Рішення від 09 квітня 2026 р. у справі №636/11189/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

Суд: Чугуївський міський суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 09 квітня 2026 р.

Справа: №636/11189/25

Суддя: Карімов І. В.

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/11189/25 Провадження № 2/636/1111/26

Дата

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Карімова І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ріпи І.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року ТОВ «Цикл Фінанс» звернулось до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача три відсотки річних в розмірі 1634,35 дол. США, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3928 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 30 червня 2006 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №014/1932/74/70487, який не виконувався відповідачкою. Рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 08 квітня 2008 року було задоволено позов АТ «Райффайзен Банк» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором 014/1932/74/70487 від 30.06.2006 року у розмірі 111328,66 грн.

28 квітня 2023 року між АТ «Райффайзен банк» та АТ «ОКСІ Банк» укладено договір відступлення права вимоги №114/2-60, на підставі якого останній набув право вимоги за кредитним договором №014/1932/74/70487 від 30.06.2006 року.

28.04.2023 р. між АТ «ОКСІ Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-60-1, на підставі якого позивач набув право вимоги за кредитним договором № 014/1932/74/70487 від 30.06.2006 року. Оскільки відповідачкою рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 08 квітня 2008 року тривалий час не виконується, позивач, посилаючись на зупинення перебігу строку позовної давності на законодавчому рівні, просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь три відсотки річних в розмірі 1634, 45 дол. США та понесені судові витрати.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 26.12.2025 року відкрито провадження у цій справі, розгляд якої визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Подалі представником позивача ТОВ «Цикл Фінанс» подано письмову заяву, відповідно до якої позивач просить розглянути справу за його відсутності, підтримує заявлені вимоги в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилась, причину неявки суду не повідомила, про дату та час розгляду справи, згідно із ст.128 ЦПК України, повідомлялась своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток про виклик до суду, що підтверджується зворотними повідомленнями, які містяться в матеріалах справи, та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, відзив із зазначенням заперечень проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, не надала, заяв про розгляд справи в її відсутності не надходило.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено що 30 червня 2006 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №014/1932/74/70487 відповідно до якого позичальниці надано кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом 19096,00 доларів США.

Рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 08 квітня 2008 року у цивільній справі № 2-59/08 було задоволено позов АТ «Райффайзен Банк» та на його користь стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором 014/1932/74/70487 від 30.06.2006 року у розмірі 20674,98 доларів США та 6920 грн., що в перерахунку на національну валюту України складає 111328,66 грн. та судові витрати в розмірі 1143,29 грн.

Згідно договору відступлення прав вимоги № 114/2-60-1 від 28.04.2023 року АТ «ОКСІ Банк» відступив ТОВ «Цикл Фінанс» свої права вимоги за кредитним договором № 014/1932/74/70487 від 30.06.2006 року, укладеним між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 . В свою чергу АТ «ОКСІ Банк» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором на підставі договору відступлення права вимоги № 114/2-60 від 28.04.2023 року, укладеного між АТ «ОКСІ Банк» та АТ «Райффайзен Банк». Зазначені обставини підтверджуються наданими позивачем копіями вищезазначених договорів відступлення прав вимоги та реєстрів боржників до них.

Крім того, згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР), що є у вільному доступі на веб-порталі судової влади, судом встановлено, що 04.06. 2024 року ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області було відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Цикл Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження за недоведеністю вимог (справа № 2-59/08, провадження № 6/636/187/24). Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 14.10.2024 року (справа № 2-59/08, провадження № 6/636/274/24) задоволено заяву ТОВ «Цикл Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження та замінено у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, відкритому на підставі виконавчого листа, виданого на примусове виконання рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 08.04.2008 у справі №2-59/2008 про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, укладеним 30.06.2006 за №014/1932/74/70487, стягувача Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс». Зазначені судові рішення набули чинності та не скасовані і не змінені в установленому законом порядку.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України). Одним із видів виконання зобов`язання з порушенням його умов є прострочення виконання - за приписами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Таким законом є, зокрема, приписи частини другої статті 625 ЦК України, за змістом яких боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. За змістом цієї норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Такий висновок сформульовано ще Верховним Судом України та підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15.

У практиці Верховного Суду напрацьований усталений підхід, за якого вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, не вважаються додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК України, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою у будь-якому випадку не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3 % річних та інфляційних витрат. Стягнення 3 % річних та інфляційних втрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми трьома роками, які передували подачі позову.

Наведений правовий висновок міститься, зокрема, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року у справі № 922/4099/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням періодичного характеру нарахування 3 % річних можна зробити висновок, що станом на 02 січня 2020 року (момент набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)") позовна давність за 3 % річних уважається такою що спливла лише за тими платежами, які нараховані кредитором до 02 квітня 2017 року. Позовна давність за платежами, нарахованими кредитором після зазначеної дати, продовжується з 02 квітня 2020 року (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану).

Позивачем здійснено розрахунок 3% річних за період з 14.07.2017 року по 01.03.2020 року включно від суми заборгованості по кредиту та відсотках та визначено в розмірі 1634,35 дол. США. Розмір цієї заборгованості відповідає приписам кредитного договору 014/1932/74/70487 від 30.06.2006, дослідженим судом матеріалам справи та вимогам ч.1 ст. 625 ЦК України і не спростований відповідачкою. Тому суд вважає, що позивачем зроблений правильний і обґрунтований розрахунок 3 % річних, і такі платежі з урахуванням особливостей перебігу позовної давності в період карантину та воєнного стану підлягають стягненню, починаючи з 02 квітня 2017 року до дати внесення відповідачкою кожного окремого платежу на погашення заборгованості.

З огляду на вимоги ч.1 ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн. покладаються на відповідачку.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач на підтвердження витрат на правову допомогу надав: копію додатку №15 до договору № 03-07/24 про надання професійної правничої допомоги № б/н від 06.10.2025, укладеного 09.12.2025 між ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокатом Кеню Д.В. із зазначенням виду послуг та їх вартості; копію акту №1 приймання передачі наданих послуг від 15.12.2025, згідно з яким загальна вартість наданих юридичних послуг становить 10000,00 грн. та включає в себе найменування послуг: вивчення проблеми, аналіз законодавства та судової практики -3000 грн., первинну консультацію в сумі 1000,00 грн., складання позовної заяви в сумі 6000,00 грн.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц , у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

При розгляді зазначеної справи по суті до суду відповідачкою ОСОБА_1 не було ні подано, ні заявлено клопотання про зменшення розміру судових витрат, про їх не співмірність з позовними вимогами, не були наведені також і обставини, за яких, на її думку, такі витрати не підлягали б задоволенню.

Між тим, суд оцінюючи надані адвокатом послуги, зазначені в Акті №1 приймання-передачі наданих послуг від 15.12.2025 року, враховує, що первинна консультація, правовий аналіз наявних документів є складовими частинами роботи по підготовці позовної заяви, тому приходить до висновку, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, не є співмірним, зокрема, із складністю та категорією даної справи, її значенням для сторін, обсягом наданих послуг адвокатом. У зв`язку із чим суд, виходячи з критерію розумності розміру витрат на правничу професійну допомогу та конкретних обставин справи, вважає достатнім стягнення з відповідачки на користь позивача зазначених витрат в сумі 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 141, 178, 211, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 279,280, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ: 43453613, три відсотки річних у зв`язку з невиконанням кредитного договору № 014/1932/74/70487 від 30.06.2006 року у розмірі 1634 (одна тисяча шістьсот тридцять чотири) долара США 45 центів США, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім гривень) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ: 43453613, юридична адреса: 04112, м. Київ, вулиця Авiаконструктора Iгоря Сiкорського, 8.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя І.В. Карімов

ІНФОРМАЦІЯ_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua