Вирок від 06 травня 2026 р. у справі №202/389/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

202/389/26

1-кп/202/938/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду міста Дніпра кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025040000001310 від 06 листопада 2025 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області, громадянина України, працючого в ТОВ «САНОІЛ» водієм вантажних автомобілів, на утриманні дітей чи осіб похилого віку не маючий, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України -

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2025 року приблизно о 10 годині 00 хвилин перебуваючи в трудових відносинах з ТОВ «САНОІЛ», керуючи технічно справним вантажним автомобілем «Volvo FH 42 Т» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ТОВ «САНОІЛ», 3 напівпричепом «Schmitz SCS 24 L - 1362 EB» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить ТОВ «САНОЛ», здійснював рух у світлий час доби по сухому, асфальтобетонному дорожному покриттю вул. Старочумацька (Байкальська) в Індустріальному районі м. Дніпро Дніпропетровської області, проїжджа частина якого має одну смугу руху в одному напрямку та дві смуги руху в зустрічному напрямку, з боку пр. Слобожанський у напрямку пр. Петра Калнишевського. Під час руху, в районі перехрестя вул. Старочумацька та вул. Батумська у м. Дніпро, водій ОСОБА_4 зупинив керований ним вантажний автомобіль «Volvo FH 42 Т» реєстраційний номер НОМЕР_5 з напівпричепом «Schmitz SCS 24 L - 1362 EB» реєстраційний номер НОМЕР_3 , із-за затору в смузі його руху попереду, в районі зупинки громадського транспорту, де здійснювалась посадка та висадка пасажирів з маршрутного таксі.

В цей же час, тобто 06 листопада 2025 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин в невстановленому для переходу місці вул. Старочумацька у м. Дніпро, на проїзну частину вул. Старочумкацька вийшов пішохід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перетинав її справа наліво, в безпосередній близькості до передньої частини нерухомого вантажного автомобіля «Volvo FH 42 Т» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «Schmitz SCS 24 L - 1362 EB» реєстраційний номер НОМЕР_6 та якого водій міг об?єктивно виявити.

Надалі, водій ОСОБА_4 , проявляючи кримінальну протиправну недбалість, допустивши крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, та не виконавши покладені на нього обов?язки, як на водія, не маючи перешкод технічного та фізичного характеру, грубо порушуючи Правила дорожнього руху України, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров?я громадян, поновив рух транспортного засобу, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам

автомобіля «Volvo FH 42 Т» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «Schmitz SCS 24 L - 1362 EB» реєстраційний номер НОМЕР_7 , на пішохода ОСОБА_6 , який у момент поновлення руху автомобіля «Volvo FH 42 Т» реєстраційний номер НОМЕР_8 , перебував на смузі його руху, з послідуючим наїздом та переїздом пішохода ОСОБА_6 переднім лівим колесом автомобіля «Volvo FH 42 Т» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Своїми діями водій вантажного автомобіля «Volvo FH 42 Т» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «Schmitz SCS 24 L - 1362 ЕВ» реєстраційний номер НОМЕР_9 , ОСОБА_4 , грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3 (б), 10.1 Правил дорожнього руху України, якими передбачено: п. 1.3.: «Учасники дорожного руху зобов`язано знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»; п. 1.5.: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров?ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; п. 2.3.: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язаний: 6) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п. 10.1.: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху». Порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 знаходиться у причинному зв?язку з настанням дорожньо- транспортної події, внаслідок якої пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла: по одному садну у лівійскроневій ділянці та на спинці носу; непрямі переломи 4-5-го ребер ліворуч по середньо-ключичній лінії, без ушкодження пристінкової плеври, з темно- червоними крововиливами у навколишні м?які тканини; прямий перелом 12-го ребра ліворуч по лопатковій лінії, без ушкодження пристінкової плеври, з темно- червоним крововиливом у навколишні м?які тканини; багатоуламковий перелом правої променевої кістки в середній третині, з крововиливом у м?яких тканинах по зовнішній поверхні правого передпліччя на всьому протязі; крововилив у м?яких тканинах лівого плеча по зовнішній поверхні у нижній третині; перелом тіла правої сідничної кістки з крововиливами у навколишні м?які тканини; згідно наданої медичної документації: обширна рана, від в/3 правої гомілки до кульшового суглобу, по латерально-передній поверхні, з розчаленням та відслойкою шкіри- м?язів- кісток, та пошкодженням судинно нервового пучка.

