Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №947/18747/26 — Київський районний суд м. Одеси

____________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/18747/26

Провадження № 2-о/947/302/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2026 року м. Одеса

Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Скриль Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Остапчук О.Є.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису,

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2026 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла заява від ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, в якій заявник просить суд видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_1 , строком на шість місяців, визначивши наступні тимчасові обмеження, а саме:

- заборонити ОСОБА_1 перебувати в місті колишнього спільного проживання з ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити ОСОБА_1 особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває в місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

- заборонити ОСОБА_1 вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею особисто та через інші засоби і через третіх осіб.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу справу за вказаною заявою розподілено судді Скриль Ю.А.

Заява обґрунтована наступними обставинами.

За вище вказаною адресою я проживаю спільно зі своїм чоловік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час спільного проживання з чоловіком, останній постійно вживає алкоголь, та психотропні речовини, висловлюється нецензурною лайко, систематично вчиняє по відношенню до неї психологічне та фізичне домашнє насильство. У зв`язку з цим, останнім часом між ними суттєво погіршилися взаємовідносини, однак чоловік продовжує проживати у її квартирі, та вчиняти стосовно заявниці домашнє насильство, яке проявляється наступним чином: після вживання алкогольних напоїв та психоактивних речовин, вчиняє сварки, під час яких на її адресу висловлюється грубою нецензурною лайкою, погрожує та навіть кидається до неї в бійку. Такою поведінкою він створює нестерпні умови проживання заявниці.

Заявниця неодноразово зверталась до поліції з приводу домашнього насильства.

Як наслідок, ОСОБА_2 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, зокрема Одеським районним управлінням поліції № 1 ГУНП в Одеській області складені протоколи від 08.07.2025 серії ВАД 461476 за ч.3 ст. 173-2 КУпАП; від 09.07.2025 серії ВАД 461464 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП; від 21.09.2025 серії ВАД 755451 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП; від 18.04.2026 серії ВБА 037691 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Вважає, що вона є особою, яка зазнала домашнього насильства та просить суд застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний припис.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси 06.05.2026 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання 07.05.2026 сторони не з`явились, заявниця у телефонній розмові повідомила про погане самопочуття та просила перенести засідання. Засідання відкладене на 11.05.2026.

Сторони не з`явились, повідомлялись належним чином, зокрема здійсненням телефонних дзвінків на вказані у заяві номери телефонів.

Заявниця подала до суду заяву, відповідально до якої просить розгляди заяву за її відсутності, через стан здоров`я, у зв`язку з чим вимушена звернутись до лікарні.

Заінтересована особа ОСОБА_1 причини неявки суду не повідомив, заяви та клопотання від нього до суду не надійшли.

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності належним чином повідомлени сторін у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК УКраїни, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заяву підлягає задоволенню, зважаючи на такі обставини.

Судом встановлено, що заявниця проживає разом із чоловіком за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з інформацією з Реєстру прав на нерухоме майно від 11.05.2026 № 2718174 та № 2718221, право власності на вказану квартиру за ОСОБА_1 та ОСОБА_1 не зареєстроване.

До матеріалів заяви долучені протоколи, складені інспекторами Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області 08.07.2025 серії ВАД 461476 за ч.3 ст. 173-2 КУпАП; від 09.07.2025 серії ВАД 461464 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП; від 21.09.2025 серії ВАД 755451 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП; від 18.04.2026 серії ВБА 037691 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи та ухвалення об`єктивного та справедливого рішення, шляхом повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, судом встановлено, що упродовж 2025-2026 років ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неодноразово притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних із вчиненням домашнього насильства стосовно заявниці ОСОБА_1 .

Зокрема встановлено, що:

1) Постановою Київського районного суду м. Одеси від 17.03.2025 у справі № 947/7050/25, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні стосовно ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КпАП (17.02.2025, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_1 , а саме: влаштував конфлікт, ображав, принижував, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої), на підставі якої піддано адміністративному стягненню в вигляді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1020 грн. Вказана постанова набрала законної сили 28.03.2025.

2) Постановою Київського районного суду м. Одеси від 17.03.2025 у справі № 947/7057/25, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні стосовно ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КпАП (18.02.2025, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_1 , а саме: влаштував конфлікт, ображав, принижував, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої), на підставі якої піддано адміністративному стягненню в вигляді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1020 грн. Вказана постанова набрала законної сили 28.03.2025.

3) Постановою Київського районного суду м. Одеси від 16.04.2025 у справі № 947/12254/25, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні стосовно ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КпАП, на підставі якої піддано адміністративному стягненню в вигляді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1020 грн. Також його направлено для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяця до Київської районної адміністрації ОМР у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Вказана постанова набрала законної сили 29.04.2025.

4) Постановою Київського районного суду м. Одеси від 05.05.2025 у справі № 947/ 16631/25, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні стосовно ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КпАП (18.04.2026 ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 вчинив відносно дружини ОСОБА_1 , домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме: штовхав, кричав ображав, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої), на підставі якої його піддано адміністративному стягненню в вигляді штрафу 1020 грн.

5) Постановою Київського районного суду м. Одеси від 05.05.2025 у справі № 947/12252/25, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні стосовно ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КпАП (30.03.2024, ОСОБА_1 знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив повторно протягом року домашнє насильство психологічного та психічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_1 , а саме: ображав та вдарив по обличчю, що не спричинило тілесних ушкоджень, внаслідок чого була заподіяна шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої), на підставі якої піддано адміністративному стягненню в вигляді штрафу в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1360 грн. Вказана постанова набрала законної сили 16.05.2025.

6) Постановою Київського районного суду м. Одеси від 19.05.2025 у справі № 947/13620/25, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні стосовно ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КпАП (14.04.2025, ОСОБА_1 , який вже був підданий адміністративному стягненню за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив повторно протягом року домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини, ОСОБА_1 , а саме: ображав та вдарив по голові, що не спричинило тілесних ушкоджень, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої (протокол від 14.04.2025 серії ВАД 704304), 15.04.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини, ОСОБА_1 , ображав образливими словами, кидався в бійку, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, тим самим вчинив повторно протягом року порушення, передбачене ч.1 ст.173-2, будучи підданим адміністративному стягненню (протокол від 25.04.2025 серії ВАД 707530)), на підставі якої його піддано адміністративному стягненню в вигляді штрафів по 1190 грн. Постанова набрала законної сили 30.05.2025.

7) Постановою Київського районного суду м. Одеси від 19.05.2025 у справі № 947/13736/25, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КпАП (14.04.2025 року о 08:25 год, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , не виконав терміновий заборонний припис, винесений стосовно нього (АА №563660 від 14.04.2025 року), який діяв до 04:00 години 14.04.2025 року, а саме: з`явився за місцем спільного проживання з постраждалою особою, дружиною - ОСОБА_1 та почав з нею контактувати), на підставі якої піддано адміністративному стягненню в вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 340 грн. Вказана постанова набрала законної сили 30.05.2025.

8) Постановою Київського районного суду м. Одеси від 03.06.2025 у справі № 947/12255/25, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні стосовно ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КпАП (01.04.2025, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_1 , а саме: ображав образливими словами, наніс удар рукою по голові, чим була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої), на підставі якої піддано адміністративному стягненню в вигляді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1020 грн. Вказана постанова набрала законної сили 16.06.2025.

9) Постановою Київського районного суду м. Одеси від 12.06.2025 у справі № 947/17674/25, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП (14.04.2025 року о 07.30 годин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 не виконав вимоги термінового заборонного припису серії АА №563660 від 14.04.2025 року, про зобов`язання залишити місце проживання постраждалої особи строком на 5 діб, та в межах строку дії припису повернувся до місця проживання постраждалої особи), на підставі якої його піддано адміністративному стягненню в вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 340 грн. Вказана постанова набрала законної сили 24.06.2025.

10) Постановою Київського районного суду м. Одеси від 31.07.2025 у справі № 947/26176/25, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні стосовно ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КпАП (09.07.2025, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини - ОСОБА_1 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а сааме: погрожував, ображав, кричав, штовхав, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої, повторно протягом року), на підставі якої піддано адміністративному стягненню в вигляді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1020 грн. Вказана постанова набрала законної сили 12.08.2025.

11) Постановою Київського районного суду м. Одеси від 09.09.2025 у справі № 947/26175/25, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні стосовно ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КпАП (08.07.2025 року близько 10.30 годин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 вчинив відносно дружини ОСОБА_1 , домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме: погрожував, ображав, принижував честь та гідність, наніс удар рукою по голові, що не спричинило останній тілесних ушкоджень, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої правопорушення вчинене повторно протягом року), на підставі якої піддано адміністративному стягненню в вигляді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1020 грн. Вказана постанова набрала законної сили 22.09.2025.

12) Постановою Київського районного суду м. Одеси від 17.09.2025 у справі № 947/27355/25, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні стосовно ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КпАП (07.07.2025, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_1 , а саме: ображав, цькував, чим була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої), на підставі якої піддано адміністративному стягненню в вигляді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 1020 грн. Вказана постанова набрала законної сили 30.09.2025.

13) Постановою Київського районного суду м. Одеси від 05.12.2025 у справі № 947/35898/25, розглянутий протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №755451 від 21.09.2025, відповідно до якого 21.09.2025 року о 10:30 годин, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , який вже був підданий адміністративному стягненню за ч.3 ст. 173-2 КУпАП, вчинив повторно протягом року, відносно дружини, ОСОБА_1 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме: ображав нецензурною лайкою, наніс удар костилем по руці, що не спричинило тілесних ушкоджень, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП. За результатами розгляду протоколу суд постановив матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати начальнику Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області для вирішення питання про відкриття кримінального провадження, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності закрити на підставі ч.2 ст.284 КУпАП. Постанова набрала законної сили 16.12.2025.

Також ОСОБА_1 притягався до кримінальної відповідальності, зокрема:

1) Вироком Київського районного суду м. Одеси від 30.06.2025 у справі № 947/23928/25, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.390-1 КК України ( ОСОБА_1 16.04.2025, будучи ознайомленим з рішенням Київського районного суду м.Одеси від 16.04.2025 у справі №947/13362/25 (провадження 2-о/947/265/25) під підпис, нехтуючи обов`язковими приписами та обмежуваннями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по виконанню рішень суду, всупереч вимогам ч.4 ст.350-6 ЦПК України, відповідно до яких видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, 17.04.2025 року близько 17:58 год., ОСОБА_1 прийшов до квартири АДРЕСА_2 , та перебуваючи в приміщенні зазначеної квартири, влаштував конфлікт із ОСОБА_1 , чим порушив тимчасові обмеження його прав в частині заборони перебувати в місці спільного проживання та перебування з ОСОБА_1 ) та призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки та покладені обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу); 5) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою; 6) пройти курс лікування від алкогольної залежності. Вирок суду набрав законної сили 31.07.2025.

2) Вироком Київського районного суду м. Одеси від 30.07.2025 у справі № 947/ 21054/25, затверджено Угоду від 03.06.2025 про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_1 : ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та призначено йому узгоджене покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст.75 КК України, його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком терміном на 1 рік. На підставі п.1, п.2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покладені обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. На підставі ч.1 ст.91-1 КК України на ОСОБА_1 покладений обов`язок проходження програми для кривдників строком на 3 місяці. Вирок набрав законної сили 01.09.2025.

3) Вироком Київського районного суду м. Одеси від 04.08.2025 у справі № 947/ 28531/25, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України (16.04.2025 з рішенням Київського районного суду м.Одеси від 16.04.2025 у справі № 947/13362/25 під підпис, нехтуючи обов`язковими приписами та обмежуваннями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по виконанню рішень суду, всупереч вимогам ч.4 ст.350-6 ЦПК України, відповідно до яких видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, 07.07.2025 року, близько 21:20 години ОСОБА_1 прийшов до квартири АДРЕСА_2 , та перебуваючи в приміщенні зазначеної квартири, влаштував конфлікт із ОСОБА_1 , чим порушив тимчасові обмеження його прав в частині заборони перебувати в місці спільного проживання та перебування з ОСОБА_1 . Продовжуючи свої протиправні дії, охоплені єдиним умислом, направленим на порушення обмежувального припису, 08.07.2025 року, близько 10:40 години ОСОБА_1 знову порушив обмежувальний припис та знов повернувся до квартири АДРЕСА_2 , та відкривши вхідні двері своїм особистим ключем, потрапив у приміщення зазначеної квартири, де знову вчинив конфлікт, виражався нецензурною лайкою, після чого пішов в одну із кімнат, чим порушив тимчасові обмеження його прав в частині заборони перебувати в місці спільного проживання та перебування з ОСОБА_1 . Продовжуючи свої протиправні дії, охоплені єдиним умислом, направленим на порушення обмежувального припису, 17.07.2025 року, близько 14:50 години ОСОБА_1 знову порушив обмежувальний припис та прийшов до квартири АДРЕСА_2 , та відкривши вхідні двері своїм особистим ключем, потрапив у приміщення зазначеної квартири, де знову вчинив конфлікт, чим порушив тимчасові обмеження його прав в частині заборони перебувати в місці спільного проживання та перебування ОСОБА_1 . Продовжуючи свої протиправні дії, охоплені єдиним умислом, направленим на порушення обмежувального припису, 19.07.2025 року, близько 20:40 години ОСОБА_1 знову порушив обмежувальний припис та прийшов до квартири АДРЕСА_2 , та відкривши вхідні двері своїм особистим ключем, потрапив у приміщення зазначеної квартири, вчинив конфлікт, висловлював погрози, викрикував у під?їзді, чим порушив тимчасові обмеження його прав в частині заборони перебувати в місці спільного проживання та перебування з ОСОБА_1 . Продовжуючи свої протиправні дії, охоплені єдиним умислом, направленим на порушення обмежувального припису, 21.07.2025 року, близько 10:20 години ОСОБА_1 знову порушив обмежувальний припис та прийшов до квартири АДРЕСА_2 , та відкривши вхідні двері своїм особистим ключем, потрапив у приміщення зазначеної квартири, вчинив конфлікт, ображав ОСОБА_1 , виражався нецензурною лайкою, чим порушив тимчасові обмеження його прав в частині заборони перебувати в місці спільного проживання та перебування з ОСОБА_1 ) і призначити покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк 1 рік. Також згідно ч.2 ст. 59-1 КК України на ОСОБА_1 покладені обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Згідно п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України на ОСОБА_1 покладені обов`язки виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

4) Вироком Київського районного суду м. Одеси від 03.10.2025 у справі № 947/ 37218/25, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.390-1 КК України ( ОСОБА_1 , будучи особою, до якої постановою Київського районного суду м.Одеси від 16.04.2025 по справі №947/12254/25 застосовано захід у виді проходження програми для кривдників, будучи проінформованим про кримінальну відповідальність за умисне ухилення від проходження програми для кривдників, маючи реальну можливість для її проходження, за відсутності поважних причин, жодного разу не прибув для її проходження, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про таку необхідність, тобто умисно ухилився від її проходження) та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ч.1 ст.71 КК України, до покарання призначеного ОСОБА_1 за цим вироком у виді обмеження волі на строк 1 рік, з урахуванням положень ч.1 ст.72 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду м.Одеси від 30.06.2025 року у виді пробаційного нагляду строком 2 роки та вироком Київського районного суду м.Одеси від 30.07.2025 року у виді позбавлення волі строком 1 рік, та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк один 1 рік 3 місяці, з відбуттям покарання в кримінально-виконавчої установі закритого типу. Вирок набрав законної сили 03.11.2025.

Окрім цього судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Одексі від 16.04.2025 у справі № 947/13362/25 за ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_1 , про видачу обмежувального припису, виданий обмежувальний припис стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлені заходи тимчасового обмеження прав та покладені на нього такі обов`язки як заборона перебувати в місці спільного проживання та перебування з ОСОБА_1 та дітьми за адресою: АДРЕСА_1 ; заборона наближатися на відстань меншу ніж 100 метрів до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 .Строк дії обмежувального припису - 4 місяці.

Оцінюючи особистість ОСОБА_1 з приводу заявлених заявницею обставин щодо вживання алкоголю та психоактивних речовин, судом звертає увагу на прийняті судами рішення, зокрема:

-Постановою Київського районного суду м. Одеси від 24.02.2026 у справі № 947/2435/26, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44 КУпАП (19.07.2025 року близько 21:34 години, гр. ОСОБА_1 , який перебував за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно зберігав речовину, яка згідно висновку експерта №СЕ-19/116-25/19069 НЗПРАП від 11.08.2025 року є особливо небезпечною психотропною речовиною - PVP, обіг якої заборонено, масою 0,0002г.) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у розмірі 850 гривень в дохід держави. Постанова нгабрала законної сили 09.03.2026.

-Постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 12.05.2025 у справі № 521/2968/25, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП (17.02.2025 року о 10:10 годині сержант резерву взводу резерву сержантського складу роти резерву сержантського складу військової частини НОМЕР_1 сержант - ОСОБА_3 , прибув на територію в/ч НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень. Постанова набрала законної сили 23.05.2025.

-Постановою Київського районного суду м. Одеси від 26.05.2025 у справі № 947/ 17903/26, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП (02.05.2025 о 15:20 годині, громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, ухилився від виконання батьківських обов`язків щодо виховання своєї малолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень. Постанова набрала законної сили 06.06.2025.

Із вищевказаного вбачається, що ОСОБА_1 будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру по відношенню до своєї дружини ОСОБА_1 , стовно якого видавався обмежувальний припис, та інші заходи, за невиконання яких ОСОБА_1 неодноразово притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, продовжує вчиняти домашнє насильство сто воно своєї дружини - заявниці ОСОБА_1 , яке виражається у психологічному та фізичному насильстві.

Відповідно до ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Як наголошує п. 3, 6, 7, 8 ч. 1 ст. 1 цього Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків, зокрема заборону наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи). Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Частиною 7 ст.26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» визначено,що обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.

Статтею 350-6 ЦПК України передбачено, що, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні.

У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі за текстом - Закон).

Згідно з пунктами 3,4,14 та 17 частини першої статті 1 цього Закону домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

За пунктом 7 частини першої статті 1 Закону обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Згідно з частиною третьою статті 26 Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України, у заяві про видачу обмежувального припису повинні бути зазначені обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Закон визначає, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.

Верховний Суд у своїх постановах у такій категорії справ неодноразово звертав увагу на те, що наведеним Законом визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків. Суди під час вирішення такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів осіб. Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Відповідно до п. 3, 4, 14 та 17 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

При цьому статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення. (постанова Верховного Суду від 28.04.2020 р. у справі № 754/11171/19).

Згідно з ч. 4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 у справі № 756/3859/19 зроблено висновок про те, що враховуючи положення Закону № 2229-VIII, обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Положеннямист.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантується існування у внутрішньому праві засобів, які надають можливість скористатися правами і свободами, закріпленими в Конвенції, незалежно від того, як вони подані в національній правовій системі. Це положення вимагає, щоб відповідний внутрішній орган вивчив зміст скарги, яка базується на Конвенції, та забезпечив необхідне виправлення порушеного права. Рішення Європейського суду з прав людини «Chahal v. the UK», n. 145.

Аналіз практики ЄСПЛ стосовно порушеного заявницею питання свідчить, що питання можливості отримання та належного виконання обмежувальних приписів є тісно пов`язаним із позитивними обов`язками держави із забезпечення права особи не зазнавати катування або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження згідно зі ст. 3 ЄСПЛ, а також права на життя згідно ст. 2 та повагу до сімейного і приватного життя, зокрема фізичну і психологічну недоторканність особи, згідно ст. 8 ЄСПЛ.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (East/West Alliance Limited v. Ukraine, № 19336/04, § 166-168, від 23 січня 2014 року).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

- втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними;

- якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів;

- втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що тимчасове обмеження права власності кривдника з метою забезпечення безпеки постраждалої особи шляхом встановлення судом обмежувального припису у порядку, визначеному Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", є легітимним заходом втручання у права та свободи особи. При вирішенні питання щодо застосуванні такого заходу суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність вручання у права і свободи особи враховуючи, що ці заходи пов`язані із протиправною поведінкою такої особи".

Таких висновків дійшов Верховний Суд у справі № 374/137/22 (постанова від 12 квітня 2023 року).

Отже, з урахуванням встановлених обставин, досліджених та проаналізованих доказів, суд вважає, що наведені заявницею фактичні та правові підстави в сукупності з доданими до заяви доказами свідчать про обґрунтованість вимог заявниці, що є підставою для вжиття відповідних заходів реагування, визначених законом.

Ураховуючи наведені вище обставини, суд вважає доведеним факт того, що ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_1 .

Про високу вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, свідчать матеріали справи, зокрема неодноразове притягнення ОСОБА_1 як до адміністративної (ч. 3 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП), так і до кримінальної відповідальності (ст. 126-1, ст. 390-1 КК України).

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, оскарження не зупиняє його виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 350-8 цього Кодексу про видачу обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 24, 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.ст. 263, 265, 350-1 - 350-8 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису задовольнити.

Видати обмежувальний припис стосовно кривдника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме:

1) заборонити ОСОБА_1 перебувати в місті спільного проживання з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) заборонити ОСОБА_1 особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу - ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває в місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

- заборонити ОСОБА_1 вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою - ОСОБА_1 або контактувати з нею особисто та через інші засоби і через третіх осіб.

Встановити строк обмежувального припису - 6 (шість) місяці.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1

Заінтересована особа: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 , орган що видав: 5115, адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення підписане 11.05.2026.

Суддя Ю. А. Скриль