Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №208/13929/25 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа №208/13929/25

Провадження №2/0203/826/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Гапоновій К.В.,

з участю:

-відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів,

у с т а н о в и в:

1. 24 жовтня 2025 року позивач поштовим зв`язком звернувся до Заводського районного суду міста Кам`янського з позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів. Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням суду від 23.02.2015 з позивача на користь відповідачки стягуються аліменти на утримання дитини сторін у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей її віку. Після розірвання шлюбу з відповідачкою у позивача народився син. Викладене стало причиною звернення позивача до суду з позовом про зменшення розміру аліментів до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісяця (а.с.а.с. 1, 2, 12).

2. Ухвалою Заводського районного суду міста Кам`янського від 30.10.2025 справу за підсудністю було передано до Центрального районного суду м. Дніпра (а.с. 16).

3. 27 лютого 2026 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду по суті (а.с. 39).

4. Відповідачка у судовому засіданні заперечувала проти позову, пояснивши, що сам лише факт народження у позивача другої дитини не може бути підставою для задоволення його позову. Відповідачка має нестабільний заробіток (з огляду на те, що дитина навчається дистанційно), несе додаткові витрати на розвиток дитини, разом з дитиною має статус внутрішньо переміщених осіб, винаймає житло, на яке щомісяця вимушена сплачувати близько 11 000,00 грн.

5. Позивач до суду не з`явився, звернувшись із заявою про розгляд справи за його відсутності (а.с. 35).

6. Суд, заслухавши пояснення відповідачки, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

7. Судом встановлено, що від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано (а.с.а.с. 9, 11).

8. 23 лютого 2015 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області було ухвалене рішення про стягнення з позивача на користь відповідачки аліментів на утримання сина сторін у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей його віку до досягнення повноліття (а.с. 8).

9. Після початку повномасштабної агресії російської федерації проти України сторони покинули постійне місце проживання і тепер мають статус внутрішньо переміщених осіб.

10. ІНФОРМАЦІЯ_2 у новому шлюбі у позивача народився син - ОСОБА_4 (а.с. 10).

11. Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

12. Згідно з частинами першою та другою статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

13. За правилами, встановленими частиною другою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

14. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

15. Статтею 141 Сімейного кодексу України (далі - СК) визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

16. За приписами статей 150, 180 СК батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

17. Відповідно до статті 181 СК способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

18. Згідно з частиною 3 статті 181 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

19. За правилами, встановленими частиною 1 статті 192 СК, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

20. У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

21. Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням або погіршенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення або зменшення розміру аліментів.

22. У постанові Верховного Суду України від 05.02.2014, ухваленій у справі №6-143цс13, суд дійшов висновку про те, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним погіршенням матеріального становища платника аліментів останній може подати до суду заяву про зменшення розміру аліментів.

23. Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався лише на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки від іншого шлюбу має малолітнього сина - ОСОБА_4 , отже на його утриманні перебувають двоє дітей.

24. Статтею 192 СК визначено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

25. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

26. За приписами частини 3 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

27. Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

28. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини 1, 2 статті 77 ЦПК).

29. Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

30. За правилами, встановленими статтею 80 ЦПК, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

31. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

32. Частиною 1 статті 89 ЦПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

33. Судом встановлено, що визначений рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 23.02.2015 розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні двох дітей, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини, народженої від шлюбу з позивачкою, і суперечитиме її інтересам.

34. Позивач, звернувшись до суду з позовом, фактично скористався єдиним доказом зміни його майнового становища - народженням другої дитини. Жодного іншого доказу (працевлаштування, розмір заробітної плати його та його дружини, стан здоров`я тощо), який підтверджує реальне погіршення його матеріального становища, він не надав.

35. Відповідачка, натомість, скористалася таким правом, довівши той факт, що має нестабільний заробіток (з огляду на те, що дитина сторін навчається дистанційно), несе додаткові витрати на розвиток дитини, разом з дитиною має статус внутрішньо переміщених осіб, винаймає житло, на яке щомісяця вимушена сплачувати близько 11 000,00 грн.

36. Таким чином, суд, встановивши всі фактичні обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, доходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заявленого у справі позову, оскільки належними та допустимими доказами позивачем не підтверджено погіршення його майнового стану, а зміна його сімейного стану - народження другої дитини від іншого шлюбу, не є і не може бути безумовною та самостійною підставою для зменшення розміру аліментів.

37. Аналогічний за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №760/9783/18-ц (провадження №61-9460св20), від 16.09.2020 у справі №565/2071/19 (провадження № 61-9460св20), від 28.05.2021 у справі №715/2073/20 (провадження №61-1031св21).

38. Керуючись статтями 5, 7, 10 - 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 209 - 211, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) у позові до ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) про зменшення розміру аліментів відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складене 11 травня 2026 року.

Суддя М.О. Католікян