Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №944/4686/25 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/4686/25

Провадження №2/944/759/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11.05.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді - Колтуна Ю.М.

з участю секретаря судового засідання - Корабель С

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у місті Яворові, у порядку ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на лікування дитини,

в с т а н о в и в:

адвокат Зозуля А.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на лікування дитини.

Обґрунтовуючи позов зазначив, що внаслідок близьких стосунків у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась спільна ОСОБА_3 .

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 13.06.2025 визнано ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_3 та зобов`язано Яворівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини, а також стягнуто додаткові витрати в сумі 4801,45 грн, понесені на лікування дитини.

Дитина хворіє з народження, має порушення функцій тазових розладів, у зв`язку із чим неодноразово було проведено хірургічне втручання.

Оскільки позивач понесла додаткові витрати на придбання ліків в період з серпня 2023 року по вересень 2025 року в сумі 38 091,00 грн, а відповідач ухиляється від надання допомоги на лікування дитини, вважає, що з відповідача в її корить слід стягнути половину коштів на відшкодування витрат на лікування в сумі 19 045,50 грн.

Ухвалою судді від 22.09.2025 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивач не з`явилася її представник адвокат Зозуля А.В. подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явився, у порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не подавав та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.

На підставі ст. 280-282 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд даної справи, про що не заперечував представник позивача.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності сторін, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Зважаючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, датою ухвалення рішення, у відповідності до положень ч.5 ст.268 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частини 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як установлено судом, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 виданим 16.08.2025 Яворівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 13.06.2025 зокрема визнано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язано Яворівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) внести відповідні зміни до актового запису № 4 від 05 січня 2023 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказавши батьком дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство: Україна.

Також стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку щомісячно, але не менше як 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття, та додаткові витрати в сумі 4801,45 грн., понесені па лікування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З долученої позивачем відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб встановлено №1482 від 30.07.2025, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Згідно з Виписного епікризу з медичної карти № 205 від 17.01.2023, ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні нейрохірургії КНП «1 територіальне медичне обєднання м.Львова» ВП «Лікарня Святого Миколая» з 26.12.2022року по 17.01.2023року, поставлено діагноз: ВВР ЦНС Нейрорахішизіс грудно-поперекового відділу хребта з ліквореєю. Вроджена внутрішня гідроцефалія. Аномалія Арнольда Кіарі II тип. Нижній парапарез. Порушення функцій тазових органів. Вроджена двобічна клишоногість.

Згідно Виписного епікризу з медичної карти № 64839 від 11.08.2023, ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у Психоневрологічному відділенні КНП «1 територіальне медичне обєднання м.Львова» ВП «Лікарня Святого Миколая» з 07.08.2023 року по 11.08.2023року, з діагнозом: Симптоматична епілепсія з частими епілептичними спазмами. Оперована спинно-мозкова кила, нижній млявий пара парез з порушенням функції тазових органів за периферичним типом. Оперована гідроцефалія.

Згідно з Виписного епікризу з медичної карти № 18426 від 28.02.2024, ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у Психоневрологічному відділенні КНП «1 територіальне медичне об`єднання м.Львова» ВП «Лікарня Святого Миколая» з 26.02.2024 року по 28.02.2024 року, з діагнозом: Оперована спинномозкова кила в попереково-крижовому відділі хребта, нижній млявий парапарез з порушенням функції тазових органів за периферичним типом. Оперована гідроцефалія. Симптоматична епілепсія з частими епілептичними спазмами.

ОСОБА_3 є дитиною-інвалідом, що підтверджується Корінцем медичного висновку № 80 підгрупа А від 04.11.2024.

При вирішенні спору, суд враховує надані стороною позивача копії фіскальних чеків, рахунків, бланків замовлень, з яких убачається, що на лікування дитини ОСОБА_1 були понесені витрати на загальну суму 38 091,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У ч. 1 ст. 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради № 789-ХІІ від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991 визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 18 вищезазначеної Конвенції, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини установлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України, зокрема, в частині обов`язку батьків утримувати дитину і його виконання.

Згідно зі статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (ч. 2 ст. 185 СК України).

Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні. Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, необхідно враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 61-2371св18, від 13.09.2017 у справі № 6-1489цс17, від 29.04.2022 у справі № 761/27222/20.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Окрім цього, слід зауважити, що звичайні регулярні витрати становлять основу аліментів, а будь-які додаткові витрати, обумовлені особливими обставинами та спрямовані на розвиток здібностей, лікування тощо, є додатковими витратами на дитину і не можуть враховуватися при визначенні розміру аліментів.

Аналізуючи заявлені позивачем витрати, суд вважає, що в розумінні ст.185 СК України до додаткових витрат на утримання малолітнього сина сторін слід віднести витрати лікування та придбання ліків. Так, з численних чеків вбачається, що позивачем вже понесені витрати на лікування 38091,00 грн.

Оскільки батьки мають неси додаткові витрати на утримання дитини порівну, з відповідача підлягає стягненню половина доведених платіжними документами додаткових витрати на дитину, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн в дохід держави, від сплати якого позивач була звільнена на підставі Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 76-83, 89, 102-110, 128, 133, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282, 354 ЦПК України, ст. 122, 125, 126, 128, 135, 145 СК України, суд,

вирішив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на лікування дитини - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 ) додаткові витрати в сумі 19045,50 грн, понесені па лікування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Юрій КОЛТУН