Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №210/2011/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/2011/26

Провадження № 3/210/547/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

07 травня 2026 року

Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Чайкіна О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИЛА:

До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до обставин, встановлених в судовому засіданні, 07.03.2026 року о 00 год. 40 хв. громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме умисні дії фізичного характеру, які виразилися у штовханнях, стусанах та ляпасах, чим завдав фізичного болю, внаслідок чого могло бути завдано шкоди фізичному здоров`ю.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засіданні 01 квітня 2026 року ОСОБА_1 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Суд вживав заходи з метою виклику особи на 07 травня 2026 року повторно шляхом надіслання судової повістки, однак ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Судом були створені всі належні процесуальні можливості для реалізації ОСОБА_1 права на захист, оскільки останньому надавався час на подання своїх письмових пояснень з приводу обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, чим ОСОБА_1 зокрема не скористався, в жодне судове засідання не з`явився, особистих пояснень не надав.

Відтак, з метою дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права. Процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання.

Враховуючи, що явка в судове засідання особи відносно якої складено протокол, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, не є обов`язковою, справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши адміністративний матеріал суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за Вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Крім того, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП складом адміністративного правопорушення є вчинення насильства в сім`ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, суб`єктом даного правопорушення є особа, яка вчинила насильство, дії якої понесли наслідки у вигляді фізичної чи психологічної шкоди здоров`ю потерпілого.

Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" у визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Статтею 3 цього ж закону передбачено, що його дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя.

Крім того, об`єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї (матеріальний склад).

19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, яким стаття 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства викладена в новій редакції, зокрема ч. 1 ст. 173 -2 КУпАП, передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Враховуючи вищенаведене, вина громадянина ОСОБА_1 підтверджується зібраними письмовими доказами, зокрема:

- обставинами викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №201646 від 07.03.2026 року;

- рапортом інспектора, відповідно до якого до правоохоронних органів звернулися сусіди з письмовою заявою на свого сусіда ОСОБА_4 з приводу систематичного порушення тиші. Також повідомили, що хлопець ймовірно вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки. Потрапивши у квартиру працівники поліції виявили ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та його співмешканку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перебувала у заляканому стані та котра повідомила, що її співмешканець вчинив відносно неї дії фізичного характеру, які виразилися у стусанах, штовханнях та ляпасах;

- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства. Поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки як середній;

- відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, на яких зображено як після прибуття на виклик працівники поліції довгий час не можуть потрапити до квартири, оскільки двері ніхто не відчиняє. При спілкуванні з сусідами, останні повідомляють, що їх сусід ОСОБА_4 постійно порушує тишу у будинку, порушує спокій сусідів та вчиняє домашнє насильство відносно своєї співмешканки та матері, на зауваження не реагує. Далі на відео зображено як після тривалого очікування до будинку приїжджає мати ОСОБА_1 та відчиняє двері у квартиру, де знаходиться кривдник та потерпіла. Після того, як працівники поліції заходять до квартири, ОСОБА_1 продовжує кричати та поводити себе агресивно до всіх людей, які знаходяться у квартирі. У той час того як мати намагається його заспокоїти, він починає ще більше кричати на неї та робить неодноразові спроби вдарити її. В цей момент працівники поліції відвертають його увагу та заспокоюють. Під час спілкування з потерпілою остання повідомляє, що ОСОБА_1 неодноразово вчиняв відносно неї домашнє насильство фізичного характеру.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, матеріали, що характеризують особу, яка притягається до відповідальності, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують її відповідальність.

Судом не встановлені обставини, які б пом`якшували чи обтяжували відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Санкція частини першої статті 173-2 КУпАП є альтернативною, що дає можливість визначити стягнення з урахуванням форми вини та даних про особу, що притягується до адміністративної відповідальності.

Враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, суддя вважає за необхідне гр. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту в межах санкції інкримінованої статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КУпАП адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п`ятнадцяти діб.

При визначенні стягнення необхідно враховувати його виховну дію, оскільки покарання, повинно бути направлено не тільки на забезпечення виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень, а також повинно бути спрямовано на попередження вчинення правопорушень іншими особами.

Застосовуючи справедливе стягнення за вчинені правопорушення, суд таким чином констатує, що відповідні діяння є суспільно небезпечними та за їх вчинення настають певні негативні наслідки.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, вчинення фізичного насильства по відношенню до своєї співмешканки та матері, порушення спокою мешканців будинку, де сталася подія, а також поведінку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинення дій, спрямованих на ухилення від відповідальності, що підтверджується матеріалами справи, суд вбачає за доцільне застосувати такий захід стягнення як адміністративний арешт на строк 5 (п`ять) днів.

Таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан. Обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 40-1, 283 КУпАП з правопорушника слід стягнути 665,60 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 23, 24, 30, 33, 40-1, ч.2 ст. 173-2, 251, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП і накласти на нього стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк 5 (п`ять) діб.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Строк пред`явлення до виконання - три місяці.

Постанову в частині накладення адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернути до виконання після набрання постанови законної сили.

Осіб, підданих адміністративному арешту, тримають під вартою в місцях, що їх визначають органи Національної поліції. При виконанні постанови про застосування адміністративного арешту арештовані піддаються особистому оглядові.

Строк адміністративного затримання зараховується до строку адміністративного арешту.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу - особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя: О. В. Чайкіна