, в наявності всі складові правопорушення, що надає підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до абзацу другого п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», якщо суд ухвалює рішення про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні, за необхідності, суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). Таким чином, через спосіб розповсюдження спростування повинно здійснюватися таким самим чином, як воно було здійснено.

Право на свободу вираження поглядів, що включає свободу своїх поглядів, одержання і передання інформації та ідей без втручання в це органів державної влади не є безмежним та абсолютним, воно пов`язане із відповідальністю, може підлягати формальностям, умовам та обмеженням або санкціям і є необхідними в умовах демократичного суспільства (ст. 10 Конвенції). В якості гарантій такого права, державу в особі судової гілки влади наділено правом на втручання й обмеження права на свободу вираження поглядів, одержання і передання інформації та ідей, шляхом здійснення своєї наглядової юрисдикції. Прим цьому така дискреційна юрисдикція національного суду буде вважатись правомірною за умови з`ясування того, чи були мотиви, наведені національними органами влади на виправдання втручання «обґрунтованими і достатніми» і чи був ужитий захід «пропорційним законним цілям».

Поширена відповідачем в соціальній мережі інформація не є достовірною, а її публікація та поширення створили негативні наслідки для позивачів, оскільки: поширена інформація містить звинувачення позивача 1 у вчиненні кримінальних правопорушень та їх конкретизація без підтвердження належними та допустимими доказами; поширена інформація містить відомості (особисті дані) про певних осіб 1, посадову особу прокуратури, посадових осіб органу позивач місцевого самоврядування); поширена інформація містить недостовірні відомості про нібито фат медичного обладнання за бюджетні завищення ціни при закупівлі кошти, що призвело до приниження ділової репутації позивача 2, як суб`єкта господарювання та позивача 1, як засновника (учасника) Товариства (позивач 2); поширена недостовірна інформація спричинила значну шкоду немайновим правам позивача 1 та завдала непоправної шкоди ділової репутації.

Поширення недостовірної інформації, у сукупності завданих негативних наслідків призвело до значного ускладнення провадження господарської діяльності позивача 2 в зв`язку з втратою довіри та до значного погіршення особистого життя позивача 1, а саме, погіршення стосунків з близькими, порушення звичайного укладу життя та стрімкого погіршення фізичного морального стану.

Згідно частин першої, другої статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Отже, моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Статтею 1167 ЦК України зазначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31 березня 1995 року та відповідно до статті 137 ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Також доведенню підлягають: наявність моральної шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача; наявність вини заподіювача.

Тобто, обов`язковою умовою для відшкодування моральної шкоди є наявність вини заподіювача, а не просто бажання особи в отриманні моральної шкоди.

Фізична особа, особисте немайнове право якої порушено, в силу ст. 280 Цивільного кодексу України має право на відшкодування майнової та (або) моральної шкоди, яку їй завдано у зв`язку з таким порушенням.

Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду.

Компенсація моральної шкоди - це вчинення стосовно людини, котрій спричинено таку шкоду порушенням її загальносоціальних (природних) прав чи свобод, певних дій, які спрямовані на усунення або ж послаблення в неї негативних психічних станів і процесів, викликаних - внаслідок цього порушення - приниженням оцінки її гідності.

Право на компенсацію моральної шкоди - це можливість людини, котрій заподіяно таку шкоду, внаслідок порушення її загальносоціальних (природних) прав чи свобод, певних дій, які спрямовані на усунення або ж послаблення в неї негативних психічних станів та процесів, викликаних (внаслідок цього порушення) приниженням оцінки її гідності; а також її можливості звернутися, в разі потреби, до компетентних національних чи міжнародних органів по примусове забезпечення виконання зазначеного обов`язку.

У деяких випадках оцінка гідності людини стає безпосереднім, самостійним і, можливо, навіть єдиним об`єктом умисного, цілеспрямованого її приниження. Але ця оцінка страждає також і тоді, коли відбувається порушення яких би то не було прав чи свобод людини. Підрив, руйнація гідності людини - це неминучий супутник, соціальна «тінь» будь - чийого зазіхання на всяке її право, оскільки й у таких випадках у потерпілого зазвичай виникають почуття приниженості, образи й інші негатинві переживання, стан психічної пригніченості тощо.

Таким чином, там, де є порушення якогось права людини чи якоїсь свободи, завжди потерпає її гідність. Отже, немає такого порушення права чи свободи людини, яке не призвело б до виникнення в неї конкретного права на компенсацію моральної шкоди, конкретної можливості вимагати такої компенсації.

Пункт 27 Постанови Пленуму передбачає, що способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд враховує роз`яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Крім того, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Позивач 1 оцінює моральну шкоду у розмірі 300 000,00 грн., проте крім доведення вини відповідача не вказує належних обґрунтувань стягнення саме такого розміру моральної шкоди.

Позивач 2 оцінює моральну шкоду у розмірі 1 000 000,00 грн., проте крім доведення вини відповідача не вказує належних обґрунтувань стягнення саме такого розміру моральної шкоди.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на обставини справи, враховуючи надані докази суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 50 000,00 грн., а також з відповідача на користь юридичної особи ТОВ «БИО-Технологии» слід стягнути моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов?язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці. зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, заява №38722/02). Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен

забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачами при зверненні до суду був сплачений судовий збір у розмірі 21922,40 грн., з яких ТОВ «БИО-ТЕХНОЛОГИИ» сплачено 16211,20 грн. та ОСОБА_3 - 5711,20 грн.

Відповідно до норми ч.7 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Згідно ч.3 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до абз.2 п.п.1 п.1 ст.3 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз.1 п.п.1 п.1 ст.3 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз.2 п.п.2 п.1 ст.3 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз.1 п.п.2 п.1 ст.3 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз.2 п.п.5 п.1 ст.3 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач ОСОБА_3 за свої позовні вимоги мав сплатити 5711,20 грн., що складається з 1,5% за стягнення моральної шкоди - 4500,00 грн., та за вимогу немайнового характеру - 1211,20 грн.

Оскільки суд дійшов висновку по вимозі немайнового характеру про її задоволення в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача ОСОБА_3 підлягає стягненню сума у розмірі 1211,20 грн. Крім того, судом задоволена частково вимога про відшкодування моральної шкоди у пропорціональному відношенні в розмірі 50 000,00 грн., що є 1/6 від заявленої позовної вимоги, а тому підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 750,00 грн., також має бути стягнута із відповідача на користь позивача ОСОБА_3 , що загалом складає 1961,20 грн.

Щодо стягнень на користь позивача ТОВ «БИО-Технологии».

Позивач ТОВ «БИО-Технологии» за свої позовні вимоги мав сплатити 18028,00 грн., що складається з 1,5% за стягнення моральної шкоди - 15000,00 грн., та за вимогу немайнового характеру - 3028,00 грн., проте сплачено лише 16211,20 грн., тобто недоплаченою ТОВ «БИО-Технологии» є сума судового збору у розмірі 1816,80 грн.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Дане положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Реалізується право особи на захист у суді шляхом подачі позову до суду, яка підлягає оплаті судовим збором.

У ст. 1, 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат та справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Рекомендації R (81) 7 Комітету міністрів державам?членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя від 14.05.1981 року та практику Європейського суду з прав людини, які встановлюють, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

За практикою ЄСПЛ, судовий збір не повинен обмежувати право заявників на доступ до правосуддя та має бути «розумним». Разом з тим, на думку ЄСПЛ, судовий збір є таким собі обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.

У рішеннях у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000р. ЕСПЛ зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тобто, враховуючи той факт, що позивачем по справі не було сплачено у повному розмірі судовий збір, а питання розподілу здійснюється під час ухвалення рішення по справі, а також той факт, що не повна сплата судового збору не повинна позбавляти осіб права на доступ до правосуддя.

Оскільки вимога немайнового характеру судом задоволена в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача «БИО-Технологии» підлягає стягненню сума у розмірі 3028,00 грн. Крім того, судом задоволена частково вимога про відшкодування моральної шкоди у пропорціональному відношенні в розмірі 100 000,00 грн., що є 1/10 від заявленої позовної вимоги, а тому підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1621,12 грн. (1/10 частка від сплаченого ТОВ «БИО-Технологии» судового збору»), також має бути стягнута із відповідача на користь позивача ТОВ «БИО-Технологии», що загалом складає 4649,12 грн.

Враховуючи, що позивачем ТОВ «БИО-Технологии» не доплачено судовий збір у розмірі 1816,80 грн., а позовні вимоги були задоволенні частково, то суд вважає за необхідне стягнути недоплачену суму судового збору з позивача ТОВ «БИО-Технологии» на корсить Держави.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Статтею 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до правової позиції викладеної у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Позивачами заявлена вимога про стягнення судових витрат з відповідача, зокрема, стягнення суми судових витрат пов`язаних із витратами на професійну правничу допомогу у розмірі 70 000,00 грн.

До позовної заяви не було надано жодних доказів на підтвердження зазначених витрат на професійну правничу допомогу, крім наданих до позовної заяви ордерів на представництво позивачів.

Фактично, судом встановлено, що представником позивачів ОСОБА_1 було складено позовну заяву, надавались до суду клопотання та проводилась участь у судових засіданнях.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню з відповідача у розмірі 25 000,00 грн., що є співмірним із урахуванням складності справи, витраченого часу у судових засіданнях та з урахуванням висновку суду про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.12, 13, 19, 76, 77, 80, 81, 206, 247, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «БИО-Технологии» до ОСОБА_4 , про захист честі, гідності та ділової репутації, Відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), та ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «БИО ТЕХНОЛОГИИ» (код ЄДРПОУ 38677809) інформацію, поширену 05 червня 2024 року ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ) в соціальній мережі «Facebook» на сторінці за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 , a саме у публікації «Пост про нездорову конкуренцію» наступного змісту:

«Пост про нездорову конкуренцію. Шановні друзі, настав час підняти важливе питання щодо нездорової конкуренції та корупції, яка знищує чесний бізнес у нашому місті Дніпро.

ОСОБА_5 , відомий своїми зв?язками та безкарністю, продовжує використовувати державні ресурси для власного збагачення протягом усієї каденції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Його діяльність включає замовні справи корупційні схеми та підкуп центральної окружної прокуратури міста Дніпра в особі ОСОБА_8 . На жаль, така поведінка стала нормою для багатьох «ділків», які відчувають себе недоторканими і використовують як інструмент впливу на лікарні.

За останній час ми неодноразово спостерігали, як представники чесного бізнесу стикаються з перешкодами та незаслуженими обвинуваченнями, в той час як хто має «потрібні зв?язки», їздять на дорогих авто та живуть на широку ногу.

Прикладом є автомобіль MERCEDES-BENZ G 63 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що був перереєстрований на нового власника у 2020 році з середньою ціною 140 тис$. Чи є це показником чесного бізнесу? Сумнівно.

Ми закликаємо всіх небайдужих доєднатися до боротьби за справедливість і прозорість у бізнесі. Тільки разом ми зможемо змінити ситуацію на краще.»

«Закупівля томографу за завищеною ціною на суму 17 мільйонів гривень, що підтверджується документами згідно посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_12.

Зобов`язати ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ) спростувати поширену ним 05 червня 2024 року інформацію в соціальній мережі «Facebook, на сторінці за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 , саме: у публікації «Пост про нездорову конкуренцію» шляхом публікації про спростування на сторінці в соціальній мережі «Facebook» на сторінці за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) моральну шкоду, завдану поширенням недостовірної інформації в соціальній мережі «Facebook, на сторінці за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 50 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1961,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БИО ТЕХНОЛОГИИ» (код ЄДРПОУ 38677809) шкоду завдану ділової репутації поширенням недостовірної інформації в соціальній мережі «Facebook» на сторінці за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 100 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БИО ТЕХНОЛОГИИ» (код ЄДРПОУ 38677809) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 4649,12 грн.

Стягнути, пропорційно до задоволених позовних вимог, з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БИО ТЕХНОЛОГИИ» (код ЄДРПОУ 38677809) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БИО ТЕХНОЛОГИИ» (код ЄДРПОУ 38677809) на користь Держави судові витрати у вигляді недоплаченого судового збору у розмірі 1816,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бойко О.М.