Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №466/10808/25 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/10808/25

Провадження № 2/466/933/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої - судді Зими І.Є.

секретаря Васинчик М.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя ,

встановив:

21.11.2025 року, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить ухвалити рішення, яким визнати за ним в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, право власності на одну другу частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що з 03 березня 2003 року перебував у шлюбі з відповідачкою. 21.09.2016, на підставі договору купівлі-продажу , ними придбано квартиру житловою площею 38.6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за позивачем. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10 листопада 2025 року у справі №466/7673/25 шлюб між позивачем та відповідачкою розірвано.

Також зазначає, що вищевказана квартира є об"єктом права спільної сумісної власності сторін, оскільки придбана за час перебування у шлюбі, та підлягає поділу між позивачем та відповідачкою в рівних частинах. Змушений звернутись до суду з даним позовом, так як в позасудовому порядку неможливо провести поділ майна подружжя.

Провадження у справі відкрито 25.11.2025, розгляд справи призначено в загальному провадженні.

Ухвалою суду від 31.03.2026 закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду по суті.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з"явилась повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялась про час та місце слухання справи, та не скористалась правом подання відзиву на позовну заяву.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без її участі, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

З?ясувавши дійсні обставини справи, права та обов"язки сторін, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши зібрані по справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 03 березня 2003 року, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 07 вересня 2016 року Шевченківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що 03 березня 2003 р. складено відповідний актовий запис за № 3. Копія свідоцтва долучена до матеріалів справи.

21.09.2016 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 21.09.2016, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком О.А. за № в реєстрі 8222, за час перебування в шлюбі, сторонами придбано квартиру житловою площею 38.6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за позивачем, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 440914299 від 26.08.2025. Відповідно до інформації з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна від 26.08.25 ( а.с. 11-12) за вказаними параментами відомості відсутні .

Судом встановлено, що шлюб між сторонами розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10 листопада 2025 року у справі № 466/7673/25.

Згідно з ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об?єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 368 ЦК України).

Згідно з ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ст. 69 СК України)

Частиною 1 ст. 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об?єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з ч. 1, ч. 4 ст. 71 СК України, майно, що є об?єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, та інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 є об?єктом права спільної сумісної власності сторін та підлягає поділу між сторонами в рівних частках.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, тому слід провести поділ вказаного майна, визнавши за позивачем, ОСОБА_2 право власності на 1/2 (одну другу) частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами у порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 229, 247, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354, 355, 280-282

ЦПК України, суд ,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на 1/2 (одну другу) частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 2 192,20 грн. ( дві тисячі сто дев`яносто дві грн. 20 коп. ) судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, в порядку ст. 284-285 ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 днів з дня його ухвалення до Львівського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 08 травня 2026 року.

Сторони у справі :

Позивач : ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 .

Відповідачка : ОСОБА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .

Суддя І. Є. Зима