В рані вільні фрагменти уламків кісток стегна та колінного суглобу. Обширна скальпована рана по тилу стопи з дефектом шкіри, в рані розтрощенні кістки передплесни, плесни та пальців стопи. По задньо-латеральній поверхні правої гомілки від п?яти до підколінної ямки - обширна рана, з розчаленням шкіри, м?язів, та судинно-нервового пучка, розтрощенням кісток лівої гомілки, що у своїй сукупності, мають ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості як небезпечні для життя у моменті заподіяння та приведші до настання смерті.

Смерть ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 настала 06 листопада 2023 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, в реанімаційному відділення КНП «Міська клінічна лікарня N?6» ДМР, від сумісної тупої травми тіла із переломами кісток скелету, яка ускладнилась шоком.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав у повному обсязі, суду показав, що їхав на Інтерпайп. На вул. Байкальській зупинився перед автобусом коли переїжджав перехрестя, пішохода не помітив, оскільки він був у сліпій зоні. Після наїзду відразу викликав швидку та поліцію. Вину визнав у повному обсязі, шкоду потерпілій відшкодував . На теперішній час у потерпілої претензій до обвинуваченого не має. Щиро кається.

Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про розгляд справи у порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні також зазначили, що справу можливо розглядати в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Також захисником у судовому засіданні було заявлено клопотання про доручення персоналу пробації а саме: Харківському районному відділу №3 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області, скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

06.04.2026 року до Індустріального районного суду м. Дніпра надійшла досудова доповідь Харківського районного відділу №3 філії ДУ «Центр пробації» в Харківської області відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , в якій зазначено, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується з позитивного боку, офіційно працює в ТОВ «Саноіл» на посаді водія вже понад 39 років, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває. Протягом останнього року ОСОБА_4 зарекомендував себе з найкращої сторони як фахівець, брав активну участь в перевезеннях гуманітарних, та інших важливих вантажів для функціонування економіки та обороноздатності, в колективі користується повагою та авторитетом.

Оскільки учасниками процесу не оспорювалися фактичні обставини справи, а судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, при цьому у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, тому, вислухавши думку учасників процесу та роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має міцні соціальні зв`язки.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 не встановлено.

Підстав для застосування ст.69 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, конкретних обставин скоєння злочину, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.286 КК України без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

З огляду на дискреційні повноваження, суд вправі звільнити особу від відбування призначеного покарання з випробуванням за наявності для цього підстав.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи з цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

За таких обставин, а також враховуючи, що ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення розкаявся, активно прияв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завданий збиток, з огляду на принцип індивідуалізації та домірності (пропорційності) покарання, який полягає, зокрема у адекватності застосованого заходу примусу та скоєного діяння, суд доходить висновку, що в даному конкретному випадку реальне відбуття ним покарання у виді чотирьох років позбавлення волі буде непропорційним відносно вчиненого ним злочину, а мета покарання може бути досягнута без ізоляції ОСОБА_4 від суспільства, проте в умовах контролю за його поведінкою зі сторони державних органів.

Таким чином суд вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі із випробуванням, з покладенням обов`язків, передбаченими ст.76 КК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати за проведення експертизи, у розмірі 5348 грн 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.349,370,373,374,376,394 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавленням права керування транспортним засобом.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати у розмірі 5348 грн (п`ять тисяч триста сорок вісім) грн 40 коп.

Арешт накладений слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпра від 17.11.2025 року на автомобіль марки «Volvo FH 42 T» р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «Schmits SCS 24 L 1362 EB» р.н. НОМЕР_10 - скасувати.

Речові докази: автомобіль марки «Volvo FH 42 T» р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «Schmits SCS 24 L 1362 EB» р.н. НОМЕР_10 -повернути власнику за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

.

Суддя ОСОБА_1