Окрема думка від 28 квітня 2026 р. у справі №759/9294/25 — Київський апеляційний суд

ОКРЕМА ДУМКА

судді Київського апеляційного суду ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 08.07.2025 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1; ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України, та призначено йому покарання за:

- ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1 КК України - у виді позбавлення волі на строк 6 років;

- ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

Під час перебування у нарадчій кімнаті колегія суддів апеляційного суду більшістю голосів дійшла висновку, що апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 з доповненнями захисника ОСОБА_3 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 08.07.2025 слід залишення без задоволення.

З рішенням колегії суддів не згоден, вважаю, що вирок Святошинського районного суду м. Києва від 08.07.2025 щодо ОСОБА_2 необхідно змінити в частині призначеного покарання та призначити йому більш м`яке покарання із звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

ОСОБА_2 визнано винним в умисному перешкоджанні законній діяльності ЗСУ в особливий період за попередньою змовою групою осіб, шляхом підпалу автомобіля марки «Nissan Pathfinder Aventure DCI», н.з. НОМЕР_1 , яким розпоряджався військовослужбовець ЗСУ для виконання функцій ЗСУ, а також в умисному знищенні чужого майна, вчинене шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до висунутого обвинувачення обидва злочини, які становлять ідеальну сукупність, вчинено ОСОБА_2 за попередньою змовою у співвиконавстві з ОСОБА_4 .

При цьому організатором злочинів був ОСОБА_4 , адже відповідно до висунутого обвинувачення саме він вступив в контакт з невстановленою особою, яка замовила вчинення підпалу автомобіля за грошову винагороду, залучив ОСОБА_5 до своєї злочинної діяльності, розподілив ролі, надав кошти для придбання бензину для здійснення підпалу, та направив невстановленій особі відеодоказ виконання замовлення.

Отже ступінь вини ОСОБА_4 у вчиненні злочинів є значно вищою, ніж у ОСОБА_2 .

Разом з тим, в ході апеляційного розгляду встановлено, що у виділеному відносно ОСОБА_4 кримінальному провадженні за обвинуваченням у цих же злочинах, між прокурором та обвинуваченим укладено угоду про визнання винуватості та на підставі даної угоди вироком Святошинського районного суду м. Києва від 22.05.2025 ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1; ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України, та призначено йому покарання за:

- ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років;

- ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи,ОСОБА_5 протягом досудового слідства і судового розгляду також визнавав свою вину у вчиненні злочинів в повному обсязі та щиро каявся у вчиненому, однак, не зважаючи на його другорядну роль у вчиненні злочинів, прокурор не запропонував йому укладення угоди про визнання винуватості із призначення покарання із звільненням від відбування покарання з випробуванням.

При цьому суд першої інстанції призначив ОСОБА_5 більш суворе покарання ніж було призначено ОСОБА_4 без звільнення від його відбування покарання з випробуванням, що явно порушує принцип рівності обвинувачених перед судом та принцип справедливості.

З урахуванням викладеного, вважаю що апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 з доповненнями захисника ОСОБА_3 слід задовольнити, вирок Святошинського районного суду м. Києва від 08.07.2025 змінити, пом`якшити ОСОБА_2 покарання та застосувати звільнення від його відбування з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Суддя ОСОБА_1