Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №333/8061/25 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

справа № 333/8061/25

провадження № 2/333/563/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08 травня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: судді Ковальової Ю.В., за участю секретарів Дондика О.Ю., Мельникової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду

м. Запоріжжя, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання рішення суду, -

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі за текстом - Позивач) до ОСОБА_2 (далі за текстом - Відповідач) про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання рішення суду, яка мотивована наступним.

Рішенням апеляційного суду Запорізькій області від 25 жовтня 2007 року стягнуто з Відповідача на користь Позивача грошову компенсацію в розмірі 60 000 грн., судовий збір - 453,15 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи 30 грн., а також витрати, пов`язані з проведенням експертизи документів - 429,67 грн. Загальна сума призначена до стягнення склала - 60912,81 грн. Як зазначає Позивач, з 25.10.2007 року у Відповідача перед ним виникло грошове зобов`язання на суму 60 912,81 грн.

Окрім того, постановою Запорізького апеляційного суду від 04.09.2019 року по справі №333/2654/16-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь Позивача грошову компенсацію в розмірі 53035,94 грн., суму відсотків за затримку виконання грошового зобов`язання у розмірі 5482,15 грн., а також компенсацію судових витрат зі сплати судового збору у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції у загальному розмірі 1932,87 грн.

Також, рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь Позивача грошову компенсацію в розмірі 19324,34 грн. та суму відсотків за затримку виконання грошового зобов`язання у розмірі 5104,14 грн., а також компенсацію судових витрат зі сплатою судового збору у розмірі 768,40 грн.

Також, рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.10.2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь Позивача грошову компенсацію в розмірі 45346,52 грн. та суму відсотків за затримку виконання грошового зобов`язання у розмірі 11433,97 грн., а також компенсацію судових витрат зі сплатою судового збору у розмірі 992,40 грн.

Позивач посилається на те, що Відповідачем за вказаними судовими рішеннями заборгованість не погашена, через що Позивач просить суд стягнути з Відповідача за період з 01.07.2022 по 01.11.2023; з 01.07.2022 по 20.12.2023; з 01.07.2022 по 01.07.2025; з 01.07.2022 по 01.07.2025 (відповідно до кожного зобов`язання) суму інфляційних витрат у розмірі 32904,42 грн. та 3% річних у розмірі 9562,75 грн.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 02.09.2025 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження.

Позиція сторін по справі, заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач надав заяву про здійснення розгляду справи у його відсутності, проти заочного розгляду не заперечує, вимоги позову підтримує заяву в повному обсязі.

З огляду на те, що відповідач в жодне судове засідання не з`явився, на виконання вимог ч.11 ст.128 ЦПК України про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не подавав, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності на підставі наявних документів, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням клопотання позивача про слухання справи за її відсутності та в зв`язку з неявкою відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень», суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесеного до Реєстру.

Встановлено, що рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 25 жовтня 2007 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 60000 грн., судовий збір - 453 грн. 14 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення - 30 грн., витрати пов`язані з проведенням експертизи - 429 грн. 77 коп., а усього в сумі 60912 грн. 81 коп.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 04.09.2019 року по справі №333/2654/16-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму компенсації з урахуванням інфляції за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 53035,94 грн. та суму відсотків за затримку виконання грошового зобов`язання в розмірі 5482,15 грн.

Додатковою постановою Запорізького апеляційного суду від 27.09.2019 року по справі №333/2654/16-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію судових витрат зі сплати судового збору у судах першої, апеляційної і касаційної інстанції у загальному розмірі 1932,87 грн.

12.03.2020 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя винесено рішення по справі №333/4959/19 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 19324 грн. 34 коп. індексу інфляції, 5104 грн. 14 коп. - 3% річних та 768 грн. 40 коп. судового збору.

11.09.2023 Комунарським районним судом м. Запоріжжя винесено рішення по справі №333/2209/22, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми інфляційних втрат у розмірі 45346,52 грн. та 3% річних у розмірі 11433,97 грн. за несвоєчасне виконання рішень суду та 992,40 судового збору.

Згідно відомостей листа Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.04.2026 року №33647 вбачається, що у провадженні відділу перебуває зведене виконавче провадження 60836117 з примусового виконання:

- ВП № 60144748 з примусового виконання виконавчого листа № 333/2654/16-ц, виданого 23.09.2019 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми у розмірі 58518,09 грн. , було стягнуто частина коштів з 20.12.2023 по 17.04.2026;

- ВП № 68617611 з примусового виконання виконавчого листа № 333/4959/19 виданого 11.08.2020 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми у розмірі 25196,88 грн. , кошти не стягувалися;

- ВП № 73312255 з примусового виконання виконавчого листа № 333/2209/22 виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми у розмірі 56780,49 грн. , кошти не стягувалися

-крім того, до складу зазначеного зведеного виконавчого провадження входило ВП 52384530 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1737/2006, виданого 20.04.2012 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми у розмірі 60912,81 грн. На теперішній час виконавче првадження завершено у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду, постанова про закінчення виконавчого провадження від 12.06.2024. Станом на 01.07.2022 за вказаним виконавчим провадженням було стягнуто 16564,46 грн, розмір непогашеної заборгованості становив 44 366,35 грн. З 02.11.2023 по 26.01.2024 здійснювалися погашення боргу.

Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Предметом позову у цій справі є стягнення на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку із невиконання грошового зобов`язання, котрі виникли на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

При цьому підстави для виникнення зобов`язань визначені у ст. 11 ЦК України та є наступними: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Стаття 625 ЦК України у конструкції Цивільного кодексу України розташована у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 Кодексу. Відтак приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України), а так само й на грошові зобов`язання, що виникли на підставі рішення суду та за своєю правовою природою носять цивільно-правовий характер.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), відступаючи від висновку Верховного Суду України, зокрема викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

Аналогічні висновки підтверджені Верховним Судом у постановах від 24 січня 2019 року по справі № 758/5545/16-ц, від 23 січня 2019 року по справі № 320/7215/16-ц, від 15 січня 2019 року по справі № 910/17566/17та інших.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України даний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду та інші аналогічні висновки Верховного Суду враховується судом при виборі та застосуванні норми права до даних спірних правовідносин та повністю спростовують доводи представника відповідача що до правовідносин, котрі виникають з приводу виконання судових рішень не застосовуються положення ст. 625 ЦК України.

Оскільки відсутній спеціальний закон, який встановлює цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі рішення суду, а тому до правовідносин, що виникають з приводу невиконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі рішення суду про поділ майна, застосовуються положення ст. 625 ЦК України, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання.

Інфляційні витрати та проценти річних є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання і входять до складу такого зобов`язання . Таких правових висновків дійшла Об`єднана Палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.07.2029 у справі № 095/600/18 .

Враховуючи, що відповідач має невиконані грошові зобов`язання перед позивачем, що підтверджується відповідними чинними судовими рішеннями та інформацією Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) , у позивача виникло право на застосування наслідків порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України.

Судом встановлено, що за період з 01.07.2022 по 01.11.2023 ( за Рішенням апеляційного суду Запорізькій області від 25 жовтня 2007 року) ; з 01.07.2022 по 20.12.2023 ( за постановою Запорізького апеляційного суду від 04.09.2019); з 01.07.2022 по 01.07.2025 (за рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2020 року) ; з 01.11.2023 по 01.07.2025 (за рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.10.2023) загальна сума інфляційних витрат складає 32904,42 грн. та загальна сума 3% річних складає 9562,75 грн., які ОСОБА_2 зобов`язана сплатити ОСОБА_1 за невиконання грошового зобов`язання, що підтверджено розрахунком, який надано Позивачем, та жодними доказами не спростовано відповідачем.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що позивач належними, допустимими, достовірними доказами довів обставини, на які посилався, як на підставу своїх вимог, тому суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити.

Крім того, в порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 265 ЦПК України, на підставі ст.625 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання рішення суду - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми інфляційних втрат у розмірі 32904 грн. (тридцять дві тисячі дев`ятсот чотири) гривні 42 копійки та 3% річних у розмірі 9562(дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят дві ) гривні 75 копійок, всього- 42467 (сорок дві тисячі чотириста шістдесят сім) гривень 17 копійок за несвоєчасне виконання рішень суду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Ю.В. Ковальова