Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №211/447/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/447/26

Провадження № 2-о/211/107/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 травня 2026 року

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Костенко Є.К.,

присяжних: Хочиної С.В., Хачатурової Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Гоєнко Т.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання особи безвісно відсутньою, -

ВСТАНОВИВ:

Представник заявниці звернулася до суду із зазначеною заявою, в якій просив визнати безвісно відсутнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що заявниця та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 06.12.2003 та мають двох синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_3 є громадянином рф. У лютому 2022 року ОСОБА_3 перетнув державний кордон на виїзд до рф, з квітня 2023 року будь який зв`язок з ним втратився і до теперішнього часу більше не повернувся, зі своєю родиною зв`язок не налагодив. 08.10.2025 заявниця звернулася до ВП №1 КРУП ГУНП у Дніпропетровській області за фактом зникнення безвісті свого чоловіка та встановлення його місцезнаходження. Факт визнання безвісно відсутнім ОСОБА_3 потрібен для оформлення пенсії дітям у зв`язку із втратою годувальника, інших соціальних виплат, розірвання шлюбу, тому заявниця змушена звернутися до суду із зазначеною заявою.

26.01.2026 заяву було залишено без руху.

05.02.2026 заява була прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами окремого провадження у складі одного судді та двох присяжних, задоволено клопотання про витребування доказів та про допит свідків.

26.02.2026 до суду надійшли докази, витребувані від ОСББ "Незалежності України 33".

Заявниця та її представник у судовому засіданні заяву підтримали, просили її задовольнити, додатково пояснила, що визнання чоловіка безвісно відсутнім необхідно для вирішення питання щодо утримання квартири, яка оформлена на ОСОБА_3 , а фактично нею користується заявниця та їх діти. В останнє судове засідання не з`явилися, просили закінчувати розгляд справи без їх участі.

Заінтересовані особи про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, клопотань, пояснень до суду не надали.

У зв`язку з неявкою в осстаннє судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши заяву, заслухавши обґрунтування заявниці та її представника, дійшов висновку, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення вимог заяви по суті, що заява про визнання особи безвісно відсутньою підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно зі статтею 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає у порядку окремого провадження також справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою (пункт 3 частини 2 статті 293 ЦПК України).

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 06.12.2003 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації громадянського стану Саксаганського районного управління юстиції м. Кривого Рогу.

Відповідно до паспорту, виданого 18.03.2002 Пойковським ПВС Нафтоюганського р-ну Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області, ОСОБА_3 є громадянином російської федерації.

Заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Довгинцівським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №912 від 06.12.2006, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Довгинцівським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №250 від 07.06.2017.

Згідно з актом про встановлення мешканців від 06.10.2025 за адресою: АДРЕСА_1 з грудня 2003 року по лютий 2022 року мешкав ОСОБА_3 з родиною, до складу якої входили окрім нього: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . З лютого 2022 року за вказаною адресою проживають лише: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , місцезнаходження ОСОБА_3 не відоме. Аналогічні відомості підтверджуються заявою голови ОСББ "Незалежності України 33", яка надійшла до суду в процесі витребування доказів.

Відповідно до довідки Відділення поліції № 1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 29.10.2025 встановити місцезнаходження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України не вдалося, згідно з обліками ІП "Аркан" ДПС України, встановлено, що ОСОБА_3 у січні 2022 року перетнув держанвий кордон у напрямку "виїзд" до "рф" та на тепрішній час зворотнього перетину немає.

У судовому засіданні у якості свідка була допитана мати ОСОБА_3 . ОСОБА_7 , яка зазначила, що 13-14 січня 2022 року її син виїхав на заробітки до м. Нафтоюганськ у рф. Вона регулярно спілкувалася з сином, коли почалася війна, він хотів поврнутися додому, але мав паспорт та громадянство рф, також не мав достатньої кількості грошей на зворотню дорогу. До 2023 року вони регулярно спілкувалися. Останній раз ОСОБА_3 надіслав кошти у травін 2023 року на деньнародження молодшому сину. В останніх розмовах зазначав, що хоче повернутися додому, має конфлікти з росіянами на тлі позицій щодо повномасштабного вторгнення, боявся за своє життя. З травня 2023 року на зв`язок більше не виходив, по теперішній час його місцезнаходження їй не відоме.

Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється ЦПК України.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до статті 43 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місті її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. При визнані фізичної особи безвісно відсутньою настають правові наслідки, визначені статтею 44 ЦК України.

Згідно зі статтею 306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визначити фізичну особу безвісно відсутньою, обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи.

Таким чином, з аналізу вказаних правових норм, для визнання фізичної особи безвісно відсутньою слід встановити кілька юридичних фактів у їх сукупності, а саме: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання (тобто за місцем реєстрації) протягом тривалого часу; 2) відсутність відомостей про місце знаходження такої особи в місці її постійного проживання і неможливість їх одержання усіма доступними способами та вжитими заходами; 3) закінчення одного року з моменту одержання останніх відомостей про місце перебування даної особи; 4) визнання причин, через які заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, юридично поважними.

Разом з тим, сама по собі тривала відсутність особи за місцем проживання або реєстрації не може бути підставою для визнання такої особи безвісно відсутньою, оскільки безвісна відсутність є засвідчений у судовому порядку факт довготривалої відсутності фізичної особи в місці свого проживання, якщо не вдалося встановити місця її перебування.

За своїм змістом стаття 43 ЦК України передбачає з`ясування місця постійного проживання особи на час її зникнення, заходів, які приймав заявник для встановлення місця знаходження особи, щодо якої ставиться питання про визнання безвісно відсутньою, та чи були вичерпані усі можливості для її знаходження.

Визнання особи безвісно відсутньою має широке коло правових наслідків, тому мають бути вжитті всі заходи для з`ясування обставин зникнення особи, заходи щодо її розшуку.

Процес розшуку безвісно відсутніх осіб регулюється такими нормативно-правовими актами законодавчого рівня, як Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Закони України «Про Національну поліцію» та «Про оперативну-розшукову діяльність».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17 зроблено висновок: безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер. Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи або з дня, визначеного відповідно до частини 2 статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі, мають двох дітей. Відповідно до наданих суду жокументів та враховуючи показання свідка, було встановлено, що ОСОБА_3 у січні 2022 року залишив місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 та виїхав на заробітки до рф. З травня 2023 року з усіма ченами його родини спілкування припинилося, з цього часу жодних відомостей про його місцезнаходження невідомо, правоохоронні органи також не виявили інформації про його перебування на території України.

Заявником, при зверненні до суду, вказано легітимну мету визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісно відсутнім, яка полягає у необхідності оформлення виплат на утримання їх спільних дітей та вирішення питання щодо збереження належного йому майна.

Таким чином, враховуючи відсутність відомостей протягом року за місцем останнього відомого місця проживання ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявниці та наявність підстав для визнання останнього безвісно відсутнім, оскільки факт зникнення останнього підтверджується доказами, що не викликають сумнівів у своїй допустимості та достовірності, які суд приймає до уваги, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та ніким не спростовуються.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити, що у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою, або іншою заінтересованою особою в порядку статті 309 ЦПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі статей 43 ЦК України, керуючись статтями 2, 3, 4, 7, 12, 19, 76-83, 95, 211, 223, 258-259, 263-265, 268, 273, 305, 307-309, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання особи безвісно відсутньою - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, безвісно відсутнім.

Роз`яснити положення частини 1 статті 309 ЦПК України, згідно з якими у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 11.05.2026.

Суддя Костенко Є. К

Присяжні Хочина С.В.

Хачатурова Н.В.