Постанова від 07 травня 2026 р. у справі №462/3144/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3144/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Пилип`юк Г. М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 27.02.2026 року о 13 год. 00 хв. на вул. Широка, 85 у м. Львові, керуючи транспортним засобом марки «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетний до дорожньо-транспортної пригоди, не залишився на місці пригоди та не повідомив підрозділ поліції, чим порушив вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, пояснив, що 27.02.2026 року він рухався по вул. Широка автомобілем «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 , наближаючись до пішохідного переходу, побачив як по пішохідному переходу почала перебігати дорогу дитина. Внаслідок виникнення аварійної обстановки ним було вжити екстрене гальмування до повної зупинки автомобіля, проте контакту з пішоходом уникнути не вдалось. Дитина на місці події не зупинилась та продовжила рух. За дитиною пішоходом рухалась старша жінка, як виявилось пізніше це була її бабуся. Оскільки видимих ознак травмування дитини не було і вона продовжила подальший рух, він також продовжив рух на своєму автомобілі, не маючи умислу залишати місця події. Після отримання інформації з поліції він відразу прибув на місце події та виконав усі необхідні дії по вказівці поліції щодо встановлення обставин події. Просив призначити адміністративне стягнення в межах санкції статті у виді штрафу.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Ділай М. П. зазначив, що пішохід ОСОБА_2 перебігла проїжджу частину дорогу по пішохідному переходу, що заборонено правилами дорожнього руху, при цьому малолітня ОСОБА_2 самостійно перебігала проїжджу частину дороги без відповідного нагляду. Зазначив також, що ОСОБА_1 на даний час перебуває на пенсії по інвалідності і є особою з інвалідністю 3 групи, для його щоденних потреб необхідно використовувати автомобіль.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступних висновків.

Як зазначено в ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Як вбачається із положень ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Положеннями п. 2.10а Правил дорожнього руху передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди, водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 628396 від 31.03.2026 року, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6939296 від 31.03.2026 року, письмовими поясненнями від 31.03.2026 року, матеріалами за фактом ДТП 27.02.2026 року по вул. Широка, 85 у м. Львові за участі ОСОБА_1 та пішохода ОСОБА_2 переданими СВ ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області.

Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

З врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ухвалив:

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрати йому адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 , на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Роз`яснити, що згідно вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя/підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Пилип`юк Г. М.