Суд: Новобаварський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей
Дата: 10 травня 2026 р.
Справа: №639/2482/26
Суддя: Труханович В. В.
Справа №639/2482/26
Провадження №2-о/639/89/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова
в складі: головуючого- судді Труханович В.В.,
за участю секретаря - Бірюк А.О.
розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобаварського районного суду міста Харкова цивільну справу №639/2482/26 за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ВСТАНОВИВ:
24 березня 2026 року до Новобаварського районного суду міста Харкова з заявою звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, згідно якої просили суд розірвати шлюб, який був зареєстрований 22 квітня 2016 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 145.
В обґрунтування заяви заявники посилаються на те, що 22 квітня 2016 року заявниками було укладено шлюб, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний актовий запис № 145.
Від шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначили, що спільне життя між заявниками не склалося з причини несумісності характерів через відсутність взаєморозуміння. Подружжя спільно не проживають, не ведуть спільне господарство. Вважають, що нормальні шлюбні відносини між заявниками не можуть бути поновлені.
Крім того зазначили, що між ними досягнуто згоди стосовно участі у вихованні та утриманні спільної дитини - ОСОБА_3 , про що свідчить нотаріально посвідчений договір, до умов якого дитина ОСОБА_3 залишається проживати з матір?ю, при цьому батько має право бачитись з ним в порядку, передбаченому зазначеному договору.
Вказані обставини і вимусили заявників звернутися до суду з зазначеною заявою.
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 31 березня 2026 року прийнято заяву до розгляду та відкрито окреме провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.Призначено судове засідання.
Заявники надали заяву про розгляд справи без їх участі, вимоги заяви підтримали у повному обсязі, просили її задовольнити.
За таких обставин, на підставі ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як визначено статтею 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (стаття 55 Сімейного кодексу України).
Згідно із положеннями частини третьої та четвертої статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу роз`яснено, що визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК України), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно із ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов`язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.
Так, судом встановлено, що 22 квітня 2016 року сторони: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 145. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданим повторно, серія НОМЕР_1 (а.с. 5).
Від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого є: батько - ОСОБА_1 та мати - ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_2 (а.с. 12).
Відповідно до статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу.
Стаття 109 Сімейного кодексу України встановлює, що подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 лютого 2026 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про участь у вихованні та утриманні дитини, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бакумовою А.В., зареєстрований в реєстрі № 94, предметом цього договору є визначення місця проживання, виховання спільної малолітньої дитина: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
З огляду на викладене, суд вважає доведеним той факт, що рішення заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, причини з яких подружжя наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими та відповідають їх дійсній волі, не зачіпає та не порушує їх особисті і майнові права та права дитини, подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими, останній час подружжя сімейно-шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, досягли спільної згоди щодо участі у вихованні дитини, разом з тим, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюб, підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 4, 12, 76-81, 209, 210, 265, 293, 294, 354 Цивільного процесуального кодексу України та статтями 24, 55, 56, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 22 квітня 2016 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 145.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 11.05.2026
Найменування сторін
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;
Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя В. В. Труханович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua