Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №521/19392/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

15.04.26

Справа №521/19392/25

Провадження №2-о/521/73/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Роїк Д.Я.

секретаря судового засідання Каліній П.О.

розглянувши у порядку окремого позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Хаджибейська районна адміністрація Одеської міської ради, Одеська міська рада, Комунальне підприємство «Міське агентство з приватизації житла» про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 адвокат Фірсов В.Д. звернувся до Хаджибейського районного суду м. Одеси із заявою, відповідно до якої просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт проживання ОСОБА_1 з 2010 року за адресою АДРЕСА_1 без реєстрації місця проживання.

Заява обґрунтована наступним:

ОСОБА_1 фактично проживає без реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1 з 2010 року.

На підтвердження факту проживання особи за вказаною адресою Заявником було надано наступні докази:

-Акт про підтвердження фактичного місця проживання, який складений у присутності та підписаний свідками: ОСОБА_2 (Адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (Адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (Адреса: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 (Адреса: АДРЕСА_5 ), засвідчений Головою КП ЖКС "Хмельницький" ОСОБА_8 та в. о. начальника дільниці № 2 КП ЖКС "Хмельницький" ОСОБА_9.

-Показання свідків ОСОБА_4 (Адреса проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 (Адреса проживання: АДРЕСА_5 ).

-Матеріали особової справи учня, що міститься в Одеському ліцеї №45 (колишня ЗОШ № 45) Одеської міської ради, в якій зафіксовано адресу фактичного проживання Заявника за спірною адресою на період навчання.

-Амбулаторна карта, заведена у Комунальному некомерційному підприємстві "Центр первинної медико-санітарної допомоги №16" Одеської міської ради на ім`я Заявника, в якій вказано адресу фактичного проживання Заявника за спірною адресою.

-Декларація №0001-Н76М-Е210 від 12.06.2025 р. про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу.

-Розрахункові книжки та квитанції про оплату комунальних послуг, в яких зазначено фактичне постійне проживання заявника з батьками (в період неповноліття Заявника) за спірною адресою з 2010 року.

-Платіжні інструкції з оплати комунальних послуг Заявником.

-Витяг з реєстру територіальної громади про зареєстроване місце проживання Заявника за адресою АДРЕСА_1 від 25.08.2025 року.

-Довідка КП "ЖКС "Хмельницький" №35 від 23.02.2026 року про відсутність у Заявника заборгованості зі сплати комунальних платежів.

-Довідка Національного університету "Одеська морська академія" № 241 від 09.08.2021 року про те, що Заявник зарахований до університету на денну форму навчання з 09.08.2021 року

Ухвалою Хаджибейського районного суду м Одеси від 19.12.2025 року Судом відкрито провадження по справі, призначено розгляду справи в порядку окремого провадження на 22 січня 2026 року на 10 годину 40 хвилин.

Судом задоволено клопотання Заявника про витребування доказів, витребувано у Одеського ліцею № 45 Одеської міської ради (ЄДРПОУ 25428383, адреса : 65085, м. Одеса, вул. Літакова, 5) копію особової справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

03.01.2026 року на виконання ухвали про витребування, від Одеського ліцею № 45 Одеської міської ради до суду надійшли копії особової справи № Ф-45, заяви від ОСОБА_6 про зарахування ОСОБА_1 до 1 класу, заяви від ОСОБА_7 про зарахування ОСОБА_1 до 8 класу ЗОШ № 45, копія свідоцтва про народження ОСОБА_1

22.01.2026 року судове засідання було відкладено на 11.02.2026 року о 13 год 00 хв.

У судовому засіданні 11.02.2026 року представник Заявника підтримав заявлені вимоги. Заінтересована особа Хаджибейська районна адміністрація Одеської міської ради не з`явилась, була належним чином повідомлена.

В судовому засіданні було допитано свідків ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_4 ) та ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_5 ), які підтвердили обставини, що свідчать про фактичне проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 з 2010 року.

В судовому засіданні 11.02.2026 року Судом було залучено заінтересованих осіб, а саме Одеську міську раду та Комунальне підприємство «Міське агентство з приватизації житла» у зв`язку з тим, що рішення по справі може впливати на їх права. Розгляд справи відкладено до 24.03.2026 року.

20.03.2026 року до Суду надійшли письмові пояснення від представника Заявника, в яких повідомлено про додаткові обставин, які свідчать про постійне проживання Заявника за адресою АДРЕСА_1 , а саме обставини проживання Заявника як неповнолітнього з батьками за спірною адресою та обставин оплати Заявником комунальних послуг за адресою фактичного проживання.

24.03.2026 року за заявою представника Заявника судове засідання було відкладено на 15.04.2026 року у зв`язку з необхідністю повідомлення заінтересованих осіб.

07.04.2026 року від представника Заявника надійшла Заява про проведення судового засідання 15.04.2026 р. о 11:00 без участі Сторони Заявника.

15.04.2026 року заінтересовані особи в судове засідання не прибули, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, а також врахувавши пояснення свідків, допитаних у судовому засіданні, суд дійшов висновку про доведеність факту постійного проживання заявника за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації місця проживання.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно частини 2 статті 293 ЦПК України, серед іншого, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно частини 3 статті 43 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Частиною 1 статті 318 Глави 6 про розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення ЦПК України встановлено, що у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Заявник звернувся до суду для встановлення факту проживання за спірною адресою без реєстрації місця проживання з метою подальшої реалізації права на приватизацію кімнати в гуртожитку за адресою АДРЕСА_6 .

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на повагу до житла.

У статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з частиною третьою статті 9 Житлового Кодексу України (положення якого залишаються чинними для спірних правовідносин), громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" громадяни та члени їхніх сімей, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до цього Закону за рішенням місцевої ради.

Приватизація жилих приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та прийнятих відповідно до нього нормативно-правових актів з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 15 ст. 1-1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" проживання у гуртожитку протягом тривалого часу - проживання у гуртожитку постійно сукупно п`ять і більше років.

Таким чином, встановлення факту постійного проживання (понад 5 років) Заявника за спірною адресою породжує право Заявника на приватизацію житла, відповідно до ст. 47 Конституції України та ст. 4 ЗУ "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Відповідно ст. ст. 76, 77, 78 ЦПК України - доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (постанова Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 917/549/20).

У постанові від 12 травня 2021 року у справі № 220/1582/20 Верховний Суд визначив, що у справах про встановлення факту, що має юридичне значення, в оцінці доказів необхідно бути гнучкими, розуміти складні життєві обставини, які змушують заявників звертатись до суду з метою встановлення того чи іншого факту, що має юридичне значення, а рішення суду в такій категорії справ має ґрунтуватися на дотриманні вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності.

У постанові від 17 липня 2024 року у справі № 705/928/23 Верховний Суд зазначив, що у справах про встановлення фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів, суд може брати до уваги всі передбачені законом засоби доказування, серед яких показання свідків, що пояснюється відсутністю письмових доказів, які б посвідчували такі факти.

У рішенні ЄСПЛ BENDERSKIY v. Ukraine (Бендерський проти України) від 15 листопада 2007 року суд застосовує стандарт, який називають «баланс ймовірностей». У рішенні J.K. AND OTHERS v. SWEDEN (Дж.К. та інші проти Швеції) від 23 серпня 2016 року ЄСПЛ вказує, що цей стандарт притаманний саме цивільним справам. Цей стандарт визначає, що фактична обставина є доведеною за умови наявності доказів того, що обставина більш вірогідно сталася, аніж не сталася (вірогідність існування певної фактичної обставини є більшою за 50%). У сучасній судовій практиці також застосовують стандарт, який називається «поза розумним сумнівом», який потребує більш ретельного доведення обставини (наявності більш переконливих доказів), ніж стандарт «баланс ймовірностей». Проте стандарт «поза розумним сумнівом» застосовується лише в кримінальному провадженні, на що звертав увагу Верховний Суд у постанові від 11 липня 2018 року по справі № 668/9918/13-ц33. Справи окремого провадження щодо встановлення факту постійного проживання є специфічними у тому сенсі, що перелік потенційних доказів залежить від життєвих обставин заявника.

Так, Заявником було надано до Суду докази, що у своїй сукупності та взаємозв`язку, з урахуванням життєвих обставин Заявника, підтверджують факт постійного проживання за адресою АДРЕСА_1 без реєстрації місця проживання у період з 2010 року до 25.08.2025 року (до дати реєстрації місяця проживання за вказаною адресою).

Зокрема, про всебічні обставини фактичного проживання Заявника (користування приміщенням, сплати комунальних послуг, декларування фактичного місця проживання в офіційних документах тощо) за відповідною адресою свідчать наступні докази:

Посвідчений уповноваженими посадовими особами КП ЖКС «Хмельницький» акт про підтвердження фактичного місця проживання, складений за участю осіб, які мешкають у будинку за адресою АДРЕСА_6 та підписаний відповідними мешканцями як свідками.

Показання свідків ОСОБА_4 (Адреса проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 (Адреса проживання: АДРЕСА_5 ), які в судовому засіданні повідомили Суду про всебічні обставини проживання Заявника за спірною адресою (зокрема, користування житловим приміщенням, веденням побуту в житловому приміщенні, регулярним користуванням прибудинковою територією, навчанням в найближчій від спірної адреси школі тощо). Показання свцдківє послідовними, взаємоузгодженими та не суперечать іншим доказам у справі. Зміст таких пояснень підтверджує, що заявник фактично проживав за вказаною адресою протягом тривалого часу.

Крім того, обставини проживання заявника за спірною адресою узгоджуються з відомостями, що містяться в документації закладу освіти, де він здобував повну загальну середню освіту, а саме Одеського ліцею № 45 Одеської міської ради.

Також наявні у справі медичні документи підтверджують, що саме спірна адреса була зазначена заявником як місце його проживання у відносинах із закладом охорони здоров`я. Зокрема, такі відомості містяться в амбулаторній карті, відкритій у КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 16» Одеської міської ради, а також у декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, укладеною 22.06.2023 року.

Суд бере до уваги подані розрахункові книжки та документи про оплату житлово-комунальних послуг за тривалий період, починаючи з 2010 року, які стосуються житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Сам по собі факт здійснення оплати батьком заявника не спростовує доказового значення цих документів, оскільки вони підтверджують користування відповідним житлом сім`єю заявника, у складі якої він проживав до досягнення повноліття, а надалі продовжив проживання за цією ж адресою.

Додатково заявником надано КП "ЖКС "Хмельницький" №35 від 23.02.2026 року про відсутність у Заявника заборгованості зі сплати комунальних платежів та підтверджує користування спірним житловим приміщенням після досягнення повноліття.

Суд приймає до уваги ту обставину, що до 14.07.2022 року Заявник був неповнолітній, проживав за спірною адресою разом з батьками на умовах найму та не має і не повинен мати доказів оплати комунальних послуг чи виконувати інші зобов`язання з користування житлом самостійно. В свою чергу, надані до суду докази підтверджують факт проживання Заявника за спірною адресою разом із своєю сім`єю до досягнення Заявником повноліття.

Відповідно до статті 64 Житлового Кодексу України (положення якого діяли на момент оцінки відповідних обставин) члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

В свою чергу, доказів постійного проживання за спірною адресою інших осіб, матеріали справи не містять.

Суд наголошує, що факт реєстрації місця проживання Заявника за спірною адресою 25.08.2025 року сам по собі підтверджує факт постійного проживання за вказаною адресою з моменту реєстрації місця проживання, відтак встановити факт проживання без реєстрації місця проживання можливо виключно до дати реєстрації місця проживання Заявника за відповідною адресою.

За таких обставин суд вважає, що подані докази є належними, допустимими, достовірними, а в своїй сукупності - достатніми для висновку про те, що заявник фактично та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації місця проживання з 2010 року по 25.08.2025 року.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 3, 4, 10, 18, 43, 76-81, 89, 264, 265, 273, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Хаджибейська районна адміністрація Одеської міської ради, Одеська міська рада, Комунальне підприємство «Міське агентство з приватизації житла»; про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити .

Встановити факт, проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 без реєстрації місця проживання у період з 2010 року по 25.08.2025 року .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст Рішення складено 26.04.2026 року.

Суддя: Д.Я. Роїк