Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №753/4041/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4041/26

провадження № 3/753/1761/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 879361, ОСОБА_1 , будучи особою, яка протягом року піддавалась адміністративному стягненню за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, 17.02.2026 року о 18 год. 30 хв., перебуваючи за місцем свого проживання, виганяв з квартири свою сестру, з якою проживають разом, наносив їй удари, забирав речі, чим вчинив домашнє насильство відносно неї, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

До суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з`явилася, про причини неявки не повідомила. Враховуючи вище зазначені правові норми, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Також, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, за статтею 173-2 КУпАП, на особисту участь у розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним. Законом визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за статтею 173-2 КУпАП не належить до цих випадків.

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (2005 р.), у силу вимог параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.

При цьому справа не є складною ні в правовому, ні у фактичному аспекті.

Крім того, клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в тому числі із використанням власних технічних засобів, до суду не надходило.

Враховуючи викладене, з метою дотримання вимоги розумного строку відповідно до статті 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю можливим розглядати справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи прихожу до висновку про те, що провадження у справі підлягає закриттю виходячи з наступних підстав.

Так, положеннями статті 173-2 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення домашнього насильства, - тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

У той час, як під конфліктом/сваркою необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Виникнення конфлікту/сварки залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

Тобто, факт вчинення конфлікту/сварки, навіть між особами, визначеними Законом, сам по собі не може свідчити про факт скоєння насильства.

Із письмового пояснення ОСОБА_2 вбачається, що її рідний брат, ОСОБА_1 , 17.02.2026 року прийшов додому та почав її бити по обличчю багато разів, плював їй в обличчя, пошкодив її речі, намагався забрати та викинути її взуття, виганяв з дому.

Разом із тим, відповідно до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, ОСОБА_2 вказала, що відсутня потреба у СМЕ.

При цьому потерпіла ОСОБА_2 на розгляд справи не з`явилась, у зв`язку з чим, суд позбавлений можливості перевірити її показання та підтвердити обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Із письмового пояснення ОСОБА_1 вбачається, що 17.02.2026 року, його сестра, ОСОБА_2 , сама почала провокувати конфлікт. Зі слів ОСОБА_1 , будь-яких протиправних дій стосовно сестри з його боку вчинено не було. У поясненні ОСОБА_1 також зазначає, що аби не провокувати та не продовжувати конфлікт, він зібрав свої речі та покинув приміщення квартири.

На підставі вищевикладеного, приходжу до висновку про наявний сімейний та побутовий конфлікт між особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , і тому вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про вчинення ОСОБА_1 насильства в сім`ї, умисний характер дій останнього, а також наслідків у вигляді завдання шкоди психічному або фізичному здоров`ю потерпілої, що свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.

При цьому матеріали справи, крім протоколу, інших доказів про те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, не містять. Дані рапорту, долученого до матеріалів справи, також не містить будь-якої інформації, яка би підтверджувала, що саме 17.02.2026 року заявнику було спричинено шкоду фізичному чи психічному здоров`ю, а лише вказує про факт реагування на виклик працівників поліції.

Саме по собі складення протоколу про адміністративне правопорушення, за відсутності даних на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення, не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд вважає, що провадження у справі необхідно закрити.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення не накладається, підстав для стягнення судового збору на підставі п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП не вбачається.

Керуючись ст. ст. 173-2 ч. 3, 247, 283-285 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя