Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №175/910/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/910/26

Провадження № 2/175/253/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"08" травня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Гусєвої К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Ладіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс» через свого представника звернулося до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 15.08.2018 року був укладений договір з управління будинком за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач є власником нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому оплату за надані послуги не проводив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 22699 грн. 44 коп.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03.02.2026 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням, наявними в матеріалах справи. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08.05.2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

15.08.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс» і співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 було укладено Договір про надання послуг з управління будинком.

Згідно п. 2 договору, послуга з управління полягає у забезпеченні Управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території, зокрема прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо-будинкових систем, крім обслуговування внутрішньо-будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Пунктом 1 договору визначено, що співвласники зобов?язуються оплачувати Управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

Відповідно до п. 9 Розділу «Ціна та порядок оплати послуги з управління» договору, ціна послуги з управління становить 5,40 грн (в тому числі ПДВ або єдиний податок, якщо управитель є його платником) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, якщо інша розрахункова одиниця послуги не погоджена сторонами, та включає: витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку, його поточний ремонт, на оплату послуг щодо енергопостачання спільного багатоквартирного будинку в розмірі 5,2423 грн. відповідно до розрахунку ціни складових послуги з управління багатоквартирного будинку (кошторис витрат), що міститься у додатку 1 до цього договору Винагороду Управителю в розмірі 0,1573 грн. на місяць. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території будинком є невід?ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним

Згідно п. 10 договору плата нараховується щомісяця управителем та вноситься співвласником не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Загальна площа нежитлового приміщення по вул. Миколи Леонтовича ,буд. 12 складає 67,8 м2, тобто щомісячна вартість послуги з управління за договором складає: 67,8 м2 х 5,40 грн. = 366,12 грн.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №451600156, ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення загальною площею 67,8 кв.м.

Згідно довідки про заборгованість, за період з 01 вересня 2018 року по 01 жовтня 2025 року, оплата за надані послуги з управління багатоквартирним будинком за договором не проводилася, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 22699 грн. 44 коп.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичайного ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст.ст. 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів, а споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а саме: споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором . Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Таким чином відповідач зобов`язаний оплатити за надані послуги, якщо він фактично користувався ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 26 вересня 2018 року № 750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року № 642/2858/16.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право, зокрема, на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Суд звертає увагу на те, що матеріалами справи підтверджено, що позивач надавав послуги з управління будинком, а відповідач ними користувався, при цьому з вересня 2018 року за надані послуги не сплачував.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, надавши оцінку доказам у справі, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.

Керуючись ст. ст. 19, 27, 83, 141, 175, 274-275, 280-289, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Ладіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс» (ЄДРПОУ: 40872929, місцезнаходження: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Марії Заньковецької, буд. 17) заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 22699 (двадцять дві тисячі шістсот дев`яносто дев`ять гривень) грн. 44 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс» (код ЄДРПОУ: 40872929, місцезнаходження: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Марії Заньковецької, буд. 17) сплачений судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Т. С. Журавель