Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №754/11579/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/2355/26

Справа №754/11579/25

РІШЕННЯ

Іменем України

06 травня 2026 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайлус ЮА» про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Стайлус ЮА» про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 18.06.2025 року він придбав в інтернет-магазині «Stylus.ua» електрогриль «Magio MG-356». Під час першого використання вказаного приладу він виявив низку серйозних недоліків, зокрема: сильне виділення диму та запаху паленого пластику; плавлення пластикових елементів корпусу та його розпадання (осипались елементи); відсутність заявленої функції зворотного відліку часу; люфт панелі керування; істотний нагрів кабелю живлення. Зазначені дефекти становлять загрозу для життя і здоров`я його і його родини. З метою з`ясування причин він самостійно відкрив верхню кришку пристрою, де виявив деформацію та сліди оплавлення пластикових елементів, а також відшарування та осипання пластика. 18.06.2025 року одразу ж після невдалої спроби використання придбаного приладу він звернувся до продавця по номеру телефона зазначеному в розділі "Контакти" на сайті https://stls.store/uk/contacts.html де представники інтернет-магазину «Stylus.ua» йому відповіли про необхідність проведення діагностики в сервісному центрі. 19.06.2025 року він звернувся до продавця по e-mail. Намагаючись дійти консенсусу в його питані він пропонував продавцю здійснити обмін на інший гриль. Він відвіз гриль в сервісний центр продавця за їх вимогою. Згодом, після марних спроб дійти компромісу він звернувся з вимогою розірвати договір купівлі-продажу та повернути сплачені ним кошти за товар на що продавець відмовив йому у поверненні коштів, посилаючись на факт ремонту.

Позивач зазначає, що продавець не надав жодного письмового підтвердження виконаного ремонту чи експертизи, до того ж свідомо уникав надання детальної інформації по ремонту, а замість заміни пошкоджених частин корпусу, частину сколів залишено та більше того з`явилось нове ушкодження (дірка в корпусі, заклеєна скотчем), що видно на фото. На думку позивача, стан пристрою після «ремонту» непридатний для безпечного використання. Він купував товар як новий і не має бажання користуватися небезпечним, пошкодженим електрообладнанням зі споживчою потужність більше 2000 Ватт. 16.07.2025 року ним також була подана скарга по даному випадку до Держпродспоживслужби. На момент подання позовної заяви товар і його кошти знаходяться у продавця.

Посилаючись на викладене, а також на те, що неодноразові спроби врегулювати спір в позасудовому порядку не дали результатів, позивач просить розірвати договір купівлі-продажу між ним та інтернет-магазином «Stylus.ua» (ТОВ «Стайлус ЮА») від 18.06.2025 року на електрогриль «Magio MG-356», стягнути з відповідача в його користь суму сплачених коштів в розмірі 4072,00 грн., а також стягнути моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 21.07.2025 року позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 22.07.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

22.08.2025 року до суду надійшов відзив представника відповідача Сіренко В.С. на позовну заяву. У даному відзиві представник відповідача заперечує проти позовних вимог, вказуючи на те, що маркетплейс stylus.ua - веб-сайт в мережі Інтернет, ідентифікований веб-адресою: https://stls.store/ua/, на якому здійснюється пропонування товару продавцями, за допомогою якого користувач має можливість здійснити покупку бажаного товару. На вказаній платформі різні фізичні особи - підприємці та юридичні особи розміщують свої повідомлення про продаж товару (електронної техніки та інших товарів). Все що робить платформа, так це пересилає замовлення до продавців товару, які при продажу такого товару виплачують адміністратору сайту - ТОВ «Стайлус ЮА» комісійну винагороду. ТОВ «Стайлус ЮА» не є продавцем (постачальником) товарів, а є лише адміністратором маркетплейсу stylus.ua. Пункти видачі «STYLUS» є стаціонарним місцем приймання, зберігання та видачі товарів/відправлень замовлених у різних постачальників (продавців) на маркетплейсі stylus.ua. Згідно із договором публічної оферти, яка розміщена на сайті https://stylus.ua/, адміністратор сайту не несе відповідальність за зобов`язання постачальників маркетплейсу https://stylus.ua/ та інших ресурсів. Позивач до позовної заяви не надав належних доказів, що відповідач був або є власником товару, зазначеного у талоні - замовленні, а у тексті талону - замовлення не зазначено, що відповідач є стороною, що передає товар, а позивач стороною, що отримує товар. Також, в матеріалах справ відсутні докази, які б свідчили про те, що придбаний товар має істотні недоліки.

З урахуванням наведеного, представник відповідача вважає, що позивач до позовної заяви не надав жодних доказів, які б підтверджували виникнення між позивачем та відповідачем договірних відносин щодо купівлі - продажу товару, зазначеного у талоні - замовленні № 4 208 121 від 19.06.2025 року та документів щодо оплати вказаного товару позивачем на рахунок відповідача. Відтак, вимога розірвання договору купівлі - продажу товару є безпідставною, оскільки такий договір не було укладено між позивачем та відповідачем. Відповідач не є власником, постачальником чи продавцем товару, який було придбано на маркетплейсі https://stls.store/ua/. Також, відповідач не є сервісним центром, до якого звернувся позивач щодо заміни чи обміну товару. Таким чином, ТОВ «Стайлус ЮА» є неналежним відповідачем по цій справі, оскільки він не повинен відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. З огляду на викладене вище, між позивачем та відповідачем відсутні будь-які зобов`язання, а відтак відповідачем не порушено прав позивача.

Посилаючись на викладені обставини, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

23.03.2026 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив представника відповідача. У даній відповіді позивач заперечує проти тверджень відповідача, що він не є продавцем товару, а лише адміністратором маркетплейсу, оскільки замовлення товару здійснювалось через сайт відповідача, отримання товару відбулось у пункті видачі, який функціонує під брендом Stylus, оплата товару була здійснена при отриманні (накладений платіж), а всі комунікації (прийняття претензії, направлення товару на діагностику, повернення після "ремонту") здійснювались саме через відповідача. Крім того, на сторінці товару відсутня інформація про будь-якого іншого продавця, що вводить споживача в оману та створює обґрунтоване переконання, що саме відповідач є продавцем, а в процесі електронного листування по e-mail зі сторони представників відповідача не було зазначено про те, що ТОВ «Стайлус ЮА» не являються продавцем.

Позивач стверджує, що ним надано всі належні докази придбання товару, а також що придбаний товар має істотний недолік. Він не погоджувався на ремонт як спосіб усунення недоліків, а вимагав повернення коштів. Після "ремонту": дефект не усунутий; товар повернуто в гіршому стані; наявні додаткові механічні пошкодження (зафіксовані фото). Відповідач не надав жодного акту виконаних робіт або доказів належного ремонту.

Позивач зауважив і щодо введення відповідачем споживача в оману, оскільки відсутність інформації про реального продавця на сторінці товару порушує ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», позбавляє споживача можливості ідентифікувати продавця, а також перекладає відповідальність на відповідача як на особу, що здійснює реалізацію товару. З урахуванням наведеного позивач вважає, шо відзив відповідача зводиться виключно до спроби уникнути відповідальності шляхом формального заперечення статусу продавця, в той час, як фактичні обставини справи підтверджують, що саме відповідач прийняв оплату і передав товар, а також здійснював подальше обслуговування.

Посилаючись на викладене, позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання позивач не з`явився, у відповіді на відзив просить розглядати справу в його відсутність.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, в судове засідання не з`явилась, у відзиві просить розглядати справу в її відсутність за наявними матеріалами.

Враховуючи обставини справи, наявність відзиву та відповіді на відзив, достатність часу для реалізації сторонами своїх прав на захист, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 18.06.2025 року позивач ОСОБА_3 придбав в інтернет-магазині «Stylus.ua» електрогриль «Magio MG-356» за ціною 4072,00 грн., що підтверджується чеком про проведення оплати від 18.06.2025 року та талоном замовлення № 42-8121 від 19.06.2025 року.

19.06.2025 року позивачем було надіслано на електрону адресу відповідача info@stylus.ua заяву про те, що після першого використання пристрою було виявлено суттєвий дефект, а саме: внутрішня пластикова поверхня корпусу розплавилась і почала лущитись, виділяючи багато диму, запах горілого пластику, з елементів грилю почали випадати чорні шматки пластику, в зв`язку із чим він просив підтвердити наявність браку та здійснити повернення коштів за товар неналежної якості.

20.06.2025 року позивач передав товар на діагностику можливості проведення гарантійного обслуговування, що підтверджується актом сервісного центру «Фікстер» № *2506201001*.

Також, 20.06.2025 року позивач надіслав на електрону адресу відповідача info@stylus.ua заяву про те, що обмін на такий самий гриль для нього є неприйнятним варіантом і його влаштує або повернення коштів або обмін у магазині відповідача з його доплатою на інший електрогриль за умови можливості такого обміну у найближчі терміни до 4 днів, не чекаючи заключення експертів.

14.07.2025 року відповідачем на електронну адресу позивача надано відповідь, в якій повідомлено про те, що встановлено, що товар має сліди використання, а також що не встановлено, що заявлений недолік електрогрилю має істотний характер, а також про те, що на день надання відповіді здійснено безоплатне усунення заявленого позивачем недоліку пристрою, в результаті чого електрогриль знаходиться в справному стані, недолік був усунутий та є на момент видачі справним товаром належної якості.

В той же день, 14.07.2025 року, позивачем направлено відповідачу заяву, в якій він вказує, що не давав згоди на ремонт електрогрилю та чітко заявляв про намір повернути кошти за товар через виявлений недолік, що проявився під час першого використання, який свідчить про небезпечність використання товару. Позивач зазначив, що не порушував конструкцію товару, а відкрив корпус з метою безпечної перевірки джерела диму - після припинення роботи пристрою, що не є втручанням в роботу пристрою і не спричинило пошкоджень, а також не знімає з продавця відповідальності за якість товар. При цьому позивач повторно вимагав розірвання договору купівлі-продажу та повернення коштів у розмірі повної вартості товару.

15.07.2025 року у електронному листуванні відповідач повідомив позивача про те, що дефект усунуто, пристрій працює коректно, а товар знаходиться на видачі.

15.07.2025 року позивач надіслав відповідачу заяву, в якій вимагав відповіді на ряд питань щодо технічного стану пристрою, вказавши, що без отримання розгорнутої відповіді на кожне з питань він не буде.

На вказану заяву 15.07.2025 року відповідачем надано відповідь, що відбулась зміна плати керування, а при отриманні пристрою буде надано гарантійний талон із відміткою, що саме було відремонтовано. Після ремонту пристрій було протестовано та фото із станом було надано раніше.

15.07.2025 року позивач направив відповідачу заяву, в якій вказав, що в цей день він особисто здійснив огляд електрогрилю в сервісному центрі після ремонту та виявив, що поплавлені елементи корпусу не замінені, корпус пошкоджено додатково, відсутня будь-яка офіційна документація з описом виконаних робіт, а єдина виправлена деталь - плата керування жодним чином не усуває проблему потенційно небезпечного нагрівання пластикового корпусу та задимлення, а також перегріву кабелю живлення, що становить потенційну небезпеку. З урахування цього позивач вважав, що товар не приведено у належний стан, а здійснені маніпуляції не усунули істотний недолік, який виник не з його вини, а також ризик подальшого ушкодження здоров`я через перегрів/задимлення/дефекти корпусу. На думку позивача, товар після ремонту не відповідає критеріям безпечного користування, його стан не відповідає стану нового товару. В зв`язку із цим, а також оскільки його намагання врегулювати ситуацію взаємовигідним шляхом також не отримали схвального рішення, позивач відмовився від подальшого листування з відповідачем.

Вирішуючи спір по суті, суд керується наступними нормами права.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» установлено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ст. 4 ч. 1 цього Закону України, споживачі під час придбання задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Згідно з положеннями ч. 5 цієї статті, виробник (виконавець) зобов`язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва - протягом строку служби, в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.

Пунктом 6 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної складних побутових заміни технічно товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1251 від 28.11.2023 передбачено, що продавець (сервісний центр) за зверненням споживача про необхідність усунення недоліку в товарі проводить безоплатно для споживача діагностику такого товару з метою виявлення недоліку. У разі виявлення недоліку, який виник з вини виробника (продавця), товар підлягає гарантійному ремонту в установлений строк.

Згідно з п. 7 Порядку у разі коли за результатами проведення діагностики не виявлено недоліку в товарі або з`ясовано, що недолік виник не з вини виробника (продавця), споживачеві надається підтвердний документ в паперовій або електронній формі.

У разі необхідності проведення під час гарантійного строку експертизи товару така експертиза проводиться відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар. При цьому, у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків товару споживач має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, споживач має право вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміну товару на такий же товар або на аналогічний.

Продавець, виробник зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором (п. 12 ч. 1ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно ч. 14 ст. 8 цього Закону визначено, що вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені ч. 1 цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

Згідно ч. 3 ст. 8 цього Закону, вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених ч. 1 цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену цією ж частиною.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 8 вищевказаного Закону за наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості - протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін. Під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості, ціна на який змінилася, перерахунок вартості не провадиться.

Згідно з положенням, передбаченим ст. 81 ЦПК, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При вирішенні спорів про захист прав споживачів слід враховувати, що тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання, в тому числі й за спричинену шкоду, лежить на продавцеві (виробникові).

До фактів, які підлягають доказуванню у справах про захист прав споживачів, насамперед, слід віднести: чи мало місце придбання продукції (замовлення послуги); чи надавалась інформація про товар (послугу) і яка саме; відомості про властивості товару та відповідність їх потребам споживача та вимогам встановлених нормативів; чи мало місце використання товару; чи мало місце заподіяння шкоди, що завдана життю, здоров`ю або майну споживача.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зі ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 07.10.2020 у справі № 705/3876/18, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

У п. 40 постанови від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16 Велика Палата Верховного Суду прийшла до правового висновку, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Зважуючи доводи сторін в частині належності відповідача суд зазначає, що доводи представника відповідача про те, що ТОВ «Стайлус ЮА» є лише «адміністратором маркетплейсу», спростовуються матеріалами справи. На сайті stylus.ua у всіх доступних розділах вказано виключно ТОВ «Стайлус ЮА» як власника та оператора. Також, талон-замовлення видано від його імені, листування та направлення на сервіс - від його імені. За таких обставин споживач обґрунтовано вважав і мав право вважати продавцем саме це товариство (ч. 3 ст. 698 ЦК України, ч. 6 ст. 8 Закону). Внутрішні договори між ТОВ «Стайлус ЮА» та іншими постачальниками не можуть погіршувати становище споживача (ч. 3 ст. 6 Закону «Про захист прав споживачів»). Твердження про відсутність розрахункового документа не впливає на спір, оскільки своїми діями сторона відповідача фактично підтвердила, що відповідає за продаж товару.

З урахуванням наведеного, суд вважає ТОВ «Стайлус ЮА» належним відповідачем у даній справі.

В той же час, судом не встановлено та стороною позивача до матеріалів справи не додано доказів щодо встановлення і підтвердження факту виникнення недоліків чи істотних недоліків товару, як і висновків про те, що такі недоліки або істотні недоліки виникли з вини саме продавця товару, а не покупця в процесі експлуатації.

З листування між сторонами вбачається, що позивач передав товар на діагностику, заперечень проти ремонту не висловив, в листі від 15.07.2025 року після проведення ремонту вказав, що забирати товар без відповіді на певні його питання не буде. В подальшому після огляду товару в сервісному центрі без проведення перевірки працездатності товару та встановлення усунення недоліків відмовився від отримання товару та припинив листування з відповідачем.

Таку поведінку позивача суд не вважає послідовною, логічною і такою, що передбачає право на розірвання договору і повернення коштів, оскільки дії позивача свідчать про те, що він віддав електрогриль для діагностики можливості проведення гарантійного обслуговування, погодив строки до 30 днів, а у разі необхідності заміни деталей до 45 робочих днів, в той час, як у листуванні то заперечував проти ремонту та отримання назад електрогрилю, то погоджував на його отримання назад за певних умов.

Як вже зазначалось вище, пунктом 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що недолік це будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем). Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Положеннями п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. Враховуючи вище викладене, у разі виявлення недоліків споживач, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару, а у разі виявлення істотних недоліків: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Слід звернути увагу на те, що необхідною умовою виконання вимог споживача про повернення сплаченої за товар грошової суми є встановлення виключно істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару.

Судом за результатами судового розгляду не встановлено та стороною позивача до матеріалів справи не додано доказів щодо встановлення і підтвердження факту виникнення недоліків чи істотних недоліків товару, як і висновків про те, що такі недоліки або істотні недоліки виникли з вини саме продавця товару, а не покупця в процесі експлуатації.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що придбаний товар має істотні недоліки. Так, позивач віддав товар на діагностику, погодився з термінами, істотного недоліка товару не встановлювалось, електрогрилю здійснено гарантійні ремонтні роботи - заміну деталей. Доказів того, що вказаний прилад після гарантійного ремонту є непридатним до використання або небезпечним чи має будь-які істотні недоліки - не надано, у зв`язку з чим не можуть бути застосовані положення щодо повернення товару і коштів за нього згідно положень ЗУ «Про захист прав споживачів».

З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про розірвання договору купівлі-продажу товару.

Оскільки вимоги про стягнення 4072,00 грн. вартості сплаченого товару та відшкодування 3000,00 грн. моральної шкоди є похідними від вимоги про розірвання договору купівлі-продажу товару, в задоволенні якої судом відмовлено, тому не підлягають задоволенню і похідні вимоги.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами першою статті 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтями 10-13 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані норми діючого законодавства та встановлені у справі докази та обставини, суд вважає, що позивачем не обґрунтовано та не доведено його позовні вимоги, а тому у їх задоволенні належить відмовити. Інші доводи позивача на висновки суду не впливають і підстав для задоволення позовних вимог не дають.

На підставі викладеного, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 258-259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайлус ЮА» про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: